Рішення

від 11.11.2013 по справі 761/2297/13- ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2297/13- ц

Провадження №2/761/3189/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Голік Н.О.

при секретарі : Ксендзюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля «Хюндай» д.н. НОМЕР_4 та зобов'язати сторони повернути в натурі одна одній все що вони отримали за виконання цього правочину.

В обґрунтування вимог позивач вказала, що з 31.01.2004 року по 12 липня 2012 року ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі. За час перебування у шлюбі за спільні кошти позивачем та відповідачем було придбане рухоме і нерухоме майно, в тому числі і легковий автомобіль «Хюндай» д.н. НОМЕР_4. Автомобіль був зареєстрований на відповідача, тому всі правовстановлюючі документи знаходяться у останнього.

Як зазначає позивач, Шевченківським районним судом м. Києва 03.08.2012 року було прийняте рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання непрацездатної дружини - ОСОБА_1, яке вступило в законну силу 24.10.2012 року. Під час винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно відповідача, стало відомо що придбаний під час шлюбу автомобіль який є спільною власністю позивача та відповідача без згоди ОСОБА_1 був проданий.

Виходячи з вказаного позивач вважає, вищевказаний договір купівлі-продажу автомобіля повинен бути визнаним недійсним, оскільки укладений без письмової згоди ОСОБА_1, як співвласника.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач та представник третьої особи проти задоволення позову заперечували повністю, вказавши на необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, встановлене наступне::

З 31.01.2004 року по 12 липня 2012 року ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі. За час перебування у шлюбі відповідачем ОСОБА_2 був придбаний легковий автомобіль «Хюндай» д.н. НОМЕР_4 на підставі договору купівлв-продажу № 16 10 2008/М від 16.10.2008 року.

Шевченківським районним судом м. Києва 03.08.2012 року було прийняте рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання непрацездатної дружини - ОСОБА_1, яке вступило в законну силу 24.10.2012 року. Під час винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно відповідача, позивачу стало відомо що придбаний під час шлюбу автомобіль «Хюндай», який є спільною власністю позивача та відповідача без згоди ОСОБА_1 був проданий.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 13 ЦК України передбачає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (п.1); при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (п.2); не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу ; а згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу . Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статті 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Посилання відповідача на договір позики на виконання якого він реалізував спірний автомобіль є необґрунтованим та недоведеним, оскільки підтверджень того, що авто було реалізовано за згодою позивача, ОСОБА_2 не надав.

Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу автомобіля «Хюндай» д.н. НОМЕР_4 недійсним є доведеним, обґрунтованими та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 368 ЦК Спільна власність двох або більше осіб без визначення

часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами праваспільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України айно, набуте подружжям за час шлюбу,належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В частині позовних вимог щодо зобов'язання сторін договору купівлі - продажу автомобіля повернути одна одній у натурі все, що вони одержали на виконання цього правочину відмовити, оскільки дана вимога позивачем не конкретизована та є загальною, що не передбачено чинним законодавством та є необґрунтованою позивачем, який її заявляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3 , 13 , 16 , 203 , 215 , 217 , 230 , 236 Цивільного кодексу України , ст.ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 209 , 212-215 , 218 , 223 ЦПК України , ст. 60 Сімейного кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля - задовольнити частково.

Визнати недійсним договору купівлі-продажу автомобіля «Хюндай» державний номер НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_3, придбаного через біржу ОСОБА_3, довідка-рахунок ТОВ «Автокорпорація» серії ДПІ №789763 від 19.10.2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: