Рішення

від 26.11.2013 по справі 2-2027/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3402/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Льон С.М.

Доповідач Карпенко О. Л.

РІШЕННЯ

іменем України

26.11.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі

головуючого - Карпенка О.Л.,

суддів - Гайсюка О.В., Фомічова С.Є.,

за участю секретаря - Діманової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за апеляційною скаргою Новомиргородської загальноосвітньої школи-інтернату І - ІІ ступенів в інтересах неповнолітнього вихованця ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 липня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

7 липня 2011 року ОСОБА_2 пред'явив позов до ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 11/80, 11/80 та 11/40 житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 626,8 кв. м в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра позивача ОСОБА_7. Після її смерті спадщину на 11/80 та 11/80 вказаного житлового будинку прийняв її син ОСОБА_6, який проживав з матір'ю. Крім того ОСОБА_6 належало право власності на 11/40 частин цього будинку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. Спадкоємці першої та другої черги після його смерті відсутні. Позивач відноситься до спадкоємців третьої черги після смерті свого племінника. Оформити спадщину в нотаріальному порядку він не має можливості через відсутність правовстановлюючих документів на майно, які були втрачені.

Рішенням Ленінського районного суду м. кіровограда від 19 липня 2011 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 11/80, 11/80 та 11/40 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою : АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Новомиргородська загальноосвітня школа-інтернат І - ІІ ступенів, діючи в інтересах позбавленого батьківського піклування неповнолітнього вихованця ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу обґрунтовано тим, що неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється сином померлого ОСОБА_6 і його спадкоємцем. Оскаржуваним рішенням неповнолітній позбавлений права на належне йому, як спадкоємцю, майно.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, свого представника в судове засідання не направила, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав і пояснив, що йому нічого не було відомо про наявність сина у ОСОБА_6 Оскільки спірний будинок був занедбаний він вирішив прийняти спадщину та привести його до ладу.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги також не визнала і пояснила, що вона являється дочкою позивача. Їй також нічого не було відомо про наявність сина у ОСОБА_6 Після того, як цей факт став їй відомий, вона з батьком відвідували його в школі-інтернаті бажають підтримувати з ним стосунки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції встановив і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_7 належало право власності на 22/80 частин житлового будинку з господарськими будівлями домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1.

ОСОБА_6 належало право власності на 11/40 частин цього ж домоволодіння.

Після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину прийняв спадкоємець першої черги за законом - син померлої ОСОБА_6, який проживав з нею на день її смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності спадкоємців попередніх черг право на спадкування виникло у позивача, який являється спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_6. Оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно у позивача відсутні, суд задовольнив його позов.

Проте таких висновків дійшов з суттєвим порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Оскаржуване рішення не відповідає цим вимогам закону.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За змістом ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1261 ЦК України).

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено для спадкоємців строки реалізації права на прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

В порушення вимог закону суд не з'ясував коло спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_6.

Однак згідно відомостей свідоцтва про народження (а.с. 29) ОСОБА_6 являвся батьком неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно норм ст. 1261, ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька.

Крім того, суд не перевірив належність позивача до спадкоємців третьої черги так, як в матеріалах справи відсутні документи про родинні відносини ОСОБА_6 і позивача.

Суд також не врахував, що позивач не подавав у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини, пропустив строк для ї прийняття і не звертався до суду додаткового строку, достатнього для подання такої заяви, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину.

Таким чином оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, а том підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Новомиргородської загальноосвітньої школи-інтернату І - ІІ ступенів в інтересах неповнолітнього вихованця ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 липня 2011 року і ухвалити нове рішення.

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: