Рішення

від 10.12.2013 по справі 920/1632/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.2013 Справа № 920/1632/13

за позовом: Конотопського гаражно-будівельного кооперативу № 1, м. Конотоп, Сумська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп, Сумська область

про усунення перешкод в користуванні майном

головуючий суддя Заєць С. В.

суддя Левченко П.І.

суддя Резніченко О.Ю.

представники сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11.03.2013р.,

ОСОБА_1 (особисто)

у судовому засіданні брав участь секретар судового засідання Карабан Є.П.

у судовому засіданні від 28.10.2013р. оголошувалась перерва до 12.11.2013р.

у судовому засіданні від 12.11.2013р. оголошувалась перерва до 26.11.2013р.

у судовому засіданні від 26.11.2013р. оголошувалась перерва до 10.12.2013р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача звільнити офісне приміщення площею 12 кв. м та майданчик автомобільної стоянки площею 300 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_2 та передати їх Конотопському гаражно-будівельному кооперативу №1, а також стягнути з відповідача на свою користь неустойку в розмірі 24 600 грн. 00 коп. та понесені позивачем судові витрати: судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. та 1000 грн. 00 коп. на оплату правової допомоги.

У відзиві від 07.10.2013р. на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що: документи, копії яких додані позивачем до позовної заяви на підтвердження позовних вимог, неможливо прочитати; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 19.06.1993р. серії АОО № 240132 та довідка з ЄДРПО серії АБ № 497338 про реєстрацію позивача у Єдиному державному реєстрі та про керівника кооперативу, надані позивачем, є фіктивними; рішенням господарського суду Сумської області від 16.04.2013р. у справі № 920/401/13-г про спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав у задоволенні позовних вимог відмовлено; відсутність повноважень у голови правління кооперативу ОСОБА_3 щодо укладення договорів з відповідачем; відповідач з 01.02.2013р. не користується майном, про усунення перешкод у користуванні якого просить позивач.

Позивач у письмових поясненнях від 16.10.2013р. заперечує проти обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву та уточнює позовні вимоги, а саме: просить суд зобов'язати відповідача звільнити офісне приміщення площею 12 кв. м та майданчик автомобільної стоянки площею 300 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_2 та передати їх Конотопському ГБК № 1; стягнути з відповідача на користь Конотопського ГБК №1 неустойку в розмірі 32 400 грн. 00 коп. та судові витрати у справі.

У доповненні до відзиву від 26.10.2013р. відповідач підтримує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та заперечує проти позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.11.2013р. призначено розгляд справи у складі колегії суддів.

08.11.2013р. позивачем була подана заява про уточнення розміру позовних вимог, у якій зазначено, що відповідач не перешкоджає позивачу у користуванні майданчиком автомобільної стоянки, оскільки не використовує її протягом лютого - жовтня 2013 року. Також у заяві позивачем зазначено, що відповідач за використання офісного приміщення вніс оплату за період січень - лютий 2013 року (по 600 грн. 00 коп.). У зв`язку з цим виникла необхідність в уточненні позовних вимог. Так, позивач просить суд зобов`язати відповідача звільнити офісне приміщення площею 12 кв. м., розташоване по АДРЕСА_2 та передати їх позивачу, а також стягнути з відповідача на свою користь неустойку у розмірі 9 600 грн. 00 коп. та понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 867 грн. 50 коп. та 1 000 грн. 00 коп. на оплату правової допомоги. Дана заява, у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.12.2013р. змінено колегіальний склад суду.

У дане судове засідання представник позивача не прибув, додаткових письмових пояснень не подав.

Представник відповідача та відповідач у даному судовому засіданні додаткових пояснень не надавали, підтримують позицію, раніше викладену у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі в їх сукупності, суд встановив:

01 січня 2012 року між Конотопським гаражно-будівельним кооперативом №1 (позивач) в особі голови правління ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір оренди, у відповідності до умов якого орендодавець (позивач) надав орендареві (відповідачу) терміном до 31 грудня 2012 року належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме охоронюване приміщення загальною площею 12 кв. м. для використання під офіс, що розташоване по АДРЕСА_2.

Як зазначає позивач в обґрунтування своїх вимог, по закінченні дії вищезазначеного договору відповідачу було запропоновано укласти новий договір оренди майна на 2013 рік, але він ухилився від його укладення.

Матеріалами справи встановлено, листом № 36 від 11.01.2013 року позивачем відповідачу було запропоновано звільнити орендований об'єкт (а. с. 19).

Представник позивача у судових засіданнях зазначав, що відповідач продовжує без належних на те правових підстав займати приміщення, належне позивачу, перешкоджаючи тим самим останньому у користуванні та розпорядженні своїм майном.

Листом № 38 від 11.02.2013 року відповідачу позивачем була роз'яснена правова позиція орендодавця і повторно запропоновано звільнити займані площі (а. с. 31). Вимоги позивача щодо звільнення орендованого майна у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди від 01.01.2012р. або ж укладення нового договору оренди на 2013 рік, відповідачем виконані не були.,

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що: позивачем надані документи, які неможливо прочитати; додані до позовної заяви свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 19.06.1993 року АОО № 240132 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 497338 є фіктивними документами; рішенням господарського суду Сумської області від 16.04.2013 року у справі № 920/401/13 про спір між Конотопським ГБК №1 та ФОП ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог про той же предмет і з тих же підстав; при укладенні договору оренди від 01.01.2012 року голова правління Конотопського ГБК №1 ОСОБА_3 ввів в оману орендаря - ФОП ОСОБА_1, оскільки в дійсності займає посаду не за рішенням загальних зборів, як того вимагає ст. 15 Закону України «Про кооперацію»; оскільки орендар (наймач) продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то в силу ст. 764 ЦК України договір вважається продовженим до 31.12.2013 року; позивачем не надано доказів про те, що об'єкти оренди належать саме Конотопському ГБК №1.

Суд зазначає, що у судових засіданнях представником позивача були надані суду оригінали документів, доданих до позовної заяви, які були оглянуті судом. При цьому, відповідач не був позбавлений можливості також оглянути оригінали даних документів, тому твердження відповідача про неможливість прочитання копій документів, доданих позивачем до позовної заяви, судом до уваги не приймаються.

Твердження представника відповідача про фіктивність свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача від 19.06.1993 року АОО № 240132 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 497338 не підтверджені з боку відповідача будь-якими доказами. Відкриття кримінального провадження 22 березня 2013 року не має відношення до вирішення спору у даній справі. В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для господарського суду має значення лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Відповідачем не подано суду копії такого вироку.

Рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2013 року у справі № 920/401/13, на яке посилається відповідач, ухвалене при вирішенні спору з інших підстав, при заявленні Конотопським ГБК №1 позову, що грунтувався на нормах речового права (віндикаційного позову), що не позбавило можливості позивача заявити позов, який грунтується на нормах зобов'язального права, що й було ним реалізовано при заявленні даного позову.

Твердження представника відповідача про введення позивачем в оману його довірителя при укладанні договору оренди від 01.01.2012р. не підтверджується будь-якими доказами, а тому не приймається судом до уваги.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем з січня 2013 року вжито всіх можливих заходів по поверненню відповідачем орендованого ним майна, проте його законні вимоги щодо цього ігноруються останнім, а тому суд зазначає, що застосовувати у даному випадку положення ст. 764 ЦК України неможливо.

Як зазначає представник позивача у судових засіданнях, позивач позбавлений своїх правомочностей на користування і розпорядження спірним приміщенням, внаслідок того, що відповідач добровільно не звільняє приміщення і не передає його позивачу, а останній позбавлений можливості володіння і можливості ним користування внаслідок того, що в ньому фізично знаходиться відповідач.

Згідно зі ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

На момент розгляду справи у спірному приміщенні продовжує перебувати відповідач, який користується даним приміщенням.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріалами справи встановлено, що договір оренди від 01.01.2012р., укладений між сторонами, є правомірним, сторонами не оспорювався, судом недійсним не визнавався,

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, оскільки строк дії договору оренди від 01.01.2012р. закінчився 31.12.2012р., а відповідач відмовився від підписання договору оренди спірного майна на 2013 рік, він зобов`язаний повернути позивачу орендоване майно.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача звільнити офісне приміщення площею 12 кв. м., розташоване по АДРЕСА_2 та передати їх позивачу є правомірними та обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку за період січень - серпень 2013 року у розмірі 9600 грн. 00 коп.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу встановлено, що, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, позовні вимоги щодо сплати відповідачем неустойки позивачу є правомірними, обґрунтованими та також підлягають задоволенню

Витрати на оплату правової допомоги у розмірі 1 000 грн. 00 коп., понесені позивачем, підтверджуються договором № 001«а»/13гс про надання правової допомоги від 29.07.2013р. (а. с. 39), свідоцтвом № 698 про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 40) та Актом виконаних робіт ПД/001«а»-13гс від 06.08.2013р. (а. с. 41), у зв`язку з чим покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (41600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити офісне приміщення площею 12 кв. м., розташоване по АДРЕСА_2 та передати його Конотопському гаражно-будівельному кооперативу № 1 (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Фурманова, 86, код 22978999).

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (41600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Конотопського гаражно-будівельного кооперативу № 1 (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Фурманова, 86, код 22978999) неустойку у розмірі 9 600 грн. 00 коп., 2 867 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, 1 000 грн. 00 коп. витрат на оплату правової допомоги.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 13.12.2013р.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ С. В. ЗАЄЦЬ

СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО

СУДДЯ О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО