Рішення

від 17.02.2009 по справі 11/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/213

17.02.09

За позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Горів"

простягнення 21 590,42 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача       Левченко О.Є., Мицько Р.М., Рудовський В.О. –представники  

від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 17.02.2009 на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горів" 21 590,42 грн., у тому числі основний борг у розмірі 16 007,44 грн., пеня в сумі 514,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 306,74 грн., 3% річних в сумі 761,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 10/16-702 оренди майна від 18.05.2000, відповідач з січня 2006 року не виконує свої зобов'язання по сплаті орендної плати передбаченої Договором.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд                                    

В С Т А Н О В И В:

18.05.2000 між Дочірньою компанією "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якої є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" згідно з п. 1.2 Статуту останньої) та Закритим акціонерним товариством "Газенерго", яке 01.02.2002, згідно Довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Горів" було укладено Договір № 10/16-702 оренди майна (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове користування майно згідно Додатка № 1.

Згідно умов Договору та додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною, орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування майно, що підтверджується накладними № 4 та № 5.  

Відповідно до п. 9.1 Договору сторони встановили термін дії договору до 31.12.2000.

Згідно з п. 2 ст.  17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім того, пунктом 9.5 Договору визначено, що якщо жодна з сторін у термін 30 днів до дня закінчення строку дії даного договору не заявила про наміри його розірвання, то даний договір вважається продовженим на той же термін, на тих же умовах.

Позивачем у відповідності до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та п. 9.5 Договору не надсилались на адресу відповідача заяви про припинення дії договору, а тому договір № 10/16-702 від 18.05.2000 продовжувався на той же термін, на тих же умовах, що були встановлені у договорі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2008 у справі № 37/131 позов задоволено повністю та розірвано Договір оренди майна від № 10/16-702 від 18.05.2000, який укладений між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горів". Вказане рішення набрало законної сили 09.06.2008.

Відповідно до п. 4.2 Договору розмір річної орендної плати визначений згідно Додатку № 2 до даного Договору, які є його невід'ємною частиною становить 15% від залишкової вартості майна та складає суму у розмірі 4 158,59 грн.

Згідно з п. 4.3 Договору за другий та слідуючі місяці оренди орендна плата перераховується відповідачем позивачу щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату (п. 6.1 Договору).

Згідно умов Договору позивачем нараховано відповідачу до сплати орендну плату у розмірі 16 007,44 грн. за період з січня 2006 року по червень 2008 року, що підтверджується належним чином засвідченими копіями рахунків наявними в матеріалах справаи.

З 01.01.2004 набрали чинності Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та Прикінцевих положень та Господарський кодекс України щодо цивільних, господарських  відносини, які виникли до набрання чинності цими кодексами, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є  засноване на договорі, строкове, платне користування майном.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.  

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 16 007,44 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 514,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 306,74 грн. та 3% річних в сумі 761,51 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з відповідача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,3 відсотки від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.  

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідачем неоспорений.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.   

У зв'язку з задоволенням позову  судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горів" (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корп.1, ідентифікаційний код 25396128, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання рішення) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, р/р № 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012) основний борг у розмірі 16 007 (шістнадцять тисяч сім) грн. 44 коп., пеню у розмірі 514 (п'ятсот чотирнадцять) грн. 73 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 306 (чотири тисячі триста шість) грн. 74 коп., 3% річних у розмірі 761 (сімсот шістдесят одна) грн. 51 коп., 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 90 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

  Суддя                                                                                                 Ю.М. Смирнова

                                                                                Дата підписання рішення: 17.02.2009