Постанова

від 27.04.2009 по справі 34/292-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/292-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2009                                                                                       Справа№  34/292-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Стрелець Т. Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008р. у справі № 34/292-08

за позовом Приватної виробничої комерційної фірми «УРЕТАН СЕРВИС», м. Дніпропетровськ (вул. С. Ковалевської, 65/26, м. Дніпропетровськ, 49087)

до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50034

про стягнення 31698 грн. 14 коп.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008 року Приватна виробничо-комерційна фірма «Уретан-Сервіс»(позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 30870,62 грн., суми інфляційних збитків у розмірі 716,19 грн. та 3% річних у розмірі 111,33 грн. у зв'язку з невиконанням умов договору №813д від 24.11.2006р.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про зміну підстави позову та збільшення розміру позовних вимог в частині інфляції, 3% річних, відповідно до якої позивач просив вважати підставою для задоволення позову видаткову накладну № РН-0000048 від 20.11.2007р., доручення ЯНТ № 179829 від 21.11.2007р., претензію від 02.10.2008р. № 02-10/08 та рахунки від 02.10.2008р. № 02/10-1, № 02/11-1, та просив стягнути з відповідача 30870,62 грн. основного боргу, 2349,25 грн. інфляційних збитків, 268,95 грн. –3% річних, тобто за період з 20.10.2008р. по 29.01.2009р. (а. с. 33-34).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Примак С.А.) від 29.01.2009р. позов було задоволено частково, з відповідача на користь позивача було стягнуто 30870,62 грн. основного боргу, 1121,06 грн. інфляції, 255,76 грн. 3% річних. В решті позову було відмовлено (а. с. 56-57).

Рішення обґрунтоване тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання зі сплати товару загальною вартістю 30870,62 грн., у цій частині позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню. Також господарський суд частково задовольнив позовні вимоги щодо стягнення пені і 3% річних, не обґрунтувавши підстави часткового задоволення позову у цій частині.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При цьому скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення було прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а саме:

- у видатковій накладній № РН-0000048 від 20.11.2007р. у якості підстави здійснення поставки зазначений договір № ДГ-813д від 24.11.2006р., який насправді сторонами не укладався;

- назва дійсно поставленого товару та товару, передбаченого у специфікаціях до договору № 813д від 24.11.2006р., не співпадає;

- рахунки-фактури  №02/10/1 та №02/11/1 від 02.10.2008р. прийняти до виконання неможливо, у зв'язку з їх невідповідністю фактичним взаємовідносинам сторін та відсутністю у договорі та чинному законодавстві посилань на можливість застосування до відповідача штрафних санкцій.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2009р. відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.04.2009р. о 12 год. 00 хв.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та змінити рішення, а саме стягнути з відповідача 30870,62 грн. основного боргу, 8794,88 грн. інфляції, 1103,73 грн. 3% річних, на підставі такого:

- оскільки відповідач був зобов'язаний сплатити за товар після його прийняття (ст. ст. 530, 692 ЦК України), то грошові зобов'язання у відповідача перед позивачем виникли з наступного дня, після постачання товару, тобто складання видаткової накладної;

- з огляду на вищенаведене, позивач має право стягнути з відповідача інфляційні та 3% річних за весь час прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання, тобто з 21.11.2007р. по 29.01.2009р.

В судовому засіданні 01.04.2009р. оголошено перерву до 12 год. 40 хв. 13.04.2009р.

Розпорядженням заступника голови суду - голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Неклесою М.П. від 13.04.2009р., справа № 34/292-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач),  судді –Головко В.Г., Мороз В.Ф.

В судовому засіданні 13.04.2009р. оголошено перерву до 12 год. 10 хв. 27.04.2009р.

Розпорядженням заступника голови суду - голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Неклесою М.П. від 27.04.2009р., справа № 34/292-08 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Стрелець Т.Г. (доповідач),  судді –Головко В.Г., Логвиненко А.О.

Сторони не скористалися наданим їм процесуальним правом та не забезпечили у судове засідання 27.04.2009р. явку своїх повноважних представників, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення має бути скасоване у частині стягнення інфляційних і 3% річних, у цій частині має бути винесене нове рішення, яким позовні вимоги мають бути задоволені частково, виходячи з наступного.

У межах господарських відносин 20.11.2007р. позивач поставив на користь відповідача товар (шкарлупа теплоізоляційна, хомут для трубопроводу) загальною вартістю 30 870,62 грн., у тому числі ПДВ 5145,10 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000048 від 20.11.2007р. (а. с. 15).

Позивач направив відповідачеві претензію № 02-10-2008-2 від 02.10.2008р., у якій вимагав протягом 3-х банківських днів з дати її отримання перерахувати грошові кошти у загальному розмірі 44 949,53 грн., у тому числі 30870,64 грн. – основний борг, 6791,40 грн. –пеня, 6482,83 грн. –інфляція, 804,66 грн. –3% річних, на поточний рахунок позивача (а. с. 8-9).

Факт отримання товару за вказаною видатковою накладною, а також факт отримання претензії відповідачем не заперечується.

Вказане також підтверджується відміткою канцелярії відповідача про отримання претензії позивача –вхідний номер 4801 від 10.10.2008р. (а. с. 50).

Відповідач не надав у матеріали справи доказів оплати (повної або часткової) отриманого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.  

Враховуючи, що відповідач отримав від позивача вимогу про сплату отриманого товару у вигляді претензії, але не виконав свої зобов'язання з оплати протягом 7 календарних днів, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 30870,62 грн. підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у видатковій накладній є посилання на договір № ДГ-813д від 24.11.2006р., який сторонами не укладався, а також на те, що товар, зазначений у видатковій накладній, не збігається з товаром, переліченим у специфікаціях до договору з огляду на таке.

З урахуванням зміни позивачем підстав позову, а також доведеності отримання відповідачем товару за видатковою накладною № РН-0000048 від 20.11.2007р., у господарського суду відсутні підстави для незадоволення позову про стягнення суми заборгованості.

У цій частині рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і таким, що має бути залишене без змін.

Стосовно стягнення суми інфляційних та 3% річних судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення у цій частині і винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.  

Керуючись ст. 22 ГПК України позивач збільшив позовні вимоги у частині стягнення суми інфляційних та 3% річних, а саме просив стягнути вказані суми за період з 20.10.2008р. по 29.01.2009р. (а. с. 35).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить судову колегію змінити рішення, а саме стягнути з відповідача суму інфляції та 3% річних за період з 21.11.2007р. по 29.01.2009р., тобто з дня, наступного за днем поставки товару та підписання видаткової накладної від 20.11.2007р. (а. с. 75, 75).

З огляду на те, що позивач змінив свої позовні вимоги у частині збільшення періоду нарахування інфляційних та 3% річних після винесення рішення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги вказані змінені позовні вимоги і переглядає законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах позовних вимог, заявлених під час розгляду справи в суді першої інстанції (а. с. 33-35).

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на вищевказане, а також на те, що у рішенні суду першої інстанції не обґрунтовані підстави часткового задоволення позову у частині стягнення інфляційних та 3% річних і не наведений їх розрахунок, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування рішення у цій частині і винесення нового рішення.

Враховуючи, що факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати товару є доведеним, позовні вимоги у частині стягнення інфляційних та 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Так, 3% річних підлягають стягненню за період з 20.10.2008р. по 29.01.2009р. у сумі 258,81 грн., їх розрахунок виглядає наступним чином:

-          30870,62 грн. (сума основного боргу) х 102 дні (кількість днів з 20.10.2008р. по 29.01.2009р.) х 3% / 365 = 258,81 грн.

Інфляційні збитки підлягають стягненню з урахуванням індексу інфляції за листопад, грудень 2008 року і за січень 2009р.

Позовні вимоги щодо стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції за жовтень 2008р. задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді справ»при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 числа відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

Таким чином, оскільки позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних з 20 жовтня 2008р., то розрахунок інфляційних слід починати з наступного місяця –листопада 2008 року.

Так, інфляційні підлягають стягненню за період з листопада 2008р. по  січень 2009р. у сумі 2006,58 грн., їх розрахунок виглядає наступним чином:

-          листопад 2008р.:  30870,62 х 101,5/100 –30870,62 = 463,05 грн.

-          грудень 2008р.: 30870,62 х 102,1/100 –30870,62 = 648,28 грн.

-          січень 2009р.: 30870,62 х 102,9/100 –30870,62 = 895,25 грн.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи у частині нарахування інфляційних і 3% річних, не обґрунтувавши часткове задоволення позовних вимог та не навівши розрахунку суми інфляційних та 3% річних у рішенні.

Згідно зі ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з огляду на доведеність матеріалами справи обставин невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати заборгованості перед позивачем, а також надуманість та необґрунтованість тверджень, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги, залишення рішення без змін у частині стягнення основного боргу у розмірі 30870,62 грн., скасування рішення у частині стягнення інфляційних і пені, винесення нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 258,81 грн. 3% річних та 2006,58 грн. – інфляційних.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008р. у справі № 34/292-08 скасувати.

Позовні вимоги з урахуванням уточнень, задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50034, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Приватної виробничої комерційної фірми «УРЕТАН СЕРВИС», м. Дніпропетровськ (вул. С. Ковалевської, 65/26, м. Дніпропетровськ, 49087, код ЄДРПОУ 19304381) 30870 грн. 62 коп. –основного боргу, 258 грн. 81 коп. –3% річних, 2006 грн. 58 коп. інфляційних збитків, 334 грн. 90 коп. державного мита та 116,76 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду -  видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя    Т. Г. Стрелець

СуддяВ. Г. Головко

СуддяА. О. Логвиненко