Рішення

від 02.12.2013 по справі 913/2168/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

02 грудня 2013 року Справа № 913/2168/13

Провадження № 6/913/2168/13

За позовом Приватного підприємства "Еліос-Луганськ", м. Луганськ

до відповідача Комунального підприємства "Відродження" Стахановської міської ради Луганської області, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 1 239 234 грн. 08 коп.

Суд у складі колегії суддів :

Василенко Т.А. (головуючий),

Вінніков С.В., Старкова Г.М.

Секретар судового засідання Лисенко В.П.

У засіданні від 10.10.2013 брали участь :

від позивача - керівник Петров А.В., паспорт серії ЕК № 574453, довідка ЄДПРОУ №564997;

- Козачок С.М., дов. № 184 від 05.08.2013;

- Фролова О.К., дов. б/н від 27.08.2013.

від відповідача - Суховєєва Н.Є., дов. б/н від 01.03.2013;

- Мурашко І.Ю., дов. № 3 від 02.01.2013.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно договору № 2 від 23.05.2012 і договору № 3 від 30.05.2012 у сумі 1 239 234 грн. 08 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.10.2013).

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 09.09.2013 (т. 2 арк. справи 210-212), поясненнями (т. 3, арк. справи 190-191), запереченнями (т. 3 арк. справи 199-201), додатковими поясненнями від 11.11.2013 (т. 3 арк. справи 230-233) проти позову заперечує та, зокрема, зазначає наступне.

Між ПП «Еліос-Луганськ» та КП «Відродження» Стахановської міської ради Луганської області було укладено договори на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 23.05.2012 року Договір № 2 та від 30.05.2012 року Договір № 3 (надалі - Договори). Відповідно до вказаних договорів Балансоутримувач - КП «Відродження», доручає Виконавцю - ПП «Еліос-Луганськ», виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно Додатку 1 (Перелік житлових будинків, переданих на обслуговування ПП «Еліос-Луганськ») та Додатку 2 (Структура тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій).

Відповідно до п. 4.2. Договорів № 2 від 23.05.2012 р. та № 3 від 30.05.2012 р. «Балансоутримувач» сплачує Виконавцю плату за виконані роботи після сплати власних податків на підставі поданих актів виконаних робіт, рахунку та відомостей про вручення рахунків споживачам.

Однак на даний момент КП «Відродження» жодного акту про вручення рахунків споживачам надано не було, також ПП «Еліос-Луганськ» не виконує наступні пункти вищезазначених договорів:

-п. 2.3.4., в частині надання інформації «Балансоутримувачу» про перерахунок тарифу за ненадані або надані послуги не в повному обсязі;

-п. 2.3.7., надання рахунків споживачам послуг по утриманню будинку та прибудинкової території;

-п. 4.4., в частині щомісячного надання Виконавцем Балансоутримувачу інформації з контролю за станом житлового фонду та плануванню капітальних ремонтів.

На протязі усього періоду дії Договорів Відповідач сумлінно виконував свої зобов'язання по Договорам шляхом оплати позивачу пред'явлених рахунків..

За надані послуги КП «Відродженню» за період з 01.07.2012 р. по 01.04.2013 р. були пред'явлені рахунки на суму 3 797 295, 17 грн. За період з 1 липня 2012 р. по 17 вересня 2013 р. КП «Відродження» здійснено оплату на суму 3 774 200 грн.

Однак позивач вказує у позові, що надав послуги на загальну суму 3 856 301,1 грн. Відповідна сума вказана без урахування зняття Єдиного податку на суму 59 325, 91 грн., тобто завищена.

По-друге, позивач не врахував сплату відповідачем суми на 11 000 грн. за платіжним дорученням № 192 від 07.12.2012 р. га не врахував суми сплати відповідачем, які були здійснені після 21.05.2013 року по 17.09.2013 року.

Отже, позивачем у позовній заяві, невраховані відповідні сплати та не зроблено зняття єдиного податку відповідно до пред'явленого ними рахунку.

Так, відповідач вважає, що строк сплати рахунків № 4 від 28.05.2013 р. на суму 467 101, 43 грн., № 5 від 28.06.2013 р. на суму 418 751, 29 грню, № 6 від 28.07.2013 р. на суму 389 785, 75 грн., не настав, у зв'язку з тим, що вищевказані рахунки були отримані 20.09.2013 р.

Відповідно до п. 4.2. Договорів № 2 від 23.05.2012 р. та № 3 від 30.05.2012 р. «Балансоутримувач» сплачує Виконавцю плату за виконані роботи після сплати власних податків на підставі поданих актів виконаних робіт , рахунку та відомостей про вручення рахунків споживачам. У зв'язку із тим, що рахунки № 4 від 28.05.2013 р., № 5 від 28.06.2013 р., № 6 від 28.07.2013 р., нами були отримані в вересні 2013 р. сплата податків КП «Відродження», з урахуванням наданих рахунків Позивачем буде здійснена у місяці наступному за місяцем, у якому між ПП «Еліос - Луганськ» і КП «Відродження» будуть узгоджені акти виконаних робіт. На даний час акти виконаних робіт між Позивачем та Відповідачем не узгоджені, так, як Позивачем не надані документи, підтверджуючі виконання робіт, які вказані в Актах виконаних робіт загальною сумою. КП «Відродження» на ім'я Позивача направило лист № 450 від 25.09.13 р. (отримано Позивачем 01.10.2013 р.), копії листа, опису вкладення до цінного листа та повідомлення про вручення поштового відправлення, квитанція № період квітень «2013р. - червень 2013р.») - 1 275 638, 47 грн. додаються), лист № 463 від 08.10.2013 р. з переліком документів, за якими можливо узгодження актів виконання робіт. На даний час вищевказані документи, а також відповідь на наш лист нами не отримані.

Ігнорування Позивачем узгодження актів виконаних робіт, порушення п. 2.3.4. договорів № 2 від 23.05.2012 р. та № 3 від 30.05.2012 p., в частині надання інформації «Балансоутримувачу» про перерахунок тарифу за ненадані або надані послуги не в повному обсязі, не дають змоги здійснити зняття сум за невиконані, або виконані роботи не в повному обсязі з загального нарахування сум платежів відповідно до діючого тарифу споживачам, що порушує не тільки умови договору, а й ще права третіх осіб - споживачів, яким, йде нарахування за обслуговування будинків та прибудинкових територій, в повному обсязі за затвердженим тарифом, без зняття нарахувань за невиконані, або виконані роботи не в повному обсязі (порушення п.п. 4.5 п. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Позивачем порушені п. 4.2. Договору № 2 від 23.05.2012 р. та № 3 від 30.05.2012 р. «Балансоутримувач» в частині надання рахунків та відомостей про вручення рахунків споживачам.

Позивачем, також жодної відомості про вручення рахунків споживачам Відповідачу надано не було (порушення п. 2.3.7. «Надання рахунків споживачам послуг по утриманню будинку та прибудинкової території», вищевказаних договорів). Звернень Позивача до КП «Відродження» щодо надання йому Довіреності або будь-яких інших документів для виконання пункту п. 2.3.7. цих договорів не надходило. Таким чином, Позивач не тільки порушив умови договорів № 2 від 23.05.2012 p., № 3 від 30.05.2013 р., але й, як зазначалося вище, права третіх осіб - споживачів, яким згідно ч. 4 п. 2. ст. 21 «Закону про житлово-комунальні послуги» Виконавець (ПП «Еліос-Луганськ») зобов'язаний: «надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо».

Листом № 426 від 10.09.2013 р. КП «Відродження» зверталося до ПП «Еліос-Луганськ» з проханням направити свого представника для отримання Довіреності на отримання в КП «Стахановтеплозабезпечення» роздруківки нарахувань споживачам, але вищезазначений лист Відповідачем був ігнорований, відповіді ми також не отримали.

На даний момент КП «Відродження» жодного акту про вручення рахунків споживачам надано не було.

Таким чином, з огляду на вищевказане, жодна з умов пунктів 4.2. договорів № 2 від 23.05.2012 р. та № 3 від 30.05.2012 р. на даний час Позивачем не виконані, з урахуванням п. 6.4. вищевказаних договорів, де зазначено: «Балансоутримувач не відповідає за несплату, неповну сплату, несвоєчасну сплату виконаних робіт Виконавцю, в разі ненадання ним рахунку споживачу», ч. 6 ст.193 ГК України «Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання», вважаємо, що строк сплати рахунків № 4 від 28.05.2013 р. на суму 467 101,43 грн., № 5 від 28.06.2013 р. на суму 418 751, 29 грн., № 6 від 28.07.2013 р. на суму 389 785,75 грн., загальною сумою на 1 275 638, 47 грн. не настав.

Згідно Переліку рахунків отриманих Відповідачем, платіжних доручень, якими Відповідач сплачує послуги та динаміки погашення заборгованості, який у більшості узгоджується переліком Оплат КП «Відродження» по рахункам ПП «Еліос-Луганськ», що надано Відповідачем (у справі мається), Відповідач на час розгляду справи практично та добровільно виконує позовні вимоги Позивача, але ним ще не повністю сплачені отримані рахунки № 4 від 28.05.2013 за квітень поточного року, № 5 від 28.06.2013 року за травень та №6 від 28.07.2013 року. Виходячи з динаміки погашення заборгованості станом на 10.10.2013 року Відповідач почав їх оплачувати. Останній платіж 70 500 грн. за відомостями по оплаті. Тобто, 34 095, 61 грн. залишок заборгованості після платежу від 16.09.2013 року.

20.09.2013 року Відповідач отримав рахунки на оплату послуг наданих Позивачем у квітні - червні поточного року. Після 16.09.2013 року по 10.10.2013 року Відповідачем сплачено Позивачу 70 500 грн. за відомостями. З цього, 70 500 - 34 095, 61 = 36 404, 39 грн. Це показує факт початку оплати отриманих рахунків.

Позивач, в свою чергу, в обґрунтування заявлених вимог посилається на наступне.

Позовна заява заявлена з вимогою примусового стягнення заборгованості з метою зобов'язання Відповідача виконати свої грошові зобов'язання, що виникли з укладених господарських договорів від 23.05.2012 № 2 та від 30.05.2012 року №3. Вказані договори діють і на час розгляду цієї справи. Позивач виконував свої договірні обов'язки з надання Відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у квітні, травні та червні 2013 року, про що Відповідач знав і повідомлень про припинення надання послуг не надсилав. Відповідач поступово виплачує заборгованість позивачу, включаючи період часу на день розгляду справи.

Цей факт підтверджується наданим Відповідачем переліком оплат на користь Позивача. Позивач надав Відповідачу, а Відповідач отримав рахунки на оплату послуг з утримання будинку та прибудинкових територій, які надавалися йому у квітні, травні та червні 2013 року. Відповідач отримав рахунки 20.09.2013 року. Цей факт підтверджується поштовим повідомленням про вручення (дублікат повідомлення додається). Умовами вказаних договорів не визначено конкретний строк оплати отриманих рахунків стосовно дня отримання рахунків. Згідно п. 11.1 договору від 23.05.2012 № 2 та від 30.05.2012 року № 3, при виконанні договорів крім умов договорів сторони керуються законодавчими актами, що регулюють житлово-комунальні відносини. Згідно ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство у сфері житлово-комунальних послуг складається з нормативно-правових актів цивільного законодавства. Таким чином, до відносин у сфері житлово-комунальних послуг застосовується і норми Цивільного кодексу України. Тому, згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України: «якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений - кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору чи актів цивільного законодавства».

Позивач не має правового зв'язку із споживачем Відповідача, оскільки він не встановлений ні договором, ні законом. Виконавець не пов'язаний з жителями багатоквартирних будинків, на яких виконує роботи з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Рахунки жителям будинків повинен надавати Відповідач, оскільки згідно ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тільки він є договірною стороною зі споживачем. КП «Відродження» не надавало довіреностей чи доручень на представлення їх інтересів перед їх споживачами, не надавало рахунків та не зверталося до Позивача про неможливість вручення рахунків самостійно. Позивач надав лист Відповідачу про надання рахунків для вручення споживачам. У відповідь Відповідач про надання рахунків для вручення рахунків самостійно. У відповідь Відповідач визнає факт не надання довіреності Позивачу для роботи з його споживачами та пропонує подальші договірні відносини з цього приводу.

Окремо за кожним договором вимоги мають наступний вид: за договором № 2 від 23.05.2012 року - 619 617, 04 грн.; за договором № 3 від 30.05.2012 року - 619 617, 04 грн., всього за двома договорами заборгованість складає 1 239 234, 08 грн.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово - комунальні плуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

23.05.2012 між сторонами у справі укладено договір № 2 на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

За умовами вказаного договору «Балансоутримувач» - КП «Відродження» стахановської міської ради доручає «Виконавцеві» - ПП «Еліос-Луганськ» виконання послуг з утримання будинків і споруд та прим будинкових територій у житлових будинках Згідно додатку до цього договору.

Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (вичерпний перелік житлово-комунальних послуг (тарифи Додаток 2) та визначається чи змінюється рішенням виконкому Стахановської міськради.

Згідно п. 2.2 договору балансоутримувач зобов'язаний, в тому числі, здійснювати контроль за ефективною експлуатацією житлових будинків, вчасно реагувати на звернення громадян з приводу незадовільної якості послуг з обслуговування житлового фонду «Виконавцем», приймати оплату від населення та інше.

Згідно п. 2.3 договору «Виконавець» зобов'язаний забезпечити утримання, технічне обслуговування і поточний ремонт будинків та прибудинкових територій, що передані на утримання відповідно до норм технічного і санітарного обслуговування житлового фонду, вести роботи зі своєчасного усунення обгрунтованих зауважень, викладених у заявах мешканців та інше.

Згідно п. 3.1 балансоутримувач має право відмовитися повністю або частково від послуг виконавця, здійснювати перевірку витрачених коштів виконавцем, ініціювати розірвання Данового договору в випадках невиконання або систематичного неякісного виконання виконавцем умов договору, видати вати приписи і претензії для усунення недоліків, направляти звернення громадян до виконавця для розгляду та усунення недоліків.

Згідно п. 4 договору плата за послуги здійснюється балансоутримувачем після сплати власних податків на підставі поданих актів виконаних робіт, рахунку та відомостей про вручення рахунків споживачам.

Балансоутримувач має право здійснювати перевірку та відповідні перерахунки сум оплати відповідно наданим послугам.

З метою забезпечення контролю за станом утримання житла та планування капітального ремонту виконавець щомісяця подає інформацію балансоутримувачу по встановленій ним формі, яка визначена конкурсними умовами.

Згідно п. 6.3 договору за порушення якості й обсягу послуг, виявлених комісією за участю представників сторін, оформлених актом, виконавець несе матеріальну відповідальність у розмірі вартості послуг. В разі ненадання виконавцем послуг представника - акт вважається дійсним після підписання трьома відповідними споживачами.

Згідно п. 10.1 договір набуває чинності з моменту його укладання сторонами й діє до 23.05.2013.

Також 30.05.2012 між сторонами було укладено договір № 3 на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з аналогічними умовами.

В той же час, п. 10.1 договору сторони передбачили, що договір набуває чинності з моменту його укладення й діє до 30.05.2014.

03.04.2013 між сторонами було підписано угоду № 5 про організацію утримання будинків на період визначення виконання на надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій.

За умовами угоди відповідач як «управитель» зобов'язується надати право обслуговування житлового фонду виконавцю послуг по договору № 2 від 23.05.2012 у зв'язку із закінченням строку вищезазначеного договору до призначення органом місцевого самоврядування виконавця послуг на житловий фонд згідно додатку № 1 по договору № 3 від 30.05.2012 згідно додатку № 2 на підставі рішення господарського суду.

День визначення виконавця послуг є днем припинення договору № 2 від 23.05.2012 та договору № 3 від 30.05.2012 між управителем та виконавцем послуг і додаткових листів про його розірвання не потребує.

Згідно листа № 851 від 11.06.2013 КП «Відродження» було повідомлено позивача про те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Стахановської міської ради № 202 підприємство призначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій на відповідний житловий фонд і з 12.06.2013 КП «Відродження» приступає до обслуговування відповідного житлового фону.

Як було вказано вище, умовами вказаних договорів передбачено, що оплата здійснюється після сплати відповідачем власних податків, на підставі поданих актів виконаних робіт, рахунку та відомостей про вручення рахунків споживачам.

Як свідчать матеріали справи, під час роботи за вказаними договорами відповідачем рахунки споживачам взагалі не направлялися, у зв'язку з чим і відсутні докази направлення цих рахунків.

Також, за доводами позивача, у нього відсутні будь-які відомості про споживачів, оскільки такі дані його відповідачем не передавалися і саме відповідач отримував плату за надані позивачем послуги від населення.

Згідно ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні-послуги» балансоутримувач зобов'язаний, в тому числі, забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Частина 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

В даному випадку, позивач не був уповноважений балансоутримувачем на укладання відповідних договорі із споживачами послуг, у зв'язку з чим у позивача і не було підстав для виставлення споживачам відповідних рахунків.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

В даному випадку, за умовами наведених вище договорів їх метою є забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого утримання комунального житлового фонду і прибудинкових територій. Так, до договорів додаються переліки будинків, а не перелік споживачів.

При цьому, умовами договорів взагалі не передбачено підписання відповідних актів, а лише вказано на те, що такі акти мають бути подані позивачем відповідачу.

В даному випадку, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог спірними періодами є роботи, виконані в квітні - червні 2013 року (фактично в червні розрахунок здійснюється до 12.06.2013).

Так, як вбачається з розрахунків позивача (т. 3 арк. справи 154, т. 4 арк. справи 97-98) за період квітень-червень 2013 ним було виставлено відповідачу рахунків на загальну суму наданих послуг 1 275 638 грн. 47 коп., в тому числі: за договором № 2 - 694 093 грн. 20 коп.., за договором № 3 - 581 545 грн. 27 коп. (розрахунок т. 2 арк. справи 97-98), (рахунки № 4 від 28.05.2013, № 5 від 28.06.2013, № 6 від 28.07.2013, акти, т. 2 арк. справи 90-208). Також позивачем було складено та підписано відповідні акти та розрахунки до них.

Рахунок № 4 від 28.05.2013 ( т. 4 арк. Справи 16) за квітень 2013 року на загальну суму 467 101 грн. 43 коп., в тому числі за договором № 2 - 257 312 грн. 36 коп., за договором № 3 - 209 789 грн. 07 коп.

Рахунок № 5 від 28.06.2013 (т. 4 арк. справи 25) за травень 2013 року на загальну суму 418 751 грн. 29 коп., в тому числі: за договором № 2 - 225 422 грн. 89 коп., за договором № 3 - 193 328 грн. 40 коп.

Рахунок № 6 від 28.07.2013 (т. 4 арк. справи 34) на загальну суму 389 785 грн. 75 коп., в тому числі за договором № 2 - 211 357 грн. 95 коп., за договором № 3 - 178 427 грн. 80 коп.

Відповідачем вказані документи були отримані та здійснювалася оплата наданих послуг, та при здійсненні оплат відповідачем останній в призначенні платежу інколи вказував номери та дати рахунків, а інколи лише посилався на договір, не вказуючи конкретно номера та дати договору.

Відповідач в обґрунтування своїх доводів зазначає, що позивач не довів позовні вимоги певними доказами, та виходячи з листування між сторонами вбачається, що відповідач вказував позивачу про те, що послуги надавалися не в повному обсязі. Але будь-яких документальних підтверджень щодо невиконання або неналежного виконання умов договорів та ненадання відповідних послуг, а також доказів здійснення споживача перерахунків вартості відповідних послуг відповідачем не надано. Також не надано суду доказів звернення громадян із заявами про ненадання або неналежне надання відповідних послуг. Також не надано доказів направлення подібних звернень позивачу, як це передбачено договором.

За умовами договору відповідач у справі має право здійснити перевірку наданих послуг та перерахунок вартості цих послуг, що ним не здійснювалося.

В той же час, обмеження оплати умовами договору внаслідок оплати відповідачем власних податків є неправомірним і оцінюється судом критично, виходячи з наступного.

З аналізу норми ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, що у випадках, коли строк (термін) виконання зобов'язання визначається вказівкою на подію, то це може бути лише подія, яка має неминуче настати. Умови ж (позиція) Відповідача про залежність проведення розрахунків за Договором в залежності від бюджетного фінансування чи надходження бюджетних коштів не є ні подією взагалі (оскільки залежить від волевиявлення осіб, а тому є дією), та не є подією, яка має неминуче настати (оскільки її настання залежить від ряду суб'єктивних обставин, в тому числі волевиявлення інших (в тому числі Замовника) осіб, в тому числі від замовлення бюджетних коштів, від перерахунку таких тощо).

Між тим, спір у даній справі виник внаслідок невиконання договірних зобов'язань і відносини сторін у даній справі врегульовані, зокрема, нормами ГК України, ЦК України, які застосовуються судом до відносин сторін.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про падання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч.1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що сторонами не погоджено належним чином строк та подію, з настанням якої виникає обов'язок оплатити виконану роботу.

Отже, при вирішенні питання про строк оплати роботи суд керується положеннями ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово направляв відповідачу претензії та рахунки на оплату, які останнім на момент винесення рішення в повному обсязі не оплачені. Тобто, у позивача виникло відповідне право на стягнення плати за послуги, надані в період квітень - червень 2013 року (зокрема до 12.06.2013).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, за розрахунком позивача, загальна вартість наданих послуг за договорами становить 1 275 638 грн. 47 коп., але при здійсненні розрахунку позивач припустив арифметичну помилку в розрахунку вартості послуг за рахунком № 6 за червень 2013 року. Так, за актом № 1/5/06-13 сума складає 60 975 грн. 06 коп., а не 61 216 грн. 96 коп., як це вказано позивачем. У зв'язку з цим загальна сума за рахунком № 12/06-5-13 складає 178 185 грн. 90 коп., а не 178 427 грн. 80 коп. як вказано позивачем за розрахунком (т. 4 арк. справи 97-98). Таким чином, загальна сума виконаних робіт за договором № 3 складає 581 303 грн. 37 коп., а не 581 545 грн. 27 коп., як це вказано позивачем.

Виходячи з наведеного вище, загальна сума виконаних робіт за квітень - червень 2013 року складає 1 275 396 грн. 57 коп., а не 1 275 638 грн. 47 коп., як це вказано позивачем (різниця складає 241 грн. 90 коп.).

Крім того, після подачі позовної заяви відповідачем здійснювалася часткова оплата наданих позивачем послуг. Так, відповідачем було сплачено 148 906 грн. 99 коп., у зв'язку з чим залишок боргу склав 1 126 489 грн. 58 коп. (1 275 396, 57 - 148 906, 99 = 1 126 489, 58).

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково в сумі боргу 1 126 489 грн. 58 коп., в задоволенні вимог про стягнення 241 грн. 90 коп. відмовити, в решті вимог провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених вимог.

Так, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 1 239 234 грн. 08 коп., тому повинно бути сплачено судовий збір в сумі 24 784 грн. 72 коп. В даному випадку, позивач всього сплатив судовий збір у сумі 27 904 грн. 67 коп., тому поверненню підлягає сума судового збору в розмірі 3 119 грн. 95 коп. В той же час, у зв'язку з арифметичною помилкою позивача сума боргу, яка підлягає стягненню, складає 1 238 992 грн. 18 коп., а не 1 239 234 грн. 08 коп., різниця складає 241 грн. 90 коп. і в цій частині судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Відродження» Стахановської міської ради Луганської області, м. Стаханов Луганської області, вул. Стаханова, буд. 2 «а», код 37976731, на користь:

- Приватного підприємства «Еліос-Луганськ», м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 41, кім. 1, код 36409639, борг в сумі 1 126 489 грн. 58 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 24 779 грн. 88 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні вимог про стягнення боргу в сумі 241 грн. 90 коп. відмовити.

4. В решті вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 09.12.2013.

Суддя (головуючий) Т.А. Василенко

Суддя С.В. Вінніков

Суддя Г.М. Старкова