Постанова

від 04.09.2013 по справі 2а-1670/10244/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 р. Справа № 2а-1670/10244/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

апелянта ОСОБА_1

представника апелянта ОСОБА_2

представника позивача Храпача О.В.

представника позивача Пащенка В.В.

представника третьої особи Дзюбла О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. по справі № 2а-1670/10244/11

за позовом Релігійної громади повного Євангелія "Полтавська Християнська Церква" м. Полтави

до Управління Держкомзему у м. Полтаві , Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру третя особа Полтавська міська рада

про визнання незаконними рішень та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Релігійна громада повного Євангелія "Полтавська Християнська Церква" м. Полтави (далі по тексту - Релігійна громада, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Держкомзему у м. Полтаві, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру (далі по тексту - відповідачі), третя особа - Полтавська міська рада, в якому просила суд

- визнати незаконними відмову Управління Держкомзему у м. Полтаві від 07.06.2011 за вих. № 03-06-08/2881 та відмову Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 10.06.2011 за вих. № 28-14/507/п в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1;

- визнати незаконним висновок Комісії з розгляду питань пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 10.06.2011 за вих. № 03-06-07/149, яким позивачу відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки;

- зобов'язати Управління Держкомзему у м. Полтаві та Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру погодити проект землеустрою щодо відведення земельної для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями, розроблений ТОВ НВІ "Земресурс".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано відмову Управління Держкомзему у м. Полтаві від 07.06.2011 за вих. № 03-06-08/2881 та відмову Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 10.06.2011 за вих. № 28-14/507/п в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, а також висновок Комісії з розгляду питань пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 10.06.2011 за вих. № 03-06-07/149, яким відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Зобов'язано Управління Держкомзему у м. Полтаві та Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру розглянути питання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що вона є співвласником домоволодіння та постійним користувачем суміжної земельної ділянки із земельної ділянки по АДРЕСА_1, а тому судове рішення, яким скасовано відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 та зобов'язано Управління Держкомзему у м. Полтаві та Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру розглянути питання погодження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, без погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками, є незаконним.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Релігійною громадою повного Євангелія "Полтавська Християнська Церква" м. Полтави було розпочато процедуру розроблення проекту землеустрою та подальшого узгодження для початку будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями.

8 вересня 2010 року позачерговою п'ятдесят шостою сесією п'ятого скликання Полтавської міської ради прийнято рішення "Про надання на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1" (а.с. 16).

27 вересня 2010 року позивачем затверджено Завдання на виконання робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого інституту «Земресурс», які виконані відповідно до вимог законодавства.

Актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 07.02.2011 зафіксовано встановлення в натурі та передання на зберігання межових знаків земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Позивачем частково було погоджено межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Зокрема, ділянки за адресами провулок Промисловий та вулиця Тевелєва знаходяться у власності Полтавської міської ради, а за адресою АДРЕСА_2 межі погоджено з ОСОБА_6, що підтверджується актом від 07.02.2011 (а.с. 30). Для повного узгодження вказаних меж позивач звернувся до домоволодільців за адресою АДРЕСА_3, однак в усному порядку йому було відмовлено. Так, до вказаного акту додано пояснювальну записку від 28.04.2011 № 20, яким визначено обставини погодження меж земельної ділянки.

На адвокатський запит від 21.01.2010 Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру надано відповідь від 02.02.2010 № 01-14/268, згідно якої в архіві управління відсутня інформація про власника або землекористувача земельною ділянкою по вулиці АДРЕСА_3 (а.с. 32-33). Також, згідно відповіді від 19.11.2010 № 07-13/127 Державного архіву Полтавської області в протоколах засідань виконавчого комітету Полтавської міської Ради депутатів трудящих за 1946-1954 рр., які зберігаються в архіві, рішення про виділення земельної ділянки відсутні (а.с. 76).

Проект землеустрою з відповідними додатками позивачем було направлено на погодження до Комісії з розгляду ї питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі по тексту Комісія).

10.06.2011 Комісія своїм висновком № 03-06-07/149 відмовила в погодженні проекту відведення вказаної земельної ділянки з підстав відмови членів комісії, а саме Управління Держкомзему у м. Полтаві від 07.06.2011 за вих. №03-06-08/2881 та Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 10.06.2011 за вих. №28-14/507/п. Вказані відмови вмотивовані необхідністю погодження меж земельної ділянки з суміжний власниками та землекористувачами (а.с. 10-12).

Позивач не погоджуючись з вказаними рішеннями, оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було вчинено всі можливі заходи з погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1, яку надано для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями, що засвідчено належними доказами, а тому оскаржувані рішення відповідачів є невмотивованими.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, якою визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України).

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. (ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України)

З матеріалів справи вбачається, що 8 вересня 2010 року позачерговою п'ятдесят шостою сесією п'ятого скликання Полтавської міської ради прийнято рішення "Про надання на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва молитовного дому з господарськими приміщеннями по АДРЕСА_1" (а.с. 16).

Актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 07.02.2011 зафіксовано встановлення в натурі та передання на зберігання межових знаків земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 31).

Проект землеустрою з відповідними додатками позивачем було направлено на погодження до Комісії з розгляду ї питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

За висновком Комісії від 10.06.2011 р. № 03-06-07/149 відмовила в погодженні проекту відведення вказаної земельної ділянки з підстав відмови членів комісії, а саме Управління Держкомзему у м. Полтаві від 07.06.2011 за вих. №03-06-08/2881 та Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 10.06.2011 за вих. №28-14/507/п.

Колегія суддів зазначає, що підставою для відмови стала необхідність погодження меж земельної ділянки з суміжний власниками та землекористувачами (а.с. 10-12).

Згідно з положеннями ст. 198 Земельного кодексу України при оформленні права власності на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрові зйомки), виконуваних для визначення меж земельних ділянок, які включають, у тому числі, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Механізм встановлення меж земельних ділянок визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 N 376 (далі - Інструкція).

Пунктом 2.8 Інструкції передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі, якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж.

Згідно з пунктом 3.12 Інструкції закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Таким чином, погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами є обов'язковою умовою для виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, який є невід'ємною частиною проекту землеустрою.

Матеріали справи містять Акт погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 07.02.2011 р., з якого вбачається, що позивачем було погоджено межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, зокрема, ділянки за адресами провулок Промисловий та вулиця Тевелєва знаходяться у власності Полтавської міської ради, а за адресою АДРЕСА_2 межі погоджено з ОСОБА_6 (а.с. 30).

Між тим, межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, ділянки за адресою АДРЕСА_3 погоджено не було.

Посилання позивача на відмову в усному порядку від погодження меж земельної ділянки домоволодільців за адресою АДРЕСА_3, колегія суддів вважає необґрунтованими, адже вказані доводи не підтверджені належними доказами.

Також відсутність інформації про власника або землекористувача земельною ділянки чи про її виділення по вулиці АДРЕСА_3 в архіві Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру та в Державному архіві Полтавської області не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку погодження меж земельної ділянки по вулиці АДРЕСА_3 з суміжними землекористувачами.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 10 вересня 1985 року 2/3 частини житлового будинку з частиною надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, які розміщені на земельній ділянці площею 5 285 кв.м., належать ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с. 114).

Вказані обставини також встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 11.04.2012 р. при розгляді цивільної справи за позовом Релігійної громади повного Євангелія "Полтавська Християнська Церква" м. Полтави до ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Управління Держкомзему у м. Полтаві, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Полтавської міської ради про встановлення меж земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії. Зазначений факт для суду є преюдиційним, в розумінні ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог, оскільки позивачем не дотримані приписи ст. 198 Земельного кодексу України щодо погодження кадастрового плану із суміжними землекористувачами.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 р. по справі №2а-1670/10244/11 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Релігійної громади повного Євангелія "Полтавська Християнська Церква" м. Полтави до Управління Держкомзему у м. Полтаві, Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру, третя особа - Полтавська міська рада про визнання незаконними рішень та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 09.09.2013 р.