Рішення

від 29.04.2009 по справі 26/96-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/96-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.04.09р.

Справа № 26/96-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта ЛТД", м. Харків 

до  Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат",                  м. Кривий Ріг     

про стягнення 452 282, 72 грн.

Суддя  Камша Н.М.

Представники:

  від позивача: Скребець О.Н.. – представник , дов.  від 03.03.09 р.   від відповідача: Третяк М.Л. – ю/к, дов. № 52-16/119 від 23.12.08 р.  

СУТЬ СПОРУ:

   Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю  фірма «Альта ЛТД», м. Харків  просить стягнути з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг 452 282,72 грн. заборгованості за поставлений товар, із яких 407 376 грн. –основний борг; 5  625,14 грн. –3 відсотки річних; 39 281,58 грн. –інфляційні; покласти на відповідача витрати у справі ( держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та витрати  на оплату послуг адвоката.

   Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до договору поставки від 04.06.2008 р. відвантажив відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 407 376 грн., вартість яких відповідач не оплатив. Посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України  (далі –ЦК України) позивачем нараховані інфляційні та 3 % річних.

  Відповідач позов не визнав, в задоволенні позовних вимог просить відмовити посилаючись на непред»явлення  позивачем рахунків-фактур за поставлену продукцію, з посиланням на це просить не стягувати інфляційні та 3 % річних. Щодо відшкодування витрат за надання юридичних послуг адвокату стверджує, що договір позивачем укладено не з адвокатом, а з суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, відсутній акт виконаних робіт, крім того, у договорі невірно вказана назва відповідача.

   Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

   За згодою представників сторін у судовому засіданні 28.04.2009 р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

   Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

  04.06.2008 р. між Відкритим  акціонерним  товариством  «Південний гірничо-збагачувальний комбінат », м. Кривий Ріг (далі –відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю  фірма «Альта ЛТД», м. Харків (далі –позивач, постачальник) укладено договір поставки № 1057д, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю  товар згідно з додатками-специфікаціями до договору, а покупець –прийняти вказаний товар  та оплатити його на умовах, передбачених договором.

    25.06.2008 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 1057д від 04.06.2008р., згідно з якою доповнено розділ 5 договору від 04.06.2008 р.,  яким визначався порядок розрахунків по договору.

    Так, відповідно до п. 5.1 договору ( в редакції додаткової угоди) оплата товару покупцем мала проводитись акредитивами на користь постачальника на суму погодженої поставки або оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів  з дня надання рахунків-фактур, податкових накладних за фактично поставлений товар.

    Згідно з видатковою накладною від 08.09.2008 р. № РН-080901, виписаною позивачем-постачальником на адресу відповідача-покупця відвантажено товар на загальну суму 407 376 грн., який отриманий  представником  відповідача 09.09.2008  р. за дорученням  від 09.09.2008 р. сер. ЯОП № 451781/1046. Підпис представника відповідача на товарно-транспортній накладній № ТТН/РН-080901 від 08.09.2008 р. також підтверджує отримання товару відділом головного механіка 09.09.08 р.  08.09.2008 р. покупцю виписана податкова накладна на суму поставленого товару –407 376 грн. Відповідно до акту прийому-передачі ТМЦ  ( від 09.09.2008 р. № 742) до накладної № РН-080901 від 08.09.08 р.  товар прийнято на склад  № 546.

  Відповідно до умов договору оплата мала проводитись  акредитивом або шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

    Доказів оплати за поставлений товар відповідачем не надано.

   Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

  Ст.526 ЦК України  передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Порушенням зобов'язання  згідно зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

   Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання  або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

    Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Між сторонами укладено договір поставки  товару, відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше  не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин. Загальні положення про купівлю-продаж регулюються главою 54 ЦК України.

   Як встановлено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

    Пунктом 5.1 договору  сторонами визначений строк оплати товару –по факту поставки на протязі 10 банківських днів. Цим же пунктом передбачено, що позивачем  виставляється  рахунок-фактура  та передаються податкові накладні за фактично поставлений товар.

   Отже, настання обов'язку по оплаті товару сторонами обумовлено моментом отримання покупцем товару.

   Враховуючи, що товар відповідачем фактично отримано, що підтверджено матеріалами справи, обов'язок останнього щодо оплати товару настав.

   Позивачем  не надано  доказів надсилання відповідачу рахунків-фактур, як передбачено  п.5.1 договору, однак це не звільняє відповідача від обов'язку оплатити  вартість отриманого товару та не перешкоджає йому виконати свій обов'язок. Доказів несвоєчасної  передачі податкової накладної  позивачем відповідач не надав, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що має місце прострочення  кредитора, визначене ст.613 ЦК України. Тому заперечення відповідача до уваги не приймаються.

  Крім того, стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

   Матеріалами справи підтверджується наявність непогашеного основного боргу на суму  407 376 грн., тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

   Крім того, позивачем правомірно нараховані на несплачену суму 3 відсотки річних за період з 19.09.2008 р. по 06.03.2009 р. у сумі 5 625,14 грн. та інфляційні за вересень 2008 –січень 2009 р. (включно)  на суму 39281,58 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

   Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України  витрати позивача на сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на  відповідача.

    Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката  в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування  як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Договір про надання юридичних послуг, що поданий до матеріалів справи, укладався Скребцем Олегом Миколайовичем як фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом,  грошові кошти перераховувались на його рахунок також як фізичної особи-підприємця. Зважаючи на це, господарський суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 8 500 грн. на оплату послуг представника позивача.

    Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

      Позов задовольнити частково.

   Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг , код ЄДРПОУ 00191000, р/р 26008150593008 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Альта ЛТД»(61037, м. Харків, пр. Московський,138-      А, код ЄДРПОУ 21265808, р\р 26006409850001 в Харківському ГРУ ЗАТ КБ        «ПриватБанк», МФО 351533) основного боргу 407 376 грн. (чотириста сім тисяч триста сімдесят шість гривень); трьох відсотків річних –5 625,14 грн. (п'ять тисяч шістсот     двадцять п'ять гривень 14 коп.); інфляційних –39 281,58 грн. (тридцять дев»ять тисяч        двісті вісімдесят одна гривня 58 коп.); витрат на сплату держмита –4 522,83 грн. (чотири тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 83 коп.); витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. (сто вісімнадцять гривень).

      У стягненні 8 500 грн. за надання юридичних послуг –відмовити.

      Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

 Н.М. Камша

Рішення підписано 29.04.09