Постанова

від 11.12.2013 по справі 5011-23/12386-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 5011-23/12386-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. з участю представників: позивача: відповідача: Зубарєв К.М. Меленко Ю.Я., Зарайський В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року у справі№ 5011-23/12386-2012 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Юріком" додержавного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" про стягнення 255 831,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом (з урахування заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 112 000,00 грн. боргу за виконані за договором від 16.02.2007 р. № 628/2-02-07 та додатковими угодами до нього № 2 від 18.04.2008 р. та № 3 від 06.05.2009 р. роботи та 30 124,64 грн. інфляційних втрат, 13 568,88 грн. 3 % річних.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.05.2013 р. (суддя - Ярмак О.М.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 р. (головуючий - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) рішення господарського суду скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги частково задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 112 000, 00 грн. заборгованості, 2 527,33 грн. 3 % річних та судові витрати.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року, залишивши у силі рішення господарського суду м. Києва від 28 травня 2013 року.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову в частині інфляційних втрат та 3 % річних скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з державного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" 30 124,64 грн. інфляційних втрат, 13 568,88 грн. - 3 % річних. В решті постанову залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 16.02.2007 р. між Київським державним науково-дослідним інститутом гідроприладів, який в подальшому було перейменовано на Державне підприємство "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" та позивачем укладено договір № 628/2-02-07, згідно п. 1.1. якого позивач (виконавець) зобов'язується виконати для відповідача (замовник) розробку пристрою аналого-цифрової обробки інформації якірного підводного буя сигналізації на етапі техноробочого проекту, який включає два етапи: розробку конструкторської та технічної документації, розробку вихідної програми та опису програмного забезпечення та проведення демонстраційних випробувань макету пристрою, захист етапу перед інозамовником.

Відповідно до п. 2.1. договору № 628/2-02-07 договірна ціна за договором встановлюється згідно з протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1) і складає усього з ПДВ 120 000,00 грн.

18.04.2008 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 2 до договору № 628/2-02-07, відповідно до п. 1.1. якої позивач зобов'язується забезпечити працездатність розробленої позивачем апаратури за договорами № 628/2-02-07 та № 628/3-11-07 під час випробувань автономної станції на території інозамовника.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. додаткової угоди № 2 договірна ціна встановлюється з розрахунку перебування на території відповідача двох спеціалістів терміном 1 місяць згідно з протоколом погодження договірної ціни, який додається до додаткової угоди (додаток № 1) і є його невід'ємною частиною та складає всього з ПДВ 40 000,00 грн.; на придбання квитків для відрядження двох спеціалістів відповідач перераховує позивачу аванс в розмірі 10 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 666,67 грн.

Відповідно до п. 3.1. додаткової угоди № 2 після закінчення виконання роботи за додатковою угодою складається акт здачі-приймання роботи і підписується сторонами; датою виконання роботи є дата підписання сторонами двостороннього акту здачі-приймання роботи.

Згідно з п. 6.3. додаткової угоди № 2 усі зміни і доповнення до цієї додаткової угоди дійсні тільки при їх попередньому підписанні обома сторонами.

Сторонами підписано протокол погодження договірної ціни на виконання робіт за додатковою угодою № 2, який є додатком № 1 до зазначеної додаткової угоди та згідно із яким розмір договірної ціни з ПДВ становить всього 40 000,00 грн.

Позивачем із листом від 08.07.2008 № 24/Ол "Про підписання акту ОКР "Олімп" надіслано відповідачу по два примірники акту здачі-приймання робіт, протоколу перегляду договірної ціни, калькуляції, із зазначенням у листі про виконання робіт за додатковою угодою № 2 та про надсилання також протоколу перегляду договірної ціни й калькуляції, у зв'язку із збільшенням строку перебування співробітників позивача на території інозамовника.

Як вбачається із зазначених акту здачі-приймання робіт та протоколу перегляду договірної ціни, позивачем вказано вартість робіт за додатковою угодою № 2 у розмірі 58 800,00 грн.

06.05.2009 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору № 628/2-02-07 (додаткова угода № 3), в п. 1.1. якої передбачено, що позивач зобов'язується забезпечити працездатність розроблених позивачем апаратури та програмного забезпечення до неї за договорами № 628/2-02-07 від 16.02.2007 та № 628/3-11-07 від 27.12.2007 під час випробувань автономної станції на території інозамовника.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди № 3 договірна ціна встановлюється з розрахунку перебування на території інозамовника чотирьох спеціалістів позивача орієнтовним терміном один місяць згідно з протоколом погодження договірної ціни, який додається до даної додаткової угоди (додаток № 1), є її невід'ємною частиною і складає з ПДВ всього 72 000,00 грн.

Згідно з п. 3.3. додаткової угоди № 3 після закінчення виконання роботи за додатковою угодою складаються технічний акт та акт здачі-приймання роботи і підписуються сторонами.

Відповідно до п. 7.2. додаткової угоди № 3 усі зміни і доповнення до цієї додаткової угоди дійсні тільки при їх попередньому підписанні обома сторонами.

У протоколі погодження договірної ціни на виконання робіт, який є додатком № 1 до додаткової угоди № 3, сторонами погоджено договірну ціну, в тому числі ПДВ, всього у розмірі 72 000,00 грн.

Позивач із листом від 05.08.2009 р. № 34/0л у зв'язку з виконанням робіт, передбачених додатковою угодою № 3, направив відповідачу для підписання акти здачі-приймання робіт та протокол перегляду договірної ціни за додатковою угодою № 3, калькуляцію затрат до протоколу перегляду договірної ціни за додатковою угодою № 3.

Як вбачається із зазначених акту здачі-приймання робіт та протоколу перегляду договірної ціни, позивачем зазначено вартість виконаних робіт, з врахуванням ПДВ, всього у розмірі 144 168,00 грн.

У листі від 08.09.2009 р. № 35/Ол позивач просив відповідача прискорити затвердження актів здачі-приймання робіт за додатковими угодами № 2 та № 3.

Відповідач у листі від 16.09.2009 р. за № 602/ПЕО повідомив позивача, що у даний час ГК "Укрспецекспорт" займається питаннями підписання акту виконаних робіт за договором комісії № USE-16.2-52-D/К-06 від 21.02.2006 р, а після підписання акта та одержання грошових коштів від замовника будуть затверджені акти здачі-приймання робіт за додатковими угодами № 2 та № 3 і проведений розрахунок за виконані роботи.

Листом від 19.10.2012 р. № 29 позивачем повторно направлені відповідачу для підписання акти здачі-приймання робіт за додатковими угодами № 2 та № 3.

Проте, відповідачем вказані не підписані.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, виходив з того, що позивачем не було надано доказів складання та надсилання ним відповідачу актів здачі-приймання робіт за додатковими угодами до договору № 2 від 18.04.2008 р. та № 3 від 06.05.2009 р., в межах погодженої сторонами договірної ціни, а тому відповідач без отримання вказаних актів здачі-приймання робіт, які є підставою для оплати робіт, був позбавлений можливості прийняти виконану підрядником роботу, підписати акти або ж надати вмотивовану відмову від їх підписання.

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 844 ЦК України якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набуває чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін; у разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом; якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника; замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду, у цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи; підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

За умовами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про необґрунтованість висновків місцевого суду про те, що відповідач був позбавлений можливості прийняти роботу, оскільки як вбачається із матеріалів справи, позивач надсилав на адресу відповідача для підписання акти здачі-приймання робіт за додатковими угодами № 2, № 3 до договору № 628/2-02-07 і відповідач, отримавши вказані акти не був позбавлений можливості направити позивачу мотивовану відповідь у разі не погодження із ціною робіт. У зв'язку із тим, що відповідач відмови від підписання актів не надсилав позивачу, то за таких обставин, апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що у відповідача виник обов'язок оплатити виконані роботи за актами у повному обсязі, передбаченому додатковою угодою №2 - 112 000,00 грн., адже доказів перерахування авансу у сумі 10 000 грн. відповідач не надав.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати, апеляційний суд прийшов до правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 2 527, 33 грн.

При цьому, оскільки розмір індексу інфляції за спірний період є від'ємним, то суд обґрунтовано відмовив у частині стягнення інфляційних втрат.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу державного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року у справі за № 5011-23/12386-2012 - без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко