Постанова

від 28.04.2009 по справі 37/305

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/305

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 квітня 2009 р.                                                                                    № 37/305  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії суддів:

Овечкін В.Е.,

Чернов Є.В., Цвігун В.Л.,

розглянувши касаційну скаргу

Східної регіональної митниці

на постановувід 20 січня 2009

Донецького апеляційного господарського суду

у справі№ 37/305 господарського суду Донецької області

за позовомСхідної регіональної митниці

доПриватного підприємства "Форсаж-2005"

третя особаЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа"

провідшкодування шкоди

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2008 (суддя І.Бойко) позов про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля ВАЗ 2107, належного відповідачу, та автомобіля "Chevrolet Cavalier", належного позивачу, останньому внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ 2107 заподіяно механічні пошкодження. Таким чином, за приписами    ст.ст. 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України відповідач повинен відшкодувати матеріальну шкоду, завдану його автомобілю внаслідок неправомірних дій, що виразилися у порушенні Правил дорожнього руху працівником відповідача, що керував автомобілем.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2009 (судді: І.Алєєва, Н.Величко, І.Москальова) рішення місцевого господарського суду скасовано. В позові відмовлено.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що у суду не було підстав для заміни позивача у справі яким була Східна регіональна митниця на Східну митницю та задоволення вимог на користь останньої, рівно як і підстав задоволення вимог на користь Східної регіональної митниці за недоведеністю, оскільки витрати понесені саме Східною митницею.

Скаржник в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду залишити без зміни.

Скаржник вважає, що апеляційною інстанцією невірно зроблено висновок про відсутність підстав для заміни позивача у справі, оскільки не надано оцінки договору про відступлення права вимоги від 29.04.2008 за яким Східна регіональна митниця передала право вимоги про стягнення збитків Східній митниці.

Сторони не скористалися правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є відшкодування шкоди з делікту, тобто неправомірної юридичної дії.

Судом встановлено, що шкода заподіяна внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, тобто ДТП, що мала місце за участю автомобіля ВАЗ 2107, належного відповідачу, та автомобіля "Chevrolet Cavalier", належного позивачу.

Разом з тим, місцевий господарський суд задовольнив вимоги на користь Східної митниці, яка не є власником автомобіля, за участю якого сталося ДТП, а ні позивачем у справі, тобто особою, яка подала позов.

Східна митниця вважає, що ставши новим кредитором за договором уступки права вимоги від 29.04.2008 правомірно набула як права вимоги за спірним зобов'язанням з делікту, так і прав позивача у даній справі.

Касаційна інстанція зазначає про помилковість таких тверджень та вважає висновки апеляційного господарського суду правомірними з огляду на таке.

Уступка права вимоги є заміною осіб у зобов‘язанні, тобто заміною первісного кредитора у зобов‘язанні другим кредитором, який є правонаступником прав за договором між первісним кредитором та боржником.

Уступка кредитором права вимоги за зобов'язанням іншій особі, як форма заміни особи у зобов'язанні, означає, що попередній кредитор вибуває із зобов'язання, а його права і обов'язки переходять до нового кредитора.

Ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України наводить єдину підставу процесуального правонаступництва –внаслідок реорганізації підприємства чи організації.

Ст. 59 Господарського кодексу України визначає, що реорганізація може проводитися шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення. Інші види правонаступництва як от відступлення вимоги, виділення, переведення боргу не тягнуть заміну сторони в порядку     ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Таки чином, уступка права вимоги передбачає не процесуальне правонаступництво, а правонаступництво у зобов'язанні і передбачає перехід до набувача суб'єктивних матеріальних прав, що виникли в силу зобов'язання, як-от: вимагати виконання зобов'язання в натурі, сплати неустойки та відшкодування збитків у випадку порушення зобов'язання тощо.

Отже, скаржник безпідставно ототожнює процесуальне правонаступництво та правонаступництво у зобов'язанні.

Матеріалами справи не встановлено підстав для процесуального правонаступництва, а отже як правомірно зазначено апеляційною інстанцією, у місцевого господарського суду не було правових підстав для заміни позивача Східної регіональної митниці на Східну митницю на підставі договору уступки права вимоги та винесення рішення на користь останньої.

Східна митниця вправі самостійно вимагати захисту своїх прав за наявності відповідних підстав.

Доводи касаційної скарги щодо фактичних обставин справи не спростовують правильності висновків апеляційного господарського суду щодо застосування норм процесуального права, які регулюють процесуальне правонаступництво.

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2009 у справі         № 37/305 господарського суду Донецької області залишити без зміни, а касаційну скаргу –без задоволення

Головуючий                                                                                                                 В. Овечкін          

судді                                                                                                                             Є. Чернов

                              В. Цвігун