Рішення

від 29.04.2009 по справі 36/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/106

29.04.09

За позовом    Комунального  підприємства «Дирекція з управління та

                 обслуговування  житлового фонду»Солом'янської районної місті

                       Києві ради

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л»

Про                       дострокове розірвання договору оренди   та виселення

          Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:  

Від позивача            Мойсик М.В. –по дов. №21 від 12.01.2009р.          

Від відповідача            не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Комунального  підприємства «Дирекція з управління та обслуговування  житлового фонду»Солом'янської районної місті Києві ради про розірвання договору оренди №140/Б від 17.04.2008р. укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л».

         Виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л»з нежитлового приміщення загальною площею 16,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. А. Головка, 25 (см),  та передачу по акту прийому –передачі Комунальному  підприємству «Дирекція з управління та обслуговування  житлового фонду»Солом'янської районної місті Києві ради.

         Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно п. 3.8 договору оренди орендар зобов'язаний  сплачувати орендну плату (п.п. 3.1,3.7( та інші платежі (п.п.3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності, до 1-го числа м'ясця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

         В судовому засіданні представник Комунального підприємства підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду  про порушення провадження у справі від 25.02.2009 року та ухвалі від  06.04.2009р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

       Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача та доказів належного виконання умов договору не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

         17.04.2008 р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування  житлового фонду» Солом'янської районної місті Києві (далі позивач)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ -Л»(далі відповідач)  було укладено договір оренди №140/Б, відповідно до умов якого відповідач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 16,7 кв. м., що розташовано за адресою: м. Київ, бул. вул.. Головка, 25. Приміщення надавалось для складських потреб. Фат  отримання відповідачем спірного приміщення підтверджується актом прийому –передачі від 17.04.2009р.

         Відповідно до п. 9.1 . договору строк дії договору оренди було встановлено  з 17.04.2008р. по 17.03.2011 р.

         Згідно з вимогами ст. 18 Закону України  “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

         Відповідач  в порушення умов договору та вимог ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не сплачує орендну плату та інші платежі позивачу своєчасно та в повному обсязі.

         Відповідно до наданого позивачем та неоспореного відповідачем розрахунку заборгованість відповідача перед позивача станом на день подання позову  складає 3 667 грн. 10 коп. за період з липня 2008 року по листопад 2008р. грн.

         Відповідно до п. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього кодексу.

         На виконання приписів ст. 188 Господарського кодексу України позивач направив на адресу відповідача пропозицію від 12.12.2008р. за №3263/57 про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення та  передачу приміщення позивачу.

        Відповідно до п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.

       Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач користується майном в порушення умов договору оренди - в частині сплати орендної плати та інших платежів, передбачених договором..

       Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Це стосується відповідача яким належними засобами доказування повинен був довести відсутність заборгованості по договору  №140/Б  від 17 квітня 2008р.

       Відповідач доказів належного виконання умов договору в частині оплати орендної плати та інших платежів суду  не надав.

       Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про розірвання договору оренди є обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

       З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права найму спірних приміщень не має, то і підлягає виселенню.

       Крім того, з відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України  підлягають стягнення на користь позивача судові витрати понесені ним.

       Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд  -

В И Р І Ш И В:

       Позовні вимоги задовольнити повністю.

       Розірвати  договір оренди №140/Б від 17.04.2004 року укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування  житлового фонду»Солом'янської районної місті Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАККІ-Л».

       Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю  «ЛАККІ-Л»(м. Київ,  вул. Гната Юри, 14-А, кв. 41, код 34762455)  з нежитлового приміщення загальною площею 16,7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. А. Головка, 25 (см),  та передачу по акту прийому –передачі Комунальному  підприємству «Дирекція з управління та обслуговування  житлового фонду»Солом'янської районної місті Києві ради (м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код  35756919)

        Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю  «ЛАККІ-Л»(м. Київ,  вул. Гната Юри, 14-А, кв. 41, код 34762455)  на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування  житлового фонду»Солом'янської районної місті Києві ради (м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код  35756919) державне мито  в сумі 85 грн. та  118 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

        Після набрання рішенням законної  сили видати накази.

СуддяТрофименко Т.Ю.