Постанова

від 02.12.2013 по справі 917/915/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р. Справа № 917/915/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плужник О.В., суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Боярська М.К.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Джерело" м. Полтава (вх. №2853П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року у справі №917/915/13

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Джерело", м. Полтава

до ПП "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит", м. Полтава

про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Селянське (фермерське) господарство "Джерело" (позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" (відповідач) про визнання договору поставки с/г продукції № 3/04 від 03.04.2012 року недійсним, посилаючись на те, що голова Селянського (фермерського) господарства "Джерело" Боярська Марія Карпівна даний договір не укладала та власноручно не підписувала, доручень на його підписання іншим особам не надавала, жодних господарських операцій за вказаним договором не проводила. Як зазначається позивачем, договір поставки с/г продукції № 3/04 від 03.04.2012 року (далі - договір) був підписаний ОСОБА_2 за відсутності необхідних повноважень та без його подальшого схвалення головою Селянського (фермерського) господарства "Джерело".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року по справі №917/915/13 (суддя Гетя Н.Г.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що всі надані до матеріалів справи документи, які стосуються правовідносин між сторонами за договором поставки с/г продукції №3/04 від 03.04.2012 року (договір, специфікація до договору, видаткова накладна, рахунок-фактура) містять відтиск печатки Селянського (фермерського) господарства "Джерело". Тож, суд приходить до висновку, що спірний договір в подальшому був схвалений особою, від імені якої його було підписано, що в силу положень ст. ст. 11, 241 ЦК України та ст. 174 ГК України є підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків з моменту укладення даного договору.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що спірний договір у подальшому не було схвалено особою від імені якої він був підписаний, не біли прийняті часткові оплати та не поставлена с/г продукція за цим договором. Копії банківських виписок по рахунку, а також листів щодо допущення помилок у реквізитах платіжних документів, які були надіслані на адресу позивача підроблені і не розглядалися у суді 08.07.2013 року. Просить рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року по справі №917/915/13 скасувати.

Як зазначає апелянт у своїй скарзі, представники позивача надали до справи обгрунтовані, письмові свідчення про підробку документів та злочинні дії і шахрайство посадових осіб ПП "З.Т.К. "Укрзернотранзит", які суддя не розглядала (а.с. 55-65).

Суд не досліджував наявні у справі докази, не надав оцінку усним поясненням учасників судового процесу, тому прийшов до неправомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, подав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, законним, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Свого представника в засідання судової колегії відповідач не направив та заявив клопотання, в якому просить розглянути справу за поданою апеляційною скаргою без участі його представника.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Селянське (фермерське) господарство "Джерело" (позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" (відповідач) про визнання договору поставки с/г продукції №3/04 від 03.04.2012 року недійсним, посилаючись на те, що голова Селянського (фермерського) господарства "Джерело" Боярська Марія Карпівна даний договір не укладала та власноручно не підписувала, доручень на його підписання іншим особам не надавала, жодних господарських операцій за вказаним договором не проводила.

Як зазначається позивачем, договір поставки с/г продукції №3/04 від 03.04.2012 року (далі - договір) був підписаний ОСОБА_2 за відсутності необхідних повноважень та без його подальшого схвалення головою Селянського (фермерського) господарства "Джерело".

В своєму рішенні суд першої інстанції правомірно зазначив, що Постановою Верховного Суду України №3-16гс12 від 10.04.2012 року встановлено, що норма ст. 241 ЦК України передбачає наслідки укладання угоди особою як з перевищенням повноважень, так і не уповноваженою на це особою, при цьому настання таких наслідків закон ставить в залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду особою, від імені якої її укладено.

Згідно ч. 1 ст. 111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Обґрунтовуючи відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилається на те, що спірний договір в подальшому був схвалений особою, від імені якої його було підписано, та в силу положень ст. ст. 11, 241 ЦК України та ст. 174 ГК України є підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків з моменту укладення даного договору.

Судова колегія апеляційного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції не надав належної правової оцінки наданим до матеріалів справи доказам.

Так, як правомірно зазначає апелянт у своїй скарзі, взаємовідносини між сторонами виникли на підставі саме договору №3/11 від 03.11.2011 року. Зазначений договір між сторонами не був розірваний або визнаний недійсним. В судовому засіданні сторони не заперечували, що договір №3/04 від 03.04.2012 року був підписаний неповноважною особою.

Судом першої інстанції не надано оцінку тому факту, що постачання продукції позивачем відповідачу було здійснено саме за договором №3/11 від 03.11.2011 року і, що часткові оплати за отриманий товар були проведені відповідачем за продукцію, поставлену за договором № 3/11 від 03.11.2011 року (а.с. 59-65)

Посилання відповідача та суду першої інстанції на листи відповідача №06/04 від 06.04.2012 року та №21/06 від 21.06.2012 року щодо допущення помилок у реквізитах платіжних документів не можуть вважатись належними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що зазначені листи були надіслані на адресу позивача.

Посилання відповідача та суду першої інстанції на те, що рахунки-фактури №3 та №4 від 04.04.2012 року (а.с. 47), що містить посилання на договір №3/04 від 03.04.2012 року і підтверджує подальше схвалення спірного договору, також є безпідставним, оскільки за зазначеним договором сторонами не було здійснено будь-якої господарської діяльності, а саме оплати заборгованості на підставі зазначених рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи в пункті 4.4. договору №3/04 від 03.04.2012 року сторони передбачили, що покупець сплачує вартість товару з 03.04.2012 року по 03.04.2015 року.

Як пояснив позивач в засіданні апеляційного суду, шляхом введення в оману був підписаний неповноважним представником договір №3/04 від 03.04.2012 року, котрий не звернув уваги на пункт 4.4. договору який передбачає безпроценту розстрочку платежу за отриманий товар до 03.04.2015 року.

Однак суд першої інстанції не звернув увагу та не надав належної оцінки тому факту, що згідно пункту 8.2. наданого до справи договору №3/04 від 03.04.2012 року строк цього договору починає свою дію в момент його укладання, тобто з 03.04.2012 року та остаточного виконання умов договору, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2011 року.

Тобто, підписавши спірний договір 03.04.12 року (від імені позивача неповноважною особою), сторони передбачили, що цей договір діє в будь-якому випадку до 31 грудня 2011 року.

Зазначене підтверджує, що зазначений договір підписаний неповноважною особою, не міг бути в подальшому схвалений, оскільки на момент його підписання він згідно пункту 8.2. вже втратив чинність з 31 грудня 2011 року, а тому суперечить чинному законодавству та підлягає визнанню недійсним в цілому з моменту його укладання.

За таких обставин матеріалами справи спростовуються висновки суду першої інстанції про те, що спірний договір №3/04 від 03.04.2012 року, котрий підписаний неповноважною особою, в подальшому був схвалений повноважною особою.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року у справі №917/915/13 прийняте без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 11, 215, 241 ЦК України, ст. 174 ГК, ст.ст. 33; 49; 99; 101; п. 2 ст. 103; ст.ст. 104 -105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року у справі №917/915/13 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним укладений між Селянським (фермерським) господарством "Джерело" м. Полтава та ПП "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит", м. Полтава договір поставки с/г продукції №3/04 від 03.04.2012 року.

Стягнути з ПП "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2б, к. 312, код ЄДРПОУ 35724028)) на користь Селянського (фермерського) господарства "Джерело" (36014, м. Полтава, пров. Мясоєдова, 3, код ОКПО 23810003) -1073,00 грн. судового збору за подання позову та 586,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 02.12.2013 року.

Головуючий суддя Плужник О.В.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.