Рішення

від 16.04.2009 по справі 22/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/29

16.04.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Модус, ЛТД»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Груп"

про                 стягнення боргу в розмірі 18 924, 94 грн.

                                                                                                                            суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача       Бикова О.Ю. (довіреність від 01.12.2008р.);

від відповідача   не з'явились;

В судовому засіданні 16.04.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модус, ЛТД»(надалі ТОВ «Модус, ЛТД», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Груп»(надалі ТОВ «Креатив Груп», відповідач) 18 924, 94 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані  зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних наведених у позовній заяві. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 19.02.2009р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлялось про розгляд справи, що надсилались за адресами відповідача, в тому числі за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаними адресами.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 13.03.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу купівлі-продажу матеріалів (електротовари, плівка та інші), ТОВ «Модус, ЛТД»на користь ТОВ «Креатив Груп»було передано товару вартістю 18 924, 94 грн..  

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними № КС-РН-00063 від 07.03.2008р. на суму 60 грн., № КС-РН-00064 від 07.03.2008р. на суму 309, 57 грн., № КС-РН-00065 від 07.03.2008р. на суму 2 100 грн., № КС-РН-00066 від 07.03.2008р. на суму 203, 07 грн., № КС-РН-00068 від 07.03.2008р. на суму 6 933, 12 грн., № КС-РН-00072 від 07.03.2008р. на суму 4 027, 10 грн., № КС-РН-00074 від 07.03.2008р. на суму 4 146, 63 грн., № КС-РН-00079 від 07.03.2008р. на суму 262, 20 грн., № КС-РН-00048 від 03.10.2008р. на суму 882, 45 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Товар відповідачем отримано на підставі довіреностей серії НБК № 626929 від 03.10.2008р., серії ЯОУ № 360404 від 07.03.2008р., серії ЯОУ № 360403 від 07.03.2008р., про що зазначено у накладних.

Виставлені на оплату переданого товару рахунки-фактури № КС-СФ-4002 від 29.11.2007р. на суму 60, 80 грн., № КС-СФ-3833 від 15.11.2007р. на суму 309, 57 грн., № КС-СФ-3869 від 19.11.2007р. на суму 2 100 грн., № КС-СФ-3965 від 27.11.2007р. на суму 203, 07 грн., № КС-СФ-01062 від 03.03.2008р. на суму 6 933, 12 грн., № КС-СФ-01012 від 03.03.2008р. на суму 4 027, 10 грн., № КС-СФ-01011 від 03.03.2008р. на суму 4 146, 63 грн., № КС-СФ-00724 від 15.02.2008р. на суму 262, 20 грн., № КС-СФ-05535 від 02.10.2008р. на суму 882, 45 грн. відповідачем не оплачені, заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 18 924, 94 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір, фактично є договором купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Про погашення заборгованості, що виникла за переданий товар, позивачем направлялись вимоги до відповідача у яких викладалось прохання перерахувати кошти в рахунок оплати, а щодо сплати боргу за неоплаченими рахунками у відношенні яких виник спір у даній справі, позивач просив, зокрема і у вимозі від 16.03.2009р. (поштова квитанція № 4337 від 30.03.2009р. з описом-вкладенням до цінного листа у оригіналі наявні у матеріалах справи). Строк виконання зобов'язань по оплаті переданого товару (електротоварів, плівки, іншого)  згідно видаткових накладних від 07.03.2008р. № КС-РН-00063, № КС-РН-00064, № КС-РН-00065, № КС-РН-00066, № КС-РН-00068, № КС-РН-00072, № КС-РН-00074, № КС-РН-00079, від 03.10.2008р. № КС-РН-00048 станом на час вирішення спору є таким, що настав.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів перерахування у повному обсязі коштів за рахунками № КС-СФ-4002 від 29.11.2007р., № КС-СФ-3833 від 15.11.2007р., № КС-СФ-3869 від 19.11.2007р., № КС-СФ-3965 від 27.11.2007р., № КС-СФ-01062 від 03.03.2008р., № КС-СФ-01012 від 03.03.2008р., № КС-СФ-01011 від 03.03.2008р., № КС-СФ-00724 від 15.02.2008р., № КС-СФ-05535 від 02.10.2008р., обов'язок по оплаті яких виник у відповідача згідно надісланої вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу в розмірі 2 000 грн. не підлягає стягненню з останнього виходячи з наступного.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" зазначено, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не надано.

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг не підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 190 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Груп»(03170, м. Київ, вул. Велика Окружна 4-А, р/р 26004053104580 в КБРУ «Приватбанк», МФО 321842, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33788912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модус, ЛТД»(юрид. адреса: 61108, м. Харків, вул. Ак. Вальтера 5, кв. 72; адреса: 61038, м. Харків, вул. Культури 13, р/р 26001001309543 у АКБ «ОТП-банк»МФО 350750, ідент. код 21203457) 18 924, 94 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири гривні 94 копійки) основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Груп»(03170, м. Київ, вул. Велика Окружна 4-А, р/р 26004053104580 в КБРУ «Приватбанк», МФО 321842, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33788912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модус, ЛТД»(юрид. адреса: 61108, м. Харків, вул. Ак. Вальтера 5, кв. 72; адреса: 61038, м. Харків, вул. Культури 13, р/р 26001001309543 у АКБ «ОТП-банк»МФО 350750, ідент. код 21203457) 190 грн. (сто дев'яносто гривень) витрат на оплату державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Р.І. Самсін

                                                                                    дата підписання рішення  23.04.2009