Рішення

від 27.04.2009 по справі 53/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/148

27.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Фаворит»   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ложістік Україна»

про стягнення 87 326,38 грн.

                                                                      Суддя                   Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Паламарчук О.А. –представник по довіреності № 24 від 01.02.2009р.

від відповідача:  не з'явились

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ложістік Україна»заборгованості за Договором № 26/02-08-1 від 26.02.2008р. в розмірі 87 326,38 грн., в тому числі 82 229,34 грн. –сума основного боргу, пеня в розмірі –4 529,31 грн., 3% річних в розмірі –567,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2009р. порушено провадження по справі № 53/148, розгляд справи призначено на 16.03.2009р.

Судове засідання по справі № 53/148, призначене на 16.03.09р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, перебувала на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. у зв'язку з виходом судді з лікарняного, справа № 53/148 призначена до розгляду по суті на 13.04.2009р.

В судовому засіданні 13.04.2009р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 61 419,01 грн., в тому числі: 49 067,96 грн. основного боргу, 10 975,72 грн. пені та 1 375,33 грн. 3% річних.  

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009р. розгляд справи № 53/148 було відкладено до 27.04.2009р.  

Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2009р. надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, оскільки відповідачем, після звернення позивача з позовом до суду сплачено 33 161,24 грн., що підтверджується довідкою ВАТ «Сведбанк»Вих.. № 373 від 13.03.2009р., а також в рахунок погашення заборгованості позивачем зараховано 49 068,00 грн. згідно з укладеною між сторонами угодою про зарахування зустрічних вимог від 15.04.2009р. (додається). Враховуючи викладене позивач просить суд стягнути з відповідача 12 036,67 грн. пені та 1 508,19 грн. 3% річних.

Враховуючи положення ст.. 22 ГПК України, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.   

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізични- осіб-підприємців Серія АВ № 670356 від 13.03.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.04.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.02.2008р. між сторонами у справі укладено Договір дистрибуції (поставки товару) № 26/02/08-1 (далі Договір) відповідно до умов якого позивач надав відповідачу право продавати товар позивача за ціною вказаною в прайс-листі позивача на території м. Києва та Київської області, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати й оплачувати товар, що визначений у специфікаціях та накладних (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору загальна ціна товару за цим договором складається із суми накладних за якими була здійснена поставка товару.  

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 83 731,22 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № ПР000000519 від 15.07.2008р., № ПР000000552 від 17.07.2008р., № ТД000000187 від 18.07.2008р., № ПР000000572 від 20.07.2008р., № ПР000000623 від 22.07.2008р., № ТД000000205 від 23.07.2008р., № ПР000000664 від 24.07.2008р., № 682 від 27.07.2008р., № ПР000000729 від 29.07.2008р., №   ТД000000231 від 29.07.2008р., № ПР000000754 від 31.07.2008р., № ПР000000781 від 03.08.2008р., № ПР000000799 від 05.08.2009р., № ТД000000267 від 06.08.2008р., № ПР000000877 від 07.08.2008р., № 1058 від 17.08.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата товару проводиться за отриману партію товару, що зазначена у відповідній накладній протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.  

          Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно з видатковими накладними уповноваженою особою покупця.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Матеріали справи свідчать що відповідач за отриманий від позивача товар повністю розрахувався після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується довідками ВАТ «Сведбанк»Вих. № 372 від 13.03.2009р., Вих.. № 373 від 13.03.2009р., довідкою про відсутність заборгованості за підписами директора та головного бухгалтера, а також в рахунок погашення заборгованості позивачем зараховано 49 068,00 грн. згідно з укладеною між сторонами угодою про зарахування зустрічних вимог від 15.04.2009р. (копія знаходиться в матеріалах справи, оригінал оглянутий в судовому засіданні).   

          Таким чином, в частині стягнення з відповідача основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 7.5 Договору прострочення оплати товару відповідач виплачує позивачу пеню  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.  

Як слідує з розрахунку пені, доданого позивачем до матеріалів справи, пеню нараховано без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком суду в сумі 9673,86 грн.

Сума боргу, щодо якої нараховується пеня, грн.Період прострочки Кількість днів прострочкиСтавка НБУСума пені, грн.

6034,2230.07.200809.12.200813312%526,26

6421,2401.08.200831.01.200918412%774,76

3112,3602.08.200801.02.200918312%373,48

7642,8604.08.200803.02.200918312%917,14

7455,0106.08.200805.02.200918312%894,60

2646,9007.08.200806.02.200918312%317,63

7746,4208.08.200807.02.200918312%929,57

5449,1811.08.200810.02.200918312%653,90

6210,5113.08.200812.02.200918312%745,26

2926,0413.08.200812.02.200918312%351,12

5766,4015.08.200814.02.200918312%691,97

5390,3618.08.200817.02.200918312%646,84

5980,2620.08.200819.02.200918312%717,63

2529,6021.08.200820.02.200918312%303,55

3736,9422.08.200821.02.200918312%448,43

3181,0401.09.200802.03.200918312%381,72

9673,86

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних на суму 1 508,19 грн. обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ст. 44, ст. 49, п. 1-1 ст.. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ложістік Україна»(01021, м. Київ, Узвіз Кловський, 20, кв. 43; ідентифікаційний код 32916416 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Фаворит»(10025, м. Житомир, вул. Вітрука, 6; ідентифікаційний код 34586734) пеню в сумі 9 673 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят три) грн.. 86 коп., 3% річних в сумі 1 508 (одна тисяча п'ятсот вісім) грн.. 19 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 614  (шістсот чотирнадцять) грн. 19 коп. та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинити.

          5. В решті позовних вимог відмовити.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                             Грєхова О.А.