Рішення

від 15.04.2009 по справі 8/12-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/12-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

з 26 березня 2009 р. по  15 квітня 2009 р.                                                 Справа 8/12-09

за позовом   Малого підприємства «Виробничо-комерційної фірми «Ставос»,

                     вул.Першотравнева,158, м. Вінниця, 21020, вул.Пирогова,119 а,

                     м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02793677

до                  ТОВ «Виробничо-інвестиційної компанії «Свій дім», вул. Пушкіна,21,

                     м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ –13300652

про                визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 03.07.1998 року до договору

                     про сумісну діяльність від 06.09.1993 року № 10

Головуючий  - І. Мельник

Представники:

Позивача:  - Євлампієв Л.М. –директор, Левицька-Корчук В.І. –представник,

                     Люлькіс І.М. –представник

Відповідача: не з'явився

при секретарі судового засідання Гнилюк О.В.

В С Т А Н О В И В :

          Заявлено позов про визнання недійсною додаткової угоди між сторонами № 4 від 03.07.1998 року до договору про  сумісну діяльність № 10 від 06.09.1993 року.

          Відповідач в відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, мотивуючи  тим, що додаткова угода № 4 від 03.07.1998 року між сторонами була укладена внаслідок домовленості, яка була викладена в  протоколі № 2 від 02.07.1998 року зборів засновників МП «ВКФ «Ставос», м. Вінниця –позивача по справі. Під час оформлення засновниками МП «ВКФ «Ставос», м. Вінниця протоколу № 3 від 03.07.1998 року, яким скасовано протокол  № 2 від 02.07.1998 року на підставі якого було передано відповідачу нерухоме майно першої та другої черги ринку «Західний»в м. Вінниця в рахунок причиненої позивачем шкоди ТОВ «ВІК «Свій дім», м. Вінниця . Даний протокол було надіслано відповідачу –ТОВ «ВІК «Свій дім»рекомендованим листом. Таким чином сторони достеменно знали –були обізнані про скасування протоколу № 2 від 02.07.1998 року.

          На час підписання протоколів № 2 і № 3 директором МП «ВКФ «Ставос», м. Вінниця був Велічковський В.Г., який також був  достеменно обізнаний про наявність протоколу № 3 від 03.07.1998 року, яким  скасовано протокол № 2 від 02.07.1998 року, який  підписав додаткову угоду № 4 від 03.07.1998 року, акт прийому-передачі та накладну, якою передав ТОВ «ВІК «Свій дім», м. Вінниця на праві власності 49% нерухомого майна першої черги ринку «Західний», м. Вінниця на законних підставах без будь-яких порушень. Твердження позивача, що перебіг строку позовної давності починається з 02.10.08 року не можуть бути прийняті судом до уваги , адже на протязі 10 (десяти) років посадові особи позивача знали про укладення та існування даної додаткової угоди. Вважаємо, що перебіг строку позовної давності почався з 03.07.1998 року та закінчився 03.07.2001 року. У відповідності до ст.71 ЦК УРСР, загальний строк для захисту права за  позовом особи, право якої порушено  (позовна давність), встановлюється в три роки. Статтею 75 ЦК УРСР встановлено, що позовна давність застосовується судом, арбітражем, або третейським судом незалежно від заяви сторін. У відповідності до ст.. 257 ЦК України зазначається , що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею  267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності про застосування  якої заявлено стороною у спорі  є підставою для відмови у позові.

          Незважаючи на обставини по цій справі та доведеність того, що угода між сторонами є дійсною, у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідач клопоче перед судом застосувати позовну давність, констатувати її сплив та в позові відмовити у тому числі з даних підстав.

          З метою  надання сторонами  додаткових матеріалів, по заяві сторін справа неодноразово розглядом відкладалась із цією метою в засіданні суду оголошувалась перерва з 26.03.09 року по 15.04.09 року.

          По заяві позивача справа розглядалась без технічного засобу судового процесу.

          Розглянувши матеріали справи, давши їм оцінку, заслухавши представників позивача, які позовні вимоги підтримують, судом  встановлено, що сторони уклали між собою договір про спільну діяльність без номера та дати по будівництву  і спільною експлуатацією  торгового комплексу «Ринок»в районі автовокзалу «Західний»(а.с. 9 т.1).

          В додатковій угоді  № 80-96  від 28.05.1996 року (а.с. 76-77 т.1) та іншій додатковій угоді від 28.05.1996 р. про встановлення терміну здачі  в експлуатацію ринку «Західний», внесення для цього коштів і передачі відповідачем позивачу транспортних засобів для ведення будівництва, сторони договір про спільну діяльність будівництва торгового комплексу «Ринок Західний»назвали під № 10 від 06.09.1993 року.

          Розрахунком без номера і дати, сторони  оприділили, що  позивач спричинив відповідачу збитки на суму 137000 грн. у результаті заморожування будівництва та вкладених в нього коштів (а.с. -).

          Протоколом № 2 від  02.07.1998 року засновники позивача пунктом 1-м протоколу постановили признати участь позивача в будівництві і експлуатації ринку «Західний»неможливим. Дію договору № 10 від 06.09.1993 року про спільну діяльність і всіх других угод до нього припинити.

          Пунктом 2-м цього протоколу постановили, що для попередження арбітражного спору про стягнення причинених відповідачу збитків, затвердити (по обоюдній згоді сторін) передачу в власність відповідачу –ТОВ «ВІК «Свій дім», м. Вінниця в порядку оплати вказаних збитків кошти в сумі 176200 грн.:

          а) Передати об'єкти першої черги  ринку «Західний», які складають 245/500 частинринку:

          1) Асфальтіровану і огороджену по периметру територію площею 3185 кв.м..

          2) Відкриті торгові ряди на 176 торгових місць

          3) 5 (п'ять) критих торгових приміщень загальною площею –110 кв.м.

          4) Відкрита мийка для фруктів та  овочів.

          б) Всіх об'єктів  незавершеного будівництва 2-ї черги ринку «Західний», включаючи будівництво м'ясного і молочного павільйонів, адміністративної будівлі, критих торгових приміщень на суму 80319 грн.

          3) Отримати від ТОВ «ВІК «Свій дім», м. Вінниця підтвердження про відсутність майнових претензій в результаті передбачених дій і про припинення дій, вказаних вище договорів і угод.

          На підставі вищезазначеного протоколу № 2 від 02.07.1998 року (а.с. 13 т.1). та п.2 додаткової угоди від 28.05.1996 року  (а.с. –77 т.1).сторони уклали між собою додаткову угоду № 4 від 03.07.1998 року  до договору № 10 від 06.09.1993 року, якою позивач –МП «ВКФ «Ставос», м.Вінниця передав відповідачу –ТОВ «ВІК «Свій дім», м. Вінниця у власність нерухоме майно першої черги ринку «Західний»вартістю 32846 грн. та нерухоме  майно вартістю 47692 грн. другої черги цього ринку в рахунок причиненої йому шкоди (а.с. 10 т.1). Години укладення сторонами угоди № 4 від 03.07.1998 року сторони не вказали.

          Актом  від 03.07.1998 року та накладною від 03.07.1998 року, зазначене в додатковій угоді № 4 від 03.07.1998 року  нерухоме майно позивач передав відповідачу у власність (а.с. 10-12 т.1).

          Звідки та на підставі чого були встановлені і визнані сторонами збитки в сумі 176200 грн., спричинені позивачем відповідачу сторони в засіданні суду не довели, а судом по цим обставинам не встановлено із-за відсутності в наявності бухгалтерських документів, які на день розгляду справи сторонами знищені на що ними надано докази.

          Пунктом № 4 додаткової угоди № 4 від 03.07.1998 року до договору № 10 від 06.09.1993 року позивач лишився права власності на все нерухоме майно, яким він володів на  праві власності на об'єкті першої і другої черги ринку «Західний», м. Вінниця.

          Судом встановлено, що засновники  МП «ВКФ «Ставос», м. Вінниця –позивача по справі оформили протокол № 3 від 03.07.1998 року (без доказів  о котрій годині  він оформлений: раніше оформленої додаткової угоди № 4 від 03.07.1998 року чи пізніше), яким скасували своє рішення по протоколу № 2 від 02.07.1998 рок, яким визнали збитки перед відповідачем.

          По цим обставинам позивач клопоче визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 03.07.1998 року до договору № 10 від 06.09.1993 року.

          Заявою від 22.01.09 року позивач пояснив, що про дану угоду № 4 від 03.07.1998 року від узнав 02.10.2008 року під час  розгляду справи № 12/116-08 і клопоче перед судом поновити строк позовної давності, заява якого прийнята судом до розгляду.

          Розглянувши вимоги позивача, судом встановлено, що відносини між сторонами відбувались під час дії ЦК УРСР, який діяв до 01.01.2004 року. А з 01.01.2004 року набрав чинності ЦК України .

          Згідно п.4 Прикінцевих положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

          Щодо цивільних відносин, які виникли  до набрання чинності ЦК України, положення цього кодексу застосовуються до тих  прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Правила ЦК України  про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. (п.6 Прикінцевих положень ЦК України).

          До позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 01.01.2004 року застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше (п.7  Перехідних положень ЦК України).

          Судом встановлено, що керівник позивача  на час укладення додаткової угоди № 4 від 03.07.1998 року В.В.Велічковський сам підписав дану додаткову угоду і знав про це.

          Проти позивача –МП «ВКФ «Ставос», м.Вінниця 01.08.2008 року було порушено  провадження у справі № 503/5-361  про визнання його банкрутом.

          Під час проведення банкрутства у справі № 503/5-361 у позивача будь-якого майна не виявлено, що стверджується звітом арбітражного керуючого по справі  № 503/5-361 Щербанюка О.В. (а.с. –т.2).

          Все вищезазначене свідчить про те, що сторони знали про передачу  позивачем відповідачу  нерухомого майна по додатковій угоді № 4 від 03.07.1998 року до договору № 10 від 06.09.1993 року.

          Позивач не надав суду в засідання доказів наявності у нього на балансі нерухомого майна, яке передано відповідачу на підставі умов додаткової угоди  № 4 від 03.07.1998 року до договору № 10 від 06.09.1993 року.

          Стаття 75 ЦК УРСР передбачає, що позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.

          Відповідач в відзиві на позовну заяву клопоче застосувати до предмету позову  позовну давність згідно ч.3 ст.267 ЦК України і в позові позивачу відмовити.

          По цим вищезазначеним і фактичним обставинам, позивачу в заяві від 22.01.2009 року   про  поновлення строку позовної давності по предмету позову необхідно відмовити, оскільки з 1998 року він знав про передачу відповідачу  нерухомого майна на підставі додаткової угоди № 4 від 03.07.1998 року до договору № 10 від 06.09.1993 року, акту передачі та накладної від 03.07.1998 року.

          На нерухоме майно, передане позивачем відповідачу на підставі додаткової угоди № 4 від 03.07.1998 року до договору № 10 від 06.09.1993 року, акту передачі та накладної від 03.07.1998 року відповідач отримав свідоцтво на право власності, видане Якушинецькою сільською радою за № 19 від  05.02.2001 року.

          Тому в позові позивачу по вищезазначеним і фактичним обставинам, враховуючи його обізнаність про повну відсутність у нього на балансі будь-якого майна після завершення процедури банкрутства, а також обізнаність про наявність додаткової угоди № 4  від 03.07.1998 року до договору № 10 від 06.09.1993 року, необхідно відмовити за пропуском строку позовної давності.

          Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

          Враховуючи вище викладення, керуючись ст.ст. 71, 75, 209 ЦК УРСР, ст.. 257, 267 і ст.614 ЦК України, ст.ст.44, 49,82, 115 та ст. 116 ГПК України, -

В И Р І Ш И В :

          В позові відмовити.

Суддя                                             Мельник І.Ю.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  30 квітня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул.Першотравнева,158, м. Вінниця, 21020, вул.Пирогова,119 а,м. Вінниця)

4 - відповідачу (вул. Пушкіна,21, м. Вінниця, 21050)