Постанова

від 13.11.2013 по справі 826/12340/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2013 року 09:23 № 826/12340/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Ігнатьєвої І.В., відповідача - Вороніної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2013 року № 0000363910, №0000373910, №0000383910, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 серпня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Маркет-Плазо» (далі - ДП «Маркет-Плазо») з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідача) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2013 року № 0000363910, № 0000373910, № 0000383910.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на конкретні обставини фінансово-господарської діяльності, на первинні документи, зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Позивач також зазначає, що за основу для формування таких висновків відповідач протиправно бере лише наявність актів перевірок ТОВ «Сан-Кор Трейд» (код ЄДРПОУ 32896290), якими документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками. При цьому, вказаними актами не встановлено жодного фактичного порушення позивачем положень норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат.

А тому, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0000363910, № 0000373910, № 0000383910 є протиправними, а отже - підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Маркет-Плазо» (код ЄДРПОУ 32251573) зареєстроване Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією 21 листопада 2002 року (номер запису в ЄДР 1 071 120 000 0000 000167). Місцезнаходження ДП «Маркет-Плазо»: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 60, офіс 18.

ДП «Маркет-Плазо» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02 грудня 2002 року за № 4234 та перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

Згідно свідоцтва від 06 квітня 2011 року № 100331664 позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 322515726564).

До видів діяльності ДП «Маркет-Плазо» за КВЕД відповідно до довідки серії АА № 788499 від 13.03.2013 року відносяться: 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 51.24.0 Оптова торгівля шкурами та шкірою, 51.33.0 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 70.31.0 Діяльність агенств нерухомості.

Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків (правонаступником якої є Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників) на підставі направлень від 19 квітня 2013 року № 402, № 404 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Маркет-Плазо» (код ЄДРПОУ 32251573) з питань правильності визначення, повноти нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Сан-Кор Трейд» (код ЄДРПОУ 32896290) за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 24 травня 2013 року № 597/39-10/32251573.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.6 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП «Маркет-Плазо» занижено податок на прибуток в сумі 2062605,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2011 року - 422221,00 грн., за ІV квартал 2011 року - 1640384,00 грн.;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП «Маркет-Плазо» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 1367515,00 грн., у тому числі: за липень 2011 року - 218040,00 грн., за жовтень 2011 року - 560308,00 грн., за січень 2012 року - 589167,00 грн.

ДП «Маркет-Плазо» подано до податкового органу письмові заперечення від 04 червня 2013 року № 04/0 на акт перевірки від 24 травня 2013 року № 597/39-10/32251573, за результати розгляду яких відповідачем висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

14 червня 2013 року на підставі акту перевірки Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000383910, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.6 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ДП «Маркет-Плазо» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1157292,00 грн.;

- № 0000373910, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.6 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ДП «Маркет-Плазо» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 2062605,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 2 062 605, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 0, 00 грн.;

- № 0000363910, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ДП «Маркет-Плазо» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 051 272, 50 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1 367 515, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 6 83 757, 50 грн.

ДП «Маркет-Плазо» оскаржено вказані вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 17 липня 2013 року № 7138/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14 червня 2013 року № 0000363910, № 0000373910, № 0000383910, залишено без змін, скаргу ДП «Маркет-Плазо» залишено без задоволення.

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ДП «Маркет-Плазо», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

У відповідності до підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період ДП «Маркет-Плазо» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Сан-Кор Трейд», за результатами яких позивачем відповідні суми грошових коштів включено до податкового кредиту та валових витрат.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат позивачем надані договори купівлі-продажу, укладені між ТОВ «Сан-Кор Трейд» (Продавець) та ДП «Маркет Плазо» (Покупець) від 28 січня 2011 року № 597, від 15.07.2011 № 688, від 01.07.2011 № 621.

Відповідно до умов вказаних договорів Продавець продає і зобов'язується поставити, а Покупець купив та зобов'язується прийняти та оплатити горіх грецький без шкарлупи (ядро горіха), урожаю 2010 року, в кількості 60 тонн, яйця 1 категорії в гофроящику (360 штук в ящику), в кількості 132 480 десятків +/- 10%.

Виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи:

- додатковими угодами від 30 червня 2011 року № 1, від 29.09.2011 № 2, від 05.12.2011 № 3;

- видатковими накладними від 29 липня 2011 року № 431, від 29.09.2011 № 558, від 29.09.2011 № 559, від 30.09.2011 № 560, від 30.09.2011 № 561, від 30.09.2011 № 562, від 30.09.2011 № 563, від 24.11.2011 № 853, від 12.12.2011 № 1150, від 12.12.2011 № 1151, від 13.12.2011 № 1152, від 13.12.2011 № 1153, від 14.12.2011 № 1154, від 14.12.2011 № 1155, від 14.12.2011 № 1156, від 21.07.2011 № 408, від 27.07.2011 № 409, від 05.07.2011 № 401, від 08.07.2011 № 402, від 08.07.2011 № 403, від 15.07.2011 № 404, від 16.07.2011 № 405, від 18.07.2011 № 406, від 20.07.2011 № 407;

- актами прийому-передачі товару від 29.07.2011 № 4, від 29.09.2011 № 6, від 29.09.2011 № 5, від 30.09.2011 № 7, від 30.09.2011 № 8, від 30.09.2011 № 10, від 30.09.2011 № 9, від 24.11.2011 № 11, від 12.12.2011 № 12, від 12.12.2011 № 13, від 13.12.2011 № 15, від 13.12.2011 № 14, від 14.12.2011 № 16, від 14.12.2011 № 17, від 14.12.2011 № 18, від 21.07.2011 № 1, від 27.07.2011 № 2, від 05.07.2011 № 1, від 08.07.2011 № 2, від 08.07.2011 № 3, від 15.07.2011 № 4, від 16.07.2011 № 5, від 18.07.2011 № 6, від 20.07.2011 № 7;

- податковими накладними від 05 липня 2011 року № 54, від 08.07.2011 № 55, від 08.07.2011 № 56, від 15.07.2011 № 57, від 16.07.2011 № 58, від 18.07.2011 № 59, від 20.07.2011 № 60, від 21.07.2011 № 61, від 27.07.2011 № 62, від 29.07.2011 № 84, від 29.09.2011 № 55, від 29.09.2011 № 56, від 30.09.2011 № 57, від 30.09.2011 № 58, від 30.09.2011 № 59, від 30.09.2011 № 60, від 24.11.2011 № 105, від 12.12.2011 № 191, від 12.12.2011 № 192, від 13.12.2011 № 193, від 13.12.2011 № 194, від 14.12.2011 № 195, від 14.12.2011 № 196, від 14.12.2011 № 197;

- платіжними дорученнями від 19 вересня 2011 року № 1001044010, від 20.09.2011 № 215, від 22.09.2011 № 1001052741, від 10.02.2012 № 1001232236, від 31.07.2012 № 100152509, від 09.08.2012 № 100162513, від 15.08.2012 № 100169797, від 27.09.2012 № 100205839, від 16.10.2012 № 100217256, від 17.01.2012 № 1001196011, від 13.01.2012 № 1256, від 27.12.2011 № 2359, від 02.12.2011 № 695, від 11.11.2011 № 2369, від 09.11.2011 № 563, від 25.07.2011 № 236, від 19.09.2011 № 1001044009, від 22.09.2011 № 1001052740, від 15.09.2011 № 1001039711, від 19.09.2011 № 1001044008, від 19.09.2011 № 266, від 19.09.2011 № 266, від 19.09.2011 № 268, від 20.09.2011 № 269, від 15.09.2011 № 264, від 25.07.2011 № 222.

Правовідносини за спірними правочинам в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Досліджені в судовому засіданні вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ДП «Маркет-Плазо».

Придбані за договорами купівлі-продажу від 28 січня 2011 року № 597, від 15.07.2011 № 688, від 01.07.2011 № 621 товари були реалізовані в подальшому контрагентам, що підтверджується договорами комісії з додатками, актами прийому-передачі, контрактами, звітами комісіонера, вантажно-митними деклараціями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Відповідач в підтвердження своїх висновків про відсутність поставок товарів від ТОВ «Сан-Кор Трейд» до ДП «Маркет-Плазо» посилається на акти:

- ДПІ у Київському районі Одеси від 16 березня 2012 року № 100/22-34/32896290/12 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Сан-Кор Трейд» (код за ЄДРПОУ 32896290) з питань правових відносин з ТОВ «Флорена плюс» (код ЄДРПОУ 35851839) за період липень 2011 року»;

- ДПІ у Київському районі Одеси від 27 березня 2012 року № 152/22-34/32896290/3 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Сан-Кор Трейд» (код за ЄДРПОУ 32896290) з питань достовірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року згідно з абзацом 4 підпункту 3.1.5 пункту 3.1 розділу 3 Регламенту комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України» від 25.01.2010 № 34»;

- ДПІ у Київському районі Одеси від 27 березня 2012 року № 187/22-34/32896290/21 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Сан-Кор Трейд» (код за ЄДРПОУ 32896290) з питань правових відносин з Сільськогосподарським підприємством «Харьковпчелопродукт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 31555462) за період листопад 2011 року»;

- ДПІ у Київському районі Одеси від 19 березня 2012 року № 116/22-34/32896290/15 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Сан-Кор Трейд» (код за ЄДРПОУ 32896290) з питань правових відносин з Сільськогосподарським підприємством «Харьковпчелопродукт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 31555462) за період грудень 2011 року та з ТОВ «Артеміса» (код ЄДРПОУ 35586929) за період грудень 2011 року»,

відповідно до яких не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Сан-Кор Трей» господарських відносин із постачальниками.

Вказане, на думку, податкового органу, свідчить, що ТОВ «Сан-Кор Трей» має ознаки фіктивності та відсутності поставки товарів від останнього до контрагентів-покупців, в тому числі до ДП «Маркет-Плазо».

Втім, до таких тверджень суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються зазначеними вище первинними документами, що були складені за результати господарської діяльності позивача з ТОВ «Сан-Кор Трейд».

Відсутні також пояснення посадових осіб вказаного вище контрагента позивача, які б свідчили про створення зазначених суб'єктів без мети здійснення господарської діяльності, а також докази які б ставили під сумнів достовірність наданих позивачем письмових доказів.

При цьому, суд також зазначає, що вказаними перевірками не надавалась оцінка правомірності діяльності ТОВ «Сан-Кор Трейд» з позивачем в розрізі контрагентів, які перевірялися.

Таким чином, за вказаних вище обставин, судом не беруться до уваги посилання відповідача на вищевказані акти 16 березня 2012 року № 100/22-34/32896290/12, від 27 березня 2012 року № 152/22-34/32896290/3, від 27 березня 2012 року № 187/22-34/32896290/21, від 19 березня 2012 року № 116/22-34/32896290/15 без дослідження первинних документів взаємовідносин останнього з позивачем.

Судом також не береться до уваги посилання відповідача на витяг з матеріалів кримінального провадження № 32013110110000292, відповідно до якого згідно акту перевірки Окружної ДПС-ЦО з обслуговування ВПП ДПС № 1597/39-10/32251573 від 24.05.2013 року встановлено, що службові особи ДП «Маркет-Плазо» (код за ЄДРПОУ 32251573) під час фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Сан-Кор Трейд» за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року ухилилися від сплати податків, шляхом заниження податку на додану вартість на суму 1 367 515, 00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 2 062 605, 00 грн., а всього на загальну суму 3 430 120, 00 грн., з огляду на наступне.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти (зокрема, вину службових осіб ТОВ «Сан-Кор Трейд» чи ДП «Маркет-Плазо» у фальсифікації бухгалтерських чи інших документів), є відповідні судові рішення, що набрали законної сили, зокрема, вирок суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, як зазначалося вище, відповідачем надано лише витяг з кримінального провадження, проте, відповідних вироків суду ним не надано, а тому такі докази не можуть визнаватися судом належними, оскільки не містять інформації щодо обставин формування податкового кредиту позивачем.

Водночас, суд зазначає, що ТОВ «Сан-Кор Трейд» у періоді, який перевірявся був зареєстрований у встановленому законом порядку, в тому числі і як платник ПДВ, володів у повному обсязі правосуб'єктністю, а факт наявності у позивача товару за спірними операціями не заперечувався представником відповідача у судовому засіданні.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів купівлі-продажу та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

При цьому, виходячи з характеру спірних операцій, їх здійснення відповідає звичайній господарській діяльності позивача, отримані товари використовувалися у його господарській діяльності, що вказує на зв'язок витрат за спірними операціями з господарською діяльністю позивача.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2 051 272, 50 грн. (1 367 515, 00 грн. - основний платіж, 683 757, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0000363910, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2 062 605, 00 грн. (2 062 605, 00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0000373910, а також зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 157 292, 00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0000383910 було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2013 року № 0000363910, № 0000373910, № 0000383910 підлягають скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 14 червня 2013 року № 0000363910, № 0000373910, № 0000383910.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на користь Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 294, 00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.11.2013 р.