Постанова

від 25.03.2014 по справі 30/143-08(39/366-07(10/348-06))

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 30/143-08(39/366-07(10/348-06))

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Алєєвої І.В.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні

скарги Державної виконавчої служби України

та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року

у справі № 30/143-08(39/366-07(10/348-06)

господарського суду Дніпропетровської області

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс"

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

про стягнення 45506041,10 грн.

за участю представників

позивача - Марцин І.В.

відповідача - Демінов О.І., Крамаренко Г.М.

ВДВС - Рубель І.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2013 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року (судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., Тищик І.В.) у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" задоволено частково.

Визнано недійсними постанови про арешт коштів боржника від 01 червня 2013 року та від 21 червня 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. в повному обсязі.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.

Ухвала та постанова мотивовані тим, що державним виконавцем двічі накладено арешт на грошові кошти боржника, які знаходяться на одних і тих же рахунках, в тому числі і тих, що були нечинними, про що зазначено в ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2013 року.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою Державна виконавча служба України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року скасувати відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" також не погоджується з прийнятими у справі ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2013 року та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року та просить їх скасувати та прийняти судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" повністю.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" та касаційна скарга Державної виконавчої служби України підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2010 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" 19000000,00 грн. - основного боргу, відсотки в розмірі облікової ставки Національного банку України - 1791986,3грн., три відсотки річних у сумі 3463726,03грн. та суму від інфляції в розмірі 16454000,00грн., витрати зі сплати державного мита в розмірі 25500,00грн. і 105,56грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 червня 2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2010 року у справі №30/143-08(39/366-07(10/348-06) залишені без змін.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2009 року був виданий наказ №30/143-08(39/366-07(10/348-06) від 25 лютого 2010 року, який направлено для виконання до Державної виконавчої служби.

03 листопада 2010 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванченком О.В. розглянута заява стягувача про примусове виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06) від 25 лютого 2010 року та відкрито виконавче провадження ВП№22367948, встановлено строк для добровільного виконання - сім днів з моменту отримання постанови.

09 серпня 2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Корнієнко О.О. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", але 28 грудня 2012 року начальником відділу примусового виконання рішень ДВС України Черноволовим В.А. винесено постанову про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №22367948 від 09 серпня 2011 року, зобов'язано державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

12 лютого 2013 року ухвалою державного виконавця накладено арешти на розрахункові рахунки відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" і 11 квітня 2013 року постановою цього ж державного виконавця накладено ще арешт на два рахунки боржника, які знаходяться у ПАТ КБ "ПриватБанк", і у Дніпропетровському обласному управлінні АТ "Ощадбанк", та належать цьому ж боржнику.

У скарзі на дії державного виконавця боржник зазначав про наявність декількох обставин, які, на його думку, спричиняють незаконність оскаржуваних постанов, а саме повторне накладення арешту на грошові кошти боржника.

Так, суди попередніх інстанцій задовольняючи скаргу відповідача на дії державного виконавця застосовували положення ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" та інших нормативних документів, які відносяться саме до врегулювання діяльності державного виконавця в сфері дії зазначен6ої вище статті, а саме арешт і вилучення майна боржника, однак оскаржуваною постановою державного виконавця накладено арешт на розрахункові рахунки відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", а не на майно останнього, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

З аналізу норм діючого законодавства, судовою колегією не вбачається нормативних обмежень дій державного виконавця спрямованих на повторне накладення арешту на кошти боржника. А тому, повторне накладення арешту на грошові кошти, розміщені на одних і тих же рахунках, не є підставою для визнання недійсними оскаржуваних дій органів Державної виконавчої служби, враховуючи також, що у їх вчиненні не вбачається порушень прав боржника, відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

Крім того, необхідно зауважити, що неприйняття постанов про накладення арешту на грошові кошти позбавляє відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України можливості стягувати грошові кошти боржника з метою виконання рішення суду.

Щодо оскарження дій державного виконавця, то боржник вказав про неправильне зазначення найменування боржника, що на його думку, стало однією з причин незаконності оскаржуваних постанов.

Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що оскільки сторона виконавчого провадження є обов'язковим необхідним учасником виконавчого провадження, то правильне її найменування має суттєве значення, та прийшли до висновку, що у даному виконавчому провадженні було порушено державним виконавцем. Зокрема суди зазначили, що у постанові про відкриття виконавчого провадження, у постанові про накладення арешту слід було правильно зазначити найменування боржника як публічне акціонерне товариство, а не відкрите акціонерне товариство. Однак, в оскаржуваних постановах мова йде про накладення арешту на кошти боржника, а заміну сторони у виконавчому провадженні було здійснено Постановою про заміну сторони виконавчого провадження від 21 червня 2013 року.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає в діях державного виконавця порушення прав боржника в цій частині.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

В силу вищенаведених порушень судові рішення попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають. Згідно з ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2013року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10 червня 2013 року слід змінити, в частині визнано недійсною постанову про арешт коштів боржника від 12 лютого 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06)), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кедою М.В. в частині накладення арешту на грошові кошти накладення арешту на грошові кошти,

скасувати, в іншій частині вищезазначені процесуальні документи слід залишити без змін.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України задовольнити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" задовольнити.

3. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2013 року скасувати.

4. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" в задоволенні скарги на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника від 11 квітня 2013 року, від 01 червня 2013 року та від 21 червня 2013 року з примусового виконання наказу №30/143-08(39/366-07(10/348-06), виданого 25 лютого 2010 року господарським судом Дніпропетровської області повністю.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді І. В. Алєєва

С. С. Самусенко