Рішення

від 11.03.2009 по справі 47/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/54

11.03.09

За позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «Шельф»

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансбуд»

Про                     стягнення 26 455,11 грн.

   Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача:                               Борецька Л.Р. –предст. (дов. у справі);

від відповідача:                     не з”явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 26 455,11грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору №9705 від 23.12.2005р., а саме: 14 803,57грн. основного боргу, 1605,92грн. - 3% річних, 10 045,62грн. – інфляційних втрат, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 264,55грн. та 118,00грн. –інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 16.01.2009р. було порушено провадження у справі №47/54, розгляд справи призначено на 04.02.2009р.

Ухвалою суду від 04.02.2009р. розгляд справи було відкладено на 18.02.2009р. в зв'язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 18.02.2009р. розгляд справи було відкладено на 11.03.2009р. в зв'язку з необхідністю витребування неподаних суду документів, зокрема, було зобов'язано позивача надати суду належним чином засвідчену копію договору №9705 від 23.12.2005р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2009р.  надав письмове пояснення, в якому повідомив суд про те, що позивач не може надати оригінал договору № 9705 від 23.12.2005р., оскільки він втрачений, проте виконання позивачем робіт згідно зазначеного договору підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт №9705/25 від 22.02.2006р.  

Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що позивачем на виконання умов договору були виконані роботи, а відповідач прийняв ці роботи, однак, в порушення строків, передбачених умовами договору, не здійснив повної оплати виконаних робіт, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 14 803,57грн.

В судове засідання 11.03.2009р. відповідач свого представника не направив, відзив і витребувані судом документи не надав, про причини неявки представника не повідомив , про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Відповідно до довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві місцезнаходженням відповідача є: 01133, м. Київ, вул.Кутузова, 18/7, відповідно, ухвали суду були надіслані за вказаною адресою.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

                  ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви 23.12.2005р. між позивачем –ТОВ «Інститут «Шельф», в якості підрядника, та відповідачем –ТОВ «Інтертрансбуд», в якості замовника, було укладено договір №9705 на виконання проектних робіт (далі –договір), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався розробити проектну документацію на виконання робіт: «Газопровід-відвід до с.Скадовську Херсонської області».

У позовній заяві також зазначено, що 02.02.2006р. відповідачем було здійснено авансовий платіж за розробку проектної документації згідно договору №9705 від 23.12.2005р. у розмірі 10200,00грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача за 02.02.2006р.

Згідно пояснень позивача, на виконання умов договору позивачем були виконані проектні роботи, а відповідачем ці роботи були прийняті, що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт №9705-25 від 22.02.2006р.

Згідно з Актом здачі-приймання виконаних робіт №9705/25 від 22.02.2006р. до Договору №9705 від 23.12.2005р., який підписано уповноваженими представниками підрядника (позивача) та замовника (відповідача) та посвідчений печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом у судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт, з відрахуванням авансового платежу в сумі 10200,00грн., складає 29 803,57грн.

09.06.2006р. з метою отримання оплати за виконані позивачем, але неоплачені відповідачем роботи на суму 29803,57грн., позивач надіслав відповідачу претензію №04-01/714 від 09.06.2006р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 29803,57грн.

Згідно пояснень позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт, а саме: 23.10.2006р. у сумі 5000,00грн., 22.11.2006р. у сумі 5000,00грн., 08.02.2007р. у сумі 5000,00грн., загалом 15 000,00грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, призначенням платежу у зазначених платіжних дорученнях вказано «згідно договору №9705 від 23.12.2005р.»(належним чином засвідчені копії яких містять в матеріалах справи).  

27.02.2008р. та 15.08.2008р. позивач повторно звертався з претензією до відповідача, з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи в сумі 14 803,57грн. (29803,57грн. –15000,00грн.).

Згідно позовної заяви, відповідач у встановлений законодавством строк відповіді на претензії не надав, заборгованість в сумі 14 803,57грн. –не сплатив. Станом на день звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача складає 14 803,57грн.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випиває із договору або актів цивільного законодавства.  

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, виконав роботи належним чином, що підтверджується Актом до договору №9705/25 від 22.02.2006р., який підписано сторонами, а відповідач свого обов'язку щодо повної оплати виконаних позивачем робіт не виконав, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 14 803,57грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 1605,92грн. - 3% річних, 10 045,62грн. – інфляційних втрат.

Вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України  визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві позивач зазначає, що згідно умов п.3.4. договору №9705 від 23.12.2005р. регулює форму оплати у два етапи: 1. аванс у розмірі 30% від вартості послуг за даним договором, яку відповідач перераховує протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору; 2. наступна оплата проводиться шляхом перерахування коштів, у розмірі сум, зазначених в Актах про приймання виконаних робіт, за винятком пропорційно розподіленої суми виплаченого авансу, на поточний рахунок позивача протягом 3-х банківських днів з моменту (дати) підписання Акту про приймання виконаних послуг (етапів послуг) відповідно договору.  

Відповідно до письмових пояснень позивача, останній не може надати оригінал договору № 9705 від 23.12.2005р., оскільки він втрачений. Відповідач у судові засідання не з»явився, не надав суду оригінал договору для огляду.

Враховуючи викладене, оскільки суду не надано для огляду оригінал договору №9705 від 23.12.2005р., судом не може бути застосувано норму п.3.4. договору, яка викладена у позовній заяві, при визначенні строку оплати відповідачем виконаних позивачем робіт. В зв'язку з чим, суд  дійшов висновку, що законним та обґрунтованим за даних обставин буде застосувати норми п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випиває із договору або актів цивільного законодавства.    

Отже, суд дійшов висновку, що періодом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання є період з моменту пред'явлення позивачем відповідачу претензії №04-01/714 від 09.06.2006р., а саме: з 17.06.2006р. (сім днів з дня пред'явлення вимоги) по 23.12.2008р. (дата складання позовної заяви).

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по повній оплаті виконаних робіт в розмірі 14 803,57грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно розрахунку суду, за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 14 803,57грн. з відповідача підлягає стягненню 1336,36грн. -  3% річних, а саме:

за період з 17.06.2006р. по 23.10.2006р. (дата часткової сплати у сумі 5000,00грн.): 29803,57грн. (загальна вартість робіт згідно Акту №9705/25 від 22.02.2006р.) * 3% / 365 * 129 днів = 316грн.

за період з 24.10.2006р. по 22.11.2006р. (дата часткової сплати у сумі 5000,00грн): 24803,57грн. (сума боргу з відрахуванням 5000,00грн.) * 3% / 365 * 30 днів = 61,16грн.

за період з 23.11.2006р. по 08.02.2007р. (дата часткової сплати у сумі 5000,00грн.): 19803,57грн. (сума боргу з відрахуванням 5000,00грн.) * 3% / 365 * 78 днів = 126,96грн.

за період з 09.02.2007р. по 23.12.2008р. (дата складання позовної заяви): 14803,57грн. (сума боргу з відрахуванням 5000,00грн.) * 3% / 365 * 684 дні = 832,24грн.

Таким чином, сума 3% річних складає: 316грн. + 61,16грн. + 126,96грн. + 832,24грн. = 1336,36грн.

Згідно розрахунку суду, за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 14 803,57грн. з відповідача підлягає стягненню 8593,27грн. -  інфляційних втрат, а саме:

за період з 17.06.2006р. по 23.10.2006р. (дата часткової сплати у сумі 5000,00грн.): 29803,57грн. (загальна вартість робіт згідно Акту №9705/25 від 22.02.2006р.) –1667,17грн.

за період з 24.10.2006р. по 22.11.2006р. (дата часткової сплати у сумі 5000,00грн), 24803,57грн. (сума боргу з відрахуванням 5000,00грн.) –446,46грн.

за період з 23.11.2006р. по 08.02.2007р. (дата часткової сплати у сумі 5000,00грн.), 19803,57грн. (сума боргу з відрахуванням 5000,00грн.) –278,14грн.

за період з 09.02.2007р. по 23.12.2008р. (дата складання позовної заяви), 14803,57грн. (сума боргу з відрахуванням 5000,00грн.) –6201,50грн.

Таким чином, сума інфляційних втрат складає: 1667,17грн. + 446,46грн. + 278,14грн. + 6201,50грн. = 8593,27грн.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позові, не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги визнаються законними та обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, у сумі 24 733,32грн.,  а саме: 14 803,57грн. –основного боргу, 1336,36грн. -  3% річних, 8593,27грн. -  інфляційних втрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 247,33грн. - витрат по сплаті державного мита та 110,32грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

 ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансбуд»(01133, м. Київ, вул.Кутузова, 18/7, ЄДРПОУ 33150453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут «Шельф» (95013, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 45, ЄДРПОУ 04825950) 14 803 (чотирнадцять тисяч вісімсот три)грн. 57коп. –основного боргу, 1336 (одна тисяча триста тридцять шість)грн. 36коп. -  3% річних, 8593 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три)грн. 27коп. - інфляційних втрат, 247 (двісті сорок сім)грн. 33коп. - державного мита та 110 (сто десять)грн. 32коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

     Суддя                                                                                                                    С.Р. Станік

    дата підписання: 01.04.2009р.