Постанова

від 09.07.2007 по справі 6/260-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/260-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" липня 2007 р.                                                            Справа №6/260-НА

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь-А" м. Хмельницький   

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому №0001982301/0/1538 від 21.04.2005р., №0001982301/1/1871 від 23.05.2005р. та № 0001982301/2/2683 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 1331155грн., з якої 843830грн. основного платежу та 487325грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість; податкових повідомлень-рішень №0001972301/0/1537 від 21.04.2005р., №0001972301/1/1870 від 23.05. 2005р., №0001972301/2/2682 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 4412грн. штрафних санкцій по податку на прибуток.    

Суддя  Танасюк О.Є.                    Секретар судового засідання  Сарбей О.Ф.

Представники сторін:

        від позивача   Вох А.В. –директор

                          Мачківський О.М. –представник за довіреністю №б/н від 07.05.07р.  

від відповідача    Осадчук Л.Ф. –представник за довіреністю №14793/9/10 від 18.04.07р.

                              Павлунішен С.М. –представник за довіреністю №22251/9/10-01 від 21.11.05р..

Від прокуратури: Ільчук Ю.Ф. –прокурор відділу прокуратури Хмельницької області  

Постанова приймається 09.07.07р., оскільки в судових засіданнях 23.05.07р., 05.06.07р., 06.06.07р., 14.06.07р., 21.06.07р. та 02.07.07р. оголошувалися перерви.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини постанови по справі.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до відповідача в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0001982301/0/1538 від 21.04.2005р., №0001982301/1/1871 від 23.05.2005р. та № 0001982301/2/2683 від 01.08.2005р.,  якими позивачу визначено податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 1331155грн., з них: 843830грн. - основний платіж та 487325грн. штрафні (фінансові) санкції та податкові повідомлення-рішення №0001972301/0/1537 від 21.04.2005р., №0001972301/1/1870 від 23.05. 2005р., №0001972301/2/2682 від 01.08.2005р.,  якими позивачу визначено 4 412грн. штрафних санкцій по податку на прибуток.    

В позовній заяві позивач та його представники в судових засіданнях посилаються на те, що згідно укладеного договору комісії № 28/03-К від 21.12.2003р. позивач як комітент здійснював реалізацію отриманих від ТзОВ “Алмаз”(надалі комісіонер) як паливно мастильних матеріалів, так і талонів, а згідно п.2.1.4 договору комісії отримані грошові кошти за реалізацію паливно-мастильних матеріалів та талонів зобов'язаний був перераховувати комісіонеру протягом трьох днів. Позивач проводив розрахунки за отримані на комісію паливно-мастильні матеріали шляхом перерахування грошових коштів за уже реалізоване пальне та реалізовані талони на пальне.

Представники позивача звертають увагу суду, що реалізовуючи талони (картки) отримувач такої картки як власник оплаченого пального може після її пред'явлення отримати пальне на АЗС в будь-якому іншому регіоні України, і у даному випадку це не залежить від того, чи є у позивача як оптового покупця в залишку пальне від комітента, чи його немає. Згідно бухгалтерського обліку за період, що перевірявся, станом на 31.12.2004р. на підприємстві згідно згаданого договору рахувалась кредиторська заборгованість за реалізовані картки, перед ТОВ “Алмаз” у сумі 3 433 457,77грн., які правомірно перераховані і відповідно комітентом видано податкові накладні, які стали підставою відображення в податковій декларації по ПДВ   податковий кредит на суму 843830грн.

Позивач не погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки (розділ 2.5 акту), що ним неправомірно збільшено суму податкового кредиту, оскільки в залишку по бухгалтерському обліку обліковувалися “товари на комісії” ще не реалізовані ПММ, які відповідно вказаного вище договору належать ТзОВ “Алмаз”. Позивач стверджує, що до такого висновку перевіряючі прийшли неправомірно, оскільки свої висновки сформували на підставі дослідження щомісячних звітів комісіонера , які стосувалися реалізації лише ПММ, проте не взяли до уваги доказів проведення розрахунків у звітний період за реалізовані талони. У щомісячні звіти комісіонера, реалізація талонів не включалась.

Відповідач в запереченнях проти позову та його повноважні представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, мотивуючи тим, що нафтопродукти, отримані ТОВ “Світязь-А” в межах договору комісії від комітента ТОВ “Алмаз” обліковуються в кількісному виразі на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку №24 “Товари, прийняті на комісію”. Розрахунки з комітентами, іншими постачальниками та покупцями товарів (робіт, послуг) ТОВ “Світязь-А” обліковує на рахунку бухгалтерського обліку №6852 “Розрахунки з іншими кредиторами” по дебету зазначеного рахунку обліковуються суми коштів, що перераховуються ТОВ “Світязь-А” комітентам, та по кредиту –сума, на яку реалізовано товари комітентів.

Станом на 01.01. 2005р. по рахунку бухгалтерського обліку №6852 по розрахунках з ТОВ “Алмаз” обліковується дебіторська заборгованість в сумі 5 023 294,86грн. Рух паливно-мастильних матеріалів в кількісному виразі на позабалансовому рахунку №024 ТОВ “Світязь-А” підтверджені місячними актами взаємозвірки вказаних підприємств. ТОВ “Світязь-А” за період з лютого 2004р. по грудень 2004р. По операціях з продажу нафтопродуктів, отриманих по договору комісії від 21.12.2003р. за № 28/03-К від ТОВ “Алмаз” нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 15 676 282грн., а до складу податкового кредиту по зазначених операціях віднесено податок на додану вартість на суму у розмірі 16 520 112грн.

Враховуючи зазначене перевіркою встановлено порушення ТОВ “Світязь-А” п.4.7 ст.4 та пп. 7.4.1 п.7.4ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 843 830 грн. по отриманих згідно договору комісії від 21.12.2003р. № 28/03-К від ТОВ “Алмаз” нафтопродуктів, що не є власністю та не відносяться до валових витрат ТОВ “Світязь-А”, але за які перераховано авансом кошти Комітенту, проте які (нафтопродукти) не були реалізовані в період, що перевірявся, і обліковувалися на позабалансовому рахунку 024 “Товари, отримані на комісію”.

За таких умов вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, тому в позові просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Світязь-А” –зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Хмельницькій області №2789 від 25.06.04р.

21.12.03р. між ТОВ „Світязь-А” (м. Хмельницький) та ТОВ „Алмаз” (м. Дніпропетровськ) укладено договір комісії №28/03-К, відповідно до умов якого ТОВ „Світязь-А” (Комісіонер) зобов'язувався за дорученням ТОВ „Алмаз” (Комітент) від свого імені та за винагороду здійснювати:

1) продаж паливно-мастильних матеріалів за готівковий та безготівковий розрахунок з одночасною обов'язковою видачею талонів, як підтвердження здійсненого розрахунку за товар,

2) а також відпуску з АЗС за пред'явленими талонами попередньо оплачених ПММ, що надійшли Комісіонеру від Комітента на виконання вказаного Договору та є власністю Комітента.

П.2.1.3. Договору обумовлювалося щомісячне подання Комітентом звітів про роздрібну та оптову реалізацію ПММ та  видачу і приймання талонів на отримання ПММ, а відповідно до п.2.1.4. Договору, грошові кошти, отримані  від реалізації  нафтопродуктів Комітента перераховуються йому на протязі трьох днів з моменту їх надходження від покупців.

На виконання договору комісії Комітентом згідно актів приймання-передачі було передано Комісіонеру ПММ, які обліковувалися позивачем в кількісному виразі на позабалансовому рахунку 0240 „Товари прийняті на комісію”. Розрахунки з комітентами, іншими постачальниками та покупцями товарів (робіт, послуг), в тому числі і з ТОВ „Алмаз” обліковувалися позивачем на рахунку 6852 „Розрахунки з іншими кредиторами”. Зокрема, по дебету даного рахунку обліковувалася вартість отриманих від комітентів товарів, прийнятих на комісію, а по кредиту –сума коштів, на яку позивачем було реалізовано, отримані від комітентів товари.

Відповідно до наявних в матеріалах справи додатків до договору комісії, в яких визначаються розміри винагороди комісіонеру від 29 лютого 2004р., від 31 березня  2004р., від 30 квітня  2004р., від 31 травня  2004р., від 30 червня 2004р., від 31 липня 2004р., від 31 серпня 2004р., від 31 вересня 2004р., від 31 жовтня 2004р., від 30 листопада 2004р., та від 31 грудня 2004р. та актів приймання робіт, Комісіонеру виплачувалася винагорода.

В період з 15.03.05р. по 18.04.05р. посадовими особами ДПІ в м. Хмельницькому проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання ТОВ „Світязь-А” вимог податкового законодавства за період з 24.09.03р. по 01.01.05р. За результатами проведення вказаної перевірки складено акт перевірки №832/23-1/32680072 від 18.04.05р., в п.2.5. якого  встановлено, що за період, що перевірявся по операціях з продажу нафтопродуктів, отриманих по договору комісії №28/03-К від 21.12.03р. від ТОВ „Алмаз” нараховано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 15676282,00 грн., а до складу податкового кредиту ТОВ „Світязь-А” віднесено ПДВ в сумі 16520112,00 грн.  В зв'язку з цим, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п.4.7. ст.4, п.п.7.4.1.п.7.4. ст.7 Закону України „Про ПДВ”, тобто заниження чистої суми податкового зобов'язання по ПДВ на суму 843 830,00 грн. в зв'язку із віднесенням даної суми до податкового кредиту за період, що перевірявся.

Крім того, перевіряючими також в п.2.4. Акту зроблено висновок про заниження податку на прибуток у ІІІ кварталі 2004р. на 14 706,00 грн. та самостійне виправлення даної помилки в ІV кварталі 2004р. (п.2.4. Акту).

На підставі даного акту перевірки, відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

1)          №0001982301/0/1538 від 21.04.05р. про визначення позивачу податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 1331155,00 грн., з них: 843 830,00 грн. –основний платіж та 487 325,00 грн. –штрафні санкції;

2)          №0001972301/0/1537 від 21.04.05р. про нарахування позивачу штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 4 412,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДПІ в м. Хмельницькому, пізніше до ДПА в Хмельницькій області. Однак, рішеннями податкових органів, спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а за результатами оскарження прийнято нові повідомлення-рішення №0001982301/1/1871 від 23.05.05р. та №0001982301/2/2683 від 01.08.05р. про визначення позивачу податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 1331155,00 грн., з них: 843 830,00 грн. –основний платіж та 487 325,00 грн. –штрафні санкції, а також  №0001972301/1/1870 від 23.05.05р. та №0001972301/2/2682 від 01.08.05р. про нарахування позивачу штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 4412,00 грн.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення №0001982301/0/1538 від 21.04.2005р., №0001982301/1/1871 від 23.05.2005р. та № 0001982301/2/2683 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 1331155грн., з якої 843830грн. основного платежу та 487325грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на          додану вартість; податкових повідомлень-рішень №0001972301/0/1537 від 21.04.2005р., №0001972301/1/1870 від 23.05. 2005р., №0001972301/2/2682 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 4412грн. штрафних санкцій по податку на прибуток протиправними, позивач звернувся з позовом про визнання їх скасування в судовому порядку.

В ході розгляду справи в суді, в зв'язку з необхідністю з'ясування обставин щодо правильності визначення ДПІ в м. Хмельницькому податкового зобов'язання по ПДВ та податку на прибуток та необхідністю застосування для цього спеціальних знань в сфері бухгалтерського обліку, судом за клопотанням позивача було призначено по даній справі комісійну судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено судовим експертам КНДІСЕ Болоніній І.В. та Федчишиній В.В.

За результатами проведення вказаної судово-бухгалтерської експертизи складено та направлено на адресу суду експертний висновок №11966/1750/1751 від 21.03.07р.

У висновку експертами, за результатами дослідження питань про кількість та вартість отриманих позивачем від ТОВ „Алмаз” та реалізованих покупцям ПММ встановлено, що згідно п.2.1.4. додаткової угоди до договору комісії №28/03 від 21.12.03р., укладеної 10.01.04р., грошові кошти, отримані від реалізації нафтопродуктів  Комітента, перераховуються Комітенту на протязі одного дня з моменту поступлення коштів. Крім того, в Додатковій угоді до договору комісії від 12.01.04р. зазначено, що для ефективної реалізації ПММ отоварені на АЗС талони, що підтверджують проведений за товар розрахунок, оприбутковується  без попередньої згоди Комітента і складання звіту Комісіонера.

При цьому, кількість отриманих від ТОВ „Алмаз” ПММ окремо по звітних періодах за 2004р.  підтверджується  актами прийому-передачі і актами звірки  руху товарів, розходжень між  щомісячними актами прийому-передачі нафтопродуктів від ТОВ „Алмаз” та і актами звірки руху ПММ за період з 01.02.04р. до 31.12.04р. не встановлено. Однак, оскільки отримані від Комітента ТОВ „Алмаз” нафтопродукти обліковуються на позабалансовому рахунку 024, то експертам не вдалося підтвердити суму фактично отриманих для реалізації станом на 01.01.05р. від ТОВ „Алмаз” нафтопродуктів.

Крім того, експертами визначено, що згідно наявних в матеріалах справи платіжних документів, наданих позивачем на підтвердження факту перерахування  коштів ТОВ „Світязь-А” отримувачу в період з 01.02.04р. по 31.12.04р. , позивачем перераховано  ТОВ „Алмаз” за реалізовані  нафтопродукти кошти в сумі 99120675,00 грн., в тому числі ПДВ - 16520112.53 грн.  

Також, експертами підтверджено висновки, перевіряючих, що по даних бухгалтерського рахунку 6852 „Розрахунки з іншими кредиторами” по взаєморозрахунках із ТОВ „Алмаз” кредиторська заборгованість  комісіонера  ТОВ „Світязь-А” перед комітентом  ТОВ „Алмаз” станом на 01.01.05р. не значиться, а значиться дебіторська заборгованість в сумі 5 023 294,86 грн.

При цьому, згідно даних щомісячних звітів по реалізації талонів „Зворотно-сальдова відомість по кредиту рахунку 69 „Доходи майбутніх періодів” і „Рух пластику” реалізація талонів за період з 01.02.04р.  до 31.12.04р.  складає 13 513 183,09 грн.

На стор. 25 експертного висновку, експертами досліджено бухгалтерську довідку головного бухгалтера ТОВ "Світязь-А", в якій зазначено:

- по рахунку 69 “Доходи  майбутніх періодів” обліковується продаж і отоварювання талонів попередньо оплачених ПММ;

- по дебету рахунку 69 відображається сума, на яку було відпущено паливо на АЗС по талонах попередньо оплачених ПММ, що відображається бухгалтерським записом дебет рахунку 69 кредит рахунку 702;

- по кредиту рахунку 69 відображаються суми продажу талонів попередньо оплачених ПММ, що відображається бухгалтерським записом дебет рахунку 361 кредит рахунку 69.

Аналізуючи зворотно-сальдові відомості  по рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів", по  кредиту рахунку відображено загальну  суму  вартості реалізованих талонів, яка є тотожною даним щомісячних відомостей "Рух пластика", в тому числі із врахуванням сум, зазначених в графі "Видано в якості гуманітарної допомоги". (т.1,а.с.145-155), тому експертами за результатах експертного дослідження, по дебету рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів", зазначено суми реалізованих нафтопродуктів по пластикових талонах, який з врахуванням залишку коштів в талонах станом на 01.01.2005р. складає 3433457,77грн. (сальдо рахунку №69), тому експертами підтверджено вказану позивачем в позовній заяві  кредиторську заборгованість за реалізовані картки перед ТОВ "Алмаз" станом на 31.12.2004р. в сумі 3433457,77грн., в тому числі ПДВ в сумі 572 242,96грн., яка перерахована Комітенту.

Так, за результатами експертного дослідження загальна сума реалізації нафтопродуктів по даних Звітів комісіонера ТОВ „Світязь-А”, в т.ч. із врахуванням суми реалізації нафтопродуктів по талонах МРД, згідно договору комісії №28/03-К від 21.12.03р. за лютий –грудень 2004р. складає 94057710,72 грн. З огляду на це, сума податкового зобов'язання по ПДВ складає 15 676 285,12 грн.

Таким чином, по результатах експертного дослідження загальна сума податкового кредиту з ПДВ  згідно наданих на дослідження податкових накладних за договором комісії  №28/03-К від 21.12.2003р. за період з 29.02.2004р. до 31 12.2004р. складає  16523779,86грн., а відповідно до „Реєстру податкових накладних, включених до податкового кредиту за період з 01.02.2004р. по 01.01.2005р. згідно договору комісії  №28/03-К від 21.12.2003р.” (додаток №6 до Акту), податкові накладні за операціями, що досліджуються, перелічені  на загальну суму 99120675,19грн., в тому числі ПДВ 16 520 112,53грн.

Розбіжність в сумі 3667,33грн. (16523779,86-16520112,53) виникла на підставі того, що в Акті перевірки не враховано податкову накладну №619 від 02.07.2004р., видану ТОВ "Алмаз" покупцю ТОВ "Світязь-А"  на загальну суму 22004,00грн., в тому числі ПДВ  3667,33грн.

   Враховуючи вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст. Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.12.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), експерти прийшли до висновку про те, що позивач  мав документально підтверджені підстави для включення до складу податкового кредиту та відображення у Деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди сум податку на додану вартість, зазначених в  перелічених вище податкових накладних, виписаних комісіонером  ТОВ «Алмаз" за період з 01.02.2004р. по 01.01.2004р. в загальному розмірі ПДВ 16 523 779,86грн.

          Досліджуючи надані сторонами  докази, аналізуючи наведені  міркування  та  заперечення, оцінюючи  їх  в  сукупності, судом  враховується  наступне:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах  повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

1. Щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0001982301/0/1538 від 21.04.2005р., №0001982301/1/1871 від 23.05.2005р. та № 0001982301/2/2683 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 1331155грн., з якої 843830грн. основного платежу та 487325грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість, то судом враховується, що згідно ст. 395 ЦК УРСР від 18.07.63р., ( в редакції, що діяла на момент укладення договору комісії №28/03 від 21.12.03р. між ТОВ „Світязь-А” та ТОВ „Алмаз”), за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Світязь-А” є комісіонером по відношенню до ТОВ „Алмаз” за договором комісії №28/03-К від 21.12.03р., тобто здійснює за дорученням ТОВ „Алмаз” за винагороду і від свого імені, але за рахунок комітента операції з продажу  паливно-мастильних матеріалів.

Порядок оподаткування операцій з продажу товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, що уповноважують комісіонера здійснювати продаж товарів  від імені та за дорученням іншої особи, комітента, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, що регламентується п.4.7 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.4.7. ст.4 Закону, у  випадках  коли  платник  податку  здійснює  діяльність  з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

Так, датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера, ТОВ "Світязь-А", є дата, визначена за правилами, встановленими п.7.3 ст.7 Закону –дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата вартості товарів, тобто дата отримання грошових коштів від покупця;

-  або дата відвантаження товарів покупцю (тобто перша із подій).

При цьому, судом враховується, що п. 4.7. ст.4 Закону не передбачена залежність сум податкового кредиту від складу валових витрат, а вказується лише на залежність податкового кредиту від дати перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

Судом враховується позиція, викладена в експертному висновку №11966/1750/1751 від 21.03.07р. про те, що датою збільшення суми податкового кредиту Комісіонера, ТОВ „Світязь-А”,  є дата перерахування грошових коштів на користь комітента, ТОВ "Алмаз", або надання  інших видів компенсації вартості зазначених товарів, а датою збільшення податкових зобов'язань комітента, ТОВ „Алмаз”,  є дата отримання грошових коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.(Т.5, а.с.81).

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5.ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р., датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

Ш          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

Ш          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону, із змінами і доповненнями, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

З матеріалів справи вбачається, що  ТОВ „Світязь-А”, відповідно до вищевикладених вимог п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, виписані підприємством ТОВ „Алмаз” податкові накладні, які оформлені у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” і містять всі необхідні реквізити.

