Постанова

від 10.08.2009 по справі 33/137-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/137-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2009 року                                    Справа №  33/137-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Ясир Л.О. (доповідач)    

суддів: Герасименко І.М., Пруднікова В.В.,

секретар судового засідання: Ковзиков В. Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача –Волювач О.С., директор, паспорт серії СВ №186911  від 14.03.00;

від відповідача –не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.09р.  у справі №33/137-09

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Чайна компанія “Альянс”, м.Запоріжжя

до  приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ

про  стягнення 39 437 грн. 77 коп., -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Чайна компанія “Альянс”, м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ про стягнення основного боргу  в розмірі 37 435,22 грн., пені в розмірі 2 002,55 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №0237 від 12.09.07р щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.09р. по справі №33/137-09 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено з посиланням на обґрунтованість позовних вимог. У задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення на шість місяців відмовлено з посиланням на відсутність обставин для надання відстрочки виконання рішення.

Не погодившись з рішенням суду в цій частині, приватне підприємство “Реарді” звернулось з апеляційною скаргою, просить рішення змінити, розстрочивши його виконання шляхом поділу суми заборгованості рівними частинами, строком на чотири місяці. Заявник апеляційної скарги вважає, що судом було не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в результаті чого висновки, викладені у рішенні місцевого суду не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що заборгованість може бути погашена лише за рахунок кредитних коштів, які знаходяться на рахунках відповідача. Стверджує, що в даний час відповідач позбавлений обігових коштів, як результат намагається в складній фінансово-економічній ситуації оптимізувати та мінімізувати витрати, що виникають в результаті підприємницької діяльності. Крім того, вказує, що незважаючи на дану ситуацію на підтвердження своєї ділової та комерційної репутації постійно намагався до винесення рішення суду зменшити суму заборгованості перед позивачем та максимально швидко виконати свої договірні зобов'язання. Також зазначає, що у разі винесення судом рішення про негайне повернення заборгованості, на банківські рахунки відділом державної виконавчої служби буде накладено арешт, діяльність відповідача буде повністю зупинено, що в свою чергу призведе до не поставки товарів у магазини, затримання у здійсненні виплат контрагентам та банку, затримання у виплаті заробітної плати працівникам підприємства.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник у судовому засіданні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, просить рішення господарського суду залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи 12.09.07р. між  товариством з обмеженою відповідальністю “Чайна компанія “Альянс” (постачальник) та приватним підприємством “Реарді” в особі Запорізької філії (покупець) укладено договір поставки №0237, згідно з умовами якого постачальник - позивач зобов'язався передати товар у власність покупця - відповідача, а відповідач - прийняти та оплатити його на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю “Чайна компанія “Альянс” поставило  приватному підприємству “Реарді” товар на загальну суму 37 435 грн. 22 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Приватне підприємство “Реарді”  розрахунки за поставлений товар не здійснило, у зв'язку з чим виникла заборгованість 37 435 грн. 22 коп. доказів погашення якої не надано.  

Оскільки факт неналежного виконання грошових зобов'язань відповідачем доведено матеріалами справи, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу та пені. В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення на шість місяців відмовлено.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому згоди сторін на вжиття заходів які передбачені цією статтею, стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

При застосуванні заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, враховуються матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство “Реарді” не здійснювало активних дій щодо погашення заборгованості, а заява про розстрочку виконання судового рішення мотивовано скрутним фінансовим становищем та відсутністю обігових коштів, що в умовах фінансової кризи не є винятковим випадком.

За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення, оскільки відсутні обставини, що ускладнили б виконання рішення або робили б його неможливим, а сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах. Тому відмова місцевого господарського суду в наданні приватному підприємству “Реарді” розстрочки виконання судового рішення по даній справі є обґрунтованою та правомірною.

Отже, рішення господарського суду відповідає обставинам справи та чинному законодавству, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                   П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”, м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.09р.  у справі №33/137-09 –залишити без змін.

Головуючий                                                                    Л.О. Ясир

Судді                                                                                 І.М. Герасименко

                                                                                                      В.В. Прудніков