Постанова
від 17.02.2014 по справі 910/8349/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року Справа № 910/8349/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. (головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Самсін Р.І., Корсакова Г.В.) на рішенняГосподарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. (суддя Сівакова В.В.) у справі№ 910/8349/13 Господарського суду міста Києва за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" простягнення 1.050.845,87 грн. та повернення орендованого майна, за участю представників позивачаНикопорець І.Ф., відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. у справі

910/8349/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 926.452,23 грн. основного боргу по орендній платі, 24.000,00 грн. витрат на проведення експертної оцінки майна, 500,00 грн. витрат на опублікування оголошення про проведення конкурсу, 25.438,23 грн. пені, 74.455,41 грн. штрафу, 22.163,91 грн. витрат по сплаті судового збору, зобов'язано відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі майно, а саме: локомотив серії 2М62У № 0345; локомотив серії 2М62У № 0216; локомотив серії 2М62 № 811; локомотив серії 2М62 № 954 та локомотив серії 2М62 № 1222.

Не погодившись з вищевказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. ст. 42, 101 ГПК України, ст. 762 ЦК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не врахували, що наймач звільняється від сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання від 14.02.2014 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, на необґрунтованість заявленого клопотання, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.10.2012 р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" було укладено Договір оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець зобов'язується передати в оренду локомотиви серії 2М62 в загальній кількості 5 (п'ять) одиниць, балансоутримувачем яких є Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця", а орендар як переможець конкурсу на право оренди локомотивів зобов'язується належним чином експлуатувати, проводити ремонт локомотивів та своєчасно і у повному обсязі здійснювати, передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.3 Договору вартість орендованих локомотивів визначена згідно із звітом про оцінку майна станом на 24.07.2012 р. і становить за незалежною оцінкою за одну одиницю 1.899.022,00 грн. без ПДВ, загальна вартість за п'ять одиниць локомотивів становить 9.495.110,00 грн. без ПДВ.

Локомотиви надаються в оренду з дати підписання актів приймання-передачі локомотивів до 17.10.2013 р. з переліком, визначеним у Додатку № 1 до договору (п. 1.5 Договору).

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду наступні локомотиви у кількості 5 (п'ять) одиниць: серія 2М62У, номер 0216, рік виготовлення 1990, депо приписки Шепетівка; серія 2М62, номер 954, рік виготовлення 1984, депо приписки Коростень; серія 2М62, номер 1222, рік виготовлення 1987, депо приписки Коростень; серія 2М62У номер 0345, рік виготовлення 1991, депо приписки Гречани; серія 2М62 номер 811, рік виготовлення 1984, депо приписки Коростень, що підтверджується Актом приймання - передачі локомотивів в оренду від 17.10.2012 р., підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як встановлено судами та не заперечується сторонами, позивачем надано відповідачу послуги з надання в оренду локомотивів за період жовтень 2012 року - квітень 2013 року на загальну суму 1.142.883,66 грн. Сторонами підписано та скріплено печатками акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та акти виконаних робіт за договором оренди тягового рухомого складу (локомотивів) № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 р.

У пункті 3.1 Договору зазначено, що орендна плата з оренди державного майна складає 20% вартості орендованого майна за результатами незалежної оцінки, визначеної експертним шляхом.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1884, та складає 155.657,40 грн. за перший (базовий) місяць оренди відповідно до Додатку № 3 до даного Договору.

Орендна плата нараховується з дати передачі локомотивів за актом приймання-передачі в оренду та сплачується орендодавцю за реквізитами відокремленого підрозділу, на балансі якого обліковується локомотив відповідно до Додатку № 1 до даного Договору. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати а попередній місяць на індекс інфляції за звітний місяць. Загальна сума орендної плати за місяць складається з орендної плати за всі локомотиви, які знаходилися в оренді на протязі місяця. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі локомотиви, які були передані в оренду у відповідності до даного Договору.

Сторони до 5-го числа місяця, наступного за звітним, підписують акт наданих послуг, який є підставою для нарахування та сплати орендних платежів. Орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок відокремленого підрозділу орендодавця, на балансі якого обліковується локомотив, щомісяця на підставі виставленого відокремленим підрозділом орендодавця рахунку, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Орендна плата, перераховано несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації.

Згідно з п. п 5.2, 5.6, 5.8 Договору орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату за оренду локомотивів; у разі дострокового припинення дії Договору, з будь-яких підстав передбачених чинним законодавством або даним договором, орендар зобов'язаний на письмову вимогу орендодавця, протягом 10 днів з моменту отримання орендарем даної вимоги або з моменту отримання орендодавцем повідомлення з поштового відділення про відсутність адресата або про його відмову в отриманні кореспонденції, повернути орендовані локомотиви в локомотивне депо приписки; по закінченню терміну оренди повернути локомотиви не пізніше останнього дня оренди в локомотивне депо приписки згідно умов даного договору.

Судами встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем у встановлені договором строки своїх зобов'язань зі сплати орендної плати у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період грудень 2012 року - квітень 2013 року на загальну суму 926.452,23 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Згідно з гарантійними листами ТОВ "Трейн Лідер Сервіс", адресованими начальникам відокремлених підрозділів - локомотивних депо Коростень, Шепетівка, Гречани №№ 23, 24, 25 від 28.02.2013 р., відповідач просив вибачення за затримку орендних оплат та гарантував оплату основних платежів відповідно до умов договору в термін з 11.03.2013 р. по 19.03.2013 р., що свідчить про порушення відповідачем строків оплати.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Ст. 525 ЦК України встановлено що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 926.452,23 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 926.452,23 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У п. п. 9.3, 9.4 Договору сторонами визначено, що несвоєчасно перерахована орендна плата (або не в повному обсязі) чи інші платежі, що належать до сплати по цьому договору, сплачуються орендодавцю у визначеному умовами даного договору порядку, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона нараховується, від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. При простроченні платежів за оренду локомотивів понад 30 (тридцять) банківських днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Зважаючи на приписи ст.ст. 549, 551 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. п. 9.3, 9.4 Договору суд дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 25.438,23 грн. та штрафу в розмірі 74.455,41 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що орендодавець має право розірвати в односторонньому порядку даний договір у випадку, якщо орендар не сплачує орендну плату протягом трьох місяців підряд.

У пункті 5.6 договору зазначено, що у разі дострокового припинення дії договору з будь-яких підстав, передбачених чинним законодавством або даним договором, орендар зобов'язаний на письмову вимогу орендодавця, протягом 10 днів з моменту отримання орендарем даної вимоги або з моменту отримання орендарем повідомлення з поштового відділення про відсутність адресата або про його відмову в отриманні кореспонденції, повернути орендовані локомотиви в локомотивне депо приписки.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що його дія припиняється в тому числі і у випадку невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд. У цьому разі договір є розірваним з моменту надходження на зазначену у даному договорі юридичну адресу орендаря повідомлення про припинення дії договору, або з моменту отримання Орендодавцем повідомлення з поштового відділення про відсутність адресата або про його відмову в отриманні кореспонденції.

Листом № Т-6/706 від 23.04.2013 р. позивач повідомив відповідача про відмову від Договору у зв'язку з неналежним виконанням умов договору зі сплати орендної плати, починаючи з грудня 2012 року, та вимагав повернути орендовані локомотиви. Згідно з повідомленням про вручення поштового повідомлення орендарем отримано зазначений лист 30.04.2013 р.

Пунктом 2 ст. 782 ЦК України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З урахуванням наведеного суди встановили, що Договір оренди № ПЗ/Т-128135/НЮ від 15.10.2012 р. є розірваним з 30.04.2013 р.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Доказів повернення відповідачем локомотивів за актом приймання-передачі суду не надано.

За таких обставин вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути орендоване майно підставно задоволено судами.

Судами також встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00000141 від 25.07.2012 р. про надання рекламно-інформаційних послуг в газеті "Магістраль" № 55 (1741) від 25.07.2012 р. на суму 500,00 грн. Факт сплати коштів в розмірі 500,00 грн. за розміщення оголошення підтверджується платіжним дорученням №1870 від 23.07.2012 р., наявним в матеріалах справи.

Також між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Нюанс-де-Юре" було укладено договір № 18.12ЕО1.2. від 02.08.2012 р. про проведення незалежної експертної оцінки, акт приймання-передачі виконаних робіт №18.12ЕО1.2. від 06.08.2012 р. Сплата коштів в розмірі 20.000,00 грн. без ПДВ за проведення незалежної експертної оцінки підтверджується платіжним дорученням № 317 від 22.03.2013 р., наявним в матеріалах справи. Відповідно до податкових накладних Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" в дохід бюджету сплачені 4.000,00 грн. податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У п. 2.18 Договору сторони узгодили, що після укладення договору орендар компенсує витрати орендодавцю на опублікування оголошення про проведення конкурсу та опублікування оголошення про результати конкурсу, а також відшкодовує витрати орендодавця на проведення експертної оцінки.

Оскільки судами встановлено, що вказані витрати є витратами позивача, пов'язаними з оплатою проведення експертної оцінки, то позовні вимоги в цій частині підставно задоволено.

Скаржник вказує на те, що відповідач має бути звільнений від сплати орендної плати за користування локомотивами № № 0216, 954, 1222 в розмірі 758.670,19 грн., (сума основного боргу 681.090,85 грн., штраф 57.023,22 грн., пеня 20.556,12 грн.), пояснюючи це тим, що він не міг використовувати та не використовував у своїй діяльності вказані локомотиви через їх несправний технічний стан в момент передачі в користування, посилаючись на Експертний висновок 2013.001.005 ЕВ від 17.06.2013 р., Експертний висновок 2013.001.00 4ЕВ від 17.06.2013 р., Експертний висновок 2013.001.003 ЕВ від 17.06.2013 р.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані висновки відповідачем місцевому суду не надавались, а були подані лише в ході апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач не з'являвся на судові засідання суду першої інстанції, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судових засідань, про що свідчать поштові повідомлення наявні в матеріалах справи.

Оскільки відповідного клопотання з належним обґрунтуванням неможливості подання зазначених додаткових доказів до суду першої інстанції скаржником апеляційному суду не надано, останнім підставно не прийнято вказані додаткові докази.

Також колегія суддів вважає, що апеляційним судом було правомірно відхилено клопотання відповідача про призначення залізнично-транспортної експертизи, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування.

Апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про необхідність призначення судової експертизи у справі, в матеріалах якої міститься достатньо доказів для її повного та всебічного вирішення. Крім того апеляційний суд відзначив про неможливість проведення експертизи у зв'язку із перебуванням трьох локомотивів на локомотиворемонтному заводі в розібраному стані.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Лідер Сервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 р. у справі № 910/8349/13 - без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич судді І.В. Алєєва О.О. Євсіков

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення17.02.2014
Оприлюднено26.02.2014
Номер документу37320105
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/8349/13

Постанова від 17.10.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Євсіков О.O.

Ухвала від 04.10.2016

Господарське

Вищий господарський суд України

Євсіков О.O.

Постанова від 10.08.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Чорна Л.В.

Ухвала від 01.08.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Чорна Л.В.

Ухвала від 29.06.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 31.05.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сівакова В.В.

Ухвала від 02.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сівакова В.В.

Постанова від 17.02.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Євсіков О.O.

Ухвала від 03.02.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Євсіков О.O.

Постанова від 27.11.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні