Рішення

від 06.05.2009 по справі 38/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/75

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.05.09 р.                                                                                                       Справа № 38/75                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Селянського (фермерського) господарства “Криниця” с.Кодемово, Артемівського району, Донецької області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с.Новолуганське, Артемівського району, Донецької області

про стягнення  143 847грн.84коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Зубанов І.О. - адвокат за дов. №01/06  від 30.03.2009р.

від відповідача: не з'явися

Суть спору:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство “Криниця” с.Кодемово, Артемівського району, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”  с. Новолуганське, Артемівського району, Донецької області про стягнення заборгованості за  договором купівлі-продажу  №26/06-08 від 26.05.2008р. у розмірі 125201,34грн. та  пені у розмірі 18646,50грн., а разом 143 847,84грн.

         Крім того, позивач наполягає на стягненні адвокатських витрат у розмірі 28 768грн.

         В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу       № 26/06-08 від 26.05.2008р.

 Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, а саме: ухвала про порушення справи від 16.03.2009р. була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, яке повернулося до суду з позначкою “вручено 18.03.2009р. уповноваженій особі”, ухвала про відкладення розгляду справи від 31.03.2009р. була також направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням № 11212103, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою “вручено 07.04.2009р. особисто Переходько”, а тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

          25.03.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 19.03.2009р. № 14/4-20/1134, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 00952806) як юридична особа та знаходиться за адресою:84573, Донецька область, Артемівський район, с-ще Новолуганське, вул. Перемоги,23, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

          Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю наданням сторонами витребуваних документів.

          Позивач у судовому засіданні 06.05.2009р. надав копію акту звірки взаємних розрахунків від 01.01.2009р.  Крім того, надав суду довідку № 59 від 06.05.2009р., в якій повідомляє, що за період з 31.03.2009р. по 05.05.2009р. грошові кошти від відповідача в рахунок погашення заборгованості за позовом не надходили.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено..

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

26.05.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”  с. Новолуганське, Артемівського району, Донецької області (за договором –покупець, далі – відповідач) та Селянським (фермерське) господарством “Криниця” с.Кодемово, Артемівського району, Донецької області ( за договором – продавець, далі – позивач) було укладено договір купівлі-продажу №26/06-08, п.1.1 якого встановлено, що продавець продає, а покупець придбає на умовах договору сільськогосподарську продукцію (далі-товар).

Специфікацією №1 до договору купівлі-продажу №26/06-08 від 26.05.2008р. сторони визначили найменування товару одиницю виміру, кількість, ціну з ПДВ та загальну суму в грн. з урахуванням ПДВ, яка складає 195 000грн. Дана специфікація є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Розділом 4 договору сторони визначили умови оплати. Так, покупець здійснює оплату партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у національній валюті України протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (п.4.1).

Розділом 6 сторони визначили відповідальність сторін, а саме пунктом 6.2 зазначено, що прострочка строків поставки або оплати товару несе за собою право стягнути пеню з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.                       

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2008р. ( п.8.2).

Суд вважає договір купівлі-продажу № 26/05-08 від 26.05.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання умов договору позивач в період з 28.05.2008р. по 31.05.2008р. поставив сільськогосподарську продукцію відповідачу, що підтверджено накладною                     № 10 від 30.05.2008р. на суму  87931,73грн.,  з 01.06.2008р. по 03.06.2008р. за накладною №11 від 04.06.2008р. на суму 127269,61грн., а всього 215201,34грн.

Відповідач отримав товар, що підтверджено відмітками на накладних та довіреністю, які містяться в матеріалах справи.

Оплата за отриманий товар відповідачем була здійснена частково у сумі 90 000 грн., що підтверджено банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином, залишок заборгованості складає 125 201грн.34коп., який позивач просить стягнути з відповідача.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2009р., підписаним особа сторонами, сума заборгованості 125 201грн.34коп. підтверджена.

Претензія позивача щодо погашення заборгованості, направлена на адресу відповідача 23.12.2008р. була залишена без реагування та відповіді.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості за поставлений, але несплачений товар у розмірі 125 201,34грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі                                 18 646грн.50коп. та адвокатські послуги у сумі 28 768грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу №26/06-08 від 26.05.2008р., специфікацію №1,  накладні,  акт звірки взаємних розрахунків від 01.01.2009р., претензію від 23.12.2008р., довідку №59 від 06.05.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч.1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Претензія позивача щодо погашення заборгованості була залишена відповідачем без реагування та відповіді.

          Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не повністю розрахувався за отриманий  товар на суму 125 201грн.34коп., то вимоги позивача щодо стягнення боргу є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Прострочка строків поставки або оплати товару несе за собою право стягнути пеню з винної сторони у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.                                       (п.6.2 договору).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання ( ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочки виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 11.06.2008р. по 23.12.2008р. у розмірі 18 646грн.50коп. підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України чітко визначений склад судових витрат.  Встановлено, що  судові витрати  складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за  проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх  знаходження,  оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з  матеріалів справи, 23.12.2008р. між  підприємством позивача та адвокатом Зубановим Ігорем Олександровичем укладено угоду № 2-08, якою передбачено надання послуг адвоката у зв'язку з розглядом у господарському суді справи за позовом Селянського (фермерського) господарства “Криниця” с.Кодемово, Артемівського району, Донецької області до Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”  с. Новолуганське, Артемівського району, Донецької області про стягнення заборгованості.

За умовами угоди підприємство виплачує адвокату гонорар вартість, якого складає 20% від ціни боргу за договором, тобто 28 768грн. Оплата послуг здійснюється у готівковій формі.  

Оплата послуг адвоката підтверджується видатковим касовим ордером від 02.03.2009р.  

У судових засіданнях інтереси підприємства позивача представляв саме  Зубанов Ігор Олександрович,  який є адвокатом,  що  підтверджується свідоцтвом про  право на зайняття адвокатською діяльністю № 3026.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 692  ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства “Криниця” с.Кодемово, Артемівського району, Донецької області до Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”  с. Новолуганське, Артемівського району, Донецької області про стягнення заборгованості за  договором купівлі-продажу   №26/06-08 від 26.05.2008р. у розмірі 125 201,34грн. та  пені у розмірі 18646,50грн., а разом 143 847,84грн., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”  (84573, Донецька область,  Артемівський район, с. Новолуганське, вул.Перемоги,23,  р/р 260085790 в ДОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м.Горлівка, МФО 335076, ЄДРПОУ 00952806) на користь Селянського (фермерського) господарства “Криниця” (84572, Донецька область, Артемівський район,  с.Кодемово, вул.Советська,43, р/р 26009097717000 в ЗАТ “Донгорбанк” м.Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 23121516) заборгованість за  договором купівлі-продажу №26/06-08 від 26.05.2008р. у розмірі 125201,34грн.,  пеню у розмірі 18646,50грн., а разом 143 847,84грн., держмито у сумі 1438грн.47коп, витрати на адвокатські послуги у розмірі 28 768грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Рішення оголошено у судовому засіданні 06.05.2009року.

        Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Радіонова О.О.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі