Рішення

від 12.05.2009 по справі 37/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/151

12.05.09

За позовом

ДоПроКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро Україна»стягнення 108543,17 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

В судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача  Рогульська Ю.С.- представник за довіреністю № 196-3733/кр від 07.07.2008 року;

Від відповідача  не з'явився

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро Україна»про стягнення 108543,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 року порушено провадження у справі № 37/151, розгляд справи було призначено на 21.04.2009 року о 15-00.

Представник відповідача в судове засідання 21.04.2009 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суд міста Києва про порушення провадження у справі № 37/151 від 26.03.2009 року  виконав частково, зокрема, не провів взаємозвірку розрахунків.

В судовому засіданні 21.04.2009 року представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого станом на 15.03.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро Україна»значиться за адресою: 03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, 28-А. Суд зазначає, що дана адреса є іншою, ніж та, що вказана в позовній заяві.

Крім того, в судовому засіданні 21.04.2009 року представник позивач заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути 1049,24 грн. –3 % річних, 6708,85 грн. інфляційні витрати, 7374,82 грн. – пені. Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову –15130,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 р. розгляд справи № 37/151 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу  України, було відкладено до 12.05.2009 р. на 15-00.

Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2009 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.05.2009 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.05.2009 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2004 р. між Госпрозрахунковою організацією «Київреклама», правонаступником якої є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (робочий орган), згідно рішення Київської міської ради від 28.09.2006р №8/65, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро Україна» (розповсюджувач) було укладено договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) № 77/ТК, відповідно до умов якого Робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами на підставі дозволів, а розповсюджувач використовує надані місця за цільовим призначенням –для розміщення об'єктів, та здійснює оплату за право користування цими місцями, здійснює оплату за право користування місцем (-ями) та звільняє у триденний термін місце (-я) після закінчення терміну дії дозволів в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу та/або цього договору.

Також сторонами були укладені додатки (адресні програми), на підставі яких відповідачу було передано право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а також було визначено місця розташування об'єктів, базова ціна та строк користування ними.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу»розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами»(далі –Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.

Статутом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»встановлено, що  предметом діяльності  позивача є зокрема, збір коштів за право тимчасового розміщення зовнішньої реклами на місцях, що перебувають в комунальній власності територіальної громади  м. Києва, його районів або повноваження щодо яких здійснюють органи місцевого самоврядування.

Розділом 4 договору сторони погодили, що відповідач зобов'язався отримувати рахунки на сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розташування об'єктів зовнішньої реклами не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця. Плата за право тимчасового користування місцями для розташування об'єктів зовнішньої реклами сплачується Розповсюджувачем реклами не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, наданої робочим органом, на поточний рахунок останнього.

На виконання договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №№ КП-07/90783 від 04.04.2008 р., КП-07/92811 від 05.05.2008 р., КП-07/92812 від 05.05.2008 р., КП-07/94887 від 02.06.2008 р., КП-07/94888 від 02.06.2008 р., КП-07/97277 від 07.07.2008 р., КП-07/97278 від 07.07.2008 р., КП-07/99464 від 05.08.2008 р., КП-07/99465 від 05.08.2008 р., КП-07/99626 від 05.08.2008 р., КП-07/100957 від 05.08.2008 р., КП-07/100961 від 05.08.2008 р., КП-07/101530 від 01.09.2008 р., КП-07/101531 від 01.09.2008 р., КП-07/102891 від04.09.2008 р., КП-07/103897 від 02.10.2008 р., КП-07/103898 від 02.10.2008 р., КП-07/104439 від 02.10.2008 р., КП-07/104440 від 02.10.2008 р., КП-07/106661 від 03.11.2008 р., КП-07/106662 від 03.11.2008 р., КП-07/41101/4 від 11.11.2008 р., КП-07/41102/4 від 11.11.2008 р., КП-07/108992 від 11.12.2008 р., КП-07/108993 від 11.12.2008 р., КП-07/112238 від 13.01.2009 р., КП-07/112239 від 13.01.2009 р., КП-07/114994 від 11.02.2009 р., КП-07/114995 від 11.02.2009 р. на загальну суму 93 412 (дев'яносто три тисячі чотириста дванадцять) грн. 26 коп. відповідач прострочив оплату зазначених рахунків, сплатив вартість наданих послуг лише 30.03.2009 року, в зв'язку з чим позивачем нараховано 1049,24 грн. –сума 3 % річних, 6706,85 грн. –інфляційні витрати, 7374,82 грн. –пеня.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, але з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України підлягають стягненню 6706,85 грн. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу, а також 1049,24 грн. - 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.3 договору сторони встановили, що. за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцями розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п. 6.3 договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі  7374,82 грн., яка нарахована позивачем кожному рахунку - фактури окремо протягом 6 місяців з дня виникнення прострочення.

Суд відзначає, що позивач правомірно припинив нарахування пені  через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також вірно визначив розмір пені у відповідності до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки в договорі сторони передбачили розмірі пені більший, ніж це встановлено законом, а у відповідності до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг, в свою чергу позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань в розмірі 7374,82 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача.

Крім того суд зазначає, що відповідно до інформаційного листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством. Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час вирішення спору по даній справі зменшив суму позову та просив стягнути з відповідача 15130,91 грн. Дана заява була прийнята судом до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову –15130,91 грн. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У відповідності до ціни позову по даній справі, розмір державного мита, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 151,30 грн., а зайво сплачене державне мито в розмірі 934,13 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України.  

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро Україна» (03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, 28-А, код 32552625) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. вул. М. Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714)  6706,85 грн. - інфляційних витрат, 1049,24 грн. - 3% річних від простроченої суми,  7374,82 грн. - пені, 151,31 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          На підставі даного рішення повернуту Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(01030, м. Київ, вул. вул. М. Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714) з Державного бюджету України державне мито в сумі 934,13 грн., що перераховане платіжним дорученням № 398 від 17.03.2009 року (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 14.05.2009 року