Ухвала

від 02.12.2013 по справі 3/140-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.12.2013 Справа № 3/140-10

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., розглянувши матеріали справи № 3/140-10

за позовом: Приватного підприємства "Євразія" , м. Київ,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ромни Сумської області

про стягнення 11552 грн. 11 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.12.2010 року у даній справі задоволено позов щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 11132,00 грн., 3% річних у розмірі 66,00 грн., пені в розмірі 354,11 грн., витрат по сплаті державного мита в розмірі 115,52 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Вищезгадане судове рішення набрало законної сили 11.01.2011 року, а тому на його виконання був виданий господарським судом наказ від 25.01.2011 року № 3/140-10.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

28.11.2013 року до Господарського суду Сумської області надійшла скарга відповідача (боржника) від 28.11.2013 року (вх. № 3296(с) від 29.11.2013р.) на дії державного виконавця Відділу ДВС Сумського міського управління юстиції Сіренко М. Р. щодо видання при виконанні судового рішення у даній справі постанови «Про скасування процесуального документа», датованої 19.06.2012 року, врученої боржникові 15.07.2013 року та щодо видання «Виклику державного виконавця» від 10.07.2013 року. У скарзі від 28.11.2013 року також викладено клопотання боржника про поновлення строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

У своєму клопотанні про поновлення (відновлення) пропущеного процесуального строку для подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби боржник посилається на помилкове звернення з адміністративним позовом до державного виконавця про визнання його дій неправомірними та скасування постанови до Сумського окружного адміністративного суду, а також на помилкове подання позову, а не скарги до господарського суду без клопотання про поновлення строку звернення зі скаргою на дії органів Державної виконавчої служби.

Боржник вважає, що «помилкове застосування, а також невідповідність застосованих у законі формулювань реальним вимогам щодо їх застосування не може бути причиною відмови у судовому захисті та позбавлення права на судовий захист».

Дослідивши матеріали даної справи та розглянувши клопотання боржника про відновлення пропущеного ним процесуального строку, викладене у скарзі боржника на дії державного виконавця від 28.11.2013 року, господарський суд встановив:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.12.2010 року у даній справі, яке набрало законної сили 11.01.2011 року, встановлено факт невиконання відповідачем (боржником) своїх договірних зобов'язань перед позивачем (стягувачем) щодо оплати транспортних послуг у встановлений строк - до 09.07.2010 року, а тому правомірні позовні вимоги позивача до відповідача були задоволені повністю.

Незважаючи на те, що судове рішення, ухвалене іменем України, згідно ст. 124 Конституції України, є обов'язковим до виконання на всій території України, відповідач (боржник) до цього часу не виконав ні своїх договірних зобов'язань щодо оплати транспортних послуг, ні судового рішення.

З вищевикладеного вбачається грубе порушення боржником законних прав стягувача на отримання грошових коштів за договором, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. ст. 526, 629 ЦК України), та за судовим рішенням, яке є обов'язковим до виконання на всій території України (ст. 124 Конституції України).

Поряд з цим, боржник має право подавати скарги на дії органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів, згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, до господарських судів протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли боржникові стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Зі змісту скарги вбачається, що про оскаржувані дії державного виконавця та про оскаржувану постанову боржникові було відомо 15.07.2013 року, а дана скарга від 28.11.2013 року подана (надіслана) боржником до господарського суду (згідно поштового штемпеля на конверті) 27.11.2013 року, тобто через чотири місяці і дванадцять днів з дня, коли боржникові стало відомо про оскаржувані дії.

Згідно ст. 53 ГПК України, зазаявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Причини пропуску встановленого законом процесуального строку, на які посилається боржник у своєму клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку, викладеному у скарзі від 28.11.2013 року на дії державного виконавця, не можуть бути визнані господарським судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Недодержання вимог чинного процесуального законодавства не можна визнати поважною причиною для відновлення процесуального строку, а відтак не можна задовольнити клопотання боржника про відновлення пропущеного без поважних причин процесуального строку.

Згідно пункту 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала.

При цьому суд враховує, що з аналізу матеріалів справи № 3/140-10 вбачається спрямованість дій боржника протягом більше трьох років на ухилення від виконання договірних зобов'язань перед стягувачем та протягом майже трьох років на ухилення від виконання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили 11.01.2011 року.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 53, 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ :

1. У відновленні пропущеного боржником процесуального строку відмовити.

2. Скаргу від 28.11.2013 року (вх. № 3296 (с) від 29.11.2013 р.) у справі № 3/140-10 на дії державного виконавця залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати сторонам у справі та Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО