Рішення

від 28.04.2009 по справі 19/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" квітня 2009 р.                                                              Справа №  19/340

За позовом          Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії  

                         "Нафтогаз  України" м.Київ

до відповідача   Комунального  підприємства  "Теплотранссервіс" Рівненської

                          міської ради м.Рівне

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірнє підприємство "Газ-Тепло" Національної акціонерної компаніїї "Нафтогаз України" м.Київ

про стягнення  400 532 грн. 68 коп. пені, 7% штрафу, 3% річних та збитків, завданих внаслідок інфляції

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники

від позивача-        Чижевська Р.В., юрисконсульт (довіреність №170/10 від 26.12.2008р.);

від відповідача-    Михайлов В.О., юрист (довіреність №01-10/10 від 06.01.2009р.);

від третьої особи- не з'явився.

В судове засідання 28.04.2009р. представник третьої особи не з'явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку.

Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору:  Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 19.11.2007р. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради 102 570 грн. 43 коп. пені, 84 000 грн. 00 коп. 7% штрафу, 177 485 грн. 83 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції та 36 476 грн. 42 коп. 3% річних згідно додаткової угоди №1 від 21.09.2007р. до договору від 16.02.2007р. за №11/07-23-14/07-235. В обгрунтування вимог зазначає, що згідно договору про відступлення права вимоги №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007р., укладеного між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України " та ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України"  позивач набув права вимоги до боржника КП "Теплотрансервіс" Рівненської міської ради в частині стягнення основного боргу в сумі 1202777грн. 17 коп. за договором на постачання природного газу №16/06-1127 від 16.10.2006р. Сума основного боргу стягнута на користь позивача згідно рішення господарського суду Рівненської області від 25.10.2007р. у справі №15/254. Відповідно до Додатковї угоди №1 від 21.09.2007р. до договору про відступлення права вимоги №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007р. позивач набув право вимоги до КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в частині стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором на постачання природного газу №16/06-1127 від 16.10.2006р.  Зважаючи, що рішенням суду у справі № 15/254 встановлено факт несвоєчасної сплати заборгованості відповідачем, просить стягнути нараховані штрафні санкції згідно Додаткової угоди №1 від 21.09.2007р. до договору про відступлення права вимоги.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.03.2008 р. в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2008р. рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 177 458 грн. 83 коп. інфляційних втрат, 84 000 грн. 00 коп. штрафу, 36 476 грн. 42 коп. 3 % річних та 96 965 грн. 06 коп. пені. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду Рівненської області від 03.03.2008р. Постановою ВГСУ від 23.10.2008р. рішення господарського суду Рівненської області від 03.03.2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2008р. у даній справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

В судовому засіданні 28.04.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.04.2009р. позовні вимоги заперечив повністю з підстав, зазначених в поясненнях за №01-10/389 від 28.04.2009р. Зокрема, представник відповідача зазначив, що відповідача вчасно не повідомлено про укладення Додаткової угоди №1 від 21.09.2007р. до договору про відступлення права вимоги від 16.02.2007р. за №11/07-23-14/07-235, а тому у нього відповідно відсутній обов'язок сплати штрафних санкцій позивачу, як новому кредитору. Крім того, відповідач звернув увагу суду, що додаткова угода №1 від 21.09.2007р. укладена після закінчення строку дії договору про відступлення права вимоги №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007р., а відтак остання не може вважатися чинною, а тому не тягне за собою юридичних наслідків. Просить в задоволення позову відмовити.

Представник третьої особи - Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компаніїї "Нафтогаз України" в судове засідання 28 квітня 2009р. не з'явився, при цьому, витребуваних ухвалами від 04.03.2009р. та від 24.03.2009р. доказів третя особа не подала, свого ставлення до позову не висловила. За наведених обставин суд вбачає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ,

що 16 лютого 2007 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України " (Новий кредитор) та ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" (Кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №11/07-23-14/07-235 (т.1, а.с.8-9) за умовами якого до Нового кредитора переходить право вимоги до боржника - КП "Теплотранссервіс" Рівненської обласної ради по зобов'язанню за договором на постачання природного газу від 16.10.2006 р. № 16/06-1127, а саме: сплати грошових коштів в розмірі 1202777грн. 17 коп. Згідно п.1.3 даного Договору право вимоги до боржника в частині несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, а саме неустойки, встановленого законодавством індексу інфляції, а також трьох відсотків річних залишаються за Кредитором.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.10.2007 року у справі №15/254 позовні вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП "Теплотранссервіс" про стягнення боргу в сумі 1202777грн. 17 коп. задоволені. Присуджено до стягнення на користь ДК "Газ України" заборгованість в сумі 1200000грн. 00 коп., а в частині стягнення 2777 грн. 17 коп. провадження припинено в зв'язку зі сплатою його відповідачем.

21 вересня 2007 року між  ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України " (Новий кредитор) та ДП "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України" (Кредитор) укладено Додаткову угоду №1 до договору про відступлення права вимоги від 16.02.2007 р. за №11/07-23-14/07-235 (т.1, а.с.10). Згідно Додаткової угоди сторони погодили п.1.3 Договору про відступлення права вимоги від 16.02.2007 р. за №11/07-23-14/07-235 викласти в наступній редакції:

"1.3. Право вимоги до Боржника за договором №16/06-1127 від 16.10.2006р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а саме встановленого законодавством індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцяти днів, додаткового штрафу у розмірі 7% від суми, вказаної в п. 1.2 цього Договору, переходить до Нового кредитора."

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обсяг цих прав та умови визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто, новий кредитор отримує право вимагати виплати, зокрема, інфляційні, 3 % річних, пеню, додатковий штраф в розмірі 7 % від суми виключно в розмірі, що існував на момент підписання договору цесії.

Отже, сторони можуть провести часткову заміну кредитора у зобов'язанні. Вбачається, що часткова заміна кредитора може бути проведена за умови подільності зобов'язання (якщо передбачена сплата певної суми грошових коштів).

Таким чином, з огляду на п.1.3. договору про відступлення права вимоги №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007 року передбачено, що право вимоги до Боржника по договору від 16.10.2006 року №16/06-1127 за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а саме неустойки, встановленого законодавством індексу інфляції (без урахування суми, зазначеної в п.1.2. Договору), а також трьох відсотків річних від суми, вказаної в п.1.2. цього договору, залишаються за Кредитором, тобто за ДП "Газ - тепло" НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до п.1. ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні допускається без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, але поряд з цим кредитор зобов'язується повідомити про таку заміну боржника (п.2. вказаної статті).

Додатковою гарантією забезпечення прав та інтересів боржника у зобов'язанні є необхідність своєчасного повідомлення боржника кредитором про здійснену заміну кредитора. Метою цієї норми є збереження певного балансу інтересів сторін у зобов'язанні: з огляду на те, що заміна кредитора, як правило, здійснюється без згоди боржника, останній повинен бути повідомлений про такі зміни в суб'єктному складі зобов'язання. Виходячи з наведеного, кредитор та новий кредитор у договорі про відступлення права вимоги передбачили у п.2 договору те, що саме Кредитор протягом 10 днів з моменту укладення даного договору зобов'язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги боргу та передати Новому кредитору копії необхідних документів, які засвідчують права вимоги до Боржника, що передаються за даним Договором.

Встановлюючи строк дії договору №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007 року Кредитор та Новий кредитор передбачили строк його чинності з моменту підписання і протягом шести місяців, а в частині розрахунків –до повного їх здійснення (п.6.1 Договору). Пунктом 2.1 договору № 11/07-23-14/07-235 передбачено, що за передане право вимоги Новий кредитор перераховує Кредитору грошові кошти в розмірі 1 202 777 грн. 17 коп. протягом шести місяців з моменту укладення договору.

При новому розгляді справи господарським судом встановлено, що ДК "Газ України" розрахувалось з ДП "Газ-Тепло" за договором  від 16.02.2007р. за №11/07-23-14/07-235 про відступлення права вимоги 02.03.2007р., що стверджується платіжним дорученням №927 від 02.03.2007р. на суму 1 202 777 грн. 17 коп. (т.2, а.с.6).

Отже, господарський суд приходить до висновку, що додаткова угода №1 від 21.09.2007р. до договору про відступлення права вимоги від 16.02.2007р. за №11/07-23-14/07-235 укладена поза межами строку, передбаченого п. 6.1 договору про відступлення права вимоги від 16.02.2007р. за №11/07-23-14/07-235. При цьому необхідно зазначити, що додаткова угода за своєю формою змінює, доповнює основну угоду, але не може існувати самостійно від неї, оскільки тоді б вона мала статус не додаткової, а окремої угоди, з необхідністю викладення в ній всіх істотних умов для даного виду договору, чого не відбулось в даному випадку.

А відтак, укладаючи Додаткову угоду №1 від 21.09.2007р. про внесення змін до договору про відступлення права вимоги за №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007, Кредитор та Новий кредитор встановили, поза межами строку дії договору, нові права та обов'язки щодо зобов'язання, яке необхідно виконувати боржнику, тобто вказана додаткова угода не може вважатися чинною, а тому не тягне за собою юридичних наслідків.

При цьому необхідно зазначити, що Додаткова угода №1 від 21.09.2007р. не містить ніякої ідентифікаційної вимоги, що передається; в ній не визначено конкретний обсяг прав, які передані (сума, право вимоги якої передається). Відтак сторонами при підписанні Додаткової угоди №1 недодержана вимога ст.638 ЦК України, а саме не визначено конкретний обсяг прав, які передані іншому кредиторові. Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності, господарський суд приходить до висновку, що  Додаткова угода №1 від 21.09.2007р. про внесення змін до договору про відступлення права вимоги за №11/07-23-14/07-235 від 16.02.2007р. належним чином не укладена, не містить всі істотні умови і, відповідно, не може породжувати юридичні наслідки, зокрема, право вимоги позивачем від відповідача щодо виконання останнім зобов'язань, передбачених цією додатковою угодою.

Отже, вимоги позивача з вищенаведених мотивів –є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень.

Відтак, заявлені вимоги позивачем не обгрунтовані і не доведені, чим порушено порядок доказування і подання доказів. На підставі ст.33 ГПК України - позов задоволенню не підлягає.

Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                        І.Ю. Павлюк

Рішення  підписане суддею  "28" квітня 2009 р..