Судом враховується, що за результатами експертного дослідження встановлено, що загальна сума податкового кредиту з ПДВ згідно виписаних ТОВ „Алмаз” податкових накладних за договором комісії  №28/03-К від 21.12.2003р. за період з 29.02.2004р. до 31 12.2004р. складає  16 523 779,86грн., що підтверджується також наданим позивачем „Реєстром податкових накладних, включених до податкового кредиту за період з 01.02.2004р. по 01.01.2005р. згідно договору комісії  №28/03-К від 21.12.2003р.” відповідно до якого загальна сума по податкових накладених складає 99 120 675,19грн., в тому числі ПДВ 16520 112,53грн.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту та відображено у Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.02.2004р. по 01.01.2005р. ПДВ в сумі 16523779,86грн., на підставі податкових накладних, виписаних комісіонером  ТОВ „Алмаз” згідно виконання умов договору комісії №28/03-К від 21.12.03р., тому спірні податкові повідомлення-рішення №0001982301/0/1538 від 21.04.2005р., №0001982301/1/1871 від 23.05.2005р. та № 0001982301/2/2683 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 1331155грн., з якої 843830грн. основного платежу та 487325грн. штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість, прийняті всупереч нормам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

2. Щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0001972301/0/1537 від 21.04.2005р., №0001972301/1/1870 від 23.05. 2005р., №0001972301/2/2682 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 4412грн. штрафних санкцій по податку на прибуток, то судом враховується, що хоч вказані повідомлення-рішення і прийняті на підставі акту перевірки  №832/23-1/32680072 від 18.04.05р., однак, у висновках даного акту перевірки порушення позивачем п.п.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не зафіксовано.

Крім того, судом приймається до уваги, що відповідно до п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, із змінами і доповненнями, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.1 даного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-          або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг);

-          або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) –дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Порядок складання декларації про прибуток підприємства розроблено згідно з підпунктами  16.4 і 16.15 статті 16 Закону України "Про оподаткування  прибутку  підприємств" і затверджено 29.03.2003р. наказом ДПА України №143, зареєстрованим в МЮ України 8 квітня 2003 р. за №271/7592. При  складанні декларації за квартал, півріччя, три квартали та за рік у разі наявності відповідних даних у рядках декларації мають заповнюватися додатки до них. Показники, відображені в декларації  та  у  відповідних  додатках з однаковим кодом рядків, повинні  співпадати. (пункт 3.1 Порядку).

Оригінал декларації подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами та відповідати податковому обліку (звітності).

В матеріалах  справи наявні Декларації про прибуток підприємства ТОВ “Світязь-А”:

·          за 3 квартали 2004 року, подана до ДПІ у м. Хмельницькому 05.11.2004 року,  в якій відображено  витрати на придбання товарів по рядку 04.1 на загальну суму 2017,1 тис. грн.;

·          за 2004 рік, подана до ДПІ у м. Хмельницькому 09.02.2005 року,  в якій відображено  витрати на придбання товарів по рядку 04.1 на загальну суму 2966,1 тис. грн.

На підставі дослідження первинних бухгалтерських документів позивача, а також Декларацій по податку на прибуток, експертним висновком встановлено, що загальна сума витрат ТОВ "Світязь-А" на придбання товарів згідно журналу обліку складає: за ІІІ квартали 2004 року-2104242грн. ( або 2104,2 тис.грн.), а за 2004 рік –3112819грн.( або 3112,8 тис.грн.), а по рядку 04.1 Декларації  про прибуток  значиться запис 2017,1 тис.грн., і 2906,1 тис. грн.., тобто менше  від суми   витрат  на придбання товарів.

В зв'язку з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що хоч в Акті перевірки є запис щодо виправлення вищевказаних  помилок  підприємством ТОВ "Світязь-А" самостійно у 4 кварталі 2004р., однак, у виписці з регістру аналітичного обліку ТОВ "Світязь-А" по формуванню валових витрат за ІV квартал 2004 рік не зазначено самостійного  виправлення підприємством помилки, так як  відображена підприємством сума на ремонтні роботи Дунаєвецької нафтобази не включена до валових витрат за 3 квартали 2004р.

Відповідно до приписів абзацу першого п. 5.1 ст. 5 Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим  з дня подання такої податкової декларації.

Враховуючи  положення Закону №2181, про що зазначено в Акті перевірки, то якби у майбутньому податковому періоді платником самостійно було виявлено і виправлено помилки, то це є додатковим підтвердженням самостійного виправлення допущеної помилки і не є свідченням завищення валових витрат, і, відповідно, заниження бази оподаткування.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта основних засобів в робочому стані та одержання первісно очікуваних майбутніх економічних вигод від його використання, повинні включатися до складу витрат того періоду, в якому вони були понесені. До таких витрат відносяться витрати на ремонт і обслуговування основних засобів.     

Нормами пункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 24.12.2002 року №349-ІV) обумовлено, що “платники податку мають право протягом звітного періоду  віднести до валових витрат  будь –які витрати, пов'язані  з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі , що не перевищує  10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2,3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.”

Податок на прибуток за звітний квартал розраховується згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України від 22.05.97 р. № 283/97 “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами та доповненнями) з урахуванням положень пунктів 7.12 –7.14, 14.1, 16.8, 16.9 та ст. 6 цього Закону наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Відповідно, заповнення декларації повинно здійснюватись за  відповідний податковий період, тобто наростаючим підсумком  з початку звітного календарного року. Кожна наступна декларація включає в себе дані попереднього звітного періоду.

Згідно експертного висновку, у Деклараціях  про прибуток підприємства за 3 квартали 2004 року і за 2004 рік,  не відображено суми витрат на поліпшення основних фондів по рядку 04.10 сума 59027грн. не відображено в таблиці №3 “Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат” додатку К1/1 до цих декларацій  дані про фактичні обсяги поліпшень наростаючим підсумком (графа 4,7,8), а також не відображені дані в рядку 05.2 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів в Декларації про прибуток за 2004 рік, на що посилаються перевіряючі в Акті перевірки, тому застосування до позивача штрафних фінансових санкцій в сумі 4412,00 грн. є неправомірним.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення №0001972301/0/1537 від 21.04.2005р., №0001972301/1/1870 від 23.05. 2005р., №0001972301/2/2682 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 4412грн. штрафних санкцій по податку на прибуток підлягають скасуванню.

З огляду на все вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача відповідають вимогам закону, відповідно підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними у справі доказами, зокрема і висновком комісійної судово-бухгалтерської експертизи.

Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на його користь. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд  

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Світязь-А” м. Хмельницький  до  Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому № 0001982301/0/1538 від 21.04.2005р., №0001982301/1/1871 від 23.05.2005р. та №0001982301/2/2683 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено податкові зобов'язання по ПДВ в сумі 1 331 155грн., з яких 843 830грн. основний  платіж та 487 325грн. штрафні (фінансові) санкції та податкових повідомлень-рішень №0001972301/0/1537 від 21.04.2005р., № 0001972301/1/1870 від 23.05. 2005р., №0001972301/2/2682 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 4 412грн. штрафних санкцій по податку на прибуток задоволити.

         Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

1)          №0001982301/0/1538 від 21.04.2005р., №0001982301/1/1871 від 23.05.2005р. та № 0001982301/2/2683 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 1 331 155грн. податкових зобов'язань по ПДВ, з яких 843 830 грн. основний платіж та 487 325грн. штрафні (фінансові) санкції;

2)          №0001972301/0/1537 від 21.04.2005р., №0001972301/1/1870 від 23.05.2005р., № 0001972301/2/2682 від 01.08.2005р. якими позивачу визначено 4 412, 00 грн. штрафних санкцій по податку на прибуток.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Світязь-А”,  (м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля,71/1, код ЄДРПОУ 32680072, р/р 26005052401714 в Хмельницькій філії  КБ „Приватбанк”, МФО 315405) 3,40 (три гривні 40 коп.) судового збору.

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Львівського  апеляційного   адміністративного    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.