Ухвала

від 28.03.2014 по справі 5011-23/12386-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 березня 2014 року Справа № 5011-23/12386-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСеліваненка В.П., суддів:Добролюбової Т.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Могил С.К., розглянувши заявудержавного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 11.12.2013 у справі№ 5011-23/12386-2012 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Юріком" додержавного підприємства "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" простягнення 255 831,10 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юріком" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахування заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 112 000,00 грн. боргу за виконані за договором від 16.02.2007 № 628/2-02-07 та додатковими угодами до нього від 18.04.2008 № 2 та від 06.05.2009 № 3 роботи і 30 124,64 грн. інфляційних втрат, 13 568,88 грн. 3 % річних.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2013 у справі № 5011-23/12386-2012 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 112 000, 00 грн. заборгованості, 2 527,33 грн. 3 % річних; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 залишено без змін.

Державне підприємство "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 11.12.2013 у справі № 5011-23/12386-2012, в якій просить зазначену постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2009 у справі № 3/106, від 13.12.2006 у справі № 47/62-06 та від 16.06.2011 у справі № 07/327-10(45/57-10) мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 11.12.2013 у справі № 5011-23/12386-2012, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення заборгованості та 3% річних, виходячи при цьому із встановлених судом обставин справи стосовно того, що: позивач надсилав на адресу відповідача для підписання акти здачі-приймання робіт за додатковими угодами № 2, № 3 до договору і відповідач, отримавши зазначені акти, не був позбавлений можливості направити позивачу мотивовану відповідь у разі незгоди з ціною робіт; у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання у нього виник обов'язок оплатити виконані роботи за актами, оскільки відповідачем відмова від підписання актів позивачу не надсилалася.

Водночас у постанові 16.06.2011 у справі № 07/327-10(45/57-10) суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань та 3% річних, виходячи із встановлених судом обставин справи стосовно того, що: позивачем не доведено додержання ним умов договору та Правил виконання дослідно-конструкторських робіт; у позивача відсутнє право вимагати виконання відповідачем грошового зобов'язання, оскільки виконання робіт, зазначених в акті, визнано таким, що не відбулося, а роботи - незавершеними.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постановами Вищого господарського суду України від 17.12.2009 у справі № 3/106 (у частині, що стосується доводів заявника), від 13.12.2006 у справі № 47/62-06, на які посилається заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Однак прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування рішень судів нижчих інстанцій з передачею справ на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити державному підприємству "Київський науково-дослідний інститут гідроприладів" у допуску справи № 5011-23/12386-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя В. Селіваненко Судді Т. Добролюбова Т. Козир М. Малетич С. Могил