Постанова

від 21.04.2009 по справі 6/443/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/443/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.04.09                                                                                       Справа №6/443/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Коробка Н.Д.  , Шевченко Т. М.

при секретарі:  Акімовій Т.М.

за участю представників:

від позивача: Безух А.М., довіреність б/н від 01.02.09р.;

від відповідача: Петріванов А.О., довіреність № 43 від 04.03.09р.;

                          Димитрашко Д.В., довіреність № 42 від 04.03.09р.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський елеватор», м. Мелітополь Запорізької області

на рішення  господарського суду Запорізької області від 04.02.2009р. у справі №  6/443/08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський елеватор», м.Мелітополь Запорізької області,

до відповідача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя,

про визнання недійсним та скасування рішення від 11.06.2008 р. № 14-рш,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду  №761 від 21.04.2009р. справу №6/443/08 передано для розгляду колегії у складі: головуючий – Антонік С.Г. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Шевченко Т.М., яка прийняла справу до свого провадження.

          За заявою представників сторін розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.02.2009р. у справі №6/443/08 (суддя Місюра Л.С.) у позові відмовлено.  

Рішення суду мотивовано ст. 12, 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до яких у зв'язку з тим, що однією з умов отримання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого є наявність у споживача оригіналу складського документа (складської квитанції) на зерно, що видана цим зерновим складом (елеватором), зернові склади (елеватори) є єдиними суб'єктами господарювання, що надають послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах місць, визначених цими зерновими складами (елеваторами), по відношенню до суб'єктів господарювання, які уклали з цими зерновими складами (елеваторами) договори на приймання, первинну обробку, зберігання, відвантаження зерна та які здійснюють продаж зерна іншому суб'єкту господарювання шляхом переоформлення документів на зерно на іншого власника. Позивач не мав у 2007-2008 маркетингових роках на ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території зернового складу (елеватора) ВАТ «Мелітопольський елеватор» жодного конкурента, у зв'язку з чим позивач у цей період займав монопольне становище на вказаному ринку послуг.

Щодо вчинення позивачем порушення у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку місцевим судом зазначено наступне. Позивачем було встановлено тариф на послугу з переоформлення складських документів на зерно врожаю 2007 року, виходячи з тоннажу зерна, при тому, що собівартість цієї послуги не залежить від обсягу зерна, що переоформляється, та розраховується, виходячи з витрат, пов'язаних з її наданням.

Твердження позивача про необґрунтованість розміру штрафу, накладеного тервідділенням на нього, суд першої інстанції спростовує ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої розмір штрафу визначається, виходячи з доходу товариства, отриманого від всієї господарської діяльності, а не окремої послуги.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольський елеватор» звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.06.2008р. № 14-рш.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на невідповідність рішення суду чинному законодавству України на підставі наступного. На ринку Запорізької області діє більше 20 сертифікованих складів (елеваторів), не менше ніж один в районі. Тому, посилаючись на ст. 5 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», позивач вважає, що він не є таким, що займає монопольне становище. Крім того, зазначає, що відповідачем не доведено заподіяння діями позивача значної шкоди інтересам поклажодавців, оскільки за умовами типового договору на зберігання передбачено, що поклажодавець має право на зменшення вартості послуг, якщо кількість переданого на зберігання зерна перевищує 1000тон. Більшість клієнтів елеватора – дрібні сільські господарства, на рахунку яких до 150 тон зернових, масляних культур. Отже, як стверджує позивач, встановленням вартості переоформлення зерна з одного власника на іншого в залежності від його кількості він підтримує дрібних фермерів, перекладаючи основні витрати на цю послугу на зернотрейдерів, які займаються виключно спекулятивними операціями.

Щодо суми штрафу, накладеного тервідділенням на позивача, останній зазначає, що судом не враховано, що виручка підприємства від переоформлення за сезон 2007-2008 років склала 23836,33 грн. Отже сума штрафу повинна розраховуватися від вказаної суми, а не загального прибутку товариства за вказаний період.

Також позивач зазначає, що судом зроблений безпідставний висновок про пропуск строку на звернення до суду, оскільки відповідно до довідки Центру поштового зв'язку № 4 в м. Мелітополь рекомендований лист з позовною заявою був вручений уповноваженій особі суду 07.08.08р.

У судовому засіданні 21.04.2009р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники Запорізького територіального відділення Антимонопольного комітету України у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, надали суду відзив, в якому зазначили, що позивач займає монопольне становище на ринку послуг з переоформлення складських документів з часткою 100% в межах території, на якій розташований зерновий склад, оскільки на цьому ринку в нього не має жодного конкурента. Щодо вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказують, що встановлення ціни на переоформлення складських документів позивачем в залежності від обсягу переоформлюваного зерна призвело до дискримінації суб'єктів господарювання, які переоформлювали значні обсяги зерна, при тому, що собівартість самої послуги з переоформлення складських документів однакова. Штраф за вказане порушення тер відділенням визначався відповідно до ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», виходячи з доходу товариства, отриманого від всієї господарської діяльності, а не окремої послуги. Просять рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду,  знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 11.06.2008р. Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 03/07-08 прийнято рішення № 14-рш «Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ВАТ «Мелітопольський елеватор» у період з серпня 2007р. по квітень 2008р. займав монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з переоформлення складських документів з часткою 100 відсотків в межах території, на якій розташований зерновий склад.

Визнані дії позивача по встановленню з серпня 2007р. по квітень 2008р. вартості послуги з переоформлення права власності зерна в залежності від обсягу переоформляємого зерна порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст. 50, п.1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з переоформлення складських документів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які не можливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку.

За вчинення зазначеного порушення згідно з п.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3000 гривень. Зобов'язано позивача у двомісячний строк з дня отримання рішення усунути порушення шляхом внесення змін до договору складського зберігання зерна на 2008-2009р. щодо встановлення розміру тарифу на послугу з переоформлення складських документі - за одне переоформлення.

Рішення Адміністративної колегії мотивовано наступним.

ВАТ «Мелітопольський елеватор», окрім основної діяльності – приймання, зберігання та первинна обробка зерна та насіння соняшнику, здійснює також додаткові послуги, зокрема, при продажу власниками зерна під час його зберігання на зерновому складі іншим юридичним особам, здійснює переоформлення права власності на зерно без вивозу його з території зернового складу. Враховуючи, що новим власникам зерна економічно недоцільно звертатися за послугами по зберіганню зерна до іншого елеватора (витрати на перевезення, відвантаження, приймання зерна значно перевищують витрати на переоформлення) позивач з серпня 2007р. по квітень 2008р. займає монопольне (домінуюче) становище на сегменті ринку зберігання зерна – ринку послуг з переоформлення складських документів з часткою 100% в межах території, на якій розташований зерновий склад.

Вартість цієї послуги розрахована на підставі калькуляції витрат на переоформлення права власності зернових культур на 2007рік і вартість її затверджена головою правління товариства 12.06.2007р. у розмірі 0,67грн. за переоформлення однієї тони зерна.

У той же час, на підставі аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність суб'єктів господарювання на ринку зерна, відповідач дійшов висновку, що при наданні послуги з переоформлення зерна від одного власника іншому позивач повинен здійснити певний перелік робіт, що пов'язаний з переоформленням складських документів, та який не залежить від обсягу зерна, що переоформлюється.

Отже, дії товариства по встановленню у період з серпня 2007р. по квітень 2008р. вартості послуги з переоформлення права власності зерна в залежності від обсягу переоформляємого зерна є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.2 ст. 50, п.1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з переоформлення складських документів шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які не можливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку.

На підставі ч.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинення зазначеного порушення відповідачем накладено на позивача штраф у розмірі 300грн., у зв'язку з тим, що згідно зі звітом про фінансові результати, доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача за 2007 рік склала 13661,8 тис. грн.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду, на підставі яких відмовлено в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента.

Розроблена відповідно до статті 12 зазначеного Закону та затверджена розпорядженням Комітету від 5 березня 2002  року  N  49-р  Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, встановлює  порядок визначення товарних меж ринку шляхом формування групи взаємних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого (п.5.1 Методики).

Взаємозамінних товарів (товарних груп) послузі з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого не встановлено. Поряд з цим, споживачі можуть відмовитися від послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого та скористатися послугою відвантаження зерна з зернового складу (елеватора) та здійснити його наступний перепродаж поза межами зернового складу (елеватора).

Таким чином, товарними межами ринку є послуга з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Споживачами послуг з переоформлення зерна з одного власника на іншого є суб'єкти господарювання, які уклали договори складського зберігання зерна із зерновими складами (елеваторами) та здійснили його наступний продаж іншим суб'єктам господарювання шляхом переоформлення документів на зерно на іншого власника.

Відповідно до п.6.1 Методики територіальні (географічні) межі певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товару (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Згідно з п.6.1 Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005 № 310, переоформлення зерна від одного власника іншому здійснюється згідно з пунктом 5 Положення про обіг складських документів нас зерно, затверджених наказом Міністерством аграрної політики України від 27.06.03 №198, за заявою власника зерна. До заяви додаються складські документи і примірник реєстру накладних до цих документів за формою № ЗХС-3.

За таких підстав, однією із умов отримання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого є наявність у споживача оригіналу складського документу (складської квитанції) на зерно, що видана зерновим складом (елеватором).

Позивач надає послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території власного зернового складу (елеватора). Отже, територіальними (географічними) межами ринку визначено межі території зернового складу (елеватора) ОАО «Мелітопольський елеватор», розташованого за адресою: вул. Фрунзе, 53, м.Мелітополь, Запорізької обл., в межах якого здійснюється надання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

Часовими межами ринку визначено 2007-2008 маркетинговий рік (з серпня 2007 року по квітень 2008 року).

Враховуючи, що однією із умов отримання послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого є наявність у споживача оригіналу складського документу (складської квитанції) на зерно, що видана цим зерновим складом (елеватором), зернові склади (елеватори) є єдиними суб'єктами господарювання, що надають послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах місць, визначених цими зерновими складами (елеваторами), по відношенню до суб'єктів господарювання, які уклали з цими зерновими складами (елеваторами) договори на приймання, первинну обробку, зберігання, відвантаження зерна та які здійснюють продаж зерна іншому суб'єкту господарювання шляхом переоформлення документів на зерно на іншого власника .

Споживачам, за звичайних умов, альтернативою послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого може слугувати послуга з відвантаження зерна з зернового складу (елеватору) та його наступний перепродаж поза межами зернових складів (елеваторів), але остання потребує додаткових витрат, пов'язаних з оплатою послуг зернового складу (елеватора) щодо відвантаження зерна, які є економічним бар'єром виходу споживачів з ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого, оскільки вартість послуги відвантаження зерна суттєво перевищує вартість послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого.

У 2007 –2008 маркетинговому році Товариство є єдиним суб'єктом господарювання, який надавав у цей період послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території зернового складу (елеватора) ВАТ «Мелітопольський елеватор».

Товариство не мало у 2007-2008 маркетингових роках на ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території зернового складу (елеватора) ВАТ “Мелітопольський елеватор” жодного конкурента.

Тому, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до частини першої статті 12 Закону позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого в межах території зернового складу (елеватора) ВАТ «Мелітопольський елеватор» за підсумками 2007-2008 маркетингового року з часткою 100 відсотків.

Твердження позивача, що він не є таким, що займає монопольне становище на ринку зерна, оскільки на ринку зерна в Запорізькій області діє більше 20 сертифікованих складів (елеваторів, хлібоприймальних пунктів), не приймаються колегією суддів у зв'язку з тим, що при встановленні факту займання позивачем монопольного становища межі ринку визначалися: ринку послуг - послуги з переоформлення документів на зерно з одного власника на іншого, а не весь ринок зерна взагалі, географічні межі – територія, на якій розташовані склади ВАТ «Мелітопольський елеватор», а не вся Запорізька область.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ч.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено порушенням законодавства про захист економічної конкуренції зловживання монопольним становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до п. 4.10 типового договору ВАТ «Мелітопольський елеватор» про надання послуг зі зберігання зернових культур переоформлення зерна за розпорядженням поклажодавця на іншу особу здійснюється за якісними та кількісними показниками, що склалися на момент оформлення. Таким чином, вартість переоформлення зерна з одного власника на іншого без вивозу зерна з місця зберігання покладена в залежність від обсягу зерна, що переоформляється.

Товариством було встановлено тариф на послугу з переоформлення складських документів  на зерно врожаю 2007 року, виходячи з тоннажу зерна, а саме: 0,67 грн. за одну тону, при тому, що собівартість цієї послуги не залежить від обсягу зерна, що переоформляються, що підтверджується довідкою ВАТ «Мелітопольський елеватор» від 05.10.2007р. № 401 та доданою калькуляцією (а.с.44-45).

Вартість послуги з переоформлення складських документів розраховується виходячи з витрат, пов'язаних з її наданням, та не може залежати від обсягу зерна, що переоформлюється.

Щодо доводів позивача про необґрунтованість накладеного на нього відповідачем штрафу колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду у зв'язку з наступним.

Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинення зазначеного вище порушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Таким чином, розмір штрафу визначається, виходячи з доходу Товариства, отриманого від всієї господарської діяльності, а не окремої послуги.

Згідно зі звітом про фінансові результати доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ВАТ «Мелітопольський елеватор» за 2007 рік складає 13661,8тис.грн. Отже, накладення на позивача відповідачем  штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у розмірі 3000грн. законне та обґрунтоване.

Крім того, ст..59 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачає підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.

Колегією суддів не встановлено жодних підстав, передбачених вище вказаною статтею, для визнання рішення недійсним.

У той же час колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем строку на оскарження рішення Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з наступним.

Місцевий суд вказує, що позивач порушив цей строк, оскільки позовна заява позивачем була здана до канцелярії господарського суду 03.10.2008р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на позовній заяві. Конверт, доданий позивачем до позовної заяви, суд не прийняв як доказ направлення позовної заяви по пошті, оскільки позовна заява фактично була здана позивачем безпосередньо в канцелярію суду, а не надійшла по пошті. З тих самих підстав суд не прийняв до уваги і лист Центру поштового зв'язку № 4 м.Мелітополь.

Відповідно до ст. 51 ГПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Процесуальна дія, для якої встановлений строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Згідно з ч. 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Оспорюване рішення відповідача було отримане позивачем 17.06.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції ( а.с. 72). Отже, строк для його оскарження закінчується 17.08.2008р.

Позовна заява про визнання спірного рішення недійсним та його скасування була направлена позивачем до господарського суду через поштове відділення 06.08.2008р., про що свідчить конверт зі штемпелем поштової установи від 06.08.2008р.

Посилання господарського суду першої інстанції на штамп вхідної кореспонденції на позовній заяві не приймається колегією суддів як доказ надсилання позовної заяви з пропуском строку.

У той же час дана обставина не є достатньою підставою для скасування рішення місцевого суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України неправильне застосування норм процесуального права у даному випадку не призвело до прийняття місцевим судом неправильного рішення.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду слід залишити без змін як таке, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на заявника апеляційної скарги.

                На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський елеватор», м. Мелітополь Запорізької області, залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Запорізької області від 04.02.2009р. у справі №  6/443/08 залишити без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Коробка Н.Д.  Шевченко Т. М.