Рішення

від 17.03.2009 по справі 33/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/16

17.03.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом   відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Джі. Холдінг Інкорпорейтед»

про                стягнення 149 500,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Йора Т.П. –представник за довіреністю № 19-09/8 від 27.01.2009 року;

від відповідача:  Спірідонов С.В. –представник за довіреністю б/н від 27.01.2009 року.  

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Джі. Холдінг Інкорпорейтед»про стягнення боргу в сумі 149 500,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31 жовтня 2007 року сторони уклали договір про проведення робіт № 01/ОБУ-07/Sm відповідно до якого виконавець (відповідач)  зобов'язується виконати роботи по модернізації обладнання (комплекс робіт, який полягає у встановленні на банкоматах NCR моделей 5ххх картрідерів та програмного забезпечення) у строки, які наведені в додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, а замовник (позивач) виконати організаційні заходи для забезпечення своєчасного виконання робіт виконавцем.

Відповідно п. 2.3 договору передбачено, що в порядку та на умовах цього договору виконавець зобов'язується відшкодовувати замовнику його витрати, пов'язані з оскарженням банками –емітентами шахрайських операцій, які були здійснені на обладнанні до його модернізації.

П 4.1. договору передбачено, що сторони погодились, що згідно правил MasterCard International по перенесенню відповідальності за шахрайські трансакції (Europen Chargeback Guide, June 2005 Розділ С.4.4.6 - Chip Liability Shift-Reason Code 4870), банк може нести витрати за трансакціями, виконаними гібридними чіп-картами на модернізованому обладнанні (на банкоматі, який здатний читати лише магнітну смугу), у разі оскарження шахрайських трансакцій банками-емітентами.

Відповідно до п. 4.2 договору сторони погодились, що оскарження трансакцій банком-емітентом може бути здійснено після проведення трансакції, у строки визначені правилами MasterCard International.

П. 4.3. договору передбачено, що виконавець зобов'язується відшкодовувати замовнику фінансові витрати за оскарженими банками-емітентами шахрайськими трансакціями з кодом оскарження –Reason Code 4870 (перенесення відповідальності за шахрайські операції за чіповими картами), які були проведені на обладнанні, перелік та розташування якого наведено в додатку № 1 до договору, у період з 01 січня 2007 року до дати підписання акту виконаних робіт по модернізації по кожній одиниці обладнання.

Відповідно до додатку № 1 до договору виконавець зобов'язався модернізувати 466 одиниць банкоматів з жовтня по грудень 2007 року.

На теперішній час виконавець здійснив модернізацію лише 24 одиниць банкоматів замовника.

Відповідно до розділу А.4.4.6. «Перенесення відповідальності по чіповій технології – Код причини 4870-120 днів Чарджбек»правил MasterCard European АТМ Products, «починаючи з 01 січня 2005 року емітент може ініціювати чарджбек з кодом причини 4870 для опротестування шахрайських операцій з підробними картами».     

Оскільки відповідачем не виконано п. 4.1. договору, а саме не здійснено модернізацію банкоматів, банком понесено фінансові витрати згідно з переліком шахрайських трансакцій ініційованих банками-емітентами з кодом оскарження 4870 за період з листопада 2008 року по травень 2008 року на загальну суму 149 500,00 грн., що підтверджується фінансовими трансакціями –чарджбеками.

Позивач направив відповідачу претензії:

- № 18/2-06/242/9073 від 27.11.2007 р. на суму 67 270,00 грн.;

- № 18/2-05/68/1978 від 07.03.2008 року на суму 93800,00 грн.;

- № 18/1-12/5364 від 12.06.2008 р. на суму 57 500,00 грн.

Претензії відповідачем задоволені частково на суму 67 270,00 грн. Листом № 001-0086 від 07.10.2008 р. відповідач повідомив, що причиною невиконання ним умов договору є затримка постачальником двох зчитувачів карток.

Претензія № 19/2-01/3347 на суму 151 300,00 грн. від 17.10.2008 р. відповідачем визнана, але кошти не сплачені.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 149 500,00 грн.

У судове засідання 03.02.2009 року року з'явилися представники сторін, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/16 від 19.12.2008 року виконали. Від представника відповідача через загальний відділ діловодства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з можливим врегулюванням спору мирним шляхом, яке представник відповідача підтримав у судовому засідінні.

Представник позивача протии клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не заперечував.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, судом оголошується перерва до 23.02.2009 року.

У судове засідання 23.02.2009 року з'явився представник позивача та подав заяву про продовження строку розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк.

Керуючись ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та його неявку у судове засідання, суд відклав розгляд справи на 17.03.2009 року.

У судове засідання 17.03.2009 року представник відповідача з'явився, позов визнав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду акт звірки витрат підписаний представниками сторін та скріплений печатками, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 149 500,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 495,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Заслухавши пояснення представників старін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між позивачем та відповідачем 31 жовтня 2007 року був укладений договір про проведення робіт № 01/ОБУ-07/Sm відповідно до якого виконавець (відповідач)  зобов'язується виконати роботи по модернізації обладнання (комплекс робіт, який полягає у встановленні на банкоматах NCR моделей 5ххх картрідерів та програмного забезпечення) у строки, які наведені в додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, а замовник (позивач) виконати організаційні заходи для забезпечення своєчасного виконання робіт виконавцем.

Відповідно п. 2.3 договору передбачено, що в порядку та на умовах цього договору виконавець зобов'язується відшкодовувати замовнику його витрати, пов'язані з оскарженням банками –емітентами шахрайських операцій, які були здійснені на обладнанні до його модернізації.

П 4.1. договору передбачено, що сторони погодились, що згідно правил MasterCard International по перенесенню відповідальності за шахрайські трансакції (Europen Chargeback Guide, June 2005 Розділ С.4.4.6 - Chip Liability Shift-Reason Code 4870), банк може нести витрати за трансакціями, виконаними гібридними чіп-картами на модернізованому обладнанні (на банкоматі, який здатний читати лише магнітну смугу), у разі оскарження шахрайських трансакцій банками-емітентами.

Відповідно до п. 4.2 договору сторони погодились, що оскарження трансакцій банком-емітентом може бути здійснено після проведення трансакції, у строки визначені правилами MasterCard International.

П. 4.3. договору передбачено, що виконавець зобов'язується відшкодовувати замовнику фінансові витрати за оскарженими банками-емітентами шахрайськими трансакціями з кодом оскарження –Reason Code 4870 (перенесення відповідальності за шахрайські операції за чіповими картами), які були проведені на обладнанні, перелік та розташування якого наведено в додатку № 1 до договору, у період з 01 січня 2007 року до дати підписання акту виконаних робіт по модернізації по кожній одиниці обладнання.

Відповідно до додатку № 1 до договору виконавець зобов'язався модернізувати 466 одиниць банкоматів з жовтня по грудень 2007 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі  вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На теперішній час виконавець здійснив модернізацію лише 24 одиниць банкоматів замовника.

Відповідно до розділу А.4.4.6. «Перенесення відповідальності по чіповій технології – Код причини 4870-120 днів Чарджбек»правил MasterCard European АТМ Products, «починаючи з 01 січня 2005 року емітент може ініціювати чарджбек з кодом причини 4870 для опротестування шахрайських операцій з підробними картами».     

Оскільки відповідачем не виконано п. 4.1. договору, а саме не здійснено модернізацію банкоматів, банком понесено фінансові витрати згідно з переліком шахрайських трансакцій ініційованих банками-емітентами з кодом оскарження 4870 за період з листопада 2008 року по травень 2008 року на загальну суму 149 500,00 грн., що підтверджується фінансовими трансакціями –чарджбеками, які знаходяться в матеріалах справи.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо (строк) термін виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив відповідачу претензії:

- № 18/2-06/242/9073 від 27.11.2007 р. на суму 67 270,00 грн.;

- № 18/2-05/68/1978 від 07.03.2008 року на суму 93800,00 грн.;

- № 18/1-12/5364 від 12.06.2008 р. на суму 57 500,00 грн.

Претензії відповідачем задоволені частково на суму 67 270,00 грн. Листом № 001-0086 від 07.10.2008 р. відповідач повідомив, що причиною невиконання ним умов договору є затримка постачальником двох зчитувачів карток.

У відповідь на претензію № 19/2-01/3347 від 17.10.2008 р. на суму 151 300,00 грн. відповідач листом вих.. №01/01-0093 від 05.11.2008 року повідомив, що на підтвердження вимог він не отримав документу підтвердженого вимогам банків-емітентів або Українським Процесинговим центром.  Відповідач цим же листом повідомив що модель рідерів, потрібна для виконання зобов'язання знята з виробництва і запропонував банку внести зміни до п. 1.2. договору та встановити в якості базової моделі іншу модель кардрідера.  Також в рахунок покриття збитків від шахрайства було запропоновано використання 10 банкоматів моделей NCR 5ххх.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.  

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню замовнику фінансові витрати за оскарженими банками-емітентами шахрайськими трансакціями з кодом оскарження –Reason Code 4870 (перенесення відповідальності за шахрайські операції за чіповими картами) становить 149 500,00 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 149 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем визнаний, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ей.Джі. Холдінг Інкорпорейтед» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34; р/р 26000000507501 в АКБ «ТАС-Комерцбанк», МФО 300164, код ЄДРПОУ 34694967) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»(01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г; р/р 3739905058 в ГОУ Ощадбанку України,  МФО 300465, код ЄДРПОУ 34694967) суму основного боргу в розмірі 149 500 (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 1 495 (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий

Дата підписання рішення 03.04.2009 року.