27/65
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/65
07.04.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Юнікон»
До Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»в особі Головного комерційного управління
Про стягнення 7 551, 43 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П
Представники сторін:
Від позивача: Радочина А.А. – представник за довіреністю № 27 від 26.02.2009 року;
Від відповідача: Гудзь В.М. –представник за довіреністю б/н від 30.12.2008 року
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Закрите акціонерне товариство «Юнікон»звернулося до суду з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»в особі Головного комерційного управління про стягнення з останнього 7 551, 43 грн. збитків, які складаються з: 7 029, 73 грн. вартості нестачі з урахуванням надлишку та з урахуванням ПДВ, 430, 43 грн. провізної плати, 34, 33 грн. митного збору, 4% річних у розмірі 56, 94 грн. та судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 04.02.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2009 року розгляд справи відкладено до 25.02.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.
У судовому засіданні 25.02.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.
У судовому засіданні 25.02.2009 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує та просить суд у позові відмовити та заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, оскільки позивачем не було йому надіслано додатків до позовної заяви.
Крім того, сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
З огляду на вищевикладене, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору та відклав розгляд справи до 11.03.2009 року.
У судовому засіданні 11.03.2009 року оголошено перерву до 07.04.2009 для оголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до міжнародної залізничної накладної № 08753805 від 19.03.2008 року вантажовідправником –Республіканським унітарним підприємсвом «Белорусский металлургический завод»(надалі - вантажовідправник), зі станції Жлобін Белоруської залізниці було відправлено на адресу вантажоотримувача – Закритого акціонерного товариства «Юнікон»(надалі –вантажоотримувач), прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше - вагою 18 700, 00 кг. та прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого екструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше - вага визначена вантажовідправником в графі 13 цієї накладної –48 775, 00 кг., а всього 67 475 кг.
Згідно із рахунком-фактурою вантажовідправника № 75145879 від 19.03.2008 року вартість прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше вагою 18 700,00 кг склала 295 198, 20 російських рубля, а прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого екструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше вагою 48 775, 00 кг. –751 232, 55 російських рубля. Всього загальна вартість товару склала 1 046 430, 70 російських рубля без ПДВ.
Відповідно до вантажної митної декларації №110000001/8/114247 від 28.03.2008 прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або єкструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше - вагою 18 700, 00 кг. та прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше - вагою 48 775, 00 кг. були розмитнені, у зв'язку із чим ЗАТ «Юнікон»було сплачено 1 306, 56 грн. митного збору за митне оформлення товарів.
Згідно із комерційним актом серії Б 069411/5 від 29.03.2008 року при комісійній перевірці вантажу на ст. Балівка Придніпровської залізниці, було виявлено нестачу вантажу –прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого екструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше, а саме: замість11 пакетів вагою 48 775,00 кг. було виявлено 10 пакетів вагою 44 500, 00. Різниця між відомостями вказаними в міжнародній залізничній накладній № 08753805 від 19.03.2008 року та комерційному акті серії Б 069411/5 від 29.03.2008 року склала 4 275 кг. Вантаж навантажений рівномірно в 2 штабелі в один ярус. В першому штабелі знаходилося 8 пакетів, в другому штабелі –7 пакетів, 1 пакет знаходився по центру, вантаж, що не вистачає у вагоні, вміститися міг.
19.05.2008 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №15 за вих. №729-УдиИ/юро від 16.05.2008 з вимогою про відшкодування вартості втраченого вантажу у розмірі 17 498, 38 з ПДВ та з урахуванням провізної плати, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № б/н.
У своїй відповіді за вих. №ЦБЧ -3/08 від 02.12.2008 на претензію ЗАТ «Юнікон»Головне комерційне управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) повідомило позивача про визнання його претензії обгрунтованою та про відшкодування 13 545, 23 грн., а оскільки сплата ПДВ документами не підтверджена, ПДВ на думку відповідача, відшкодуванню не підлягає. Згідно вхідного штампу підприємства – позивача вказана відповідь надійшла на адресу позивача 17.12.2008.
Платіжним дорученням № 1152 від 12.12.2008 відповідачем було перераховано позивачу 13 545, 23 грн. в якості відшкодуваня вартості втраченого вантажу.
Відповідно до листа Управління НБУ в Дніпропетровській області за вих.№19-113/1643 від 24.02.2009 офіційний курс української гривні до російського рубля станом на 12.12.2008 становив 2,6805 грн. за 10 російських рублів.
У зв'язку з не погодженням з позицією Головного комерційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7 551, 43 грн. збитків, які складаються з: 7 029, 73 грн. вартості нестачі з урахуванням надлишку та з урахуванням ПДВ, 430, 43 грн. провізної плати, 34, 33 грн. митного збору, та 4% річних у розмірі 56, 94 грн.
Статтею 25 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року із змінами та доповненнями (надалі - Угода) зокрема передбачено, що якщо через розпорядження даної Угоди залізниця повинна відшкодувати відправнику або одержувачу вантажу збиток за повну або часткову втрату вантажу, то розмір такого відшкодування обчислюється за ціною, вказаною в рахунку іноземного постачальника або у виписці з цього рахунку, завіреної в порядку, встановленому в країні пред'явлення претензії. Окрім відшкодувань, передбачених в § 1 даної статті, підлягають поверненню провізні платежі, митні збори та інші витрати по перевезенню втраченого вантажу або втраченої його частини, якщо вони не включені в його ціну. Витрати і збитки відправників або одержувачів, які не випливають з умов договору перевезення, не підлягають відшкодуванню залізницею.
Статтею 28 Угоди передбачено, що виплата сум відшкодувань, передбачених статтями 25 і 26, і штрафів, передбачених статтею 27, проводиться у валюті тієї країни, залізниця якої проводить виплату цих сум. Якщо сума вказана у валюті однієї країни, а виплата проводиться в іншій країні, то ця сума повинна бути перерахована по курсу дня і місця платежу у валюту країни залізниці, що проводить виплату. У випадку, якщо відповідь на претензію, повернення сум переборів провізних платежів або передбачених статтями 25 і 26 відшкодувань буде після закінчення 180 днів з дня заявлення претензії, на суму відшкодування, що належить, нараховуються відсотки у розмірі 4 % річних. Відсотки нараховуються по день переліку або сплати сум, починаючи з наступними термінами: 1) по претензіях про повернення сум переборів провізних платежів - з дня стягнення цих переборів; 2) по претензіях про відшкодування, передбачені статтями 25 і 26, - з дня заяви претензії. Ці відсотки не нараховуються по відшкодуваннями на суми до 100 швейцарських франків; а по переборах провізних платежів - на суми до 10 швейцарських франків (включно). Відсотки на суми відшкодувань по вимогах, що виникли з договорів перевезення вантажів, що пред'являється залізницями до відправників або одержувачів вантажів, сплачуються останніми в тих же розмірах і в терміни, які вказані в § 3 даної статті.
Відповідно до ст. 29 Угоди встановлено, що право пред'явлення претензій, заснованих на договорі перевезення, належить відправнику або одержувачу. Претензії повинні бути пред'явлені письмово з відповідним обгрунтовуванням і вказівкою суми відшкодування відправником - до дороги відправлення, а одержувачем - до дороги призначення. Претензія пред'являється для розгляду компетентним органам залізниць, вказаним в Додатку 19. Повідомлення про зміни і доповнення цього додатку висилається Комітету ОСЖД і залізничним дорогам-учасницям даної Угоди з вказівкою дати змін і доповнень з таким розрахунком, щоб це повідомлення поступило в Комітет ОСЖД і на всі залізниці - учасниці даної Угоди не пізніше ніж за 45 днів до вступу змін і доповнень до сили. Залізниця зобов'язана в 180-денний термін з дня заяви претензії, підтвердженої поштовим штемпелем пункту відправлення або розпискою залізниці в отриманні безпосередньо
пред'явленої претензії, розглянути цю претензію, дати відповідь і при повному або частковому визнанні її сплатити йому належну суму.
Згідно із ст. 30 Угоди передбачено, що право пред'явлення позову, засноване на договорі перевезення, належить тій особі, яка має право заявити претензію до залізниці. Позов може бути пред'явлений тільки після заявлення претензії відповідно до статті 29. Позов може бути пред'явлений тільки в належному суді тієї країни, залізницям якої була пред'явлена претензія.
Параграфом 6 статті 29 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення претензії за не збережені перевезення пред'являються компетентним органам залізниць, перелік яких встановлено у додатку N 19 до Угоди. Під терміном «залізниця»Угода має на увазі усі залізниці однієї держави. Додаток N 19 до Угоди визначає таким компетентним органом в Україні «Укрзалізницю»(Головне комерційне управління). Водночас необхідно мати на увазі, що згідно з пунктом 19 названого Додатка перелік компетентних органів, які розглядають претензії, що випливають з договору перевезення, укладеного відповідно до СМГС, та підстави заявлення позовів, є вичерпним.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, судом встановлено, що умовами Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір відшкодування за втрачений вантаж вираховується по ціні, яка вказана у рахунку іноземного постачальника або у виписці з цього рахунку, яка засвідчена в порядку, який встановлений в країні пред'явлення претензії, а якщо сума вказана в валюті однієї країни, а виплата проводиться в іншій країні, то вказана сума повинна бути перерахована по курсу дня та місця платежу у валюту залізниці, яка проводить виплату.
Як було вищезазначено, відповідно до рахунку-фактури вантажовідправника № 75145879 від 19.03.2008 року, вартість прутки без подальшої обробки крім гарячої прокатки, гарячого волочіння або екструдірування круглого перерізу діаметром 80 мм або більше вагою 18 700, 00 кг склала 15 786,00 російських рубля за тону, а прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше вагою 48 775, 00 кг. – 15 402, 00 російських рубля за тону без ПДВ.
Відповідно ж до комерційного акта серії Б 069411/5 від 29.03.2008 року, при комісійній перевірці вантажу на ст. Балівка Приніпровської залізниці, було виявлено нестачу вантажу –прутки з заліза або нелегованої сталі без подальшої обробки крім ковки, гарячої прокатки, гарячого волочіння або гарячого єкструдірування тощо, які вміщують 0,25 маси або більше вуглецю круглого перерізу діаметром 80 мм або більше, а саме: замість 11 пакетів вагою 48 775,00 кг. було виявлено 10 пакетів вагою 44 500, 00 кг. Різниця між відомостями вказаними в міжнародній залізничній накладній № 75145879 від 19.03.2008 року та комерційному акті серії Б 069411/5 від 29.03.2008 року склала 4 275 кг. А тому, станом на 12.12.2008 року (платіжне доручення відповідача №1152 про відшкодуваня вартості втраченого вантажу) сума належна до відшкодування залізницею складала:
1.Нестача вантажу –4 275 кг. (4, 275 т.) Ціна згідно рахунку вантажовідправника –15 607,00 російських рубля за тону без ПДВ. Курс російського рубля станом на 12.12.2008 –10 російських рубля –2, 6805 грн. (1 російський рубль –0, 268 грн.).
15 607, 00 російських рублі * 0,268 грн. * 4, 275 т. = 17 880, 94 грн.
2. Надлишок вантажу – 119 кг. (18 700, 00 кг згідно накладної – 18 819, 00 кг. згідно комерційного акту). Ціна згідно рахунку вантажовідправника –15 786,00 російських рубля за тону без ПДВ. Курс російського рубля станом на 12.12.2008 –10 російських рубля - 2.6805 грн. (1 російський рубль –0,268 грн.).
15 786,00 російських рублі * 0,268 грн. * 0, 119 т. = 503, 45 грн.
3. Належне відшкодування –17 880, 94 грн. (вартість нестачі) – 503, 45 грн. (вартість надлишку) = 17 377, 49 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, тобто Державною адміністрацією залізничного транспорту України «Укрзалізниця»в особі Головного комерційного управління, сума вартості нестачі позивачу була відшкодована лише частково, а саме –на суму 13 545, 23 грн. (платіжне доручення №1152 від 12.12.2008), тоді як станом на 12.12.2008 (день проведення платежу відповідачем) згідно умов Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями, сума, яка підлягала сплаті відповідачем на користь позивача, складала 17 377, 49 грн., а тому суд визнає вимогу позивача в частині стягнення з відповідача різниці між вартістю нестачі та відшкодованою відповідачем сумою нестачі законною, обгрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню у сумі 3 832, 26 грн. (17 377, 49 грн. вартість нестачі згідно розрахунку суду станом на 12.12.2008 (дата часткової сплати залізницею відшкодування позивачу) –13 545, 23 грн. (часткова оплата відповідачем відшкодування згідно платіжного доручення № 1152 від 12.12.2008 року)).
Також, суд звертає увагу позивача на те, що умовами Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями, а саме: ст. 25 зокрема передбачено, що розмір відшкодування за втрачений вантаж вираховується по ціні, яка вказана у рахунку іноземного постачальника або у виписці з цього рахунку, яка засвідчена в порядку, який встановлений в країні пред'явлення претензії, а оскільки у рахунку - фактурі вантажовідправника 75145879 від 19.03.2008 року вартість товару вказана в російських рублях за ставкою ПДВ 0%, то суд розраховує суму належну до відшкодування відповідачем також без врахування ПДВ відповідно до вимог вищеназваної Угоди. Крім цього, цією ж статтею вказаної Угоди визначено, що витрати та збитки відправників або одержувачів, які не випливають з договору перевезення не підлягають відшкодуванню залізницею.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 430, 43 грн. провізної плати та 34, 33 грн. митного збору.
Відповідно до умов Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями, а саме: ст. 25 вказаної Угоди підлягають поверненню провізна плата, митні сбори та інші витрати, якщо вони не враховані в вартість втраченого товару або його втраченої частини, однак згідно з параграфом 6 статті 29 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення претензії за не збережені перевезення пред'являються компетентним органам залізниць, перелік яких встановлено у додатку N 19 до Угоди. Під терміном «залізниця»Угода має на увазі усі залізниці однієї держави. Додаток N 19 до Угоди визначає таким компетентним органом в Україні "Укрзалізницю" (Головне комерційне управління). Водночас необхідно мати на увазі, що згідно з пунктом 19 названого Додатка перелік компетентних органів, які розглядають претензії, що випливають з договору перевезення, укладеного відповідно до СМГС, та підстави заявлення позовів, є вичерпним. Отже, претензії та позови, які виникають з інших правових підстав, ніж зазначені у вказаному пункті 19 (зокрема, по розрахунках за перевезення та додаткові послуги) мають пред'являтися та подаватися до відповідних залізниць, а не до органу, зазначеному у Додатку N 19 до Угоди («Укрзалізниці»).
Крім цього, відповідно до Листа Вищого господарського суду України №01-08/12 від 16.01.2009 року господарським судам України проінформовано про те, що комітет ОСЖД повідомив учасників Угоди про мiжнародне залiзничне вантажне сполучення (СМГС) про змiни, якi було внесено в Угоду станом на 1 липня 2008 року, в тому числi було внесено змiни у Додаток 19 «Перелiк найменувань та адрес opганів залiзниць, компетентних для розгляду претензій». 3гiдно iз цими змiнами Додатку №19 пункт 20 Перелiку щодо залiзниць України визначає компетенцiю «Укрзалізниці», головного комерцiйного управлiння по розгляду ycix претензiй згiдно СМГС, кpiм претензiй по переборах перевiзних платежiв i поверненню сум, сплачених по договору перевезення, що пред'являють вiдправники та одержувачi України. Органами, компетентними розглядами претензiй по переборах провiзних платежів і поверненню сум, сплачених по договору перевезення, визначено управлiння залiзниць вiдправлення i призначення України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач не є органом, який уповноважено для розгляду претензій по поверненню сум провізних платежів та митних зборів, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 430, 43 грн. провізної плати та 34, 33 грн. митного збору. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказана Угода передбачає саме повернення провізних платежів, а не відшкодування їх в якості збитків, як просить позивач.
Крім цього, просить суд стягнути з відповідача 4% річних у розмірі 56, 94 грн. за період з 25.11.2008 року по 01.01.2009 року.
Оскільки претензія позивача № 15 за вих. № 729-УдиИ/юро від 16.05.2008 року з вимогою про відшкодування вартості втраченого вантажу у розмірі 17 498, 38 з ПДВ та з урахуванням провізної плати, була отримана відповідачем 27.05.2008, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № б/н, то відповідач, відповідно до умов Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 із змінами та доповненнями, повинен був надати відповідь у строк не більше 180 днів з моменту отримання претензії позивача, тобто у строк до 23.11.2008 року включно, а оскільки відповідь Головного комерційного управління Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) за вих. №ЦБЧ-3/08 від 02.12.2008 на претензію ЗАТ «Юнікон»надійшла на адресу позивача 17.12.2008 року, а часткова оплата відповідачем відшкодування відбулась 12.12.2008 року (платіжне доручення № 1152 від 12.12.2008), то суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 4% річних.
Розрахунок 4% річних:
17 377, 49 грн. * 4% * 18 (з 25.11.2008 року по 12.12.2008 року) / 366 = 34, 19 грн.
3 832, 26 грн. * 4% * 19 (з 13.12.2008 року по 01.01.2009 року) / 366 = 7, 96 грн.
Таким чином, за перерахунком суду 4% річних становлять 42, 15 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.
На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 52, 34 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 60, 55 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»в особі Головного комерційного управління (03680, МСП, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 00034045), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Юнікон»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. О.Гончара, 28-А; код ЄДРПОУ 23647276) 3 832 (три тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 26 коп. вартості нестачі вантажу, 42 (сорок дві) грн. 15 коп. –4% річних., витрати по сплаті державного мита в сумі 52 (п'ятдесят дві) грн. 34 коп., та 60 (шістдесят) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Дідиченко М.А.
Дата підписання 14.04.2009 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3591517 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Дідиченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні