36/144
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/144
13.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмехтрансбуд»
про стягнення 113 107 грн. 44 коп.
Суддя Трофименко Т.Ю
Представники:
Від позивача Орна В.М. –по дов. №2/10-04 від 10.04.2009р.
Від відповідача не з»явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю«Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмехтрансбуд»про стягнення 113 107 грн. 44 коп., із яких: 44 655 грн. 44 коп. заборгованість за отриманий товар, 5 284грн. 80 коп. пеня за прострочку платежу, 61 133 грн. 20 коп. інфляційні втрати, 2 034 грн. 86 коп. –3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №03/10/06 від 16 жовтня 2006 року не повністю розрахувався за отриманий товар у зв”язку з чим виникла заборгованість в сумі 44 655 грн. 44 коп.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі від 20.03.2009р.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення. Заяв та клопотань від відповідача на адресу суду на час розгляду справи не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Україна»(далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмехтрансбуд»(далі відповідач) був укладений договір №03/10/06.
Відповідно до 1.1 договору позивач зобов'язаний виготовити та доставити відповідачу метало –пластикові вироби, згідно письмово –графічних замовлень, які оформлюються додатками до договору.
Загальна вартість договору 300 000 грн. (п.2.3 договору).
На виконання до умов даного договору позивач в період з 27.02.2007р. по28.04.2007р. поставив відповідачу товар на суму 162 7865 грн.14 коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000041 від 27.02.2007р. на суму 32 042 грн. 81 коп., №РН-0000049 від 16.03.2007р. на суму 74 066 грн. 89 коп., №РН-00000130 від 28.04.2007р. на суму 56 655 грн. 44 коп.
Факт отримання відповідачем від позивача робіт по виготовленню та встановленню метало - пластикових виробів підтверджується також актом здавання –приймання виконаних робіт від 19 травня 2007р., який підписаний представниками сторін.
Відповідно до п. 6.2 даного договору оплата вартості виробів проводиться наступним чином:
передоплата -50% від загальної суми вказаної у письмово –графічному замовленні,
решта -50% - від загальної суми вказаної у письмово – графічному замовлені здійснюється згідно видаткових накладних, на протязі 5-ти банківських днів після доставки виробів замовнику.
При розгляді справи судом встановлено, відповідач вартість отриманого товару сплатив частково в сумі 118 109 грн. 70 коп.
Заборгованість відповідача перед позивачем на день пред'явлення позову та порушення провадження по справі становить 44 655 грн. 44 коп.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача не день розгляду справи в сумі 44 655 грн. 44 коп.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу за поставлений товар в сумі 44 655 грн. 44 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Оскільки відповідач припустився прострочки платежу по орендній платі за з нього на підставі п. 7.2 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'зань»з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 5 284 грн. 80 коп., відповідно до наданого позивачем і неоспореного відповідачем уточненого розрахунку пені.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 16 477 грн. 76 коп. інфляційних втрат за увесь час прострочення платежу (відповідно до перерахунку зробленого судом), а також 2 034 грн. 00 коп. - 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Позовні вимоги в частині стягнення 44 655 грн. 44 коп. інфляційних збитків задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до розрахунку проведеного позивачем ним нараховані інфляційні втрати з урахування основного боргу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач доказів належного виконання умов вищезгаданого договору в частині сплати повної вартості отриманого товару суду не надав.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України на відповідача відносяться витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі грн. 64 коп. та 118грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмехтрансбуд»(м. Київ, пров. Охтирський,3, код 34490796) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»(м. Львів, вул.. Наукова, 59, код 19158424) 44 655 грн. 70 коп. основного боргу, 16 477 грн. 76 коп. інфляційні збитки, 5 284 грн. 80 коп. пені за прострочку платежу, 2 034 грн. 00 коп. 3% річних, 684 грн. 52 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3596976 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні