Постанова

від 28.04.2009 по справі 37/436

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/436

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 квітня 2009 р.                                                                                    № 37/436  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого:Мирошниченка С.В.,

Суддів : Кота О.В.,Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на  постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року

у справі№ 37/436 господарського суду міста Києва

за позовомДержавного підприємства "Енергоринок"

до

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

провизнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог

за  участю представників  сторін:

позивача Шевчук А.В.,

відповідача Слівінський М.О.,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 року державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ДП "НАЕК "Енергоатом" від 01.06.2005 року.

В обґрунтування позову зазначало, що припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить порядку проведення розрахунків на оптовому ринку електроенергії, встановленому Законом України “Про електроенергетику”, а також положенням Постанови Кабінету Міністрів України № 755 від 05.05.2000 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.2008 року (суддя Кондратова І.Д.) позов задоволено. Визнано недійсним з моменту вчинення односторонній правочин по зарахуванню зустрічних однорідних вимог за заявою ДП "НАЕК "Енергоатом" від 01.06.2005 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Приймаючи рішення, суд застосував ст.ст. 203, 215, 601, 602 ЦК України, ст. 151 Закону України "Про електроенергетику", п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 755 від 05.05.2000 року і мотивував його тим, що правочин суперечить вимогам цивільного законодавства, яким передбачено виключно грошову форму розрахунків за електроенергію, придбану на оптовому ринку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року (судді: Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) рішення господарського суду м. Києва від 09.12.2008 року залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило оскаржувану постанову скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі зазначено, що Закон України "Про електроенергетику" не містить заборони на здійснення заліку зустрічних однорідних вимог за електричну енергію, придбану на оптовому ринку електроенергії.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України  вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановили господарські суди, 16.06.2005 року на адресу позивача надійшов лист відповідача №5955/35 із заявою від 01.06.2005 року про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказаною заявою ДП "НАЕК "Енергоатом" повідомило про припинення зобов'язань щодо сплати боргу перед ДП "Енергоринок" за куповану в ОРЕ електроенергію у сумі 27112,36 грн. внаслідок часткового зарахування боргу ДП "Енергоринок" перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за продану в ОРЕ електроенергію у травні 2001 р. В результаті зарахування зустрічних однорідних вимог борг ДП “Енергоринок” перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за продану в ОРЕ електроенергію у травні 2001 року зменшився до 1388767206,65 грн., а борг ДП "НАЕК "Енергоатом" перед ДП "Енергоринок" за куповану в ОРЕ електроенергію на власні потреби у березні 2005 року погашений у повному обсязі.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним вказаного одностороннього правочину як такого, що суперечить вимогам Закону України “Про електроенергетику” та положенням постанови Кабінету Міністрів України № 755 від 05.05.2000 року.  

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що позивач надіслав відповідачу лист №02/10-4249 від 20.07.2005 року, у якому заперечував проти здійснення заліку зустрічних однорідних вимог.

Згідно ст. 601 ЦК України припинення господарських зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, зокрема, у інших випадках, встановлених договором або законом (п. 5 ст. 602 ЦК України).

Законом України “Про електроенергетику” передбачено чіткий порядок здійснення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію і лише в межах даного алгоритму здійснюється розподіл уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України, тобто сторони обмежені в своїх діях щодо визначення порядку розрахунків даним Законом.

Відтак, господарський суд визнав необґрунтованим довід відповідача про відсутність у Законі України “Про електроенергетику” будь-яких заборон на проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Водночас, п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення державного підприємства “Енергоринок” № 755 від 05.05.2000 р.  встановлено, що розрахунки за електричну енергію, придбану на оптовому ринку, та за спожиту електричну енергію, проводяться виключно у грошовій формі.

З огляду на вимоги ст. 6 ЦК України, сторони не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, зокрема, і від положень Постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000 р. № 755. Тому господарський суд дійшов висновку про невідповідність правочину вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 755 від 05.05.2000 р., яка містить заборону проводити розрахунки за електроенергію, придбану на оптовому ринку, не у грошовій формі.

За таких обставин, господарський суд задовольнив позов та визнав недійсним односторонній правочин про зарахування зустрічних вимог за заявою ДП “НАЕК “Енергоатом” від 01.06.2005р. на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Разом з тим, висновки господарських судів у даній справі не грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 року №11 (із змінами, внесеними 24.04.1981 року № 4, 25.12.1992 року № 13), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Судові рішення у даній справі зазначеним вимогам не відповідають.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов у повному обсязі, не врахували, що перелік зобов'язань, які не можуть бути припинені зарахуванням, визначено ст. 602 ЦК України. За змістом цієї статті заборона на припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог може мати місце, якщо це встановлено договором або законом.

Слід зазначити, що Закон України "Про електроенергетику" не містить прямої заборони щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог за електричну енергію, придбану на оптовому ринку.

Господарські суди залишили поза увагою те, що згідно ст. 602 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, у інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України № 755 від 05.05.2000 року не є законом, а тому суди прийшли до необгрунтованого висновку про задоволення позову.

Крім того, суд, вирішуючи даний господарський спір, не перевірив наявність умов, передбачених ст. 601 ЦК України, за яких можливе зарахування зустрічних однорідних вимог. Тобто суди не з'ясували чи були вимоги сторін однорідними і чи настав строк виконання зобов'язань.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справі лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Враховуючи викладене, постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду необхідно більш ретельно з'ясувати вимоги позивача, заперечення відповідача, всім доказам дати оцінку у їх сукупності і в залежності від встановленого у відповідності з нормами закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 року у справі №37/436 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий С. Мирошниченко

СуддіО. Кот

М. Малетич