Рішення

від 27.04.2009 по справі 3/135-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/135-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.09           Справа № 3/135-09.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська фабрика теслярських виробів» , м. Суми  

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», м. Суми  

про  стягнення  2 256,63  грн.

                                                                            СУДДЯ        ЛЕВЧЕНКО П.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко Є.П., довіреність від 25.09.2009 року ;

від відповідача: не з'явився

В засіданні приймала участь секретар судового засідання Ю.В.Литвиненко.

 Суть спору: позивач просить  суд: розірвати договір банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63 від 29.10.2008 року укладений між ТОВ „Сумська фабрика теслярних виробів” і ВАТ „КБ „Володимирський”; зобов'язати ВАТ „КБ „Володимирський” закрити рахунок № 26000339770001 перерахувати залишок коштів на р/р 26002227062000 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код 36067599; стягнути за несвоєчасно перераховані грошові кошти з ВАТ „КБ „Володимирський” пеню в розмірі 2 256,63 грн., а також судові витрати пов'язані з розглядом даної справи .

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог , в частині стягнення з відповідача  на користь позивача  за несвоєчасне перерахування  грошових коштів  пені  в розмірі  5 542,45 грн.;  стягнення  з відповідача  на користь  позивача 85,00 та 102,00 грн.  судового збору , 118,00 грн. витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу , 1 000,00 грн. витрат на оплату  правової допомоги .

    Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву (будь-яких заперечень проти позову)  або доказів сплати боргу не подав , тому відповідно до ст. 75 ГПК України , справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

     Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково , виходячи з наступного :

     29 жовтня 2008  року між клієнтом  – ТОВ «Сумська фабрика теслярських виробів» (позивачем) та  банком – Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський»   (відповідачем) був укладений договір банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63, у відповідності з умовами якого , згідно  п. 2.1.2 банк зобов'язаний був здійснювати  для клієнта операції , які передбачені для рахунку даного виду чинним  законодавством України , національно-правовими  актами НБУ.

     Згідно п.1 ст.1066 ЦК України ,  за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

     Пунктом  3 ст. 1068 ЦК України передбачено, що , банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

    Станом на 23.03.2009 року банк не здійснив  перерахування грошових коштів за отриманими платіжними  дорученнями : № 177 від 26.02.09 року на суму  18 000,00 грн;

№ 178 від 26.02.09. року на суму  15 000,00 грн. ; № 179 від 02.03.2009 року на суму  8 347,00 грн. ; № 180 від 02.03.2009 року на суму  288,00 грн. ; № 181 від 02.03.2009 року на суму  357,12 грн. ; № 182 від 02.03.2009 року на суму  292,80 грн. ; № 183 від 02.03.2009 року на суму  3 613,68 грн. ; № 180 від 02.03.2009 року на суму  288,00 грн.; № 186 від 04.03.2009 року на суму  637,38 грн. ; № 187 від 04.03.2009 року на суму  3 816,00 грн. ; № 188 від 04.03.2009 року на суму  25 000,00 грн. ; № 189 від 04.03.2009 року на суму   25 000,00 грн. ( а.с.11-20)

    Таким чином , загальна сума своєчасно не перерахованих коштів станом  на 23.03.2009 року становить  100 351,98 грн.

    Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись  належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту  або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Відповідач свої зобов'язання по договору  банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63 від 29жовтня 2008 року  не виконав.

    Тому, позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договору банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63 від 29.10.2008 року,  укладеного  між ТОВ «Сумська фабрика теслярських  виробів» і ВАТ «КБ «Володимирський».

    Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    В силу ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

    Статтею 652 цього Кодексу встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

  Приписами пп. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а ст. 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

   Стаття 41 Конституції України визнає право приватної власності непорушним.

   З огляду на порушення і невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63 від 29.10.2008, а також на те, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках встановлених законом, тому суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушених прав.     

   Правомірними та підлягаючими задоволенню є позовні вимоги позивача щодо розірвання  договору банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63 від 29.10.2008 року між ТОВ „Сумська фабрика теслярських  виробів” і ВАТ „КБ „Володимирський” та щодо зобов'язання  відповідача закрити  рахунок № 260003397770001 та перерахувати залишок коштів  на рахунок № 26002227062000 в АКІБ «УкрСиббанк»  

   У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.( ст. 1073 ЦК України ) .

     Згідно  п. 7.2 договору, у випадку несвоєчасного ( пізніше наступного  робочого дня після отримання відповідного документа ) списання з вини банку  суми з рахунку клієнта, банк сплачує  клієнту пеню  у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята)  відсотка від несвоєчасно списаної суми , але не більше подвійної облікової ставки  НБУ  за кожен день прострочення .

В частині стягнення пені за прострочку виконання  відповідачем грошових зобов'язань, позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню частково, оскільки  позивач  всупереч умовам  п. 7.2 договору нарахував  пеню в розмірі 0,1 %  від несвоєчасно  списаної суми , а не в розмірі  подвійної облікової  ставки НБУ, яка є меншою за 0,1 % .

Тому, враховуючи  умову п. 7.2 договору банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63 від 29.10.2008 року, господарський  суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення  з відповідача пені за несвоєчасне  перерахування  грошових коштів  в сумі  3 644 грн. 35 коп.,  виходячі з розміру  подвійної облікової ставки НБУ , що діяла  у відповідний період .

В іншій частині позову  щодо стягнення  пені  суд відмовляє позивачеві  в задоволенні  його вимог , оскільки  розмір пені , встановлений  за згодою сторін , не може перевищувати  подвійної облікової ставки НБУ , що діяла  у період , за який сплачується пеня, що передбачено умовами пункту  п. 7.2 договору банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63 від 29.10.2008 року.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

В даному випадку представник позивача – не адвокат. Статтею 44 ГПК передбачено віднесення до судових  витрат лише послуг адвоката , а не будь-якого  представника  .

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони.

Господарський суд при розгляді справи дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача ,  яка не здійснила перерахування грошових коштів, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача повністю,  на підставі частини другої статті 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34,43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково  .

2.          Розірвати договір банківського рахунку № 09/ПЮ/08/63 від 29.10.2008 року, укладений між ТОВ „Сумська фабрика теслярських  виробів” і ВАТ „КБ „Володимирський”;

3.          Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський» ( 40030, м. Суми , пл.Незалежності,10 ; код ЄДРПОУ 26120084) закрити рахунок № 26000339770001 та  перерахувати залишок коштів на р/р 26002227062000 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код 36067599;

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» ( 40030, м. Суми , пл.Незалежності,10 ; код ЄДРПОУ 26120084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Сумська фабрика теслярських виробів» ( 40014, м. Суми , вул. Перекопська , буд. 13 ; код ЄДРПОУК 36067599)   пеню в розмірі  3 644,35 грн.;  витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,00 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.  

5.          В інший частині позовних вимог відмовити.

6.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.          Копію рішення надіслати сторонам по справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови .

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України

Повний текст рішення підписаний суддею 27 березня  2009 року .