Постанова

від 15.05.2014 по справі 917/915/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 917/915/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіФролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року у справі№ 917/915/13 господарського судуПолтавської області за позовомСелянського (фермерського) господарства "Джерело" до Приватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" провизнання договору недійсним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Боярський Ю.М. дов. б/н від 29.05.2013 року, Колодязна А.Ю. дов. б/н від 28.05.2013 року, - відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Джерело" (далі за текстом - С(Ф)Г "Джерело") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" (далі за текстом - ПП "ЗТК "Укрзернотранзит") про визнання договору поставки № 3/04 від 03.04.2012 року недійсним.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року у справі № 917/915/13 в задоволенні позовних вимог С(Ф)Г "Джерело" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, С(Ф)Г "Джерело" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року апеляційну скаргу С(Ф)Г "Джерело" задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року у справі № 917/915/13 - скасовано та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволено: визнано недійсним укладений між С(Ф)Г "Джерело" та ПП "ЗТК "Укрзернотранзит" договір поставки с/г продукції № 3/04 від 03.04.2012 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПП "ЗТК "Укрзернотранзит" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року у справі № 917/915/13, а матеріали справи направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що С(Ф)Г "Джерело" звернулось до місцевого суду з позовом про визнання договору поставки с/г продукції № 3/04 від 03.04.2012 року недійсним з тих підстав, що голова С(Ф)Г "Джерело" Боярська Марія Карпівна даний договір не укладала та власноручно не підписувала, доручень на його підписання іншим особам не надавала, жодних господарських операцій за вказаним договором не проводила.

Також позивач зазначив, що договір поставки с/г продукції № 3/04 від 03.04.2012 року був підписаний ОСОБА_1 за відсутності необхідних повноважень та без його подальшого схвалення головою С(Ф)Г "Джерело".

Місцевий господарський суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог зазначив, що спірний договір в подальшому був схвалений особою, від імені якої його було підписано, та в силу положень ст. ст. 11, 241 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України є підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків з моменту укладення даного договору.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції вказав що згідно пункту 8.2. наданого до справи договору № 3/04 від 03.04.2012 року строк цього договору починає свою дію в момент його укладання, тобто з 03.04.2012 року та остаточного виконання умов договору, але в будь-якому випадку до 31.12.2011 року, а тому дійшов висновку, що оскаржуваний договір не міг бути в подальшому схвалений, оскільки на момент його підписання він згідно пункту 8.2. вже втратив чинність з 31.12.2011 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що між сторонами існували взаємовідносини, що виникли на підставі договору № 3/11 від 03.11.2011 року, який не було розірвано або визнано недійсним.

Також, судами встановлено, що сторони не заперечують, що договір № 3/04 від 03.04.2012 року був підписаний неповноважною особою.

Місцевим господарським судом, в якості доказу схвалення в подальшому договору № 3/04 від 0.04.2012 року, зазначено про рахунок-фактуру № 3 від 04.04.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що видаткова накладна № 3 від 04.04.2012 року підписано ОСОБА_1 та скріплено печаткою позивача.

В той же час, рахунок-фактура № 3 від 04.04.2012 року та податкова накладна від 06.04.2012 року по договору поставки с/г від 03.04.2012 року № 3/04 підписано Боярською М.К.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Так, з видаткової накладної № від 04.04.2012 року, вбачається, що останню підписано ОСОБА_1 та скріплено печаткою позивача, однак в графі отримав підпис та печатка відповідача відсутні

Так, в матеріалах справи наявна податкова накладна від 06.04.2012 року по договору поставки с/г від 03.04.2012 року № 3/04 підписана Боярською М.К.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій не було досліджено питання здійснення господарської діяльності та виконання сторонами зобов'язань, що виникли у сторін за оскаржуваним договором, а саме не досліджено питання реальної поставки (передачі) товару за Договором, що б свідчило про його наступне схвалення.

Крім того, судами досліджувались копії банківських виписок по рахунку ПП "ЗТК "Укрзернотранзит", згідно яких здійснено частково оплату за сою за договором № 3/11 від 03.11.2011 року, тобто вказані банківські виписки підтверджуються оплату саме за договором поставки № 3/11 від 03.11.2011 року.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено первинної документації щодо здійснення сторонами господарської діяльності та поставки товару за оскаржуваним договором на предмет реального виконання договору, а саме поставки товару, у зв'язку з чим і не досліджено питання про подальше схвалення такого договору.

В силу приписів ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вказані обставини не було досліджено судами попередніх інстанцій в повному обсязі, передбаченому ст. 43 ГПК України, право на встановлення яких, в силу приписів ст. 111 7 ГПК України у суду касаційної інстанції - відсутні.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга приватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Зерно-торгова компанія "Укрзернотранзит" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року у справі № 917/915/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 08.07.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 року у справі № 917/915/13 скасувати.

3. Матеріали справи №917/915/13 направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко