Постанова

від 03.12.2013 по справі 30/143-08(39/366-07(10/348-06))

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року Справа № 30/143-08(39/366-07(10/348-06))

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Державної виконавчої служби України

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2013року

та на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2013 року

у справі № 30/143-08(39/366-07(10/348-06)

господарського суду Дніпропетровської області

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

про стягнення 45506041,10 грн.

за участю представників

позивача - Марцин І.В.

відповідача - не з'явився

ВДВС - Харченко О.О.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, якою просить скасувати постанову про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2013 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2013 року (судді Герасименко І.М., Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) у справі № 30/143-08(39/366-07(10/348-06) скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" задоволено частково. Визнано недійсною постанову про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках:

- №26002460460100 в Дніпропетровській ОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- №26043311172010, №26007302172010/980, №2602637134428, №2603130034428, №2602030034428 відкриті у філії ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровську;

- №26001305000701, №26001305000701 в ОУ "Ощадбанк";

- №26050160876004, №26008160876012, №26047160876006, №26039160876003 в ПАТ КБ "Приватбанк";

- №26004302340 в ПАТ "ЄКБ";

- №260090337980 в ПАТ "Укрбізнесбанк";

- №26044000087001, №26000011170510, №26033011170510, №26107000087001, №26105000087003 в філії "Дніпропетровське РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк";

- рахунки № 26000000112005, 26044000112005 в філії АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпропетровську (довідка банку від 05.02.2013р., вих. №050/117-313, підтверджує закриття поточного моновалютного рахунку №26000000112005 у гривні та рахунку №26044000112005 (а.с.22, т.11), а також в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку в АБ "Укргазбанк" №2604902155230, відкритого на виконання Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". В іншій частині постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда М.В. про арешт коштів боржника від 12.02.2013р. залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Державна виконавча служба України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2013 року скасувати відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" 19000000,00 грн. - основного боргу, відсотки в розмірі облікової ставки Національного банку України - 1791986,3грн., три відсотки річних у сумі 3463726,03грн. та суму від інфляції в розмірі 16454000,00грн., витрати зі сплати державного мита в розмірі 25500,00грн. і 105,56грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 червня 2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2010 року у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) залишені без змін.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року був виданий наказ №30/143-08(39/366-07(10/348-06) від 25 лютого 2010 року, який направлено для виконання до Державної виконавчої служби.

03 листопада 2010 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванченком О.В. розглянута заява стягувача про примусове виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06) від 25 лютого 2010 року та відкрито виконавче провадження ВП№22367948, встановлено строк для добровільного виконання - сім днів з моменту отримання постанови.

09 серпня 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Корнієнко О.О. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", але 28 грудня 2012 року начальником відділу примусового виконання рішень ДВС України Черноволовим В.А. винесено постанову про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №22367948 від 09 серпня 2011 року, зобов'язано державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

12 лютого 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В., при примусовому виконанні наказу господарського суду №30/143-08(39/366-07(10/348-06) від 25 лютого 2010 року винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с.94-96, т.10), у відповідності до якої накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках:

- 26008105909021, 26004101374001, 26004105000279 в ПАТ "Укрсоцбанк", код банку 300023;

- 26004310291501 в АКБ "Новий", код банку 305062;

- 26002460460100, 26007010226700 в Дніпропетровській ОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", код банку 305653;

- 26043311172010, 26007302172010, 2602637134428, 2603130034428, 26064301172010, 26007302172010, 2602637134428, 2603130034428, 26064301172010, 2602030034428, 26008301172010, 2600030141182 в філії ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ, код банку 305437;

- 260283031764, 26001305000701, 26045000751194, 26032000753042, 26001000751194, 26002300751194, 2604930000701 в філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк", код банку 305482;

- 26108021097001, 26001021097001 в АТ "Індекс Банк", код 307015;

- 26050160876004, 26064160876012, 26008160876012, 26047160876006, 26039160876003 в ПАТ КБ "Приватбанк", код 305299;

- 26058001179001, 26003001179001, 26047001179001 в ПАТ КБ "Надра", код 380764;

- 26004302340 в ПАТ "ЄКБ", код 305987;

- 260070019510 в ЗАТ "Український кредитний банк", код 321701;

- 260090337980 в ПАТ "Укрбізнесбанк", код 334969;

- 26044000087001, 26000011170510, 26033011170510, 26107000087001, 26105000087003 в філії "Дніпропетровське РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк", код 305266;

- 26002213915, 26009999834, 26049155230, 26050155230, 2604902155230, 260470213915, 26005113915, 260022155230, 260035155230, 260064155230, 2604113915, 2605213915, 2600713915, 2604003155230, 260093155230, 26005834 в АБ "Укргазбанк", код 320478;

- 26002031786001 в ПАТ КБ "Інтербанк", код 300216;

- 26000000112005, 26044000112005 в філії АТ "Укрексімбанк" у м. Дніпропетровську , код 305675;

- 37122440013003, 37126705013001, 37125163901013, 37126911602541, 37123664013004, 37123224864013, 37121001007318, 37120006003772, 37129007003772 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку 805012, крім рахунків, на яких обліковуються кошти захищених статей видатків згідно Бюджетного кодексу України та Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року".

Відповідач (боржник) вважає дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо накладення арешту на грошові кошти незаконними, а постанову такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Зі змісту ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", вбачається, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а відповідно до ст. 5 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії .

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

При цьому, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах (ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Частиною 3 статті 65 названого Закону встановлено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Частина 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" містить заборону звернення стягнення на грошові кошти боржника:

- кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки";

- суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), отримані від замовників морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення або від замовників ремонту, модернізації морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, а також кошти у вигляді кредитів, які зазначені підприємства спрямовують на фінансування будівництва або ремонту морських, річкових суден, а також на виготовлення або ремонт суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, що перебувають на окремих рахунках зазначених підприємств.

При цьому, заборони щодо накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на інших рахунках боржника Закон України "Про виконавче провадження" не містить.

Згідно з ч.3 ст.65 зазначеного Закону, інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленням стягувача. Під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення (ч.2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження").

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до листа №538939 від 02 січня 2013 року, надісланого на запит №724999 від 29 грудня 2012 року старшого державного виконавця Кеда М.В. до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, були надані відомості про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником - відповідачем (код 00130820) отримана державним виконавцем у електронному вигляді. Рахунки, наведені у відповіді, значаться у постанові про накладення арешту на кошти боржника.

Суди зазначили, що деякі рахунки, які значаться в постанові про накладення арешту були закриті (тобто не є чинними), як за станом на дату прийняття спірної постанови так і на дату розгляду скарги боржника.

Такими рахунками є рахунки:

- №26002460460100 в Дніпропетровській ОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", код банку 305653 (лист Банку від 05.11.2009. №1042 про закриття рахунку 16 січня 2009 року) ;

- №№26043311172010, 26007302172010/980, 2602637134428, 2603130034428, 2602030034428, що підтверджується довідками філії ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровську від 31 серпня 2005 року №20-16/1682, від 02 листопада 2006 року №20-16/2966, від 17 листопада 2006 року №20-16/3085, від 02 січня 2009 року №04-367, від 30 жовтня 2009 року №04-366 ;

- рахунок №26001305000701 реорганізований в рахунок №26001000751194, 26001305000701 в рахунок №26045000751194 в ОУ "Ощадбанк" ;

- №26050160876004, 26008160876012, 26047160876006, 26039160876003 в ПАТ КБ "Приватбанк" (лист Дніпродзержинської філії ПАТ КБ "Приватбанк" від 12 листопада 2009 року) ;

- рахунок №26004302340 в ПАТ "ЄКБ" закритий, що підтверджується листами від 22 жовтня 2009 року, вих. №2860/05 та від 27 жовтня 2009 року, вих. №05/1104;

- №260090337980 в ПАТ "Укрбізнесбанк" ;

- рахунки №26044000087001, №26000011170510, 26033011170510, 26107000087001, 26105000087003 в філії "Дніпропетровське РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк" (довідка від 04 листопада 2009 року №08/01-04/11 , лист від 22 жовтня 2009 року №2859/05).

- рахунки № 26000000112005, 26044000112005 в філії АТ "Укрексімбанк" у м. Дніпропетровську (довідка банку від 05 лютого 2013 року, вих. №050/117-313, підтверджує закриття поточного моновалютного рахунку №26000000112005 у гривні та рахунку №26044000112005 ), що сторонами не заперечується.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем зокрема шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках та вкладах чи на зберіганні в банках чи інших фінансових установах.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи заяву скаржника зазначили, що державним виконавцем було накладено арешт, у тому числі, на грошові кошти на рахунках боржника, які станом на дату прийняття постанови про арешт коштів були закриті та зазначили, що дії державного виконавця в частині накладення арешту є неправомірними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України з зазначеним висновком судів попередніх інстанція не погоджується з огляду на наступне, за змістом положень ст.ст.1,2 ГПК України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Так, звертаючись зі скаргою на постанову про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. в частині закритих рахунків скаржником не зазначено в чому саме полягає порушення його прав, оскільки накладення арешту на закриті рахунки унеможливлює виконання судового рішення, що в свою чергу може порушити права позивача у справі та ніяким чином не порушує права відповідача.

Крім того, необхідно зазначити, що жодним нормативним актом не передбачено заборони державного виконавця на накладення арешту на закриті рахунки, а також законодавством не встановлено обов'язку державного виконавця перевіряти актуальність відкритих рахунків.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення скарги відповідача на постанову про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. в частині накладення арешту на закриті рахунки.

Що стосується посилання відповідача про закриття рахунків у наступних банках:

- рахунків №26008105909021, №26004101374001, №26004105000279 в ПАТ "Укрсоцбанк", оскільки лист відповідача від 22 жовтня 2009 року за вих. №2861/05 на адресу Дніпропетровської філії АКБ "Укрсоцбанк" про закриття рахунків, відкритих у цьому банку та витяг з Цивільного кодексу України (стаття 1075) не свідчать про закриття зазначених вище рахунків. За змістом ст. 1075 ЦК України, на яку посилається відповідач, банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; а у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку - може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта. Отже, наведені вище положення не свідчать про автоматичне закриття банківських рахунків.

- рахунку №26064160876012 в ПАТ КБ "Приватбанк" у зв'язку з відсутністю належних доказів закриття цього рахунку;

- №26004310291501 в АКБ "Новий". Зазначаючи про закриття цього рахунку відповідач посилається на лист від 22 жовтня 2009 року №2863/05 на адресу КБ "Новий" про закриття рахунків, які відкриті у Банку "Новий" та відповідь Банку (вих. №4/18-2230) про те, що поточний рахунок буде закрито на підставі заяви про закриття рахунку, оформленої відповідно до вимог Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, то слід врахувати, що належних доказів закриття відкритого рахунку у цьому банку відповідачем не надано;

- №26007010226700 в Дніпропетровській ОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Листом від 22 жовтня 2009 року №2862/050 відповідач просив ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про закриття його рахунків, але доказів закриття відкритого рахунку у цьому банку відповідач не надав.

Суди попередніх інстанцій правомірно відхилили зазначені вище доводи.

Також, відповідачем не надано належних доказів закриття рахунків №26058001179001, №26003001179001, №26047001179001 в ПАТ КБ "Надра"; рахунку №26004302340 в ПАТ "ЄКБ", рахунків № 260070019510 в ЗАТ "Український кредитний банк", №26002031786001 в ПАТ КБ "Інтербанк; рахунків №37123224864013, №37121001007318, №37120006003772, №37129007003772 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області. Посилання на положення ст. 1075 ЦК України є недостатнім для висновку про те, що наведені рахунки не існують.

Рахунки №26002213915, №26009999834, №26049155230, №26050155230, №260470213915, №26005113915, №260022155230, №260035155230, №260064155230, №2604113915, №2605213915, №2600713915, №2604003155230, №260093155230, №26005834 відкриті в АБ "Укргазбанк" відповідач вважає рахунками зі спеціальним статусом, з посиланням на лист Національного Банку України від 14 лютого 2010 року №25-111/2972-22535 "Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків". Слід врахувати, що зазначений лист не містить жодної інформації про рахунки боржника і не підтверджує належність вказаних рахунків до категорії спеціальних, тобто ці доводи відповідачем не доведені і правомірно відхилені судом першої інстанції.

Стосовного того, що рахунки №37122440013003, №37126911602541, 37123664013004 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, в Дніпропетровській ОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №26045000751194 та №26032000753042 є спеціальними рахунками суд першої інстанції дійшов наступного висновку.

Так, рахунок №37122440013003 був відкритий відповідачу в ГУ ДКСУ у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 25 квітня 2008 року №440 та від 11 червня 2012 року №517, якими було затверджено порядок перерахування у 2008 та 2012 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Рахунок №37123664013004 був відкритий відповідачу у відповідності з постановами Кабінету Міністрів України від 29 липня 2005 року №664 та від 09 лютого 2006 року №124, якими було затверджено порядок проведення у 2005 та 2006 роках розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Дія постанов Кабінету міністрів України від 25 квітня 2008 року №440 та від 11 червня 2012 року №517 обмежується конкретним строком застосування - 2008 року та 2012 року, а постанови Кабінету міністрів України від 29 липня 2005 року №664 та від 09 лютого 2006 року №124 прийняті в рамках Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки - 2005-2006роки, тому вищевказані рахунки не були спец рахунками на момент накладення арешту.

Також, відповідач послався на наступне:

- рахунок №37126911602541 був відкритий та використовується у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, якою було затверджено Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій;

- рахунок №26045000751194 використовується для зарахування податку на додану вартість і є поточним рахунком із спеціальним режимом використання відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 березня 2002 року №105-р "Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету податку на додану вартість від учасників оптового ринку електроенергії";

- рахунок №26032000753042 є поточним рахунком зі спеціальним режимом використання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1082 "Про питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ".

Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем (боржником) не надано жодного доказу, який би підтверджував, що на рахунки відкриті на виконання постанов КМУ № №20 та №517 із відповідним цільовим призначенням не може бути накладений арешт. Не містять в собі такої заборони і положення Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, належних доказів закриття рахунків №37126705013001, 37125163901013, 37123224864013, 37121001007318, 37120006003772, 37129007003772 відкритих в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області відповідачем не надано.

Щодо рахунку в АБ "Укргазбанк" №2604902155230, то як встановлено судами попередніх інстанцій він є діючим та використовується, згідно листа №134 від 06 червня 2013 року, для зарахування страхових коштів, які можуть бути використані страхувальником виключно для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанції, про неправомірність накладення арешту на зазначений рахунок, оскільки у відповідності до п. 10 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" На кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників, їх структурних підрозділів, а також суб'єкта, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу для споживачів України, що здійснює продаж природного газу гарантованим постачальникам, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями суб'єктів ринку природного газу. На кошти, що обліковуються за цими рахунками, не накладається арешт, а операції за цими рахунками не підлягають зупиненню.

Згідно з ч.2 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих чи інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону і доводи відповідача в цій частині є правомірними. В іншій частині постанову про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року було залишено без змін.

Зі змісту п. 9.13 Постанови №9 від 17 жовтня 2012 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вбачається, що у разі визнання доводів скаржника правомірними, господарському суду не надано право скасовувати постанови державної виконавчої служби та знімати арешт, накладений на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

В силу вищенаведених порушень судові рішення попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають. Згідно з ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2013року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2013 року слід змінити, в частині визнано недійсною постанову про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. в частині накладення арешту на грошові кошти накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках:

- №26002460460100 в Дніпропетровській ОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- №26043311172010, №26007302172010/980, №2602637134428, №2603130034428, №2602030034428 відкриті у філії ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровську;

- №26001305000701, №26001305000701 в ОУ "Ощадбанк";

- №26050160876004, №26008160876012, №26047160876006, №26039160876003 в ПАТ КБ "Приватбанк";

- №26004302340 в ПАТ "ЄКБ";

- №260090337980 в ПАТ "Укрбізнесбанк";

- №26044000087001, №26000011170510, №26033011170510, №26107000087001, №26105000087003 в філії "Дніпропетровське РУ ПАТ "КБ "Південкомбанк";

- рахунки № 26000000112005, 26044000112005 в філії АТ "Укрексімбанк" у м.Дніпропетровську (довідка банку від 05.02.2013р., вих. №050/117-313, підтверджує закриття поточного моновалютного рахунку №26000000112005 у гривні та рахунку №26044000112005 скасувати, в іншій частині вищезазначені процесуальні документи слід залишити без змін.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2013 року скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2013 року зі справи № 30/143-08(39/366-07(10/348-06) змінити виклавши резолютивну частину в наступній редакції: "Скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" задовольнити частково, визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку в АБ "Укргазбанк" №2604902155230, відкритого на виконання Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". В іншій частині постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кеда М.В. про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року залишити без змін.".

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

Н. І. Мележик