Постанова

від 11.12.2013 по справі 815/7474/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/7474/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року

15 год. 20 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Сербіні Р.І.

за участю сторін:

представник позивача - Карпенко В.І. (за довіреністю)

представник відповідача - Грунь С.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» (код ЄДРПОУ 22451005) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування виданих Держаною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси податкових повідомлень-рішень № 0000722310 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 358 658 грн. 00 коп. та № 0000712310 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 448 320 грн. 00 коп., -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» (надалі - ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправними та скасування виданих Держаною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси податкових повідомлень-рішень № 0000722310 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 358 658 грн. 00 коп. та № 0000712310 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 448 320 грн. 00 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що з квітня 2009 року по травень 2010 року позивачем було укладено договори з контрагентом ТОВ «Миракод», на виконання яких, ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» отримувала різноманітні послуги, серед іншого участь у модернізації стенда для випробування демпфера втулки тягового гвинта, участь у модернізації мікропроцесорної системи установлення для випробування паливних насосів, тощо. За результатами здійснення вказаної господарської діяльності позивача з контрагентом ТОВ «Миракод», ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» формувала витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Фактичне виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується наявною у позивача первинною документацією, на підставі якої позивачем відображались у податковій звітності витрати та податковий кредит по взаємовідносинам із вказаним контрагентом. На час існування взаємовідносин позивача з ТОВ «Миракод», останнє мало цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платником податку на додану вартість та не було позбавлено права укладати будь-які угоди у відповідності до вимог чинного законодавства. Розрахунки за надані послуги проведено у безготівковій формі та підтверджується відповідними платіжними документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити їх з підстав, викладених в адміністративному позові (аркуші справи 3-7).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити повністю обґрунтовуючи тим, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено безпідставне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Миракод» за весь період діяльності, без належного підтвердження первинними документами, оскільки договори, накладні та акти здачі-приймання робіт, які стали підставами для відображення у податковій звітності витрат та формування податкового кредиту не мають юридичної сили та доказовості, так як не виписувались та не підписувались відповідальними за здійснення господарської операції і складання первинних документів особами. Зазначені порушення призвели до завищення валових витрат на загальну суму 1 434 633 грн. 00 коп., у тому числі: 2 квартал 2009 року - 376 300 грн. 00 коп., 3 квартал 2009 року - 50 800 грн. 00 коп., 4 квартал 2009 року - 693 208 грн. 30 коп., 1 квартал 2010 року - 155 075 грн. 00 коп., 2 квартал 2010 року - 159 250 грн. 00 коп. та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 358 658 грн. 00 коп.; завищення податкового кредиту на загальну суму 286 926 грн. 70 коп. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на цю суму, в тому числі: у червні 2009 року - 75 260 грн. 00 коп., у липні 2009 року - 10 160 грн. 00 коп., у жовтні 2009 року - 39 666 грн. 67 коп., у листопаді 2009 року - 41 665 грн. 00 коп., у грудні 2009 року - 57 310 грн. 00 коп., у лютому 2010 року - 11 790 грн. 00 коп., у березні 2010 року - 19 225 грн. 00 коп., у квітні 2010 року - 31 850 грн. 00 коп. (аркуші справи 205-207).

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу № 2550 від 05.12.2011 року виданого ДПА в Одеській області, відповідно до постанови старшого слідчого по особливо важливим справам СВ ПМ ДПА в Одеській області, згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 114, посадовою особою відповідача проведено перевірку ТОВ «Міжнародна промислово-комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» з питань взаємовідносин з ТОВ «Миракод» за весь період діяльності, за результатами якої складено акт № 34/23-80/22451005 від 27.12.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Міжнародна промислово-комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» з питань взаємовідносин з ТОВ «Миракод» за весь період діяльності» (аркуші справи 11-17, 212).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000712310 від 23.01.2012 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Міжнародна промислово-комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» з податку на прибуток у розмірі 448 323 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 358 658 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 89 665 грн. 00 коп., за порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (аркуш справи 9);

- № 0000722310 від 23.01.2012 року, щодо 0004322230 від 24.09.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Міжнародна промислово-комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» з податку на додану вартість у розмірі 358 658 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 286 927 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 71 732 грн. 00 коп., за порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (аркуш справи 10).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України. За результатами розгляду скарги, ДПС України було надіслано на адресу позивача рішення № 5223/6/10245 від 23.05.2012 року, яким податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000722310 від 23.01.2012 року та № 0000712310 від 23.01.2012 року залишено без змін, а скаргу без задоволення (аркуші справи 188-190).

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» упродовж 2009 - 2010 років здійснювало господарську діяльність в тому числі з ТОВ «Миракод» за результатами якої формувало валові витрати та податковий кредит.

З матеріалів справи вбачається, що діяльність вказаних підприємств здійснювалась на підставі наступних правочинів, за якими ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» було замовником послуг з модернізації та випробувань устаткування у ТОВ «Миракод» - виконавець:

- договір № 1(04)-09 від 06.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації стенда для випробувань та обкатки гідродемпфера» (аркуші справи 43-44);

- договір № 2(04)-09 від 06.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації стенда для випробувань компресорів» (аркуші справи 50-51);

- договір № 3(04)-09 від 17.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації електрообладнання стенда для випробування та обкатки гідродемпфера» (аркуші справи 57-58);

- договір № 4(04)-09 від 21.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в розробці систем регулювання установки для проведення випробувань амортизаторів шасі вертольотів (аркуші справи 64-65);

- договір № 5(04)-09 від 21.04.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в розробці програмного забезпечення установки для проведення випробувань амортизаторів шасі вертольотів» (аркуші справи 71-72);

- договір № 1(05)-09 від 11.05.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації систем відліку розмірів токарно-гвинторізних верстатів» (аркуші справи 78-79);

- договір № 2(05)-09 від 15.05.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації токарно-гвинторізних верстатів моделей 16К20 та 1К62Д» (аркуші справи 85-86);

- договір № 3(05)-09 від 15.05.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації системи відліку кутових переміщень верхньої каретки токарно-гвинторізних верстатів» (аркуші справи 92-93);

- договір № 1(06)-09 від 02.06.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації балансувальної машини» (аркуші справи 99-100);

- договір № 1(07)-2009 від 02.07.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в розробці блоку індикації зусилля преса для випробувань амортизаторів» (аркуші справи 106-107);

- договір № 2(07)-09 від 24.07.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в розробці мікропроцесорного пристрою цифрової індикації і датчиків відліку плоского поворотного столу станка мод. 2430» (аркуші справи 113-114);

- договір № 1(08)-09 від 17.08.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації «УЦИ «Агат»» з переводом його на мікропроцесорну базу та випробуванням макетних зразків» (аркуші справи 127-128);

- договір № 2(08)-09 від 17.08.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в оснащенні цифровою індикацією нахило-поворотних столів з індуктивною двухвіділковою системою вимірювання» (аркуші справи 134-135);

- договір № 1(09)-09 від 01.09.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в розробці установки для випробування командно-паливних агрегатів» (аркуші справи 141-142);

- договір № 1(10)-09 від 12.10.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації установки для випробування паливних насосів У-667-72» (аркуші справи 148-149);

- договір № 2(10)-09 від 12.10.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в розробці установки для випробувань насосної станції НП-27ТМ» (аркуші справи 155-156);

- договір № 1(11)-09 від 18.11.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації мікропроцесорної системи установки для випробувань паливних насосів» (аркуші справи 162-163);

- договір № 2(11)-09 від 18.11.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації групи токарних та карусельних верстатів» (аркуші справи 169-170);

- договір № 1(12)-09 від 16.12.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації стенда для випробувань демпфера втулки несучого гвинта» (аркуші справи 176-177);

- договір № 3(07)-09 від 24.07.2009 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт з модернізації та випробувань устаткування;

- договір № 1(01)-10 від 14.01.2010 року, предметом якого є проведення виконавцем робіт: «Участь в модернізації установки для випробування паливних насосів» (аркуші справи 183-184).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вищевказаними угодами, позивачем суду надано наступні письмові докази, які стали підставою для формування валових витрат та податкового кредиту за весь період існування взаємовідносин з ТОВ «Миракод»: акти здачі-приймання робіт та податкові накладні, з яких вбачається, що ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія» протягом 2009 - 2010 років отримало від ТОВ «Миракод» послуги з модернізації та випробувань устаткування згідно вищезазначених договорів (аркуші справи 41-42, 48-49, 55-56, 62-63, 69-70, 76-77, 83-84, 90-91, 97-98, 104-105, 111-112, 118-119, 125-126, 132-133, 139-140, 146-147, 153-154, 160-161, 167-168, 174-175, 181-182).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що податковим органом необґрунтовано зроблено висновок про фіктивний характер укладених з ТОВ «Миракод» угод, оскільки фактична їх виконаність підтверджена необхідною первинною документацією. Позивачем відображались взаємовідносини з вказаним контрагентом у податковій звітності на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ «Миракод». Угоди позивача з ТОВ «Миракод» не визнавались недійсними у судовому порядку, повністю виконані сторонами, що відповідає встановленим законодавством вимогам щодо наявності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідач обґрунтовує правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень тим, що під час перевірки було встановлено неправомірне віднесення до складу валових, витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Миракод» за весь період діяльності цих підприємств та безпідставно сформовано податковий кредит у відповідних звітних періодах за рахунок сум податку на додану вартість сплачених у ціні придбаних послуг від ТОВ «Миракод», оскільки фактично позивачем замовлені послуги отримані не були, а операції з ТОВ «Миракод» носили безтоварний характер.

Крім того, на думку відповідача, про фіктивний характер діяльності підприємства позивача з контрагентом ТОВ «Миракод» свідчить також вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року по справі № 1-325/11, яким ОСОБА_3, яка є засновником та директором ТОВ «Миракод» визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Вказаним рішенням було встановлено, що в березні 2009 року ОСОБА_3, за пропозицією невстановленої особи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, а саме, що дане підприємство створюється для прикриття незаконної діяльності інших юридичних та фізичних осіб та допускаючи, що в результаті незаконної діяльності цього фіктивного підприємства може бути завдано шкоди державним та іншим інтересам, умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність зареєструвала Статут ТОВ «Миракод», вказане підприємство було постановлено на податковий облік в органі ДПС та відкрито рахунок у банку. Таким чином, ОСОБА_3 стала фактичним засновником та директором ТОВ «Миракод» без мети здійснення заявленої в Статуті фінансово-господарської діяльності підприємства (аркуші справи 208-211).

На підставі зазначеного, відповідач вважає, що позивачем відображались у податковій звітності взаємовідносини із вказаним контрагентом з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, усі господарські операції ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» із ТОВ «Миракод» носили безтоварний характер, та результати такої діяльності не можуть бути відображені у податковій звітності ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95», зокрема з тих підстав, що первинна документація на підставі якої відображались господарські операції з ТОВ «Миракод» у податковій звітності позивача не містить підписів відповідальних за господарську діяльність осіб, тощо.

Із зазначеним суд не погоджується на підставі наступного.

Згідно наявних в матеріалах справи податкових накладних, ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» у період з 2009 року по 2010 року отримувало від ТОВ «Миракод» послуги з модернізації та розробки устаткування, згідно пунктів 1.1 кожного з вищевказаних договорів.

Наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт підтверджується, що вказані у договорах та у податкових накладних послуги було здано виконавцем замовнику на загальну суму 1 721 560 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість - 286 926 грн. 70 коп.

Оплату за отримані послуги було здійснено шляхом перерахування грошових коштів ТОВ «Миракод» усього у розмірі 1 650 820 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у позивача платіжними дорученнями. Зазначене сторонами не заперечувалось та відображено у акті перевірки.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (чинний на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (надалі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно положень пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» входять суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

За змістом п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик придбаних товарів та наданих послуг, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

З метою встановлення факту здійснення платником податку господарської діяльності, формування витрат для визначення цілей оподаткування податком на прибуток, а також встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та понесення витрат і господарською діяльністю платника податку, обов'язковому дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій такого платника, тобто наявність мети використання придбаних послуг у такій діяльності.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» має усі необхідні документи, що підтверджують реальність здійснених угод з контрагентом ТОВ «Миракод».

З матеріалів справи вбачається, що основним видом економічної діяльності позивача в тому числі й у перевіряємому періоді є, зокрема виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення, н.в. і.у., що підтверджує зацікавленість ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» у реальності укладених угод з ТОВ «Миракод» та фактичному отриманні замовлених послуг для використання їх у межах власної господарської діяльності, передбаченої Статутом підприємства (аркуші справи 25-34).

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи договори, податкові накладні, акти, тощо, суд дійшов висновку, що позивачем доведено реальність укладених правочинів з контрагентом ТОВ «Миракод», факт повного виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, які були досліджені судом. Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи також наявні належним чином оформлені та погоджені сторонами правочинів календарні плани роботи, технічні вимоги до виконуваних робіт та протоколи погодження про договірну ціну на проведення робіт, що відповідає пунктам 1.2 укладених угод (аркуші справи ).

Щодо посилання відповідача на те, що первинні документи, які були підставами відображення у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «Миракод» не містять підписів відповідальної за здійснення господарських операцій і складання первинних документів особи, суд вважає за необхідне зазначити, що наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, тощо містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості. Зазначені документи мають підписи керівників підприємств та їх печатки.

Таким чином, в процесі встановлення обставин у справі, судом з'ясовано, що в діях позивача щодо віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відсутні будь-які порушення норм податкового законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Наявна в матеріалах справи первинна документація (акти, накладні та інші) складені без порушень, містять необхідний обсяг інформації про виконувані роботи/послуги, що дає можливість стверджувати про реальний характер господарських операцій позивача.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, з урахуванням наведених норм податкового законодавства, судом з'ясовано, що ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» цілком обґрунтовано відповідно до положень ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року формувало податковий кредит у період з 2009 року по 2010 року, з урахуванням сум податку на додану вартість, сплачених у ціні отриманих від ТОВ «Миракод» та сформовано валові витрати у відповідності до ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємства». Зазначене підтверджується відповідними первинними документами, у тому числі податковими накладними, актами здачі-приймання робіт, які містять необхідний обсяг інформації щодо кожної виконаної контрагентом - ТОВ «Миракод» операції згідно укладених договорів, наявними у позивача розрахунковими документами в підтвердження повного відшкодування виконавцю вартості придбаних послуг. Зазначені операції відображені в податкових деклараціях за відповідний період. Укладені угода між позивачем та ТОВ «Миракод» є дійсними та виконаними сторонами про що свідчать наявні в матеріалах справи документи; на час укладання та виконання господарських зобов'язань контрагент був належним чином зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та мав свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи відповідача щодо підтвердження фіктивного характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Миракод» за весь період взаємовідносин вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року по справі № 1-325/11 не є належним доказом у даній справі, оскільки жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку; належне виконання посадовими особами підприємств-контрагентів своїх статутних обов'язків, тощо. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків покладений на органи державної податкової служби. Окрім того, слід також зазначити, що відповідачем не заперечується та відображено в акті перевірки, що перевіркою ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» встановлено повне відображення в податковому обліку результатів господарських операцій з розрахунками з ТОВ «Миракод» за весь період взаємовідносин (2009 - 2010 роки) у складі податкового кредиту та валових витрат, що свідчить про здійснення ним господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку без порушень норм чинного законодавства.

Також, слід зазначити, що зазначений вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 07.12.2011 року по справі № 1-325/11 не містить жодних посилань щодо підприємства позивача та ним не встановлено фіктивного характеру господарської діяльності з цим підприємством. Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які посилання на встановлення обставини щодо того, що первинну документацію по взаємовідносинам з ТОВ «Миракод» підписано не директором ОСОБА_3 Суд вважає, що пояснення зазначеної особи щодо того, що вона господарську діяльність від імені ТОВ «Миракод» не здійснювала та первинну документацію не підписувала у даному випадку не є належним доказом, оскільки вирок та інші надані відповідачем до справи докази не містять посилань на фіктивний характер угод ТОВ «Миракод» з підприємством позивача. Жодним належним письмовим доказом не підтверджено посилання відповідача щодо того, що первинну документацію, на підставі якої ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» формувала валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з даним контрагентом підписувала дійсно не ОСОБА_3

Таким чином, оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання було безпідставним та необґрунтованим.

Суд також зазначає, що якщо контрагентом платника господарська діяльність та податковий облік ведуться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, за загальним правилом несплата податку на додану вартість продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «БУЛВЕС «АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України у справі № 21-42а10 від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнка П.В.

Оскільки порушення вимог чинного законодавства при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість відсутні, тому донарахування податковим органом податкового зобов'язання було безпідставним та необґрунтованим.

На підставі встановлених обставин, з урахуванням наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000712310 від 23.01.2013 року та № 0000722310 від 23.01.2013 року, оскільки в судовому засіданні позивачем доведено дотримання всіх умов, встановлених чинним законодавством, під час формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість сплачених у ціні отриманих послуг по взаємовідносинам з ТОВ «Миракод» та віднесення витрат на придбання таких послуг до складу валових у звітному періоді, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту та валових витрат. Суми податку на додану вартість, за рахунок яких було сформовано податковий кредит, а також суми понесених витрат, які було віднесено до складу валових підтверджені відповідними первинними документами. За таких обставин податкові повідомлення-рішення № 0000712310 від 23.01.2013 року та № 0000722310 від 23.01.2013 року підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Миракод» та формування валових витрат у період 2009-2010 років за рахунок витрат на оплату придбаних у вказаного контрагента послуг для здійснення власної господарської діяльності, оскільки задекларовані ТОВ «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» суми податків підтверджені належним чином оформленою первинною документацією, яка також підтверджує реальність здійснюваних операцій (надання послуг) та фактичну їх виконаність. За таких обставин, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000712310від 23.01.2013 року та № 0000722310 від 23.01.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» (код ЄДРПОУ 22451005, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13, кв. 1) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування виданих Держаною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси податкових повідомлень-рішень № 0000722310 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 358 658 грн. 00 коп. та № 0000712310 від 23.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 448 320 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0000722310 від 23.01.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення № 0000712310 від 23.01.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна промислова комерційна компанія «АРКАДІЯ-95» (код ЄДРПОУ 22451005, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13, кв. 1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 (вісімдесят одна) коп.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2013 року.

Суддя Я.В. Балан