Постанова

від 27.11.2013 по справі 910/8349/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа№ 910/8349/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Самсіна Р.І.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання Пась М.П.

за участю представників:

від позивача: Никипорець І.Ф. - за довіреністю

від відповідача: Дашевська Ю.І. - за довіреністю

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2013 р.

у справі № 910/8349/13 (суддя: Сівакова В.В.)

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-

Західна залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс"

про стягнення 1 050 845,87 грн. та повернення орендованого майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне територіальне - галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" 595 768,53 грн. основного боргу, 11 309,26 грн. пені та 36 049,40 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів)№ ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012.

17.06.2013 року Державне територіальне - галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" 926 452,23 грн. основного боргу, 24000,00 грн. витрат на проведення експертної оцінки, 500,00 грн. витрат на опублікування оголошення про проведення конкурсу, 25 438,23 грн. пені, 74 455,41 грн. штрафу; про зобов'язання повернути за актом приймання-передачі майно, а саме: локомотив серії 2М62У № 0345; локомотив серії 2М62У №0216; локомотив серії 2М62 № 811; локомотив серії 2М62 № 954 та локомотив серії 2М62 № 1222.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року у справі № 910/8349/13 (суддя Сівакова В.В.) позовну заяву Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Лідер Сервіс» задоволено повністю.

Так, наведеним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 926 452,23 грн. - основного боргу по орендній платі, 24 000,00 грн. - витрат на проведення експертної оцінки майна, 500,00 грн. - витрат на опублікування оголошення про проведення конкурсу, 25 438,23 грн. - пені, 74 455,41 грн. - штрафу, 22 163,91 грн. - витрат по сплаті судового збору; зобов'язано відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі майно, а саме: локомотив серії 2М62У № 0345; локомотив серії 2М62У №0216; локомотив серії 2М62 № 811; локомотив серії 2М62 № 954 та локомотив серії 2М62 № 1222.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить апеляційний суд скасувати рішення повністю, та прийняти нове, яким у задоволенні позову Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Лідер Сервіс» про стягнення 1 050 845,87 грн. та повернення орендованого майна.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді - Корсакова Г.В., кропивна Л.В. відновлено ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» строк апеляційного оскарження, апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.10.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. виправлено технічну описку, допущену при виготовленні тексту Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 р. № 910/8349/13 в частині зазначення дати призначення скарги до розгляду. Так, в ухвалі зазначено, що розгляд скарги призначити на 10.10.2013 р.

09.10.2013 року до відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Кропивної Л.В. у черговій відпустці, змінено склад колегії суддів по справі № 910/8349/13: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді Корсакова Г.В., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 р. розгляд апеляційної скарги ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» відкладено на 23.10.2013 р..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. розгляд апеляційної скарги ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» відкладено на 20.11.2013 р..

23.10.2013 р. відповідачем подано до відділу діловодства суду клопотання про призначення залізнично-транспортної експертизи. У клопотанні ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» зазначає, що позивач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 759, ст.. 767 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передав відповідачу в оренду майно, в стані, який виключає можливість використання цього майна відповідно до призначення та умов договору, тому відповідач не міг використовувати та не використовував 3 (три) локомотиви №№ 216,1222,954 через обставини, за які він не відповідає. Вважає, що висновки, до яких дійшли спеціалісти ДНУЗТ, суперечать наявним у матеріалах справи доказам, зокрема Акту приймання - передачі локомотивів в оренду (додатку № 1 до договору), згідно яких всі локомотиви знаходяться у задовільному стані. З огляду на те, що для встановлення обставин, що мають значення для справи, зокрема того факту, що 3 локомотиви №№ 216,1222,954 в момент їх передачі позивачем в оренду відповідачу були непридатними до експлуатації, просить суд призначити залізнично-транспортну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: чи можуть використовуватися локомотиви серія 2М62У, номер 0216, рік виготовлення 1990, депо приписки Шепетівка; серія 2М62, номер 1954, рік виготовлення 1984, депо приписки Коростень; серія 2М62, номер 1222, рік виготовлення 1987, депо приписки Коростень відповідно до призначення та умов Договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 р. та яка вартість капітального ремонту зазначених локомотивів, що дозволить їх використовувати відповідно до призначення та умов Договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 р.

Крім того, 23.10.2013 р. відповідачем подано пояснення щодо обставин справи, відповідно до яких відповідач просить рішення у справі № 910/8349/13 від 18.06.2013 р. скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в загальному розмірі 758 670,19 грн., в тому числі основного боргу 681 090,85 грн., штрафу - 57 023,22 грн., пені 20 556,12 грн.; залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на проведення експертної оцінки майна в сумі 24 000,00 грн., на опублікування оголошення про проведення конкурсу в сумі 500 грн. та про зобов'язання ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» повернути ДТГО «Південно-Західна залізниця» за актом прийому-передачі майно, а саме: локомотив серії 2М62У № 0345; локомотив серії 2М62У №0216; локомотив серії 2М62 № 811; локомотив серії 2М62 № 954 та локомотив серії 2М62 № 1222.

18.11.2013 р. відповідачем подано до відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду уточнення до клопотання про призначення залізнично-транспортної експертизи від 22.10.2013 р., відповідно до якого просить поставити на вирішення експертизи питання в наступні питання: чи можуть використовуватися локомотиви серія 2М62У, номер 0216, рік виготовлення 1990, депо приписки Шепетівка; серія 2М62, номер 1954, рік виготовлення 1984, депо приписки Коростень; серія 2М62, номер 1222, рік виготовлення 1987, депо приписки Коростень ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» відповідно до призначення та умов Договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 р.; у якому технічному стані знаходилися зазначені локомотиви у момент отримання ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» цих одиниць рухомого складу в користування, чи відповідав цей стан вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, зокрема вимогам до задовільного технічного стану (якщо технічний стан не відповідав вимогам нормативних документів, то у чому полягає ця відмінність?).

18.11.2013 року позивачем подано відзив на письмові пояснення відповідача.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відрядженні, справу № 910/8349/13 передано головуючому судді Ільєнок Т.В., суддям: Михальській Ю.Б., Корсаковій Г.В..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року прийнято апеляційну скаргу у визначеному складі суддів, розгляд скарги призначено на 20.11.2013 р..

20.11.2013 р. представником відповідача до відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду заперечення на відзив позивача на письмові пояснення відповідача від 23.10.2013 р..

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у черговій відпустці, справу № 910/8349/13 передано головуючому судді Ільєнок Т.В., суддям: Корсаковій Г.В., Шапталі Є.Ю..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року прийнято апеляційну скаргу у визначеному складі суддів, розгляд скарги призначено на 27.11.2013 р..

27.11.2013 року представником відповідача повторно подано до відділу діловодства суду клопотання про призначення залізнично-транспортної експертизи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці, справу № 910/8349/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді: Корсакова Г.В., Самсін Р.І..

Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Представник апелянта - відповідача в судовому засіданні 27.11.2013 надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі та письмових поясненнях, апеляційну скаргу підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в загальному розмірі 758 670,19 грн., в тому числі основного боргу 681 090,85 грн., штрафу - 57 023,22 грн., пені 20 556,12 грн.; залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на проведення експертної оцінки майна в сумі 24 000,00 грн., на опублікування оголошення про проведення конкурсу в сумі 500 грн. та про зобов'язання ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» повернути ДТГО «Південно-Західна залізниця» за актом прийому-передачі майно, а саме: локомотив серії 2М62У № 0345; локомотив серії 2М62У №0216; локомотив серії 2М62 № 811; локомотив серії 2М62 № 954 та локомотив серії 2М62 № 1222 та підтримав клопотання про призначення залізнично-транспортної експертизи.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав наведених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Також, представник позивача заперечив проти клопотання про призначення експертизи, посилаючись на його безпідставність в контексті предмету спору на наявних у справі доказів, а також вказуючи на неможливість проведення експертизи, оскільки на даний час локомотиви знаходяться на заводі в розібраному стані.

Судом відхиляється вказане клопотання з наступних підстав.

В своєму клопотанні заявник наводить достатнє обґрунтування дійсної необхідності призначення залізнично-транспортної експертизи у даній справі.

Згідно з ч. 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При цьому, в п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування.

Положеннями ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доказування і подання доказів покладено на кожну із сторін, яка повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також, слід враховувати принцип належності і допустимості доказів встановлений статтею 34 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У даному випадку відсутня необхідність призначення судової експертизи і справа має бути вирішена за наявними у ній доказами.

Також, враховується і позиція представника позивача у справі про неможливість проведення експертизи на даний час у зв'язку із перебуванням трьох локомотивів на локомотиворемонтному заводі в розібраному стані. Отже, у разі проведення експертизи щодо дійсного технічного стану локомотивів у момент отримання ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» цих одиниць рухомого складу в користування висновок експерта не буде доводити дійсний технічний стан локомотивів.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

15.10.2012 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейн Лідер Сервіс» було укладено Договір оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ.

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець зобов'язується передати в оренду локомотиви серії 2М62 в загальній кількості 5 (п'ять) одиниць, балансоутримувачем яких є Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», а орендар, як переможець конкурсу на право оренди локомотивів, зобов'язується належним чином експлуатувати, проводити ремонт локомотивів та своєчасно і у повному обсязі здійснювати, передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.3 Договору, вартість орендованих локомотивів визначена згідно із звітом про оцінку майна станом на 24.07.2012 р. і становить за незалежною оцінкою за одну одиницю 1 899 022,00 грн. без ПДВ, загальна вартість за п'ять одиниць локомотивів становить 9 495 110,00 грн. без ПДВ.

Локомотиви надаються в оренду з дати підписання актів приймання-передачі локомотивів до 17.10.2013 р. з переліком, визначеним у Додатку № 1 до договору (п. 1.5 Договору).

У пункті 2.1 Договору визначено, що передача локомотивів в оренду і приймання їх з оренди проводиться сторонами відповідно до умов договору в локомотивному депо приписки локомотивів Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на підставі підписаного уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.4 Договору в оренду передаються локомотиви в наявному стані з подальшим ремонтом за рахунок Орендаря згідно з актом приймання-передачі (додаток № 1), в якому вказується технічний стан локомотивів і необхідні види ремонтів. Капітальні ремонти, інші ремонти та технічне обслуговування виконується орендарем згідно вимог Інструкції ЦТ-0123 «Правила капітальних ремонтів КР-1, КР-2 тепловозів серії М62, 2М62, М62У, затвердженої та введеної в дію наказом Укрзалізниці від 13.12.2005 № 690-ЦЗ, відповідно до технічних умов ТУ У 32.01124483.015-2001 тощо.

Згідно з п. 2.7 Договору, локомотиви є переданими в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі в оренду.

Пунктом 2.9 Договору передбачено, що приведення локомотивів до належного технічно справного стану здійснюється орендарем за власні кошти.

Орендар повертає орендодавцю локомотиви з оренди не пізніше останнього дня оренди у пункт призначення - локомотивне депо приписки, та передає їх орендодавцю за актом приймання-передачі з оренди у технічно справному стані. Акт приймання - передачі локомотивів з оренди підписується у локомотивному депо приписки локомотива, зазначеному у Додатку № 1 до даного договору, з обов'язковим зазначенням у ньому технічного стану локомотива (п. 2.11 Договору).

Відповідно до п. 2.18 Договору після укладення договору орендар компенсує витрати орендодавцю на опублікування оголошення про проведення конкуру та опублікування оголошення про результати конкурсу, а також відшкодовує витрати орендодавця на проведення експертної оцінки.

Згідно з пунктом 2.19 Договору капітальний ремонт, інші ремонти та технічне обслуговування локомотивів проводиться орендарем за його рахунок без відшкодування орендодавцем вартості витрат, понесених орендарем.

У пункті 3.1 Договору зазначено, що орендна плата оренди державного майна складає 20% вартості орендованого майна за результатами незалежної оцінки, визначеної експертним шляхом. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1884, та складає 155 657,40 грн. за перший (базовий) місяць оренди відповідно до Додатку № 3 до даного Договору.

Орендна плата нараховується з дати передачі локомотивів за актом приймання-передачі в оренду та сплачується орендодавцю за реквізитами відокремленого підрозділу, на балансі якого обліковується локомотив відповідно до Додатку № 1 до даного Договору. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати а попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць. Загальна сума орендної плати за місяць складається з орендної плати за всі локомотиви, які знаходилися в оренді на протязі місяця. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі локомотиви, які були передані в оренду у відповідності до даного Договору.

Сторони до 5-го числа місяця, наступного за звітним, підписують акт наданих послуг, який є підставою для нарахування та сплати орендних платежів. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок відокремленого підрозділу орендодавця, на балансі якого обліковується локомотив, щомісяця на підставі виставленого відокремленим підрозділом орендодавця рахунку, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Орендна плата, перераховано несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації.

Згідно з п.п 5.2, 5.6, 5.8 Договору орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату за оренду локомотивів; у разі дострокового припинення дії Договору, з будь-яких підстав передбачених чинним законодавством або даним договором, орендар зобов'язаний на письмову вимогу орендодавця, протягом 10 днів з моменту отримання орендарем даної вимоги або з моменту отримання орендодавцем повідомлення з поштового відділення про відсутність адресата або про його відмову в отриманні кореспонденції, повернути орендовані локомотиви в локомотивне депо приписки; по закінченню терміну оренди повернути локомотиви не пізніше останнього дня оренди в локомотивне депо приписки згідно умов даного договору.

Орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду локомотиви згідно з цим договором за актом приймання-передачі локомотивів в оренду (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 8.4 Договору орендодавець має право розірвати в односторонньому порядку даний договір у випадку, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд. В даному випадку договір оренди є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

У п.п.9.3,9.4 Договору сторонами визначено, що несвоєчасно перерахована орендна плата (або не в повному обсязі) чи інші платежі, що належать до сплати по цьому договору, сплачуються орендодавцю у визначеному умовами даного договору порядку, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона нараховується, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. При простроченні платежів за оренду локомотивів понад 30 (тридцять) банківських днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Договір діє з моменту підписання до 17.10.201 року, але не більше одного року з моменту підписання акта приймання-передачі в оренду (п. 10.1 Договору).

Згідно з п. 10.5 Договору дія договору припиняється внаслідок закінчення терміну, на який він був укладений; за згодою сторін або за рішенням Господарського суду міста Києва; ліквідації орендаря або орендодавця та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України; невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд. У цьому разі договір є розірваним з моменту надходження на зазначену в даному договорів юридичну адресу орендаря повідомлення орендодавця про розірвання договору; відмови орендаря від підписання додаткової угоди про зміну орендної плати-протягом 5 днів з моменту отримання орендарем повідомлення про припинення дії договору, або з моменту отримання орендодавцем повідомлення з поштового відділення про відсутність адресата або його відмову в отриманні кореспонденції; експлуатації локомотивів орендарем здійснюється з перепробігами на відповідні види ремонту та технічного обслуговування.

На виконання умов Договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду наступні локомотиви у кількості 5 (п'ять) одиниць: серія 2М62У, номер 0216, рік виготовлення 1990, депо приписки Шепетівка; серія 2М62, номер 954, рік виготовлення 1984, депо приписки Коростень; серія 2М62, номер 1222, рік виготовлення 1987, депо приписки Коростень; серія 2М62У номер 0345, рік виготовлення 1991, депо приписки Гречани; серія 2М62 номер 811, рік виготовлення 1984, депо приписки Коростень, що підтверджується Актом приймання - передачі локомотивів в оренду від 17.10.2012 р., підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивачем згідно договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року надано відповідачу послуг з надання в оренду локомотивів за період жовтня 2012 року - квітень 2013 року на загальну суму 1 142 883,66 грн.

Сторонами підписано та скріплено їх печатками акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та акти виконаних робіт по договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року, згідно яких позивач за період жовтень 2012 року - квітень 2013 року надав відповідачу послуги з оренди локомотивів.

В матеріалах справи наявні гарантійні листи ТОВ «Трейн Лідер Сервіс» адресовані Начальникам відокремлених підрозділів локомотивні депо Коростень, Шепетівка, Гречани №№ 23, 24, 25 від 28.02.2013 р., відповідно до яких відповідач просить вибачення за затримку орендних оплат та гарантує оплату основних платежів згідно умов договору в термін з 11.03.2013 р. по 19.03.2013 р., що свідчить про порушення відповідачем строків оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати за договором № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 р. відповідачем суду не надано.

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами позивачем згідно договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року надано відповідачу послуг з надання в оренду локомотивів за період жовтня 2012 року - квітень 2013 року на загальну суму 1 142 883,66 грн.

Відповідач зазначає, а позивач не заперечує того факту, що відповідачем була сплачена частина грошових коштів за договором оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року.

Так, відповідачем свої зобов'язання за договором оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року щодо сплати орендної плати за період жовтня 2012 - квітень 2013 року були виконані лише частково в сумі 216 431,41 грн.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що наявні в матеріалах справи Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) є належними доказами надання позивачем відповідачу послуг з надання в оренду локомотивів у кількості 5 (п'ять) одиниць: серія 2М62У, номер 0216, рік виготовлення 1990; серія 2М62, номер 954, рік виготовлення 1984; серія 2М62, номер 1222, рік виготовлення 1987,; серія 2М62У номер 0345, рік виготовлення 1991,; серія 2М62 номер 811, рік виготовлення 1984, згідно договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року за зазначений період.

Відповідачем свої зобов'язання за договором оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року щодо сплати орендної плати за період за період грудня 2012 року - квітень 2013 року не були виконані своєчасно та в повному обсязі.

З огляду на викладене, внаслідок невиконання відповідачем у встановлені договором строки своїх зобов'язань за договором оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період грудня 2012 року - квітень 2013 року на загальну суму 926 452,23 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 926 452,23грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 926 452,23 грн. боргу є обґрунтованими, та суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 25 438,23 грн. та штрафу 74 455,41 грн., судова колегія зазначає наступне

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 9.3. договору несвоєчасно перерахована орендна плата (або не в повному обсязі) чи інші платежі, що належать до сплати по цьому договору, сплачуються орендодавцю у визначеному умовами даного договору порядку, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона нараховується, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 9.4. договору при прострочці строків платежів за оренду локомотивів понад 30 (тридцять) банківських днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до статі 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Проте, відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Тобто, наведений Закон регулює договірні відносини суб'єктів господарювання щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та передбачає обмеження пені, що визначається договором.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладанні договору оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 року сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 25 438,23 грн. та штрафу 74 455,41 грн. та обґрунтовано задовольнив вимоги в цій частині.

Позивачем також було заявлено до суду вимогу про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.

Згідно з частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що орендодавець має право розірвати в односторонньому порядку даний договір у випадку, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд. В даному випадку договір оренди є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

У пункті 5.6. договору зазначено, що у разі дострокового припинення дії договору з будь-яких підстав, передбачених чинним законодавством або даним договором, орендар зобов'язаний на письмову вимогу орендодавця, протягом 10 днів з моменту отримання орендарем даної вимоги або з моменту отримання орендарем повідомлення з поштового відділення про відсутність адресата або про його відмову в отриманні кореспонденції, повернути орендовані локомотиви в локомотивне депо приписки.

Пунктом 10.5. договору передбачено, що його дія припиняється в тому числі і у випадку невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд. У цьому разі договір є розірваним з моменту надходження на зазначену у даному договорі юридичну адресу орендаря повідомлення про припинення дії договору, або з моменту отримання Орендодавцем повідомлення з поштового відділення про відсутність адресата або про його відмову в отриманні кореспонденції.

Відповідно до листа № Т-6/706 від 23.04.2013 позивач повідомив відповідача про відмову від договору оренди № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012, в зв'язку з неналежним виконанням умов договору по сплаті орендної плати з грудня 2012 року, та вимагав повернути орендовані локомотиви.

Згідно повідомлення про вручення поштового повідомлення орендарем отримано зазначений лист - 30.04.2013.

Пунктом 2 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що договір оренди № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 є розірваним з 30.04.2013.

Відповідно до частини 1 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У пункті 2.11. договору сторонами визначено, що орендар повертає орендодавцю локомотиви з оренди не пізніше останнього дня оренди у пункт призначення - локомотивне депо приписки, та передає їх орендодавцю за актом приймання-передачі у технічно справному стані.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки договір є розірваним, то відповідач безпідставно користується орендованими локомотивами, чим заважає позивачу розпоряджатись цим майном.

Ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції сторонами не надано доказів повернення локомотивів з оренди за актом приймання-передачі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване майно є обґрунтованими та суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх задоволення.

Щодо стягнення з відповідача витрат позивача на проведення експертної оцінки майна в розмірі 24 000,00 грн. та витрати на розміщення оголошення в розмірі 500,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У пункті 2.18 договору сторони узгодили, що після укладення договору орендар компенсує витрати орендодавцю на опублікування оголошення про проведення конкурсу та опублікування оголошення про результати конкурсу, а також відшкодовує витрати орендодавця на проведення експертної оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00000141 від 25.07.2012 про надання рекламно-інформаційних послуг в газеті "Магістраль" № 55 (1741) від 25.07.2012 на суму 500,00 грн.. Факт сплати коштів в розмірі 500,00 грн. за розміщення оголошення, підтверджується платіжним дорученням № 1870 від 23.07.2012 року наявним в матеріалах справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Нюанс-де-Юре" було укладено договір № 18.12ЕО1.2. від 02.08.2012 про проведення незалежної експертної оцінки, акт приймання-передачі виконаних робіт № 18.12ЕО1.2.від 06.08.2012. Про сплату коштів в розмірі 20 000,00 грн. без ПДВ за проведення незалежної експертної оцінки, свідчить платіжне доручення № 317 від 22.03.2013 наявне в матеріалах справи.

Відповідно до податкових накладних Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" в дохід бюджету сплачені 4 000,00 грн. податку на додану вартість.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що ці витрати є витратами позивача пов'язаними з оплатою проведення експертної оцінки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із положеннями статті 526 Цивільного кодексу України що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 000,00 грн. витрат на експертну оцінку майна та витрати на розміщення оголошення в розмірі 500,00 грн. є обґрунтованими та суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх задоволення.

Скаржник вказує на те, що він повинен бути звільнений від сплати орендної плати за користування локомотивами №№ 0216, 954, 1222 в розмірі 758 670,19 грн., (сума основного боргу 681 090,85 грн., штраф 57 023,22 грн., пеня 20 556,12 грн.) пояснюючи це тим, що він не міг використовувати та не використовував у своїй діяльності локомотиви №№ 0216, 954, 1222 через несправний технічний стан локомотивів №№ 0216, 954, 1222 в момент передачі в користування, посилаючись на Експертний висновок 2013.001.005 ЕВ від 17.06.2013 р., Експертний висновок 2013.001.00 4ЕВ від 17.06.2013 р., Експертний висновок 2013.001.003 ЕВ від 17.06.2013.

Так, дійсно відповідачем додані Експертні висновки спеціалістів ДНУЗТ щодо стану несучих конструкцій тепловозів та можливості і умов їх подальшої експлуатації №№ 2013.001.005 ЕВ від 17.06.2013 р., 2013.001.00 4ЕВ від 17.06.2013 р., 2013.001.003 ЕВ від 17.06.2013. Однак, ці висновки спеціалістів не приймаються колегією суддів з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не з'являвся на судові засідання суду першої інстанції, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судових засідань, про що свідчать поштові повідомлення наявні в матеріалах справи.

Крім того, судовою колегією встановлено, що апелянт обґрунтування неможливості подання документів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього не навів, доказів поважності причин ненадання таких документів до суду першої інстанції не надав.

Враховуючи вищенаведене стосовно належного повідомлення сторін про розгляд справи, можливість надання доказів суду першої інстанції особисто чи поштою, новий доказ не може бути прийнятий апеляційним судом до уваги (постанова Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року у справі № 910/8349/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року у справі № 910/8349/13 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року у справі № 910/8349/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 року у справі № 910/8349/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8349/13 повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 29.11.2013 року.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Р.І. Самсін

Г.В. Корсакова