Постанова

від 14.04.2009 по справі 40/32-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

40/32-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 квітня 2009 р.                                                                                    № 40/32-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Демидової А.М., Міщенка П.К.,

          за участю представника позивача –Липового І.В. дов. б/н від 1 квітня 2009 року та представника відповідача –Соловйової Д.В. дов. б/н від 5 листопада 2008 року,

          розглянувши касаційну скаргу Приватної фірми "Орнатус" на ухвалу господарського суду Харківської області від 10 лютого 2009 року у справі за позовом ТОВ "Даталюкс Дистриб'юшн" до  Приватної фірми "Орнатус" про стягнення суми,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2009 року ТОВ "Даталюкс Дистриб'юшн" звернулась до господарського суду з позовом до Приватної фірми "Орнатус" про стягнення 1 120 565,64 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 лютого 2009 року було порушено провадження у справі та задоволено заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 1 120 565, 64 грн., що знаходяться на розрахункових рахунках в банківських установах.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2009 року задоволено клопотання Приватної фірми "Орнатус" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 10 лютого 2009 року та скасовано вжиті зазначеною ухвалою господарського суду заходи забезпечення позову.

У касаційній скарзі Приватна фірма "Орнатус" просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 10 лютого 2009 року в частині задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 1120565,64 грн.

Стверджує, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом порушено положення ст. ст. 32-37 та ст. 66 ГПК України.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Факт скасування в подальшому заходів забезпечення позову судом не впливає на обов'язок суду касаційної інстанції перевірити ухвалу про забезпечення позову на предмет дотримання судом положень процесуального закону під час винесення останньої.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд…має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 1 120 565, 64 грн., застосовані судом, відповідають заявленій позовній вимозі і за ціною позову, і за вибором конкретних заходів.

Ухвала суду про забезпечення позову в цій частині містить переконливу мотивацію щодо необхідності їх застосування.

За таких обставин, на момент винесення спірної ухвали, господарський суд Харківської області правильно застосував ст.ст. 66, 67 ГПК України і підставно забезпечив позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 10 лютого 2009 року –без зміни.

Головуючий                                                                           Т. Козир

Судді                                                                               А. Демидова              

                                                                                        П. Міщенко