Рішення

від 31.03.2009 по справі 22/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09                                                                                           Справа№ 22/43

за позовною заявою Приватного підприємства „Трансзапчастина”, м.Одеса

до відповідача    Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, м.Львів

про стягнення   390814,81 грн.

                                                                                                       Суддя  М.Желік

Представники

Від позивача:       Ткач С.А.( довіреність № 5 від 10.02.09р.)

Від відповідача:   Кречетова Л.І. ( довіреність НЮ-37 від 01.01.09р.)

            Суть спору:

            Розглядається справа за позовом  Приватного підприємства „Трансзапчастина”, м.Одеса до Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, м.Львів про стягнення   390814,81 грн.

            Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 03.03.2009р. призначив  розгляд справи на 17.03.2009 р.  В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 31.03.2009р.

           Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

             Представник відповідача в судовому засіданні  та у відзиві на позов  (№НЮ-885 від 16.03.09р.) повідомив про визнання суми основного боргу в розмірі 360000,00 грн., однак заперечує проти  нарахування  пені, інфляційних , 3% річних  в заявленому розмірі та просить зменшити розмір пені  в зв'язку з скрутним матеріальним становищем. Також заперечує щодо стягнення послуг адвоката  в сумі 54000,00 грн., оскільки позивач не надіслав  підтверджуючих документів  про надання таких послуг.

            Представникам сторін  роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

            Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне.

             17 квітня 2008р. між Приватним підприємством „Транс запчастина”(надалі позивач) та Державним територіально-галузевим об'єднанням „Львівська залізниця” (надалі відповідач) укладено  договір поставки №Л/НХ-08-698НЮ у відповідності до п.1.1  якого позивач зобов'язується  поставити та передати у власність відповідачу, а відповідач прийняти й оплатити певну продукцію, в асортименті та в кількості відповідно до специфікації №1 (додаток №1) до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

            Відповідно до п.6.1 договору оплата за товар  проводиться відповідачем протягом 45 банківських днів після дати поставки товару.

            Позивач на виконання умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 720000,00 грн., що підтверджується накладними № 43 від 26.05.2008р., № 89 від 18.08.2008р., № 114 від 13.10.2008р. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

            Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар  оплату  не провів  і його заборгованість перед позивачем становить 360000,00 грн.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання  господарського зобов'язання.

  Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.9.4 договору  за несвоєчасну оплату товару пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення та згідно поданого розрахунку сума пені складає  15811,98 грн.

Розглянувши вимоги позивача стосовно стягнення пені, суд враховуючи скрутне фінансове становище відповідача та наявність кредиторської заборгованості  про що свідчить довідка Відокремленого підрозділу служби матеріально-технічного постачання № НЮ-884 від 16.03.2009р. вважає за можливе, відповідно до ст.233 ГК України, з врахуванням інтересів боржника зменшити  розмір належної до сплати пені до 10000,00 грн.

        У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу  інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 12682,08 грн. –інфляційних витрат та 2251,66 грн. –3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

       У відповідності до ст.49 ГПК України позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які включають в себе, витрати на послуги адвоката в сумі 54000,00 грн.

      Судом встановлено що 10.02.2009р. Приватне підприємство „Транс запчастина” (клієнт) та адвокат Ткач С.А. уклали договір на надання адвокатських послуг по стягненню з ДТГО „Львівська залізниця” заборгованості із-за неналежного виконання договору від 17.04.2008 р. поставки №Л/НХ-08-698НЮ.

         Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати на участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

          Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України  витрати, що  підлягають сплаті за послуги адвоката  визначаються  у порядку , встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється  тільки на осіб, які є адвокатами.

          Згідно п.3 даного договору вартість адвокатських послуг складає 54000,00 грн. з строком оплати  до 18.02.2009 р., які позивач сплатив, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №8 від 10.02.2009р., №9 від 11.02.2009р., № 10 від 12.02.2009р., № 14 від 13.02.2009 р.

№ 17 від 16.02.2009р., № 18 від 17.02.2009р.

          У відповідності до абз.3 п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування  у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, за яким у визначення розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і  складність справи тощо. З урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову та зважаючи на скрутне фінансове становище відповідача,  суд вважає за можливе, з огляду на розумну необхідність судових витрат, зменшити розмір на послуги адвоката до 40000,00 грн.

         Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення частково.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.  

Керуючись ст.ст. 22, 43, 44, 49, 82,  84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  частково.

2.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” (79007 м.Львів, вул.Гоголя,1, п/р 26007000046 в Львівської філії „Експрес-банк”, МФО 325956, ЄДРПОУ 01059900) на користь Приватного підприємства „Трансзапчастина” (65012 м.Одеса, вул.Мала Арнаутська 2/3 , р/р 26003660672660 в ООФ АКБ УСБ м.Одеса, МФО 328016, ЄДРПОУ 33720744)  360000,00 грн. –основного боргу, 10000,00 грн. пені 12682,08 грн.  інфляційних витрат, 2251,66 грн. – 3% річних, 40000,00 грн. послуги адвоката, 3908,14 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя