Рішення

від 13.04.2009 по справі 41/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/163

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/163

13.04.09

За позовом      Приватного підприємства "КАРДО-ТРЕЙД"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтогазенерго"

простягнення 22 829 556, 88  грн.

Суддя Спичак О.М.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача:       Привалов Ю.Г. директор;

від відповідача:   Кравець Я.М. –дов. № 02-04/ГС від 02.04.2009 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "КАРДО-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтогазенерго" про стягнення 15 734 624, 26 грн. основного боргу, 4 062 256, 45 грн. пені, 2 499 276, 12 грн. інфляційних втрат, 507 782, 06 грн. 3 % річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в супереч умовам договору укладеного між сторонами не в повному обсязі розрахувався за поставлене йому пальне, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 15 734 624, 26 грн.

Ухвалою від 03.04.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.04.2009.

В судовому засіданні 13.04.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, а також надав суду додаткові документи по справі.

Представник відповідача свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов, відповідно до якого суму основного боргу визнав,  проте в частині стягнення пені, інфляційних втрат, та 3 % річних заперечував.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.04.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

В С Т А Н О В И В :

          03.06.2008 року між Приватним підприємством "КАРДО ТРЕЙД" (далі-постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтогазенерго" укладено договір поставки № 16-06/08 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач зобов'язався передавати у власність відповідача в строки обумовленні даним Договором, партії нафтопродуктів (товар), а відповідач зобов'язаний оплачувати партії Товару і приймати їх у відповідності з умовами Договору.

Згідно п.1.2. Договору, номенклатура, кількість, ціна та умови передачі кожної окремої партії Товару визначаються сторонами у відповідних додаткових угодах до Договору або у відповідності до виставленого рахунку.

Умови ціни та порядок розрахунків сторони обумовили розділом 3 Договору.

В силу положень п. 3.2 Договору, ціна кожної окремої партії товару визначається сторони в кожною окремою додатковою угодою або рахунку-фактурі, на кожну окрему партію товару або факту відпуску за накладною.

П.3.5. Договору, сторони погодили, що датою здійснення оплати кожної окремої партії товару є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (позивача).

Оплата кожної окремої партії товару здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку в строк, зазначеному в виставленому постачальником рахунку та/або у відповідній додатковій угоді до даного Договору, а також по факту отримання з відстрочкою платежу до 40 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності  до умов Договору за період з 03.06.2008 року по 23.03.2009 року передав у власність Відповідача партії світлих нафтопродуктів (товару) на зальну суму 55 940 448,65 грн., що підтверджується видатковими накладними, оригінали яких оглянуті в судовому засідання, а належним чином завірення копії долучені до матеріалів справи, а також на виконання п. 3.6. Договору, виставив відповідачу для оплати рахунки, своєчасність отримання яких відповідачем не заперечувалось.

          Окрім того, 06.01.2009 року, Позивач, на підставі листа Відповідача №0601/09 від 06.01.2009 року про повернення помилково сплачених грошових коштів сплатив на поточний рахунок Відповідача 100 000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою по особовому рахунку Позивача від 06.01.2009 року.

          Проте відповідач, за період з 06.06.2008 року по 23.03.2009 року за поставленні нафтопродукти розрахувався не в повному обсязі, на суму 28325537,02 грн., що засвідчується банківськими виписками, які містяться в справі.

          У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене пальне складає 27614911,63 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 23.03.2009 року.

Як свідчать матеріали справи, 30.03.2009 року між сторонами укладено Угоду про залік взаємних однорідних грошових вимог, із змісту якої вбачається, що заборгованості відповідача перед позивачем станом на 30.03.2009 року становить 15734624,26 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.03.2009 року.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, однак факт її існування визнав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 15 734 624, 26 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати кожної окремої партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний  день прострочення платежу від суми несплаченої або несвоєчасної оплати партії товару. Оплата пені не звільняє покупця від оплати вартості окремої партії товару.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлені нафтопродукти, керуючись п. 5.2. Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4 062 256, 45 грн.

Господарський суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що позивач вірно визначив періоди та суми прострочення відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на суму 4 062 256, 45 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 507 782, 06 грн. та 2 499 276, 12 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині та їх розмір визначений позивачем вірно, у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нафтогазенерго» (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, к. 414, 08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Дорожна, 14-а, код ЄДРПОУ 35316816, п\р 26008301019986 в «ВТБ Банк»Відділення «Київська регіональна дирекція», МФО 321767 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства "КАРДО ТРЕЙД" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 33-б, кім. 8, 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 17/5, оф.1, код ЄДРПОУ 34002498) 15 734 624 (п'ятнадцять мільйонів сімсот тридцять чотири тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 26 коп. основного боргу,  4 062 256 (чотири мільйони шістдесят дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 45 коп. пені, 2 499 276 (два мільйони чотириста дев'яносто дев'ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 507 782 (п'ятсот сім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 06 коп. 3% річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                                      О.М. Спичак

Дата підписання

рішення: 14.04.2009р.