Постанова

від 22.05.2014 по справі 913/2168/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року Справа № 913/2168/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Яковенко І.М. - дов. від 06.05.14, відповідача: Суховєєва Н.Є. - дов. 02.01.14, Мурашко І.Ю. - дов. від 02.01.14, касаційну скаргуКомунального підприємства "Відродження" Стаханівської міської ради Луганської області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.02.14 у справі№913/2168/13 Господарського суду Луганської області за позовомПриватного підприємства "Еліос-Луганськ" доКомунального підприємства "Відродження" Стаханівської міської ради Луганської області простягнення заборгованості У судовому засіданні 15.05.14 оголошувалася перерва до 22.05.14.

Приватне підприємство "Еліос-Луганськ" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну позову) про стягнення з Комунального підприємства "Відродження" Стаханівської міської ради Луганської області 1239234,08 грн. боргу. Обґрунтовуючи позов, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати повної вартості отриманих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за договорами №2 від 23.05.12, №3 від 30.05.12.

Рішенням Господарського суду Луганської області 02.12.13 (судді: Василенко Т.А., Вінніков С.В., Старкова Г.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1126489,58 грн. боргу. Господарський суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості за квітень-червень 2013 року за договорами у сумі 1126489,58 грн. У стягненні 241,90 грн. боргу відмовлено через помилковість здійсненого позивачем розрахунку. У стягненні 148906,99 грн. провадження припинено на підставі пункту 1 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі сплатою цієї суми до ухвалення судового рішення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.14 (судді: Радіонова О.О., Зубченко І.В., Марченко О.А.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням доповнень і пояснень) звернулося Комунальне підприємство "Відродження" Стаханівської міської ради Луганської області, яке просить постанову у справі скасувати в частині стягнення з відповідача 1126489,58 грн., а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 4 7 , 27, 43, 104, 111 10 Господарського процесуального кодексу України. Підприємство вважає, що суди необґрунтовано не залучили до участі у справі в якості третьої особи Стаханівську міську раду. Водночас скаржник посилається на завищення накладних витрат та помилковий, на його думку, розподіл судового збору у справі.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення. Від позивача також надійшли пояснення на касаційну скаргу.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.05.12 та 30.05.12 між Комунальним підприємством "Відродження" Стаханівської міської ради Луганської області - балансоутримувачем і Приватним підприємством "Еліос-Луганськ" - виконавцем були укладені договори №2, №3 на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. За умовами цих договорів балансоутримувач доручає, а виконавець надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житлових будинках згідно з додатками №1 до договорів. Додатками 2 до цих договорів передбачений вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, що надаються, загальна вартість таких послуг, тарифи та їх складові, що визначається чи змінюється за рішенням виконкому Стахановської міськради. Метою договорів є забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого утримання комунального житлового фонду і прибудинкових територій. Пунктом 2.2 договору передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний, окрім іншого, здійснювати контроль за ефективною експлуатацією житлових будинків, вчасно реагувати на звернення громадян з приводу незадовільної якості послуг з обслуговування житлового фонду виконавцем, приймати оплату від населення тощо. Виконавець, в свою чергу, згідно з пунктом 2.3 договору, зобов'язаний забезпечити утримання, технічне обслуговування і поточний ремонт будинків та прибудинкових територій, що передані на утримання відповідно до норм технічного і санітарного обслуговування житлового фонду, вести роботи зі своєчасного усунення обґрунтованих зауважень, викладених у заявах мешканців. Вартість послуг та порядок розрахунків передбачені у розділі 4. Згідно з пунктом 4.2 договорів балансоутримувач сплачує виконавцеві плату за надані послуги (виконані роботи) після сплати власних податків на підставі поданих актів виконаних робіт, рахунку та відомостей про вручення рахунків споживачам. Балансоутримувач на підставі відомостей, вказаних у пункті 4.2 договорів, має право здійснювати перевірку та відповідні перерахунки суми оплати відповідно до наданих послуг. Згідно з пунктом 10.1 договір №2 від 23.05.12 діє до 23.05.13, а договір №3 від 30.05.12 - до 30.05.14. В процесі розгляду спору господарські суди установили і те, що 03.04.13 між сторонами у справі було підписано угоду №5 про організацію утримання будинків на період визначення виконавця на надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій. За умовами цієї угоди відповідач-управитель зобов'язується надати право обслуговування житлового фонду виконавцю послуг за договорами №2 від 23.05.12 у зв'язку із закінченням строку його дії до призначення органом місцевого самоврядування виконавця послуг на житловий фонд згідно з додатком №1; за договором №3 від 30.05.12 відповідно до додатку №2 - на підставі рішення господарського суду. День визначення виконавця послуг є днем припинення договору №2 від 23.05.12 та договору №3 від 30.05.12 між управителем та виконавцем послуг і додаткових листів про його розірвання не потребує. Відповідач повідомив позивача (лист №851 від 11.06.13) про те, що рішенням виконавчого комітету Стахановської міської ради №202 від 04.06.13 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг" Комунальне підприємство "Відродження" визначено виконавцем послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій на відповідний житловий фонд і з 12.06.13 комунальне підприємство починає обслуговувати відповідний житловий фонд. Господарські суди попередніх інстанцій в ході розгляду спору установили, з підтвердженням матеріалами справи, що на виконання умов спірних договорів позивач з квітня до червня 2013 року надав відповідачеві послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій загальною вартістю 1275396,57 грн. Ці послуги відповідачем не були оплачені. При цьому, господарські суди установили, що відповідачем в ході розгляду справи було сплачено позивачеві 148906,99 грн., і в цій частині судом припинено провадження у справі на підставі пункту 1 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, як установили суди, вартість наданих і неоплачених відповідачем послуг становить 1126489,58 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Приватного підприємства "Еліос-Луганськ" про стягнення з Комунального підприємства "Відродження" Стаханівської міської ради Луганської області 1239234,08 грн. заборгованості за квітень-червень 2013 року за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за договорами №2 від 23.05.12, №3 від 30.05.12. За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами статей 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин). За приписами статті 1 вказаного Закону житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Житлово-комунальні послуги поділяються за функціональним призначенням та порядком затвердження цін/тарифів (стаття 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). За приписами статті 13 названого Закону житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо). При цьому, утримання будинків і прибудинкових територій - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (стаття 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Відповідно до приписів статей 16, 19 цього ж Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми, господарські суди установили, що позивачем у спірному періоді за договорами від 23.05.12, від 30.05.12 було надано відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій загальною вартістю 1275396,57 грн. За ці послуги відповідач не розрахувався у повному обсязі, а відтак його борг становить 1126489,58 грн. При цьому, судами було враховано те, що до ухвалення рішення у справі відповідачем було сплачено 148906,99 грн. боргу у зв'язку з чим господарський суд, з яким в погодився і суд апеляційної інстанції, підставно припинив провадження у справі в цій частині. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази, додатково перевіряти їх. Довід скаржника про завищення позивачем накладних витрат не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки він був предметом розгляду судом апеляційної інстанції та відхилений ним як необґрунтований; суди не встановили завищення вартості накладних витрат. Водночас касаційною інстанцією відхиляється довід скаржника про помилкове, на його думку, незалучення до участі у справі в якості третьої особи Стаханівської міської ради, позаяк треті особи у розумінні приписів процесуального законодавства повинні знаходитися з однією із сторін процесу у таких відносинах, котрі можуть змінитися в результаті прийняття судом рішення, що суди не встановили. Крім того, не знайшли свого підтвердження і посилання скаржника на невірний розподіл судового збору у справі. Господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, правильно застосував приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, господарський суд виходив з того, що спір виник з вини відповідача та 148906,99 грн. боргу відповідачем було сплачено вже після подачі позову, а відтак судовий збір в цій частині суд підставно поклав на відповідача. Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються не переоцінці доказів у справі, яка, за приписами статі 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.14 у справі №913/2168/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Відродження" Стаханівської міської ради Луганської області - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець