Рішення

від 03.12.2013 по справі 2-458-09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2955/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Широкоряд Р.В.

Доповідач Карпенко О. Л.

РІШЕННЯ

іменем України

03.12.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - Карпенка О.Л.,

суддів - Белінської І.М., Гайсюка О.В.,

за участю секретаря - Ткаченко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити дії за апеляційними скаргами державного підприємства «Світловодське лісове господарство», громадської організації «ЕКО+» за участю прокурора на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

15 січня 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пред'явили позов до голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання за ними права спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 98310 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташовано належний їм комплекс будівель, зобов'язання Світловодської районної державної адміністрації передати цю земельну ділянку їм у власність.

Позов обґрунтовано тим, що вони являються співвласниками комплексу будівель розташованого на спірній земельній ділянці. Вони мають намір здійснювати діяльність по наданню послуг сільського «зеленого» туризму, а тому, відповідно до норм Закону України «Про особисте селянське господарство», кожен з них має право на отримання у власність до двох гектарів землі. Однак, листом від 6 травня 2008 року за № 14-154/2 Світловодська районна державна адміністрація повідомила про те, що ця земельна ділянка знаходиться у користуванні ВАТ «Чисті метали». На їй думку така відповідь відповідача свідчить про фактичну відмову в задоволенні їх вимог та суперечить ст. 120 ЗК України, нормам Закону України «Про туризм», Закону України «Про особисте селянське господарство».

Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2009 року позов задоволено частково: суд визнав право спільної сумісної власності позивачів на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, площею 98310 кв. м та зобов'язав Світловодську районну державну адміністрацію оформити та передати у спільну сумісну власність позивачів за цільовим призначенням 2001 року.

Це заочне рішення суду набрало законної сили і було виконане у листопада 2011 року, шляхом видачі позивачам державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 661196.

Державне підприємство «Світловодське лісове господарство», яке не брало участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду, знаходиться на території Кирилівського лісництва в кварталі № 2, виділ 14.Рішенням суду порушено права ДП «Світловодське лісове господарство», як законного користувача цієї земельної ділянки.

Громадська організація «Еко+», яка не брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що захист суспільних інтересів щодо охорони природи, вироблення екологічної політики, здійснення громадського контролю в галузі навколишнього природного середовища, здійснення практичних заходів на захист, збереження і відтворення природних багатств становлять мету та напрямки діяльності організації. Рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд неповно та невірно з'ясував обставини справи, що привело до обмеження прав ДО «Світловодське лісове господарство, як користувача землями лісового фонду до якого, зокрема, відноситься спірна земельна ділянка.

Позивач ОСОБА_6 направив суду письмові заперечення на апеляційну скаргу в якій вказав про те, що ГО «Еко+» створена після постановлення оскаржуваного рішення і не являлася учасником спірних правовідносин, а тому рішенням суду не порушуються її права. Коло осіб, чиї інтереси може представляти ця громадська організація, нічим не визначено. Твердження про належність спірної земельної ділянки до лісового фонду є безпідставним. Водночас ДП «Світловодське лісове господарство» не має правовстановлюючих документів на цю ділянку землі, її користувачем являлося ВАТ «Чисті метали».

Від решти осіб, які беруть участь у справи, письмові заперечення на апеляційні скарги не надходили.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2013 року до участі у справі допущено прокурора.

Прокурор надіслав письмові пояснення по справі в яких зазначив, що в яких вказав, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам ст. 213ЦПК України, порушує права ДП «Світловодське лісове господарство» та посягає на інтереси держави в земельній сфері.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ДП «Світловодське лісове господарство» Іванов О.О. підтримав подану апеляційну скаргу повністю та надав суду свої пояснення.

ГО «Еко+», повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила, надіславши письмові пояснення по справі суть яких зводиться до того, що згідно п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП «Світловодське лісове господарство» .

Позивачі по справі особисто в судове засідання не з'явилися.

Позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 подали письмові клопотання про розгляд справи без їх присутності та просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги з мотивів, викладених у письмових запереченнях ОСОБА_6

Представник позивача ОСОБА_6, ОСОБА_9, апеляційні скарги не визнав посилаючись на недоведеність належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду та відсутність прав ДП «Світловодське лісове господарство» на користування нию.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ДП «Світловодське лісове господарство», представника позивача ОСОБА_6, прокурора, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Проте оскаржуване рішення не відповідає цим вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Світловодської районної ради від 30 березня 2001 року № 270 (Т. 1 а.с. 39) вирішено надати ВАТ «Чисті метали» в постійне користування земельні ділянки загальною площею 25,6 га, зокрема ділянку площею 9,8310 га на якій розташовано оздоровчий табір «Чайка».

Відповідно до цього рішення виготовлено технічну документацію по складанню державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ВАТ «Чисті сетали» - оздоровчий табір «Чайка» (Т. 1 а.с. 33 - 67).

5 лютого 2008 року між ТОВ «ЮМФ Сервіс» і ОСОБА_6 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу комплексу будівель, який розташований на земельній ділянці державної власності площею 98310 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 17, 18).

Цей правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 5 лютого 2008 року (Т. 1 а.с. 20).

26 лютого 2008 року між ОСОБА_6, як продавцем, і ОСОБА_2, як покупцем, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 1/5 частини комплексу будівель, який розташований на земельній ділянці державної власності площею 98310 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 21).

Цей правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 5 лютого 2008 року (Т. 1 а.с. 22).

26 лютого 2008 року між ОСОБА_6, як продавцем, і ОСОБА_5, як покупцем, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 1/5 частини комплексу будівель, який розташований на земельній ділянці державної власності площею 98310 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 23).

Цей правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 5 лютого 2008 року (Т. 1 а.с. 24).

26 лютого 2008 року між ОСОБА_6, як продавцем, і ОСОБА_4, як покупцем, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 1/5 частини комплексу будівель, який розташований на земельній ділянці державної власності площею 98310 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 25).

Цей правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 5 лютого 2008 року (Т. 1 а.с. 26).

26 лютого 2008 року між ОСОБА_6, як продавцем, і ОСОБА_3, як покупцем, укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 1/5 частини комплексу будівель, який розташований на земельній ділянці державної власності площею 98310 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 27).

Цей правочин зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 5 лютого 2008 року (Т. 1 а.с. 28).

Звертаючись до суду позивачі обгрунтовували свої вимоги тим, що Світловодська районна державна адміністрація не розглянула належним чином заяви позивачів про виділення кожному з них по 2 га землі для ведення особистого селянського господарства, фактично неправомірно відмовила в їх задоволенні, порушивши їх права, в тому числі як власників комплексу будівель, розташованого на обраній ними земельній ділянці.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок набуття позивачами права власності на комплекс будівель до них перейшло право користування земельною ділянкою на якій він розміщений. Виходячи з положень ст. 92 ЗК України суд дійшов висновку, що позивачі не можуть набувати право постійного користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності, а тому визнав за ними право спільної сумісної власності на землю.

Таким чином, всупереч приписам ст. 10, ч. 2 ст. 31 ЦПК України, суд самостійно змінив підставу позову.

Колегія суддів вважає, що суд неповно з'ясував обставини справи. Так зокрема в матеріалах справи відсутні докази того, чи є оздоровчий табір «Чайка» ВАТ «Чисті метали» і належний позивачам комплекс будівель одним і тим самим об'єктом, в чиєму користуванні знаходилася спірна земельна ділянка до набуття права власності позивачів на комплекс будівель.

Як вбачається з оглянутих в судовому засіданні проектів організації і розвитку лісового господарства ДП «Світловодське лісове господарство» за 2005, 2011 роки, копії витягів з яких долучено до справи, спірна земельна ділянка віднесена до земель Кирилівського лісництва та перебуває у віданні ДП «Світловодське лісове господарство».

Суд першої інстанції не з'ясував ці обставини і прийняв рішення, яке впливає на права цього підприємства без залучення його до участі у справі.

У зв'язку із цим та відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України ДП «Світловодське лісове господарство» має право оскаржити ухвалене у справі заочне рішення суду першої інстанції.

Мета та напрями діяльності ГО "Еко+", які закріплені в розділі 2 її статуту (Т. 2) а також зміст п. 2 с. 1 ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднанн" у поєднані із змістом ч. 1 ст. 292 ЦПК України дають підстави стверджувати про наявність у неї права на оскарження заочного рішення суду у справі.

Крім того, при вирішенні спору суд також невірно застосував норми матеріального права, зокрема ст.ст. 116, 118, 120 ЗК України.

Враховуючи суттєві порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 309 ЦПК України, ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачам по справі належить на праві спільної часткової власності комплекс будівель, який розміщено на земельній ділянці державної власності площею 98310 кв. м.

Позивачі бажаючи набути право власності на земельну ділянку, звернулися із спільною заявою (Т. 1 а.с. 9) до Світловодської районної державної адміністрації про безоплатну передачу у власність кожному з них по 2 га землі для ведення особистого селянського господарства з земельної ділянки загальною площею 10 га на території Павлівської сільської ради.

У зв'язку з тим, що на думку позивачів їх заява не була розглянута у встановленому порядку, вважали що їх права порушені, а тому звернулися за їх захистом до суду.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок встановлено ст. 118 ЗК України.

Захист прав громадян на землю здійснюється, зокрема, шляхом оскарження в судовому порядку акті індивідуальної дії, дій чи бездіяльності органів або місцевого самоврядування до компетенції яких віднесено вирішення питання набуття громадянами таких прав.

Водночас суд не являється органом, який наділений повноваженнями здійснювати безоплатну приватизацію земельних ділянок.

Проте, позивачі звернулися до суду не з вимогами про оскарження дій чи бездіяльності відповідача, а з вимогами про визнання права власності на земельну ділянку державної власності та її передачу, тобто обрали способи захисту, які не відповідають змісту порушеного права та встановленому порядку набуття права власності на земельну ділянку із земель державної власності (ст.ст. 116, 118 ЗК України), а тому, відповідно до норми ст. 4 ЦПК України, такі вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги державного підприємства «Світловодське лісове господарство», громадської організації «ЕКО+» задовольнити.

Скасувати заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2009 року і ухвалити нове рішення.

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до голови Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Світловодської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання передати її у власність.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: