Постанова

від 27.04.2009 по справі 36/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/10

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.04.2009                                                                                           № 36/10

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:            Гольцової  Л.А.

          Рябухи  В.І.

 за участю секретаря судового засідання:           Терещенко Я.О.

 представників сторін:

 позивача: Микитин С.С. (дов. від 09.01.09 №  11);

 відповідача: Шмаюн К.М. (голова правління);

 третя особа: не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва

 на рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2009

 у справі № 36/10 (суддя Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва

 до                                                   Споживчого товариства "Діамед"

            Святошинська районна у м. Києві рада

 про                                                   витребування майна з чужого незаконного володіння

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.09 в задоволенніпозову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки договори оренди укладаються та продовжуються на підставі розпорядження та ордеру Святошинської райдержадміністрації міста Києва. При наявності цих документів розробляється договір, та в подальшому направляється стороні для погодження та підписання. В апеляційній скарзі зазначено, що дані документи були відсутні, направити проект договору відповідачу не було можливості. Споживче товариство “Діамед” користується спірним приміщення без належно на те оформлених документів.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи у відсутності його представника.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішеннями Святошинської районної у місті Києві ради від 27.12.07 № 160, від 24.04.08 № 212, від 19.06.08 № 220 Комунальне підприємство “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” є правонаступником Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва.

01.11.04 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (далі-орендодавець) та Споживчим товариством “Діамед” (далі-орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 226.

Відповідно до п. 1.2. договору від 01.11.04 № 226 орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 1800 від 18.10.04 та ордеру № 324 від 26.10.04 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-А, загальною площею 346,64 кв.м.

Договір діяв з 01.11.04 до 29.10.05 (п. 9.1. договору від 01.11.04 № 226).

09.03.05 між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 46.

Згідно з п. 1.2. вищевказаного договору орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 138 від 28.01.05 та ордеру № 59 від 02.03.05 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Симиренка,  17-а, загальною площею 352,87 кв.м. для розміщення магазину продовольчих товарів.

Договір діяв з 09.03.05 до 07.03.06 (п. 9.1. договору від 09.03.05 № 46).

06.12.05 між Фондом приватизації комунального майна Святошинського району міста Києва та відповідачем укладено договори купівлі-продажу                                    № 1694, № 1696, згідно з якими відповідач придбав у власність нежилі приміщення площею 291, 40 кв.м. та 264, 70 кв.м. за адресою вул. Симиренка, 17а.  

Матеріали справи свідчать, що частина приміщень, розташованих за адресою вул. Симиренка, 17а, знаходиться у власності відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Бімаркет”, Закритого акціонерного товариства “Плодоовоч”, Фізичної особи – підприємця Близнюк А.М., а частина приміщень орендується Товариством з обмеженою відповідальністю “Бімаркет”, Закритим акціонерним товариством “Плодоовоч”, Фізичною особою – підприємцем Близнюк А.М., Відкритим акціонерним товариством “Ощадбанк”, тобто у вказаному вище приміщенні знаходиться декілька підприємств, які користуються місцями загального користування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

З поповерхового плану, складеного Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, вбачається, що місця загального користування, які знаходяться на І-му поверсі та ІІ-му поверсі, використовуються всіма підприємствами, а не лише відповідачем.

Посилання позивача в позовній заяві на ст. 387 Цивільного кодексу України не приймається судом до уваги, оскільки він не зміг довести того, що його права, як власника майна, порушені, а також те, що відповідач користується майном незаконно, без відповідної правової підстави.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо заборони відповідачу користуватися тамбуром на першому поверсі, холом, сходовими клітинами, оскільки вони є місцями загального користування.

Відповідно до ст. 186 Цивільного кодексу України встановлено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Cходова клітина та тамбури створені для доступу до основних приміщень, які були викуплені і не можуть бути відокремлені від основного приміщення та призначені для його обслуговування.

Сходова клітина не може бути відділена від інших приміщень та використовуватись окремо, не є індивідуально визначеним майном, яке можна повернути в натурі.

Згідно Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжними вважаються приміщення багатоквартирного будинку, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Рішенням Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року за наслідками розгляду справи N 1-2/2004 за конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірні місця загального користування, які знаходяться на І-му та ІІ-му поверсі в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17А,  використовуються всіма підприємствами, а не лише відповідачем, частки приміщення не визначені та з урахуванням змісту рішення Конституційного суду України від 02.03.04 N 1-2/2004 відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.09 у справі №36/10 залишити без змін, а апеляційну скаргу –  без задоволення.

2. Матеріали справи №36/10 повернути до Господарського суду міста Києва.   

 Головуючий суддя                                                                      Григорович О.М.

 Судді                                                                                          Гольцова  Л.А.

                                                                                          Рябуха  В.І.

 30.04.09 (відправлено)