Рішення

від 29.04.2009 по справі 3/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/336

29.04.09

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора –Т»

до                        Відкритого акціонерного товариства «Український науково –дослідний інститут авіаційної технології»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Київська міська рада   

про  визнання  договору № 1/07 від 06.03.07р. недійсним

Суддя  Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору № 1/07 від 06.03.07р. укладеного між  Відкритим акціонерним товариством «Український науково –дослідний інститут авіаційної технології»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора –Т»з моменту його вчинення. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у відповідача речових прав на земельну ділянку, яка є об'єктом оренди за договором № 1/07 від 06.03.07р. та згоди власника вказаної земельної ділянки –Київської міської ради на укладення між сторонами договору суборенди. Позивач вважає, що оспорюваний договір є удаваним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.08р. суддею Сіваковою В.В.  було порушено провадження у справі № 3/336 та призначено її розгляд на 18.11.08р.

Судове засідання, призначене на 18.11.08р. не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Сівакової В.В. на лікарняному.

Враховуючи вказані вище обставини, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва № 15 від 08.12.08р. справу № 3/336 передано для подальшого розгляду  судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою суду від 15.12.08 р. розгляд справи призначено на 19.01.09р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання учасників судового процесу, неналежне виконання ними вимог суду, залучення до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київської міської ради та необхідність витребування нових доказів у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.09р. продовжено строк вирішення спору.

В письмових поясненнях по справі позивач зазначив, що у разі визнання оспорюваного договору позивач позбавляється можливості належним чином  користуватися земельною ділянкою (будувати на ній, здійснювати  реконструкцію тощо); всі суми, які повинні бути сплачені за договором позивач не може віднести до валових витрат, що призведе до фінансових втрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що оспорюваний договір не є договором суборенди, оскільки останнім не передбачено передачу будь-яких земельних ділянок на встановлений строк у володіння. Разом з тим, відповідач вважає, що оспорюваний договір належить до договорів, можливість укладення яких передбачена ст. 6 ЦК України, а саме договорів, які не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства.

В наданих письмових поясненнях третя особа  зауважила на тому, що рішення про погодження укладання договору суборенди спірних земельних ділянок нею не приймалося, а тому відсутня визначена ст.ст. 116, 124 ЗК України підстава для укладення такого договору між сторонами.

Учасник судового процесу у судове засідання 29.04.09р. не з'явилися, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами  без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.04р. між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології” було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач прийняв в оренду строком на 24 роки земельну ділянку розміром 6608 кв. м., розташовану у м. Києві на вул. Фрунзе, 47, з цільовим призначенням –для обслуговування та експлуатації адміністративно-виробничих і складських будівель, кадастровий номер 8000000000:85:311:0002.

Також, 09.07.04р. між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології” було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідачу прийняв в оренду строком на 24 роки земельну ділянку розміром 122 кв. м., розташовану у м. Києві на вул. Фрунзе, 47, з цільовим призначенням –для обслуговування та експлуатації трансформаторної підстанції, кадастровий номер 800000000:85:095:0011.

Таким чином, земельні ділянки, на яких розташоване належне позивачам нерухоме майно, перебувають в орендному користуванні відповідача 2.

28.09.05р. між Дочірнім підприємством з 100% іноземною інвестицією «Союз контракт Інвестмент»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора –Т»було укладено договір дарування, відповідно до якого дарувальник подарував, а позивач прийняв у дар нерухоме майно, яким є  трансформаторна підстанція ( в літ. Е), що знаходиться  будинку під № 47, розташованого по вул. Фрунзе в м. Києві, загальною площею 34,70 кв.м., що складає 6/1000 частин від майнового комплексу пл. 5433,10 кв.м.

Таким чином, позивач набув право власності на вищевказаний об'єкт дарування, що підтверджується довідкою БТІ від 05.10.05р.

20.10.05р. між позивачем та Дочірнім підприємством з 100% іноземною інвестицією «Союз контракт Інвестмент»було укладено договір купівлі –продажу нежилих приміщень, відповідно до якого позивач придбав  нерухоме майно, яким є нежилі приміщення ( в літ. В, Г, Д), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 47, загальною площею 1745,60 кв.м., що складає 32/100 частини від майнового комплексу пл.. –5433,1 кв.м.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що позивач на праві приватної власності на підставі вказаного договору купівлі –продажу, посвідченого Скляр О.С. –приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу № 3166 від 20.10.05р. та акту приймання передачі від 24.11.05р. набув право власності на вказаний об'єкт купівлі –продажу.

Зазначений факт підтверджується реєстраційним посвідченням № 003738, виданим 01.12.05р.  Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Враховуючи зазначені вище обставини, суд встановив, що земельні ділянки, на яких розташоване належне позивачу нерухоме майно, перебувало в орендному користуванні відповідача.

06.03.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Український науково –дослідний інститут авіаційної технології»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора -Т» було укладено договір № 1/07, предметом якого є погашення витрат відповідача за володіння земельними ділянками згідно договорів оренди земельних ділянок між нею та Київською міською радою від 09.07.04р., які зареєстровані Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 01.07.05р. за № 85-6-00211 та № 85-6-00212, та за користування зазначеними земельними ділянками згідно факту знаходження та експлуатації належних позивачу об'єктів нерухомості за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 47, загальною площею 1780, 3 кв.м. у т.ч. 1745, 6 кв.м. приміщень, що становлять 44,64 % загальною площі приміщень будівель, розташованих на земельній ділянці кадастровий № 853110002, площею 6608 кв.м., та 100% від загальної площі приміщень будівлі трансформаторної підстанції –34, 7 кв.м., розташованої на земельній ділянці кадастровий номер № 850950011, площею 122 кв.м.

Відповідно до п. 2.1 договору, в силу володіння земельними ділянками та статусу землекористувача відповідач розраховує фактичні витрати щодо сплати за землю за користування зазначеними ділянками позивачем внаслідок експлуатації належних відповідачу на праві власності об'єктів нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 47, загальною площею приміщень 1780, 3 кв.м. пропорційно визначеній площі, та виставляє позивачу відповідний рахунок до закінчення звітного місяця.

В силу вимог п. 2.4 договору, позивач зобов'язаний за кожний місяць використання земельними ділянками за адресою: м. Київ, вул.. Фрунзе, 47, де знаходяться належній їй на праві власності об'єкти нерухомості, витрати за використання зазначеними земельними ділянками протягом 10 діб після закінчення місяця на підставі виставленого відповідачем рахунку.

Відповідно до п. 6.3 договору, останній діє до однієї із наступних подій: припинення договору оренди земельних ділянок між відповідачем та Київської міською радою від 09.07.2004 року, або продажу позивачем об'єктів нерухомості іншій стороні, або оформлення права користування земельними ділянками. Сторони інформують одна одну про зміни, що стосуються умов договору завчасно, не пізніше як за 30 днів.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що оспорюваний договір є удаваною угодою, укладеною за ініціативою відповідача та направлений на ухилення від укладання договору суборенди земельної ділянки, оскільки при переході позивачу права власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 47, до позивача перейшло право користування тією частиною землі, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, необхідною для їх обслуговування. Зазначені в договорі відомості щодо володіння відповідачем земельними ділянками згідно договорів оренди від 09.07.04р., на думку позивача, є неправдивим та не відповідає дійсності, оскільки власником земельних ділянок, зазначених у п. 1 договору № 1/07 від 06.03.07р., є Київська міська рада, у зв'язку з чим відповідач не мав права укладати договір на відшкодування йому витрат використання земельних ділянок, якими він сам лише користується, а не володіє.   

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст оспорюваного договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором суборенди земельних ділянок, який спрямований на строкове платне користування позивачем земельними ділянками, які знаходяться в орендному довгостроковому користуванні відповідача. Судом встановлено, що на відповідача було покладено обов'язок надати позивачу земельну ділянку, за тимчасове користування якою останній повинен був сплачувати грошові кошти.

Судом встановлено, що, по –перше, підставою для укладання спірного договору є  використання позивачем земельних ділянок без сплати відповідачу витрат, які він несе у зв'язку зі сплатою орендної плати за договорами оренди від 09.07.04р. По –друге, аналізуючи зміст п. 6.3 договору № 1/07 від 06.03.07р. суд дійшов висновку, що сторонами чітко встановлено, що вказаний договір має похідний, залежний від відносин оренди земельних ділянок характер, оскільки, зокрема, строк спірного договору залежить від строку договорів оренди, а розмір фактичного витрат за користування земельними ділянками автоматично збільшується у випадку підвищення Київською міською радою орендної плати за землю.

Відповідно до приписів ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За змістом статті 235 ЦК правочин, який вчинено з метою приховати інший правочин, є нікчемним і жодних правових наслідків не породжує, крім наслідків, передбачених частиною другою цієї статті.

Зважаючи на те, що закон прямо не передбачає недійсність удаваного правочину, суд дійшов висновку застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідач, відповідно до приписів ст. 5 Закону України «Про оренду землі», є лише орендарем земельних ділянок, якому на підставі договору оренди від 09.07.04р. від  належить право володіння і користування земельною ділянкою. Правомочність щодо розпорядження земельними ділянками збереглися за їх власником –Київської міською радою.

Зі змісту п. 13.1 договорів оренди земельних ділянок від 09.07.04р. вбачається, що відповідач має право передавати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою Київської міської ради.

Пунктами 13.2 вказаних договорів узгоджено, що Київська міська рада надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення.

В силу вимог ст. 8 Закону України «Про оренду землі», орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Частина 1 ст. 288 ГК України передбачає, що орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Відповідно до приписів ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Зважаючи на те, що спірний правочин вчинений з метою приховування незаконного правочину, а саме договору суборенди земельної ділянки, згоду на укладання якого відповідач в супереч вимог договору та закону у орендодавця не отримав, то до спірних правовідносин підлягає застосування ст. 215 ЦК України.

Стаття 215 ЦК України визначає загальні  правові підстави  визнання правочину недійсним, які відповідно до частини першої зазначеної норми права безпосередньо пов'язані з дотриманням у момент вчинення правочину вимог, передбачених ч.ч. 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину,  наявність   у сторін необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно  вираженого волевиявлення учасника правочину,  його адекватність   внутрішній волі, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Таким чином, в силу вимог вище наведеної норми права, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого недійсним.

Змістом ст. 8 Закону України «Про оренду землі», яка регулює порядок суборенди земельних ділянок, передбачено, що підставою для передачі орендарем земельної ділянки в суборенду є узгодження цього питання в договорі оренди або письмова згода орендодавця. Тобто волевиявлення майбутнього суборендодавця щодо укладення договору суборенди реалізується лише шляхом отримання письмової згоди орендодавця.

Зважаючи на те, що Київською міською радою не було надано відповідачу згоди на укладання оспорюваного договору, враховуючи те, що укладаючи договір № 1/07 від 06.03.07р. відповідач мав на меті укласти з позивачем договір суборенди без дотримання вимог договору оренди земельних ділянок від 09.07.04р. без отримання згоди орендодавця на передачу земельної ділянки в суборендне користування та всупереч вимог Закону України «Про оренду землі»,  суд дійшов висновку, що укладений між сторонами підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір № 1/07 від 06.03.07р., укладений між  Відкритим акціонерним товариством “Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 19/21, код 14308552) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора –Т»(м. Київ, вул. Фрунзе, 47в, код 33639004).

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут Авіаційної технології»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 19/21, код 14308552) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агора –Т»(м. Київ, вул. Фрунзе, 47в, код 33639004) державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог  ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

            Суддя                                                                                   Пригунова А.Б.