Постанова

від 22.11.2013 по справі 826/12942/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2013 рокуз 15:10 № 826/12942/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Приходько С.В.,

представника відповідача - Косинська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОС» (далі - позивач, ТОВ «КРОНОС») з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про скасування постанови № 304/13 від 25.07.2013 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності в розмірі 424 390,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства проведена відповідачем формально, з порушенням вимог чинного законодавства, а тому складена за результатами такої перевірки постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В наданих суду запереченнях представник відповідача повідомив, що позивачем експлуатується нежитлова будівля без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, яка відноситься до IV категорії складності, чим порушено вимоги чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, а тому дії відповідача щодо проведення перевірки та винесення постанови про накладення штрафу є правомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», направлення б/н від 17.06.2013 року, на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № 52 «з» від 23.07.2012 року, доручення Держархбудінспекції України від 03.06.2012 року, заступником начальника інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Кузьменком В.В. здійснено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва та експлуатації торгового комплексу на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва, за результатами якої складено акт від 21.06.2013 року.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем на земельній ділянці площею приблизно 1 га, що знаходиться в користуванні останнього на підставі договору оренди № 351 від 01.09.1999 року зі змінами від 01.09.2003 року, самовільно збудовано торгівельний комплекс у складі якого: нежитлова будівля літера «Г», загальною площею 1717,19 кв.м; нежитлова будівля літера «Д», загальною площею 917,6 кв. м; нежитлова будівля літера «Е», загальною площею 615,1 кв. м та використовується ним з порушенням вимог чинного законодавства, без введення в експлуатацію.

Відповідачем за результатами перевірки 21.06.2013 року видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, із вимогою у термін до 25.08.2013 року усунути виявлені порушення.

Також, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.06.2013 року.

В подальшому, за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекцією винесено постанову від 25.07.2013 року № 304/13 про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудісті діяльності, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 5 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 424 390,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із встановленими відносно нього порушеннями та накладенням штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, звернувся до суду за їх захистом шляхом скасування оскаржуваної постанови.

Оцінюючи надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Правове регулювання спірних правовідносин визначене приписами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 року № 3038-VI, Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року № 687-XIV та Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок № 553).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 р. № 22 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Обов'язок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо контролю за забудовою та використанням територій направлено на захист інтересів держави, а саме перевіряти відповідність будівельних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та технічним умовам.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VІ встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла, на час виникнення спірних правовідносин) об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після, в тому числі, видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт (частина 1 стаття 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з частиною 8 статті 39 вказаного Закону експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до договору від 01.09.1999 року № 351 із змінами від 01.09.2003 року, укладеного між Київською міською клінічною лікарнею швидкої допомоги та ТОВ «Кронос», останньому, в тимчасове користування передано земельну ділянку площею близько 1 га на вул.. Братиславська, 3 у Деснянському районі м. Києва для встановлення торгових столів, навісів та тимчасових споруд для торгівлі.

Під час перевірки встановлено, що на вказаній території ТОВ «Кронос» самовільно збудовано торгівельний комплекс, в складі якого: нежитлова двоповерхова будівля літера «Г», загальною площею 1717,19 кв.м., нежитлова будівля літера «Д», загальною площею 917,6 кв.м., нежитлова будівля літера «Е», загальною площею 615,1 кв.м., які експлуатуються без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту у встановленому законом порядку. Крім того на вказаній земельній ділянці розташовані торгові ряди та тимчасові споруди торгового призначення технічна та дозвільна документація на влаштування яких не надана. Об'єкт будівництва відноситься до ІV категорії складності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.04.2009 року та ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.05.2009 року за ТОВ «КРОНОС» визнано право власності на нежитлову будівлю літера «Г», загальною площею 1717,19 кв.м; нежитлову будівлю літера «Д», загальною площею 917,6 кв. м; нежитлову будівлю літера «Е», загальною площею 615,1 кв. м по вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва.

Вищевказане нерухоме майно зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ТОВ «КРОНОС», про що 26.05.2009 року видано Реєстраційне посвідчення № 028913.

Таким чином, ТОВ «КРОНОС» є законним власником нежитлових будівеь по вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва (літера «Г», загальною площею 1717,19 кв.м; літера «Д», загальною площею 917,6 кв. м; літера «Е», загаьною площею 615,1 кв. м).

За таких обставин, суд вважає, що нежитлові приміщення, що знаходяться по вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва, що належать позивачу не можуть вважатися об'єктами самовільного будівництва та до них не можуть застосовуватись норми зазначених нормативних актів, на які посилаються відповідач, оскільки вони були прийняті після того, як ТОВ «КРОНОС» на законних підставах стало власником нерухомого майна.

Позивач у позовній заяві стверджує, що оскільки неправильно віднесено об'єкт будівництва до відповідної категорії складності, Інспекцією неправомірно накладено штраф на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27.04.2011 року встановлено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Крім того, листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.04.2011 року № 24-10/2759/0/6-11 роз'яснено законодавство в частині визначення категорії складності об'єкта та зазначено, що статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначаються категорії складності об'єкта відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до п. 5.1 чинного ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

У зв'язку з чим визначену проектною документацією категорію складності об'єктів будівництва необхідно перевіряти з урахуванням класу наслідків (відповідальності).

Для всіх об'єктів, що проектуються, будуються чи приймаються в експлуатацію, визначена у проектній документації категорія складності може бути уточнена проектною організацією разом із замовником будівництва з урахуванням вищезазначеного.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекцією направлено ТОВ «Українська будівельна експертиза» лист від 21.06.2013 року щодо перевірки категорії складності об'єкта будівництва - самовільно збудованого на території ринку «Юність» на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі м. Києва торгівельного комплексу в складі трьох будівель.

На вказаний лист ТОВ «Українська будівельна експертиза» надано відповідь та вказано, що згідно з інформацією, наведеною у листі Інспекції площа торговельних залів у зазначених будівлях становлять: літера «Г» - 1493 кв.м., літера «Д» - 800 кв.м., літера «Е» - 550 кв.м.об'єкт може бути віднесено до IV категорії складності об'єктів будівництва (літ. «Г») та III категорії складності об'єктів будівництва (літ. «Д» та «Е»).

Відповідно до п. 5 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 27.04.2011 року, до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;

2) становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом;

3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.

Основним критерієм для визначення категорії складності зазначених будівель, як об'єктів будівництва, є кількість осіб, які можуть періодично одночасно перебувати на об'єкті.

З листа ТОВ «Українська будівельна експертиза» вбачається, що визначаючи категорію складності будівлі вони математично поділили площі нежитлових будівель на 1.6, причому без будь-яких обґрунтувань, посилаючись на п. 8.2 ДБН В.2.2-23:2009 (розділ 8 Пожежна безпека).

Натомість, із п. 8.2 ДБН В.2.2-23:2009 вбачається, що він використовується для розрахунку шляхів евакуації покупців, що перебувають в торговельній залі, а не безпосередньо для визначення категорії складності будівлі.

Окрім того, відповідно до вказаного пункту ДБН. існує чіткий поділ будівель на ринки, де для розрахунку шляхів евакуації приймається 1.6 кв. м площі торговельної зали ринкової торгівлі та магазини, де для розрахунку шляхів евакуації приймається 3,0 кв. м площі торговельної зали в містах.

В судовому засіданні в якості свідка допитаний заступник начальника інспекційного відділу № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Кузьменко Володимир Володимирович, який здійснював позапланову перевірку дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства по вул. Братиславській, 3 у м. Києві.

Кузьменко В.В. пояснив, що під час проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства ТОВ «КРОНОС» по вул. Братиславській, 3 у м. Києві при визначенні категорії складності ним взято обміри та розрахунки площ приміщень нежилого будинку, зареєстрованих Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та зазначив, що жодних обмірів приміщень не проводилось, а в документах зазначена орієнтовна площа будівель.

Як зазначив свідок, 21.06.2013 року направлено листа до ТОВ «Українська будівельна експертиза» № 7/26-119/2106/02/2 з проханням визначити категорії складності будівель, виходячи з того, що площа торгівельного залу у будівлі літера «Г» становить 1493 кв.м, проте в судовому засіданні свідок не зміг пояснити на підставі яких даних та документів у вищевказаному листі було зазначено саме таку площу і яким чином здійснювались обміри.

З досліджених судом письмових доказів у справі вбачається, а саме згідно даних технічного паспорту загальна площа нежилої будівлі літери «Г» становить 1717,9 кв.м., згідно планів за поверхами на будівлю літери «Г», що загальна площа становить - 1493 кв.м., разом з тим, згідно схематичного плану розташування будівель, загальна площа торгівельного залу будівлі літера «Г» торгівельного комплексу по вул. Братиславській, 3 у м. Києві становить - 834,7 кв.м.

Крім того, станом на момент перевірки, документом, який фактично підтверджував загальну площу торгівельних залів будівлі літера «Г» по вул. Братиславській, 3 у м. Києві, який виготовлений компетентною організацією, крім технічної документації на зазначену будівлю, були також обмірні креслення, виконані 01.11.2009 року ПП «Атда Особняк», згідно яких площа торгівельних залів становила 777,9 кв.м.

При цьому, як представником відповідача, так і свідком, в судовому засіданні не було спростовано тверджень позивача з посиланням на належні та допустимі докази.

Таким чином, відповідачем не взято до уваги ні обмірні креслення, виконані проектною організацією, ні обміри планів технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що призвело до неправильного визначення категорії складності об'єкта будівництва нежитлової будівлі літери «Г».

Відтак, твердження відповідача про віднесення нежитлової будівлі літери «Г» до IV категорії складності суд не бере до уваги, оскільки в основу листа ТОВ «Українська будівельна експертиза» № 3/0807/139 від 08.07.2013 року, згідно якого була визначена категорія складності нежитлового приміщення по вул. Братиславській, 3 у м. Києві, не було покладено фактично наявну на момент перевірки площу торгівельних залів, а тому вказаний лист не може розцінюватись як доказ, який підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного порушення.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження посилання позивача стосовно того, що позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства ТОВ «КРОНОС» по вул. Братиславській, 3 у м. Києві була проведена з порушенням вимог чинного законодавства.

Водночас, суд приходить до висновку, що відповідач, визначивши з порушенням вимог законодавства об'єкту будівництва ІV категорію складності та нарахувавши позивачу штраф у розмірі, визначеному законодавством у разі експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, необґрунтовано виніс оскаржувану постанову про притягнення ТОВ «КРОНОС» до відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах ТОВ «КРОНОС» доведено порушення своїх прав, свобод та інтересів у сфері містобудівної діяльності

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос» задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 304/13 від 25.07.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2328,41 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос» (код ЄДРПОУ 19037158) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 27.11.2013 р.

Суддя В.П. Шулежко