Ухвала

від 31.05.2016 по справі 910/8349/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31.05.2016Справа № 910/8349/13

За скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна

залізниця»

на дії Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського

управління юстиції

у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна

залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Лідер Сервіс»

про стягнення 1 050 845,87 грн. та повернення орендованого майна

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Шапран Л.І. - по дов. № 13-НЮ від 11.01.2016

від відповідача не з'явився

від ВДВС не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 у справі № 910/8349/13 позовні вимоги задоволено повністю та

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Лідер Сервіс» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» 926 452,23 грн. основного боргу по орендній платі, 24 000,00 грн. витрат на проведення експертної оцінки майна, 500,00 грн. витрат на опублікування оголошення про проведення конкурсу, 25 438,23 грн. пені, 74 455,41 грн. штрафу, 22 163,91 грн. витрат по сплаті судового збору;

зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейн Лідер Сервіс» повернути Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» за актом приймання-передачі майно, а саме : локомотив серії 2М62У № 0345; локомотив серії 2М62У № 0216; локомотив серії 2М62 № 811; локомотив серії 2М62 № 954 та локомотив серії 2М62 № 1222.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/8349/13 від 27.11.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 залишено без змін.

20.12.2013, в зв'язку з набранням рішенням законної сили Господарським судом міста Києві було видано відповідні накази.

Постановою Вищого Господарського суду України від 17.02.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 у справі № 910/8349/13 залишено без змін.

05.05.2016 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, відповідно до якої просить

- визнати дії державного виконавця ВДВС неправомірними;

- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.04.2016 ВП № 50077924.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8349/13 від 11.05.2016 розгляд скарги призначено на 31.05.2016.

Позивачем (скаржником) 31.05.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення.

Позивач (скаржник) в судовому засіданні 31.05.2016 вимоги скарги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 31.05.2016 не з'явився.

ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції в судове засідання 31.05.2016 представника не направив.

ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції у відзиві на скаргу проти задоволення вимог скарги заперечує посилаючись на наступне. 01.03.2016 на адресу до ВДВС Івано-Франківського МУЮ поступив лист із договорами зберігання від зберігача ПАТ «Івано-Франківський локомотиво-ремонтний завод» про наявність 2-х тепловозів серії 2М62 № 0216 та № 1222. 30.03.2016 державним виконавцем винесено постанову про призначення примусового виконання рішення суду, якою зобов'язано керівника ПАТ «Івано-Франківського локомотиво-ремонтного заводу» підготувати вище зазначені тепловози для передачі, а керівнику ДТГО «Південно-Західної залізниці» направити представника для їх отримання та транспортування. Проте 11.04.2016 представники стягувана відмовилися залишити за собою та отримати зазначене майно у виконавчому документі, про що складено акт державного виконавця, в якому два представника стягувана, а саме заступник начальника локомотивного депо Шепетівка Лукащук М.М. та заступника начальника локомотивного депо Коростень Васянович М.О., розписалися. Оскільки представники стягувана відмовилися отримати та залишити за собою вище зазначені тепловози, 11.04.2016 на підставі п. 5.ч. 1 .ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку направлено сторонам до відома, а оригінал наказу - в Господарський суд міста Києва. З огляду на викладене вважає, що доводи стягувана не відповідають дійсності, і є безпідставними, оскільки державним виконавцем вжито всіх заходів для примусового виконання рішення суду згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, встановив:

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 п. 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 3 п. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема судових наказів.

23.01.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП № 41648484 «Про відкриття виконавчого провадження» з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8349/13 від 20.12.2013 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Лідер Сервіс» повернути Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» за актом приймання-передачі майно, а саме: локомотив серії 2М62У № 0345; локомотив серії 2М62У № 0216; локомотив серії 2М62 № 811; локомотив серії 2М62 № 954 та локомотив серії 2М62 № 1222.

23.10.2014 згідно акту державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/8349/13 від 20.12.2013 локомотив серії 2М62 № 811 передано стягувачу (позивачу).

04.11.2014 згідно акту державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шепетівського мііськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/8349/13 від 20.12.2013 локомотив серії 2М62У № 0345 передано стягувачу (позивачу).

28.12.2015 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову ВП № 41648484 «Про закінчення виконавчого провадження», у зв'язку з необхідністю направлення виконавчого документа до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, оскільки як встановлено державним виконавцем локомотив серії 2М62У № 0216, локомотив серії 2М62 № 954 та локомотив серії 2М62 № 1222 знаходяться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 22.

09.02.2016 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 50077924 «Про відкриття виконавчого провадження» з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8349/13 від 20.12.2013.

30.03.2016 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 50077924 про призначення примусового виконання рішення суду з передачі зазначеного у виконавчому документі майна боржника стягувачеві, а саме два тепловози серії 2М62У № 0216 та серії 2М62 № 1222, що знаходяться на території ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Залізнична, 22 на 11.04.2016 на 10:00 год.

14.04.2016 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 50077924 «Про закінчення виконавчого провадження» з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8349/13 від 20.12.2013 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що 11.04.2016 представник стягувача відмовився залишити за собою та отримати зазначене майно у виконавчому документі про що складено акт державного виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі.

В акті державного виконавця від 11.04.2016 зазначено, що при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 910/8349/13 від 20.12.2013 за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в присутності представників стягувача ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 встановлено, що 11.04.2016 о 11:15 год. на території ПАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» представниками за довіреністю не виявлено бажання залишити за собою отримати за актом прийому-передачі майна, визначене виконавчим документом. Даний акт підписаний усіма зазначеними особами.

Пункт 1.5.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 визначає наступне:

Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події:

а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт;

б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції;

в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються);

г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта;

ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції доказів того, що стягувач як це вимагає ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції із заявою про відмову від отримання локомотивів серії 2М62У № 0216, серії 2М62 № 954 та серії 2М62 № 1222 не подано.

Підписання представниками стягувача акту від 11.04.2016 не підтверджує факт відмови стягувача від отримання локомотивів, а свідчить лише про їх присутність під час його складання.

Слід зазначити, що з постанови ВП № 50077924 від 30.03.2016 вбачається, що 11.04.2016 передачі стягувачу, від прийняття яких нібито відмовився стягувач, підлягали лише два локомотиви серії 2М62У № 0216 та серії 2М62 № 1222.

Жодних доказів вчинення Відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції дій щодо передачі стягувачу локомотиву серії 2М62 № 954 не подано.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

З огляду на викладене суд приходить до висновку що дії Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції щодо винесення постанови «Про закінчення виконавчого провадження» ВП № 50077924 від 14.04.2016 є неправомірними, а постанова підлягає визнанню недійсною.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на дії Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції задовольнити повністю.

2. Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції щодо винесення постанови «Про закінчення виконавчого провадження» ВП № 50077924 від 14.04.2016 неправомірними.

3. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 14.04.2016 ВП № 50077924.

СуддяВ.В.Сівакова