Постанова

від 28.04.2009 по справі 1/300

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/300

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.04.2009                                                                                           № 1/300

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Коротун  О.М.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Калатай  Н.Ф.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Радзівіло Т.О. – представник за дов. № Д07/2008/11/12-17

 від відповідача - Захарченко А.О.- представник за дов. № 70 від 24.04.2009;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2009

 у справі № 1/300 (суддя Мельник В.І.)

 за позовом                               Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

 до                                                   ТОВ "ЖЕК "Житлоексплуатація"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 165065,11 грн.

 Суть ухвали і апеляційної скарги:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі – позивач) у жовтні 2008 року звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК “Житлоексплуатація” (далі – відповідач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК “Житло- експлуатація” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” 137 522,08грн. боргу за спожиту теплову енергію, 23 580,49грн. інфляційної складової боргу, 3 962,54грн. 3% річних, 1 650,65 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2008 у справі                      № 1/300 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 137522,08 грн. основного боргу, 23 580,49 грн. інфляційної складової боргу, 3962,54 грн. 3% річних, 1 650,65грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

17.12.2008 відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з клопотанням № 154, в якому просив господарський суд міста Києва розстрочити виконання судового рішення № 1/300 по заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 165 065,11 грн. на двадцять чотири місяці у зв'язку з важким фінансовим положенням ЖЕК, пов'язаним з економічно не обґрунтованими тарифами для мешканців на комунальні послуги. Оскільки таке стягнення за рішенням суду буде мати наслідки скорочення персоналу та часткове припинення надання послуг мешканцям житлового будинку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2009 у справі № 1/300 розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2008 по справі №1/300 згідно з наступним графіком : березень 2009 року 4000,00 грн., квітень 2009 року 4065,11 грн., травень 2009 року 9500,00 грн., червень 2009 року 9500,00грн., липень 2009 року 9500,00грн., серпень 2009 року 9500,00грн., вересень 2009 року 9500,00 грн., жовтень 2009 року 9500,00 грн., листопад 2009 року 5000,00 грн., грудень 2009 року 4000,00 грн., січень 2010 року 4000,00 грн., лютий 2010 року 4000,00 грн., березень 2010 року 4000,00 грн., квітень 2010 року 5000,00 грн., травень 2010 року 9500,00грн., червень 2010 року 9500,00 грн., липень 2010 року 9500,00 грн., серпень 2010 року 9500 грн., вересень 2010 року 9500,00 грн., жовтень 2010 року 9500,00 грн., листопад 2010 року 4000,00 грн., січень 2011 року 4000,00грн., лютий 2011 року 4000,00 грн.

Ухвала мотивоване тим, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані, тому погасити суму боргу одноразово не має можливості.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 16.02.2009, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд її скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2009 у справі № 1/300 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/7 від 13.04.2009 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю (виходом судді Смірнової Л.Г. в щорічну відпустку, яка входить до постійного складу колегії) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 1/300 колегії суддів у складі: Коротун О.М. головуючий суддя, суддів Алданова С.О., Калатай Н.Ф.

В судовому засіданні 14.04.2009 на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву в судовому засіданні до 28.04.2009.

27.04.2009 представник відповідача через канцелярію Київського апеляційного господарського надав клопотання про залучення документів до розгляду апеляційної скарги від 16.03.2009 № 1/300, яке задоволено судом.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

 Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи 17.12.2008 відповідач звернувся до господарського суду міста Києва з клопотанням № 154 (аркуш справи 68), в якому просив господарський суд міста Києва розстрочити виконання судового рішення № 1/300 про заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 165 065,11 грн. на двадцять чотири місяці у зв'язку з важким фінансовим положенням ЖЕК, пов'язаним з економічно не обґрунтованими тарифами для мешканців на комунальні послуги. Оскільки таке стягнення за рішенням суду буде мати наслідки скорочення персоналу та часткове припинення надання послуг мешканцям житлового будинку. Крім того, відповідач надав суду графік погашення заборгованості від 16.02.2009 за №53 (аркуш справи 72).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Так, ГПК України не містить вимог до змісту заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання. Проте зі змісту ст. 121 ГПК України вбачається, що заява повинна містити:

- викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення;

- зазначення того, що просить заявник - розстрочити чи відстрочити виконання рішення, яким чином змінити спосіб і порядок виконання рішення;

- вказівку, в разі необхідності, про надіслання ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання установі банку або державному виконавцю.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Так, ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (аналогічна позиція міститься в п. 2 роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”).

Так, на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення, відповідач надав суду апеляційної інстанції Довідкову інформацію про основні поточні доходи ТОВ “ЖЕК” Житлоексплуатація” з додатками, довідкову інформацію про основні поточні витрати ТОВ “ЖЕК” Житлоексплуатація” з додатками, з яких вбачається, що дохід становить 128 419,00 грн., тоді як витрати становлять 132918,00 грн.

Крім того, на підтвердження скрутного фінансового положення відповідач надав суду Звіт про заплановане вивільнення працівників станом на 04.02.2009; наказ про скорочення посади майстра; наказ на переведення майстра на посаду двірника; платіжне доручення № 288 про сплату боргу за теплову енергію згідно ухвали господарського суду міста Києва № 1/300 за березень 2009 року; платіжне доручення № 319 про сплату боргу за теплову енергію згідно ухвали господарського суду міста Києва № 1/300 за квітень 2009 року; довідку про наявність додаткових доходів, з яких вбачається, що відповідач дійсно перебуває в скрутному фінансовому положенні, а негайне виконання рішення може призвести до зупинення надання послуг населенню, що є неприпустимим.

Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідач суму боргу визнав в повному обсязі. Крім того, відповідач надає послуги мешканцям житлового будинку, і в разі його банкрутства не зможе виконувати свої обов'язки, тоді як в результаті відмови у задоволенні поданої заяви мешканці будинку можуть залишаться в незручному положенні.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд вважає, що відповідач довів конкретними обставинами, які ускладнюють виконання рішення необхідність задоволення його заяви.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України з мотивів викладених у даній постанові.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” залишити без задоволення.

2.   Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.02.2009 у справі № 1/300 залишити без змін.

3.   Матеріали справи № 1/300 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку

 Головуючий суддя                                                                      Коротун  О.М.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Калатай  Н.Ф.