Рішення

від 21.04.2009 по справі 37/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/99

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/99

21.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Груп»

доВідкритого акціонерного товариства «Мостобуд»в особі філії Управління механізації Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»

простягнення 96186,26 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В засіданнях приймали участь представники сторін :

Від позивача Андрушко Є.Л- представник за довіреністю № б/н від 15.02.092р.;

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Груп»до Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»в особі філії Управління механізації Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення 96186,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 р. порушено провадження у справі № 37/99, розгляд справи було призначено на 06.04.2009 року о 17-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/99 від 06.04.2009 року розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено до 21.04.2009 року на 11-15.

Представник позивача в судовому засіданні 21.04.2009 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.04.2009 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/99 від 05.03.2009 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

 Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»в особі філії Управління механізації Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.04.2009 року за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, що підтверджується матеріалами справи, не спростовується та визнається відповідачем, сторони досягли усної угоди, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Груп»Управління Механізації ВАТ «Мостобуд»(Продавець) зобов'язувалась поставити (Покупець) нафтопродукти  (товар), який відповідач зобов'язувався оплатити.

На виконання даної домовленості, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 118456,26 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1127 від 10.10.2008 року на суму 12000,00 грн., № 420 від 08.08.2008 року на суму 3392,83 грн., № 1581 від 20.11.2008 року на суму 22270,00 грн., № 252 від 24.07.2008 року на суму 4526,83 грн., № КВ2-1405 від 12.11.2008 року на суму 4573,40 грн.. № КВ2-1320 від 04.11.2008 року на суму 18649,50 грн., № КВ2-1093 від 10.10.2008 року на суму 22848,90 грн., № КВ2-1244 від 27.10.2008 року на суму 8567,70 грн., № 419 від 08.08.2008 року на суму 2990,00 грн., № 611 від 27.08.2008 року на суму 12337,10 грн., № 570 від 21.08.2008 року на суму 3150,00 грн., №1416 від 06.11.2008 року на суму 3150,00 грн.,  та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯПИ № 335085 від 19.11.2008 року, серія ЯОЧ № 561992 від 24.07.2008 року, серія ЯПИ № 335060 від 12.11.2008 року, серія ЯПИ № 335034 від 04.11.2008 року, серія ЯПК № 26423310.10.2008 року, серія ЯПК № 264284 від 22.10.2008 року, ЯНЯ № 707969 від 06.08.2008 року, серія ЯПК № 264043 від 27.08.2008 року, ЯПК №  264036 від 21.08.2008 року, серія ЯПИ № 335040 від 06.11.2008 року.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 96186,26грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Груп» доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання, покладені на нього за домовленістю сторін.

Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України  підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь –якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом  ця форма для даного виду  договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована  на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також, статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що шляхом поставки та отримання товару між сторонами був укладений договір купівлі - продажу у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства за отриманий товар не розрахувався.

Як свідчать матеріали справи, 13.02.2009 року позивачем рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача був направлений лист № 92 з  вимогою щодо оплати вартості поставленого товару. Відповідач не виконав свій обов'язок щодо оплати отриманого товару, заборгованість перед позивачем не погасив.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 96186,26грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуги адвоката позивачем надано договір про надання правової допомоги № б/н від 19.02.2009, предметом якого є надання правової допомоги в обсязі та умовах передбачених договором, а саме, надання послуг адвоката та представництва позивача в Господарському суді міста Києва по справі про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»в особі філії Управління механізації Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»заборгованості за договором. укладеним між позивачем та відповідачем, а також, на підтвердження зазначених обставин позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги від 19.02.2009 року та платіжні доручення № 12143 від 23.02.2009 року на суму 1995,00 грн. та № 12145 від23.02.2009 року на суму 345,00 грн.

Згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статей 2, 4 Закону України «Про адвокатуру»адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру»(частина 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України).

Для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами адвоката для надання правової допомоги та представництва в суді.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі, судом враховано, що сума фактично понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката є співрозмірною ціні позову.

Таким чином, оскільки стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування судових витрат за рахунок винної сторони, то суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, які ним понесені на сплату послуг адвоката в розмірі 2300,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 181, 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»(01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5,  код ЄДРПОУ 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Груп»(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 11, код 33344752) 96186,26 грн. (дев'яносто шість тисяч сто вісімдесят шість грн. 26 коп.) основного боргу, 2300,00 грн. (дві тисячі триста грн.)–витрати послуг адвоката, 961,87 (дев'ятсот шістдесят одна грн. 87 коп.) - витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення   28.04.2009 року