Рішення

від 21.04.2009 по справі 33/137-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/137-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.09р.

Справа № 33/137-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна компанія "Альянс", м. Запоріжжя 

до  Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 39 437 грн. 77 коп.

                                                                                                                Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Волювач О.С. (директор), наказ про призначення № 1 від 06.08.2007 року

Від відповідача: Бондар К.П., довіреність № 34 від 01.01.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

         Товариство  з обмеженою відповідальністю "Чайна компанія   "Альянс"  звернулось  до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства "Реарді" про стягнення 37 435 грн. 22 коп. - основної заборгованості по договору поставки № 0237 від 12.09.2007 року, 2 002 грн. 55 коп. - пені та витрат по справі.

         В судове засідання 21.04.2009 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

         Представник відповідача у судовому засіданні 21.04.2009 року і у  відзиві на позовну заяву не заперечує проти існування заборгованості перед позивачем в розмірі 37 291 грн. 95 коп. та не заперечує проти нарахування штрафних санкцій. Також, відповідачем 21.04.2009 року надано заяву про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами.

   В судовому засіданні 21.04.2009 року за згодою представника позивача, відповідача  оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

  Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача ,  відповідача , оцінивши докази в сукупності, суд, -

                                                               ВСТАНОВИВ :

       12 вересня 2007 року  між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 0237 (далі –Договір).

       Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати товар у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

       Відповідно до пункту 2.1. Договору кількість, асортимент та ціна товару вказуються в накладній, складеній на підставі письмової заявки покупця, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

       Відповідно до пункту 2.2. Договору  поставка товару здійснюється на умовах СРТ Інкотермс-2000 (доставка сплачена до) місце, вказане покупцем.

       Згідно з пунктом 2.8. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що посвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

      Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 17.12.2007 р., яка є невід'ємною частиною Договору, покупець зобов'язаний провести оплату за отриманий товар на протязі 90 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. У разі поставки товару в новий магазин, який ще офіційно не відкритий, оплата за поставлений товар проводиться покупцем з відстрочкою платежу обумовленою вище, строк якої починається з моменту офіційного відкриття магазину.

       На виконання своїх договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 37 435 грн. 22 коп., що підтверджується накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 18 –117). Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноваженої особи та печатками ПП «Реарді»на вказаних накладних.   

       Відповідач, у вказаний в Договорі термін, не здійснив оплату за отриманий товар.

       19.12.2008 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія б/н з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка залишена останнім без відповіді (а.с. 8-10).  

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

       Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

       Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.   

Однак, відповідач свої зобов'язання за даним договором щодо оплати товару не здійснив, станом на час судового засідання  докази в підтвердження проведення розрахунків з позивачем не надав.

                 Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу у розмірі 37 435  грн. 22 коп.  доведені і підлягають задоволенню.

              Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

               Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

                Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили , що  покупець  у разі порушення строків оплати товару  сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки,  пеня складає 2 002 грн. 55 коп., яка підлягає  стягненню з відповідача.

     Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд , приймаючи рішення , має право  відстрочити або розстрочити  виконання рішення.

     Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду на шість місяців, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав :

     Відповідно до статті 121 ГПК України  при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

    Згідно  Роз'яснення  ВАСУ від 12.09.96р.   N 02-5/333  “Про деякі питання практики застосування статті 121  Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки,  розстрочки,  зміни  способу  та порядку  виконання  рішення  можуть  бути  конкретні обставини, що ускладнюють   виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.    Проте,  вирішуючи  питання  про відстрочку  чи  розстрочку  виконання  рішення,  зміну  способу  і порядку  виконання  рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні  інтереси  сторін,  їх  фінансовий  стан, ступінь вини відповідача  у  виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці  держави та інші обставини справи.  

         Враховуючи  матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан, ступінь вини  відповідача  у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про  наявність обставин для надання відстрочки виконання рішення.

         Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

           Позов задовольнити.

      Стягнути з приватного підприємства "Реарді" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 34562729, р/р 26005301034501 в ФАБ «Південний»м. Дніпропетровська, МФО 306458) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чайна компанія "Альянс" (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 45/198, код ЄДРПОУ 35300790, п/р 26001010100521 в ЗАТ Хоум Кредит Банк м. Дніпропетровська, МФО 307123) 37 435 (тридцять сім тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 22 коп. –основного боргу по договору поставки № 0237 від 12.09.2007 року, 2 002 (дві тисячі дві) грн. 55 коп. –пені, 394 (триста дев'яносто чотири) грн. 38 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

          В заяві приватного підприємства "Реарді" про розстрочку виконання рішення на шість місяців – відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя

                    І.А. Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України –27.04.2009 р.