Рішення

від 23.03.2009 по справі 39/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/88

23.03.09

За позовом                    Приватного підприємства «Д.О.Н.», м. Київ

До          Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного  товариства, м. Київ

Про                               стягнення 18375,31 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:           Діденко М.В. –пред. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 18375,31 грн. згідно укладеного Договору на охорону об'єкта № 01/02/06 від 30.01.06 р., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо проведення своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.09 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.03.09 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.02.09 р. не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.09 р. розгляд справи відкладено на 23.03.09 р.  

23.03.09 р. відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, представників у судове засідання не направив, причини

неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача, за наявними у справі доказами та матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 23.03.2009р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2006 року між Приватним підприємством «Д.О.Н.»(позивач) та Київським міжобласним спеціалізованим ремонтно-налагоджувальним акціонерним  товариством (відповідач) був укладений Договір на охорону об'єкта № 01/02/06 (далі –Договір), відповідно до умов якого відповідач доручав, а позивач взяв під охорону об'єкт, зазначений у дислокації та плані (схемі), що додається до Договору (додатки № 1, № 2), а саме: будівлю за адресою: м. Київ, вул. Світла, 9.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті укладення Договору на охорону об'єкта № 01/02/0630 від січня 2006 року.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить по суті зобов'язання.

Відповідно до вищезазначеного Договору, позивач свої зобов'язання виконував вчасно та в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами акти прийому-передачі робіт (надання послуг), належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦУ України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В п. 1.6. Договору, сторони визначили, що вартість послуг охорони складає 1250  (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 208 (двісті вісім) грн.

Оплата за охорону відповідно до визначених тарифів здійснюється щомісячно до 15 числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок позивача.

          31 липня сторони уклали Додаткову угоду до договору № 01/02/06 від 30.01.2006 р.,  в якому визначили, що вартість послуг охорони складає 2510 (дві тисячі п'ятсот десять) грн. на місяць, в т.ч. ПДВ 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 33 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та вимоги вищевказаних норм закону, не провів своєчасної та повної оплати за отримані послуги.

Сума основного боргу відповідача на момент розгляду справи в суді становить 17570 (сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят) грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків по наданню послуг охорони станом на 01.01.2009 р., належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, надавши послуги з охорони об'єкту в повному обсязі, а відповідач в повному обсязі свої зобов'язання по оплаті не виконав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми основної заборгованості у розмірі 17570 (сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені главою 51 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача борг з урахуванням інфляційних та 3 % річних.

Розмір інфляційних втрат за розрахунком позивача становить 629, 59 грн., а 3% річних від простроченої суми становить 175,72 грн.

Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем строків оплати за отримані послуги, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат у розмірі 629,59 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 175,72 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повністю.

Стягнути з Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно-налагоджувального акціонерного  товариства (03110, м. Київ, вул. Уляни Громової, 3, кв. 6;  код ЄДРПОУ 22893286; р/р 2600701301393 в «Укрпромбанк»в м. Києві, МФО 321228), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь Приватного підприємства «Д.О.Н.»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 106/10; код ЄДРПОУ 32374021; п/р 2600101004347 Київська ФВАТ «Кредобанк», МФО 321897) 17570 (сімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. заборгованості,  629 (шістсот двадцять дев'ять) грн. 59 коп. інфляційних,  175 (сто сімдесят п'ять) грн. 72 коп. 3% річних,  183 (сто вісімдесят три) грн. 76 коп. витрат  по  сплаті  державного  мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 Суддя                                                                                                 Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.03.2009р.