Рішення

від 27.04.2009 по справі 34/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/67

27.04.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім «Богдан»

доПриватного підприємства «Паритет-Транс-Бізнес»

простягнення 467 530,89 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Щеколдін М.Ю. (довіреність № 10 від 03.04.2009);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім «Богдан»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «Паритет-Транс-Бізнес»(далі –Відповідач) про стягнення 300 000 грн. заборгованості за поставлений товар, 113 043,78 грн. інфляційних втрат, 18 813,69 грн. 3% річних, 35 673,42 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 0108 від 05.02.2007, укладеного між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український автобус», (далі –Договір) щодо оплати згідно з пунктом 3.1 вартості поставленого товару, та угодою про визнання заборгованості № 218/1 до Договору від 15.10.2008, щодо сплати заборгованості.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвали про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 02232, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 77, кв. 496 зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 05.02.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Позивача, затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Український автобус»(протокол № 8 від 03.09.2008), зареєстрованого 08.09.2008, номер запису 13561050005000468, Позивач створюється на основі Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус», всі права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус»зберігаються за Позивачем, тобто він є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автобус».

05.02.2007 між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується продати товар, що належить йому на праві власності, а Покупець зобов'язується купити та оплатити товар на умовах даного Договору.

Загальна вартість товару з ПДВ становить 480 000 грн. (пункт 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору Покупець зобов'язується здійснити 100% попередню оплату товару в термін до 27.02.2007.

На виконання вказаного Договору, не зважаючи на те, що Відповідачем не була здійснена попередня оплата, останньому був поставлений Товар відповідно до видаткової накладної № ДВ-0003245 від 11.04.2007 на суму 480 000 грн.

Поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписом та відбитком печатки Відповідача на вказаній видатковій накладній, а також довіреністю серії ЯМХ № 050762 від 04.04.2007, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідач за отриманий на підставі вище вказаної видаткової накладної товар частково розрахувався з Позивачем на суму 160 000 грн., що підтверджується копією банківської виписки за 03.07.2007.

22.08.2008 Позивач та Відповідач підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого у Відповідача перед Позивачем обліковується заборгованість у сумі 320 000 грн.

15.10.2008 Позивач та Відповідач уклали угоду про визнання заборгованості №218/1 до Договору (далі –Угода № 218/1), відповідно до пункту 3 якої Відповідач за Договором станом на 13.10.2008 визнає свою заборгованість перед Позивачем у розмірі 320 000 грн.

Згідно з пунктом 4 Угоди № 218/1 Відповідач (боржник) взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість у сумі 320 000 грн. протягом 2-х місяців, а саме:

з 15.10.2008 до 31.10.2008 –160 000 грн.

з 01.11.2008 до 28.11.2008 –160 000 грн.

Дана Угода вступає у силу з моменту її підписання Сторонами (пункт 5 Угоди №218/1).

Відповідачем на підставі зазначеної Угоди було сплачено Позивачу 22 900 грн., про що свідчать Довідка Позивача № ЮВ-153 від 25.02.2009.

За таких обставин справи позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідно до пункту 3.1 Договору Відповідач повинен був здійснити попередню оплату вартості отриманого товару у сумі 480 000 грн. в строк до 27.02.2007.

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частинами 1, 4 статті 538 ЦК України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже, Відповідач зобов'язаний був оплатити отриманий від Позивача товар у передбачений Договором строк.

Відповідно до частин 1, 3 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, після укладання Угоди № 218/1 строк виконання Відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару змінився.

Тому, після укладання даної Угоди Відповідач був зобов'язаний погасити свою заборгованість за поставлений товар у строки вказані у пункті 4 Угоди № 218/1.

Станом на момент розгляду справи Відповідач частково погасив перед Позивачем заборгованість за Угодою № 218/1 на суму 2900 грн., що підтверджується Довідкою Позивача № ЮВ-153 від 25.02.2009.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що після подання позову до суду Відповідачем частково сплачено суму основного боргу провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Разом з тим, позаяк відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, Угоди №218/1 Відповідач повинен був здійснити цю оплату в строк до 31.10.2008, проте 1400 грн. сплатив після звернення Позивача з позовом до суду (спір у цій частині виник з вини Відповідача), то згідно з статтею 49 ГПК України судові витрати в цій частині покладаються на Відповідача.

Отже, станом на момент розгляду справи у Відповідача перед Позивачем обліковується заборгованість за Угодою № 218/1 у сумі 297 100 грн.

Факт наявності у Відповідача заборгованості за Угодою № 218/1 у сумі 297 100 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з Відповідача 297 100 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у цій сумі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 8.2 Договору в разі несвоєчасної оплати Покупцем вартості товару, а так само несвоєчасне виконання інших грошових зобов'язань, останній сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати вартості товару чи інших грошових зобов'язань від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 35 673,42 грн. пені. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 8.2 Договору.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних за період з 27.02.2007 до 12.12.2008 та інфляційні втрати за період з 27.02.2007 до 28.11.2008.

Проте, як вбачається із розрахунку Позивача, останнім не було враховано, що строки сплати заборгованості за отриманий Відповідачем товар змінились у зв'язку із укладанням Угоди № 218/1, а також не були враховані часткові проплати заборгованості Відповідачем.

Відтак, суд, на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідно до обставин справи, вищевказаних норм, статей 253-255 ЦК України.

Розрахунок 3% річних:

Сума боргу, грн.Період простроченняКількість днів простроченняНарахована сума 3% річних, грн.

480 00028.02.2007-03.07.20071264 970,95

320 00004.07.2007-15.10.200847012 361,64

140 00001.11.2008-14.11.200814160,65

139 00015.11.2008-28.11.200814159,50

299 00029.11.2008-12.12.200814343,11

Всього:17 995,85

Тому, суд стягує з Відповідача 17 995,85 грн. 3% річних.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється судом з урахуванням рекомендацій викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції у розгляді судових справ».

Несплаченасума боргу, грн.Період нарахуванняІндекс інфляціїНарахована сума інфляційних втрат, грн.

480 000березень-червень 2007 року103,0%14 400

320 000липень 2007 року –жовтень 2008 року132,1%102 720

140 000листопад 2008 року101,5%2 100

Всього:119 220

Оскільки Позивач просить суд стягнути 113 043,78 грн. інфляційних втрат, тобто суму менше ніж ту на яку мав право, то позов підлягає задоволенню у межах заявленої позовної вимоги.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «Паритет-Транс-Бізнес»2 900 грн. основного боргу.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Паритет-Транс-Бізнес»(02232, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 77, кв. 496, ідентифікаційний код 32661573, р/р 26008002667001 в Святошинській філії АТ «Укрінбанк»м. Києва, МФО 321756, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім «Богдан»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Декабристів, 45, ідентифікаційний код 32904285, р/р 26007301012865 в ВАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767) 297 100 (двісті дев'яносто сім тисяч сто) грн. боргу, 35 673 (тридцять п'ять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 42 коп. пені, 17 995 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 85 коп. 3% річних, 113 043 (сто тринадцять тисяч сорок три) грн. 78 коп. інфляційних втрат, а також 4 652 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.

Рішення підписано 05.05.2009